1/1312/61/12

В И Р О К

іменем України

"18" жовтня 2012 р. Личаківський районний суд м.Львова

в складі : головуючого судді - Шеремета Г. І. ,

при секретарі Козак О.

за участю прокурора Проданець Н.

підсудного

адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця м.Львова, не працюючого, одруженого, раніше не судимого, прож. в АДРЕСА_1

за ст. 190 ч.4 КК України, суд-

в с т а н о в и в :

Підсудний ОСОБА_3 30.12.2004 року з метою заволодіння майном потерпілої ОСОБА_4 -2/5 - ми частинами будинку АДРЕСА_2, зловживаючи довірою останньої, вчинив шахрайство в особливо великих розмірах. Такі дії виразились в тому, що скориставшись довірою потерпілої, на її прохання, оскільки остання перебувала у Великобританії та за її кошти, придбав 2/5 частин вище зазначеного будинку, оформивши такий на своє ім»я. В подальшому, займаючись реконструкцією та добудовою цього будинку за кошти потерпілої, як прораб, відмовився переоформити право власності на придбане та збільшене у своїй вартості майно -будинок по АДРЕСА_2 вартістю 1067,274 грн. та ім»я потерпілої ОСОБА_4

В судовому засіданні підсудний вину у вчиненому не визнав, пояснив, що будинок придбав за власні кошти, які заробив за 1 рік у Великобританії, займався його реконструкцією та добудовою із своїх заощаджень. Причини поведінки потерпілої та її позиція йому незрозумілі. Перед судом ствердив, що знайомий з потерпілою та її сім»єю, яка проживає в Англії. Деякий час перетинались по бізнесових інтересах.

Вина підсудного у вчиненому стверджується ще й іншими доказами зібраними по справі.

Потерпіла ОСОБА_4 суду пояснила, що проживаючи тривалий час в Англії, де навчається, познайомилась з ОСОБА_6, який є громадянином Англії з народження. Останній провадив поштовий бізнес в Україні і мав придбане житло у вигляді 2/5 частин будинку по АДРЕСА_2. Знаючи про те, що вона львів»янка, запропонував купити в нього частину належного йому будинку. Для цього вона звернулась до підсудного з пропозицією оглянути цей будинок в Україні, приславши їй відео та в разі його придбання займатись його купівлею, ремонтом та добудовою за відповідну плату. ОСОБА_3 пристав на таку пропозицію. В зв»язку з її відсутністю та неможливістю прибути в Україну, на її прохання оформив на себе договір купівлі-продажу будинку з обіцянкою в подальшому його переоформленні на неї. Розрахунки з подавцем проводила вона, гроші на реконструкцію передавала підсудному через своїх батьків. ОСОБА_3 працював в неї як прораб.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що є чоловіком потерпілої, дружина навчається, а він провадить бізнес. Знайомі з підсудним, оскільки взяли його на роботу в Англії. Також знайомі з ОСОБА_6 в якого вирішили придбати частину будинку на Україні. Довіряючи підсудному, доручили цим займатись йому без оформлення будь-яких письмових документів. Всі кошти за придбання будинку дружина виплатила продавцю ОСОБА_6 в Англії. Підсудний на прохання дружини, через неможливість прибуття на Україну, мав займатись купівлею будинку та його реконструкцією, мав запропонувати відповідних фахівців. Кошти на це передавались батькам дружини, які в свою чергу передавали їх підсудному. Всі розрахунки за виконані роботи проводив з працівниками ОСОБА_3 за їхні кошти. В подальшому порушив домовленість про переоформлення договору купівлі -продажу на дружину ОСОБА_4.

Судом допитано, як свідка ОСОБА_6, який підтримав всі свої покази дані під час попереднього слідства. Пояснив, що з сім»єю ОСОБА_4 перетинались в бізнесових справах в Англії. Також пояснив, що провадив бізнес в Україні і придбав для власних потреб житло по АДРЕСА_2. Згодом вирішив його продати і запропонував ОСОБА_4 Знає також короткий час підсудного ОСОБА_3, останній працював у ОСОБА_4. Потерпіла ОСОБА_4 особисто з ним розраховувалась за будинок в Англії. Під час підписання договору з»ясувалось про неможливість оформлення такого у відсутності покупця, або доручення на купівлю. При розмові з потерпілою ОСОБА_4 по телефону дала свою згоду на оформлення договору купівлі-продажу на ОСОБА_3, пояснивши, що той порядний і в подальшому перепише будинок на неї. Перед судом ствердив, що жодних домовленостей про умови, вартість будинку чи розрахунків з підсудним ОСОБА_3 не проводив. Будь - яких матеріальних претензій по цьому договору до потерпілої ОСОБА_4 не має.

Свідок ОСОБА_8, суду пояснив, що його донька придбала будинок по АДРЕСА_2, передала йому гроші на його реконструкцію, а він передавав їх ОСОБА_3, який працював прорабом. По яких причинах сталось так що будинок оформлено на підсудного йому невідомо. Додав, що перед купівлею будинок оглядав разом з ОСОБА_3, знімали відео та відправляли в Англію для дочки.

Свідок ОСОБА_9 пояснив, що доглядав як сусід будинок ОСОБА_6 по АДРЕСА_2 у м.Львові. Також те, що на прохання ОСОБА_6 відчиняв ключами двері будинку для його огляду, батьком потерпілої та підсудному. Після повідомлення ОСОБА_6 про те, що ОСОБА_4 з ним повністю розрахувалась, віддав ключі від будинку ОСОБА_3. Зі слів ОСОБА_6 та ОСОБА_8 знає, що покупцем була ОСОБА_4. Йому відомо про те, що реконструкцією займався ОСОБА_3, а фінансувала ОСОБА_4. Від ОСОБА_4 йому відомо, що ОСОБА_3 працював за зарплату, як прораб.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що на прохання підсудного ОСОБА_3 займався підготовкою ескізу реконструкції. Знає про те, що займався і іншими роботами, а також те, що придбав будинок для власного проживання.

Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу ( а.с. 24 т.1) від 30.12.2004 року ОСОБА_3 придбав 2/5 будинку по АДРЕСА_2 в м. Львові і оформив своє право власності відповідно до витягу з реєстру права власності на нерухоме майно. ( а.с. 258 т.1)

Оцінюючи пояснення свідків дані в судовому засіданні, суд приходить до висновку про те, що покази свідків ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, є послідовними, логічними і такими, що не протирічать одні одним протягом всього судового розгляду. Також суд надає віри поясненням потерпілої ОСОБА_4, оскільки її твердження не спростовані показами інших допитаних свідків чи письмовими доказами. Натомість свідок ОСОБА_6 підтвердив особу покупця -ОСОБА_4, підтвердив розрахунок з ним ОСОБА_4, що також стверджується виписками по особовому банківському рахунку ( а.с. 97-104)

Крім цього судом не здобуто інших доказів які б могли спростувати або заперечити вищенаведене.

Суд вважає, що сам факт прийняття участі у будівництві не може свідчити про те, за чий кошт здійснюється це будівництво, а юридичний факт набуття права власності на будинок шляхом оформлення договору купівлі-продажу та реєстраційного посвідчення не спростовує можливості вчинення підсудним шахрайських дій, оскільки шахрайство вчиняється лише шляхом обману чи зловживання довірою. Факт зловживання довірою потерпілої ОСОБА_4 на думку суду встановлений беззаперечно, а тому вину у вчиненому суд вважає доведеною повністю.

Кваліфікацію дій за ч.4 ст190 КК України суд вважає правильною, оскільки підсудним вчинено шахрайство, яке тривало довгий період часу з моменту придбання будинку до завершення його реконструкції. Шахрайські дії підсудного були спрямовані на отримання від потерпілої необхідної суми для реконструкції, яка сягнула 1067, 274 грн, що складає особливо великий розмір.

Обираючи покарання, судом враховується ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.

Враховується, що вчинений злочин згідно закону відноситься до тяжкого. Обтяжуючих відповідальність обставин для підсудного по справі не встановлено.

Пом'якшуючими суд визнає ті обставини, що підсудний притягається до кримінальної відповідальності вперше, позитивно характеризується.

Потерпілою ОСОБА_4 пред»явлено цивільний позов про відшкодування моральної шкоди, суд вважає що позов слід залишити без розгляду, оскільки в судовому засіданні потерпіла пояснила, що має докази на підтвердження спричинення моральної шкоди, однак в судове засідання не з»явилася з поважної причини.

З врахуванням наведеного, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного можливе в умовах без ізоляції від суспільства, а тому обирає покарання в межах санкції ст..190 ч.4 КК України з випробуванням.

У зв»язку з призначенням покарання з випробуванням конфіскація майна не застосовується.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд -

з а с у д и в :

ОСОБА_3 за ст.190 ч.4 КК України на 5 (п»ять) років позбавлення волі без конфіскації належного на праві особистої власності майна.

Відповідно до ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбуття покарання з випробуванням терміном на 2 (два) роки за умов невчинення нового злочину і виконання покладених на нього зобов"язань протягом визначеного іспитового строку.

Відповідно до ст.76 КК України зобов'язати засудженого протягом строку випробування не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, з'являтись на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої системи за фактичним місцем проживання.

Строк випробування рахувати з часу публічного проголошення вироку.

Цивільний позов -залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ЛНДІСЕ 1252 грн. 80 коп. -вартість поведеної будівельно-технічної експертизи.

Міру запобіжного заходу -підписку про невиїзд, залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Термін апеляційного оскарження - 15 діб. з моменту вручення копії вироку під розписку засудженому.

Суддя: Шеремета Г. І. ,