0508/2074/2012
4/0508/2254/2012
ПОСТАНОВА
Іменем України
19 жовтня 2012 року Ворошиловський районний суд м. Донецька в складі:
головуючого-судді Лагоди К.О.
при секретарі -Рябко Ю.В.,
за участю прокурора - Коляденко В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність прокурора Донецької області,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність прокурора Донецької області, посилаючись на наступне.
08 червня 2012 року ним до прокурора Донецької області надіслано заяву про порушення кримінальних справ проти ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 383 та ч. 2 ст. 384 КК України та проти ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 384 КК України..
28 серпня 2012 року він отримав рекомендований лист з повідомленням прокурора області Вишинського В.С. від 22.08.2012 року №21/1-40025-00 про те, що підстав для проведення додаткової перевірки та прийняття рішення в порядку ст.. 97 КПК України не вбачається.
Вважає таку бездіяльність прокурора, допущену при розгляді його заяви про злочин, незаконною.
Прокурор, отримавши його заяву про злочин повинен провести перевірку в порядку ст. 97 КПК України та прийняти одне із рішень передбачених цією статтею. Цього прокурором зроблено не було, чим було порушено його права.
Залишаючи його заяву про злочин без належного розгляду в порядку ст. 97 КПК України, прокурор фактично позбавив його права у доступі до суду, гарантованого ст, 55 Конституції України та порушив положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Просив визнати бездіяльність прокурора Донецької області незаконною та зобов'язати прокурора Донецької області прийняти відповідне рішення в порядку ст. 97 КПК України за його заявою від 08.06.2012 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 383 КК України за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення тяжкого злочину зі штучним створенням доказів обвинувачення; за ч. 2 ст. 384 КК України за завідомо неправдиві показання, поєднані з обвинуваченням у тяжкому злочині, зі штучним створенням доказів обвинувачення, та відносно ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 384 КК України за завідомо неправдивий висновок експерта, поєднаний з обвинуваченням у тяжкому злочині, зі штучним створенням доказів обвинувачення.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи у його відсутність.
Прокурор Коляденко В.Ю. в судовому засіданні просив у задоволенні скарги відмовити, мотивувавши це тим, що за заявою ОСОБА_1 не проводилась перевірка, оскільки доводи, викладенні ним в заяві про злочин були покладені в основу обвинувального висновку по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 169, ч. 2 ст. 143 КК України та ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 168 КК України, ретельно перевірялись під час судового розгляду кримінальної справи та їм була надана належна правова оцінка. Вироком Луганського обласного суду ОСОБА_1 було засуджено за ч. 3 ст. 168 КК України до 4-х років позбавлення волі. Вирок набув чинності.
Суд вислухавши прокурора, вивчивши доводи заявника та наглядове провадження № 67-577 по скаргам ОСОБА_1, приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Заявник в червні 2012 року звернувся до прокурора Донецької області з заявою про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 383 КК України за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення тяжкого злочину зі штучним створенням доказів обвинувачення; за ч. 2 ст. 384 КК України за завідомо неправдиві показання, поєднані з обвинуваченням у тяжкому злочині, зі штучним створенням доказів обвинувачення, та відносно ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 384 КК України за завідомо неправдивий висновок експерта, поєднаний з обвинуваченням у тяжкому злочині, зі штучним створенням доказів обвинувачення.
22.08.2012 року прокурором була надана листом відповідь ОСОБА_1 про те, що доводи, які були ним викладені в заяві буди покладені до основи обвинувального висновку у кримінальній справі № 67-577, за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 169, ч. 2 ст. 143 КК України та ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 168 КК України, ретельно перевірялись під час судового розгляду кримінальної справи та їм була надана належна правова оцінка. Вироком Луганського обласного суду від 30.11.2000 року ОСОБА_1 було засуджено за ч. 3 ст. 168 КК України до 4-х років позбавлення волі. Рішенням судової колегії по кримінальних справах Верховного Суду України 06.02.2001 року вказаний вирок був залишений без змін і набув законної сили.
Тому підстав щодо проведення додаткової перевірки та прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК України не вбачається.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що дії прокурора при розгляді заяви ОСОБА_1 є законними, так як підстав для проведення додаткової перевірки та прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК України у прокурора не було.
На підставі викладеного та керуючись главою 22 КПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність прокурора Донецької області - відмовити.
Апеляція на постанову суду може бути подана до апеляційного суду Донецької області через Ворошиловський районний суд м. Донецька протягом семи діб з моменту проголошення.
Суддя К.О. Лагода