Справа № 0304/1525/12

Провадження №1/0304/109/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2012 рокум. Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Антонюк О.В.,

при секретарі - Мельницькій О.В.,

з участю прокурора - Смітюха В.Г.,

підсудної - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки АДРЕСА_1, українки, громадянки України, з середньою-спеціальною освітою, неодруженої, перебуваючої у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, раніше не судимої,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.384 КК України,

встановив:

13 квітня 2012 року ОСОБА_1, під час судового розгляду у Камінь-Каширському районному суді кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_2 у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.203-2 КК України, як свідок у вказаній справі, будучи попередженою про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, умисно, з метою уникнення останнім кримінальної відповідальності за скоєний злочин, дала завідомо неправдиві показання про те, що не працювала у ОСОБА_2 у залі ігрових автоматів та не знає його, хоча в дійсності, як вона показала під час досудового слідства, у залі ігрових автоматів приватного підприємця ОСОБА_2 працювала.

Підсудна ОСОБА_1 свою вину у вчинені інкримінованого їй злочину визнала повністю та суду показала, що під час розгляду у Камінь-Каширському районному суді кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_2 дала в судовому засіданні неправдиві показання про те, що заклад гральних автоматів не працював і ОСОБА_2 вона не знає, хоча в дійсності, як вона давала показання під час досудового слідства, такий заклад існував і вона там працювала, а отриману виручку здавала саме ОСОБА_2 Неправдиві показання у суді вона дала тому, що про це її попросив ОСОБА_2

Крім визнання вини самою підсудною, винуватість її у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.384 КК України підтверджується також наступними зібраними та дослідженими у судовому засіданні доказами:

- відібраними працівником податкової міліції поясненнями від ОСОБА_1 від 13.02.2011 року, в яких вона зазначала, що працювала у залі ігрових автоматів у приватного підприємця ОСОБА_2 (а.с.15);

- протоколом допиту свідка ОСОБА_1 у кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_2, з якого вбачається, що під час досудового слідства у вказаній кримінальній справі вона давала показання про те, що працювала оператором гральних автоматів, а отриману виручку здавала ОСОБА_2 (а.с.16-17);

- відібраними оперуповноваженим ДСБЕЗ Камінь-Каширського РВ УМВС України у Волинській області ОСОБА_3 поясненнями від ОСОБА_1 від 15.04.2011 року, у яких вона зазначала, що працювала у залі гральних автоматів (а.с.14);

- витягом з протоколу судового засідання Камінь-Каширського районного суду по кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_2, з якого вбачається, що будучи попередженою про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, ОСОБА_1 суду дала показання про те, що не працювала у ОСОБА_2 і що зал гральних автоматів не працював, також не працювала у ньому і вона (а.с.8-9);

- вироком Камінь-Каширського районного суду від 31 травня 2012 року, в якому зазначається, що ОСОБА_1, будучи допитаною у судовому засіданні по кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_2 змінила свої показання, які вона давала під час досудового слідства про те, що працювала у залі гральних автоматів, знала принцип їх роботи і отриману виручку здавала ОСОБА_2, вказавши у суді на те, що зал гральних автоматів взагалі не працював і ОСОБА_2 вона не знає (а.с.10-13)

Як вбачається із змісту окремої постанови Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 31 травня 2012 року, будучи попередженою про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань за ст.384 КК України, ОСОБА_1 у судовому засіданні під час розгляду кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_2 відмовилась від тих показань, які вона давала під час досудового слідства та змінила їх, вказавши про те, що ОСОБА_2 не знає, на роботу до нього не наймалась і ніколи у залі гральних автоматів у приміщені будинку АДРЕСА_2 не працювала та даний заклад взагалі не відкривався, при цьому вона не змогла пояснити причину зміни нею показань. Змінені ОСОБА_1 показання суд визнав неправдивими, оскільки вони спростовані дослідженими судом доказами, у тому числі її поясненнями, які вона давала старшому оперуповноваженому ДЗБЕЗ ОСОБА_3 і на які вона послалась у суді як на правдиві (а.с.6).

Таким чином, аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що підсудна вчинила злочин, передбачений ч.1 ст.384 КК України, оскільки вона, будучи допитаною в якості свідка по кримінальній справі та попередженою про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, дала завідомо неправдиві показання свідка.

При призначенні покарання суд враховує, що підсудна вчинили умисний злочин, який відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості.

Судом враховуються дані про особу винної, а саме те, що вона вперше притягується до кримінальної відповідальності, раніше не судима, за місцем проживання характеризується позитивно, вину у вчиненні злочину визнала.

Пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.

Санкцією ч.1 ст.384 КК України передбачено три види покарань: виправні роботи на строк до двох років, арешт на строк до шести місяців, обмеження волі на строк до двох років.

Як вбачається з довідки Ратнівської центральної районної лікарні від 27.09.2012 року № 926, ОСОБА_1 є вагітною та перебуває на обліку у жіночій консультації Ратнівської центральної районної лікарні Волинської області (вагітність 30 тижнів).

Відповідно до ч.2 ст.57, ч.3 ст.60, ч.3 ст.61 КК України до вагітних жінок не застосовуються виправні роботи, арешт та обмеження волі.

Тобто, жоден із видів покарань, передбачених санкцією ч.1 ст.384 КК України не може бути застосований до ОСОБА_1

Відповідно до п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення покарання» суд не вправі перейти до більш м'якого виду покарання у випадках, коли санкцією статті, за яким засуджується особа, передбачено лише такі покарання, які з огляду на її вік та стан не можуть бути до неї застосовані, суд, за наявності для того підстав, відповідно до ст.7 КПК України повинен звільнити особу від кримінальної відповідальності або звільнити засудженого від покарання.

Оскільки до ОСОБА_1, з огляду на її стан, не може бути застосовано жодне з покарань, передбачених ч.1 ст.384 КК України, за якою вона засуджується, та враховуючи відсутність підстав для звільнення її від кримінальної відповідальності, суд вважає, що на підставі ст.7 КПК України її слід звільнити від покарання за вказаний злочин.

На підставі наведеного та керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.384 КК України, та звільнити її від покарання.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в закону силу щодо ОСОБА_1 залишити попередню - підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Камінь-Каширський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Головуючий: О. В. Антонюк