ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/3561/2012

18 жовтня 2012 року 17год. 49хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Сало А.Б. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом

Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне Рівненської області

до Фізичної особи-суб`єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне Рівненської області звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фізичної особи-суб`єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст.183-2 КАС України в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження застосовується скорочене провадження. Відповідно до ч. 4 даної статті суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Ухвалою про відкриття скороченого провадження від 13 вересня 2012 року відповідачу було надано десятиденний строк з дня отримання ухвали для подання заперечення. У вказаний строк відповідачем не було подано заперечення на адміністративний позов та заяви про визнання позову.

Давши оцінку доказам у справі, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що фізична особа-суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та є страхувальником в розумінні Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).

Платники єдиного внеску згідно з п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, а згідно п. 4 ч.2 ст. 6 даного Закону платники єдиного внеску зобов'язані подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Відповідно до п. 3.2 постанови правління Пенсійного фонду України від 08.02.2010 року №22-2 "Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" фізичні особи-підприємці, у тому числі, ті, які обрали спрощені систему оподаткування, самі за себе і за членів сім'ї, які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями, самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для них є календарний рік.

Згідно ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Стаття 1 Закону №2464-VI встановлює, що недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 25 Закону №2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і в розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з територіальним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

На підставі зазначеного для ОСОБА_1 правомірно виставлена вимога №476 від 27.04.2012 року про сплату боргу по єдиному внеску 4010,30 грн. Зазначена вимога була отримана відповідачем 09.04..2012 року, однак боржник протягом десяти робочих днів після отримання вимоги не сплатив зазначеної у ній суми та не оскаржив її.

Відповідно до абзацу 6 частини 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки. У зазначених випадках територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням наведеного позовні вимоги про стягнення заборгованості підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.

Судові витрати, відповідно до статті 94 КАС України, з відповідача не присуджуються.

Керуючись статтями 160-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 4010 ( чотири тисячі десять) гривень 30 коп.

Постанова суду першої інстанції є остаточною, крім випадків оскарження її в апеляційному порядку.

У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Відповідно до п. 8 ч. 6 ст. 183-2 КАС України відповідач зобов'язаний виконати постанову негайно.

Суддя Сало А.Б.