АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц/1690/3107/2012
Головуючий по 1-й інстанції Материнко М.О.
Суддя-доповідач: Карнаух П. М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2012 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого -судді : Карнауха П.М.
Суддів: Дряниці Ю.В., Прядкіної О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на ухвали Октябрського районного суду м. Полтави від 10 липня 2012 року про забезпечення позову по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Полтавської області Карнауха П.М., -
в с т а н о в и л а :
Ухвалами Октябрського районного суду м. Полтави від 10 липня 2012 року задоволено частково заяву ПАТ КБ «ПриватБанк»про забезпечення позову.
Накладено арешт на рухоме та нерухоме майно ОСОБА_3 в межах суми заявлених позовних вимог -42941,51 грн.
Заборонено ОСОБА_3 вчиняти будь-які дії по відчуженню вищезазначеного майна.
Накладено арешт на рухоме та нерухоме майно ОСОБА_2 в межах суми заявлених позовних вимог -42941,51 грн.
Заборонено ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії по відчуженню вищезазначеного майна.
В апеляційних скаргах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просять скасувати ухвали про забезпечення позову, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, розгляд питання у їх відсутність, неповноту з'ясування обставин. Зазначають, що вони не підписували договори з Банком, ОСОБА_2 -договір поруки, а ОСОБА_3 - кредитний договір.
Колегія суддів, з'ясувавши межі апеляційного оскарження, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, підстав для задоволення скарги не знаходить.
Згідно п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 2 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи, Банк звернувся з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором на суму 5381,14 доларів США, що еквівалентно 42941,51 грн. Окрім того, подав суду заява про забезпечення позову та надав суду переконливі докази, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розглді заяв про забезпечення позову», роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Колеггія суддів, прийшла до висновку, що допускаючи забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 місцевий суд вірно врахував характер виниклих спірних правовідносин, а також те, що позивач надав суду переконливі докази, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Застосовані заходи забезпечення позову не перевищують обсягу пред'явлених позивачем позовних вимог, тобто є спів мірними, оскільки арешт накладений в межах заявлених позовних вимог на суму 42941,51 грн.
Твердження апелянтів про те, що вони не підписували будь-яких договорів з Банком не можуть бути взяті до уваги, оскільки дані обставини належним чином не доведені, а тому можуть бути предметом доказування при розгляді справи по суті.
Відповідачами не надано достатніх, належних та допустимих доказів на підтвердження доводів, викладених в апеляційних скаргах.
Посилання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на порушення судом норм процесуального права при розгляд питання про забезпечення позову у його відсутності суперечать статті 153 ЦПК України, так як заява про забезпечення позову розглядається в день її надходження без повідомлення відповідачів та інших осіб, які беруть участь у справі.
Апеляційна скарга не містить нових фактів чи засобів доказування, які б спростували висновки суду першої інстанції. Викладені в апеляційній скарзі доводи не заслуговують на увагу, є безпідставними та недоведеними.
За таких обставин, враховуючи наведене, а також ту обставину, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, колегія суддів не знаходить підстав для скасування ухвали судді місцевого суду, вважаючи її законною та обґрунтованою.
Керуючись ст.ст. 307, 312 ч.1 п.1 , 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 -відхилити.
Ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 10 липня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий: Карнаух П.М.
Судді: Дряниця Ю.В.
Прядкіна О.В.
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду
Полтавської області П.М.Карнаух