АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц/1690/2731/2012
Головуючий по 1-й інстанції Сорока К.М.
Суддя-доповідач: Лобов О. А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2012 року м.Полтава
колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого судді Лобова О.А.,
суддів Петренка В.М. Акопян В.І.
при секретарі Лутицькій Л.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, представника за довіреністю ДП «Полтавський облавтодор»ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України», на заочне рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 02 листопада 2011 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ДП «Полтавський облавтодор»ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України»про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі, преміальних, матеріальної допомоги, надбавки за вислугу років, відшкодування моральної шкоди.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача,
В С Т А Н О В И Л А:
У травні 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду із вказаним позовом, просив ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на його користь 85 911 грн. середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі, 22 740 грн. преміальних коштів за 4-ий квартал 2008 року і 1-ий та 2-ий квартали 2009 року, 6 507 грн. матеріальної допомоги за 2009 та 2010 роки, 8 715 грн. винагороди за вислугу років за 2009 і 2010 роки, а також 50 000 грн. моральної шкоди.
Заявлені вимоги мотивовані тим, що відповідач безпідставно протягом тривалого часу не виконував рішення суду про поновлення позивача на роботі. Оскільки судовим рішенням визнані незаконними накази про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та його звільнення з роботи, то він незаконно був позбавлений додаткових виплат, передбачених колективним договором та внутрішніми положеннями відповідача.
Заочним рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 02 листопада 2011 року позов задоволений частково: стягнуто з ДП «Полтавський облавтодор»ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України»на користь ОСОБА_3 85 911 грн. середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі, 22 740 грн. преміальних коштів за 4-ий квартал 2008 року і 1-ий та 2-ий квартали 2009 року, 6 507 грн. матеріальної допомоги за 2009 та 2010 роки, 8 715 грн. винагороди за вислугу років за 2009 і 2010 роки, а також 10 000 грн. моральної шкоди. Вирішене питання про судові витрати.
Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 15 червня 2012 року заява ДП «Полтавський облавтодор»ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України»про перегляд заочного рішення залишена без задоволення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, представник за довіреністю ДП «Полтавський облавтодор»ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України», посилаючись на порушення судом норм процесуального і матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що судом неправильно визначений строк затримки виконання рішення суду без врахування тривалого з вини державних виконавців примусового виконання рішення суду. Поза увагою суду залишилося те, що розмір середнього заробітку ОСОБА_3 встановлений судовим рішенням, яке набрало законної сили, у розмірі 190,30 грн. Стосовно задоволених вимог про стягнення преміальних, матеріальної допомоги, винагороди за вислугу років, то висновки суду суперечать вимогам колективного договору та відповідним положенням, що діють на підприємстві, а також фактичним обставинам. Рішення про часткове задоволення вимог про стягнення моральної шкоди не є обгрунтованим.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід слід відхилити з наступних підстав:
Відповідно до п.1 ч.1 ст.307, ст.308 ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції вправі відхилити апеляційну скаргу та залишити рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 28 вересня 2009 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 10 грудня 2009 року, задоволений частково позов ОСОБА_3:
- визнанні незаконними та скасовані накази №20 від 20 січня 2009 року, №158 від 18 травня 2009 року, №219 і №220 від 09 липня 2009 року ДП «Полтавський облавтодор»ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України», а також рішення комісії з трудових спорів ДП «Полтавський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України»№2 від 20 березня 2009 року і №3 від 15 червня 2009 року;
- позивача поновлено на роботі на посаді начальника філії «Полтавська дорожна експлуатаційна дільниця»ДП «Полтавський облавтодор»ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України»;
- стягнуто з ДП «Полтавський облавтодор»ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України»на користиь позивача 2 500 грн. моральної шкоди, 10 446 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Вирішене питання про судові витрати.
Рішення у частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць допущене до негайного виконання.
02 жовтня 2009 року керівником філії «Полтавська дорожна експлуатаційна дільниця»ДП «Полтавський облавтодор»ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» отримана письмова вимога ОСОБА_3 про допущення до роботи на виконання рішення суду.
Наказом №2-к від 18 січня 2011 року директора ДП «Полтавський облавтодор»ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» ОСОБА_3 поновлено на роботі на посаді начальника філії «Полтавська дорожна експлуатаційна дільниця».
Встановивши наведені обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову. При цьому суд першої інстанції обґрунтовано виходив з доведеності факту протиправного невиконання рішення суду про поновлення позивача на роботі та позбавлення його можливості отримати певні грошові доходи внаслідок видання незаконних наказів відповідачем.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до змісту ст.14, п.4 ч.1 ст.367 ЦПК України рішення про поновлення на роботі, допущене судовим рішенням до негайного виконання, є обов?язковим для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Така відповідальність, зокрема, передбаченна ст. 236 КЗпП України, згідно якої у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав спір про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, на користь останнього стягується середній заробіток за весь час затримки. При цьому слід звернути увагу, що відповідно до наведеної норми закону єдиною підставою для застосування фінансової санкції до роботодавця є наявність його вини у затримці виконання рішення суду.
Матеріалами справи достеменно підтверджується та не спростовано відповідачем та обставина, що 02 жовтня 2009 року, тобто у перший робочий день після проголошення рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 28 вересня 2009 року, ОСОБА_3 повідомив уповноважену посадову особу ДП «Полтавський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України»про вказане судове рішення та висунув вимогу про його виконання у частині поновлення на роботі (а.с.24). Отже, з цього моменту у відповідача виник обов?язок поновити позивача на роботі.
Всупереч вимогам ст.60 ЦПК України відповідач не надав суду жодного належного і допустимого доказу про наявність у нього об?єктивних непереборних обставин для невиконання рішення суду протягом п?ятнадцяти місяців. Твердження апеляційної скарги про неналежне виконання державними виконавцями своїх обов?язків не має правового значення, оскільки відповідачу було відомо про рішення суду, а закон не пов?язує виникнення обов?язку виконати рішення суду з фактом відкриття виконавчого провадження. Надана відповідачем довідка про перебування на лікарняному ОСОБА_4, особи яка займала посаду начальника філії «Полтавська дорожна експлуатаційна дільниця», не спростовує висновків суду першої інстанції, оскільки тимчасова непрацездатність у цьому випадку не є перешкодою для виконання рішення суду.
Доводи апеляційної скарги про неправильність визначеного судом розміру середнього заробітку, колегія суддів вважає безпідставними виходячи з наступного. У рішенні Октябрьського районного суду м. Полтави від 28 вересня 2009 року розмір середнього заробітку (190 грн. 30 коп.) визначений на підставі довідки, наданої відповідачем - ДП «Полтавський облавтодор»ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України»(а.с.9). Згідно довідки, наданої відповідачем -філією «Копилянська дорожня експлуатаційна дільниця»ДП «Полтавський облавтодор»ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України»при розгляді цього спору (а.с.56) розмір середнього заробітку позивача складає 208 грн. 40 коп. Розбіжності даних у наведених документах представник відповідача обгрунтувати не зміг. Що стосується довідки про середній заробіток від 01 лютого 2011 року (а.с.17), то наведений у ній розрахунок слід вважати правильним, так як він проведений у відповідності до вимог розділу четвертого пункту десятого Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ №100 від 08 лютого 1995 року, тобто з урахуванням підвищення розміру посадових окладів за період з 29 вересня 2009 року по 18 січня 2011 року.
Доводи апеляційної скарги щодо безпідставності стягнення на користь позивача премій, матеріальної допомоги на оздоровлення та винагороди за вислугу років всупереч ст.60 ЦПК України не обгрунтовані належним чином та спростовуються наявними у справі доказами.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги у частині обгрунтованості рішення суду про відшкодування моральної шкоди у сумі 10 000 грн., колегія суддів виходить з того, що сам факт неможливості стати до роботи, тобто повернутися до звичного укладу життя протягом 15 місяців внаслідок безпідставної відмови відповідача виконати рішення суду є достатнім для задоволення вимоги про відшкодування моральної шкоди. Визначений судом розмір відшкодування є адекватним та розумним, зважаючи на тривалість та характер моральних страждань.
Апеляційна скарга не містить нових засобів доказування, її доводи не спростовують висновків суду, отже відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.303, ст.307 ч.1 п.1, ст.308, ст.314, ст.315 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, представника за довіреністю ДП «Полтавський облавтодор»ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України», відхилити.
Заочне рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 02 листопада 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий О.А. Лобов
Судді В.І. Акопян
В.М. Петренко