СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
11 вересня 2006 року | Справа № 2-20/120.2-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гонтаря В.І.,
суддів Дугаренко О.В.,
Борисової Ю.В.,
за участю представників сторін:
прокурор - Тіхонов Олександр Миколайович, посвідчення № 439 від 20.02.06, Прокуратура міста Севастополя;
представник позивача: Єлістратов Веніамін Іванович, довіреність № 45 від 22.12.05 (Державна установа "Держгідрографія");
представник позивача, Лещенко Юрій Іванович, довіреність № 06 від 29.06.06 (Державна установа "Держгідрографія);
представник відповідача: не з'явився (Міністерство оборони Російської Федерації);
представник третьої особи: не з'явився, (Фонд державного майна України);
розглянувши апеляційну скаргу державної установи "Держгідрографія" та апеляційне подання Генеральної прокуратури України на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (колегії суддів Луцяк М.І., Ловягіної Ю.Ю., Башилашвілі О.І.) від 16.06.2006 у справі № 2-20/120.2-2006
за позовом Генерального прокурора України в інтересах держави в особі (вул. Різницька, 13/15,Київ,01601)
Державної установи "Держгідрографія" (вул. Електриків, 26,Київ 176,04176)
до Міністерства оборони Російської Федерації (вул. Знаменка, 19,Москва,119160)
3-тя особа: Фонд державного майна України (вул. Кутузова, 18/9,Київ 133,01133)
про витребування майна
ВСТАНОВИВ:
Заступник Генерального прокурору України в інтересах держави в особі державної установи "Держгідрографія" звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Міністерства оборони Російської Федерації про вилучення з незаконного володіння об'єктів та майна системи навігаційно-гідрографічного забезпечення мореплавства від мису Тарханкут до мису Аюдаг в Автономній Республіці Крим згідно із Додатком до Постанови Кабінету міністрів України від 17.08.1998 №1298.
Позовні вимоги обґрунтовувались посиланням на те, що згідно із законом від 22.02.2000 "Про порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України" встановлено, що об'єкти та засоби національної системи навігаційно-гідрографічного забезпечення безпеки судноплавства у територіальних водах України оренді не підлягають. Стосовно зазначеного майна, що є державною власністю України та знаходиться в віданні установи "Держгідрографія" ніяких угод про оренду, оплату послуг із Російською Федерацією не підписано. Неправомірне утримання відповідачем майна позбавляє державну установу "Держгідрографія" можливості користуватися майном, виконувати покладені завдання і відповідно до статей 48, 50 закону України "Про власність" є підставою вимагати усунення порушення прав.
Справа розглядалася різними судовими інстанціями, направлена на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим згідно Постанови Вищого господарського суду України від 25.03.2003.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.02.2004 у справі провадження у справі було припинено на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.08.2005, ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.02.2004 скасовано, справу передано на розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.
Постановою Вищого господарського суду України від 17.03.2005 Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.08.2005 залишено без змін.
Згідно Ухвали Верховного суду України від 14.07.2005 у порушенні касаційного провадження за заявою Міністерства оборони РФ відмовлено.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.06.2006 (колегії суддів Луцяк М.І., Ловягіної Ю.Ю., Башилашвілі О.І.) в позові відмовлено.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням, Генеральна прокуратура України та державна установа "Держгідрографія" звернулись до апеляційного господарського суду з апеляційним поданням та апеляційною скаргою, в яких просять рішення господарського суду скасувати, позов задовольнити.
На думку генеральної прокуратури рішення господарського суду прийнято при неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, які призвели до винесення незаконного рішення, що відповідно до статті 104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для його скасування.
Основний аргумент апеляційної скарги державної установи "Держгідрографія" полягає в тому, що суд першої інстанції помилково вважає, що позивачем в спірних правовідносинах повинен бути Фонд державного майна України, оскільки згідно Розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 №555-р, на нього були покладені функції з управління державним майном, зазначеним у додатках №2 та 3 до Угоди між Україною та Росією про параметри поділу Чорноморського флоту, та майном, яке не включено до цих додатків, але фактично використовується Чорноморським флотом Російської Федерації.
Відповідно до розпорядження В.о. голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.07.2006, суддів Сотула В.В. та Борисову Ю.В. було замінено на суддів Дугаренко О.В. та Щепанську О.А.
Відповідно до розпорядження В.о. голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.09.2006, суддю Щепанську О.А. було замінено на суддю Борисову Ю.В.
Представником Міністерства Оборони Російської Федерації було подано заяву про відвід головуючого судді Гонтаря В.І.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.09.2006 в задоволенні клопотання Міністерства Оборони Російської Федерації про відвід головуючого судової колегії - судді Гонтаря В.І. відмовлено, справу розглянуто без участі представника відповідача за наявними у матеріалах справи документами та доказами.
Розглянувши матеріали справи повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1282 від 17.08.1998 до сфери управління Міністерства транспорту України передавалось майно підприємств, установ та організацій гідрографічної служби заснованої на державній власності та розташованих на території Автономної Республіки Крим у переліку відповідно до додатку.
Відповідно до Положення "Про Міністерство транспорту України" (затвердженого наказом президента України № 678/2000 від 11.05.2000) на Міністерство покладені обов'язки реалізації державної політики у сфері навігаційно-гідрографічного забезпечення.
Кабінет Міністрів України відповідно до декрету Кабінету Міністрів України від 15.12.1992 № 8-92 "Про управління майном, яке знаходиться в загальнодержавній власності" використовував своє право управління державним майном та делегирував належні йому повноваження Міністерству транспорту України.
Проведеною Генеральною прокуратурою України сумісно зі службовцями Міністерства транспорту України перевіркою встановлено, що Міністерство Оборони Російської Федерації в особі його структурного підрозділу - в/ч 49358 не передало Міністерству оборони України перелічене в постанові Кабінету Міністрів України №1282 від 12.08.1998 майно, яке до наступного часу залишається у веденні відповідача.
Угодою між Україною та Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту від 28.05.1997 "Про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України від 28.05.1997" та Угодою між урядом України та урядом Російської Федерації про взаєморозрахунки від 28.05.1997 передбачено порядок використовування майна та об'єктів, але не про право власності на це майно.
Частиною 2 статті 2 даної Угоди встановлено, що Російська сторона використовує орендовані земельні ділянки, розміщені на них об'єкти берегової Інфраструктури та акваторії бухт відповідно до чинного законодавства України. При цьому, порядок використання об'єктів навігаційно-гідрографічного і гідрометеорологічного забезпечення мореплавства, згідно статті 3 цієї Угоди, визначається окремими угодами між уповноваженими органами сторін.
Відповідно до пункту 5 статті 8 Угоди між Україною та Російською Федерацією про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України від 28.05.1997 порядок, використання сторонами системи навігаційно-гідрографічного забезпечення безпеки плавання в Чорному та Азовському морях визначається окремою угодою.
Пунктом 2 статті 1 Угоди між Україною та Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту від 28.05.1997 передбачено, що порядок використання об’єктів Чорноморського флоту, за винятком згаданих у статтях 2 і 3 цієї Угоди, визначається Українською стороною. Перелік та параметри об’єктів, які використовує Україна, містяться у Додатку № 1.
Отже, у наведених міждержавних угодах зазначається тільки про порядок використання майна та об’єктів,_ а не про право власності на майно, Вказаними угодами не встановлено будь-яких-обмежень чи застережень щодо здійснення права власності України відносно майна гідрографічної системи.
Із матеріалів справи, пояснень представників сторін та третіх осіб вбачається, що окремої угоди між Україною і Російською Федерацією навігаційно-гідрографічне та гідрометеорологічне забезпечення безпеки мореплавства у Чорному та Азовському морях та порядку використання системи навігаційно-гідрографічного забезпечення на час розгляду справи не укладено.
Зазначеною окремою угодою-передбачено визначити лише порядок використання сторонами навігаційно-гідрографічного забезпечення безпеки у Чорному та Азовському морях, а не перелік засобів навігаційного обладнання, об'єктів та інфраструктури гідрографічної служби Чорноморського флоту, що знаходяться на території України, як хибно стверджується Міністерством Оборони Російської Федерації у відзиві на позов.
Вказаними угодами не встановлено яких-небудь обмежень в частині здійснення права власності України відповідно майна гідрографічної системи.
Окремої угоди між урядами відносно порядку користування системи навігаційно-гідрографічного забезпечення та забезпечення безпеки мореплавства у Чорному та Азовському морях не приймалось.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.08.2000 № 1346 "Про затвердження переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпечності держави" Севастопольське державне гідрографічне підприємство включено до вказаного переліку.
Таким чином, державна установа "Держгідрографія"в чиїх інтересах було заявлено позов уповноважено державою забезпечувати функції по безпеці мореплавства у своїх територіальних водах.
Гідрографічне майно, перелічене у постанові Кабінету Міністрів України № 1282 від 12.08.1998 є власністю України.
На виконання даної постанови наказом Міністерства транспорту України оскаржуване гідрографічне майно закріплене на праві повного господарського ведення за Севастопольським державним гідрографічним підприємством (відособлений підрозділ державної установи "Держгідрографія").
Відповідно до положень базових угод по Чорноморському флоту Російської Федерації від 28.05.1997 та Протоколу від 10.01.2002 Російсько-Українських переговорів за питанням про навігаційно-гідрографічне забезпечення безпеки мореплавства у Чорному та Азовському морях, сторони підтвердили, що засоби навігаційного обладнання, розташовані на побережжі Кримського півострова від мису Тарханкут до мису Аю-Даг, є власністю України.
Відповідно до статті 48 Закону України "Про власність", власник може вимагати усунення будь яких порушень його права.
У відповідності до статті 50 Закону України "Про власність", власник має право вимагати повернення свого майна з чужого незаконного володіння.
Міністерство Оборони Російської Федерації не спростовує той факт, що спірні об'єкти, а саме:
• Станція радіонавігаційної системи «РС-10»(м. Євпаторія на території Євпаторійського маяка);
• Станція радіонавігаційної системи «РС-10»(на території Тарханкутського маяка);
• Навігаційний знак, що світиться, «Скелястий»(бухта Вузька);
• Маяк «Морська»(с. Морське);
• Навігаційний знак «Окуневка», що світиться (с. Окуневка);
• Навігаційний знак, що світиться, «Прибійний»(мис Прибійний);
• Маяк «Карантинний»(мис Карантинний);
• Навігаційний знак, що світиться, причалу, № 2 мису Карантинного (мис Карантинний);
• Навігаційний знак «Прибережний»(с. Прибережне);
• Навігаційний знак «Миколаївка», що світиться (с. Миколаївка);
• Навігаційний знак «Берегове»;
• Навігаційний знак, що світиться, «Кипарисовий»(мис Плака);
• Навігаційний знак «Алушта», що світиться (м. Алушта);
• Навігаційний знак «Трійці», що світиться (Велика Ялта);
• Комплекс будівель і приміщень 4611-го складу гідроштурманського майна (м. Феодосія, вул. Галерейна, 6).
• 28-а окрема гідрографічна партія (м. Феодосія);
• 472-я гідрометеорологічна служба (м. Феодосія);
• Маяк «Тарханкутський»(мис Тарханкут);
• Маяк «Євпаторійський»(мис Євпаторійській);
• Маяк «Айтодорський»(мис Айтодор);
• Маяк «Ялтинський»(порт Ялта);
• Маяк Солодунова (Каламітська затока, біля м. Саки); займають їх військові частини.
Неправомірне утримання відповідачем спірного майна позбавляє відповідача можливості користуватися належним йому майном та виконувати покладені на нього завдання, внаслідок чого Україна не може виконувати взяті у відповідності з міжнародними угодами обов'язки по забезпеченню безпеки мореплавства у своїх територіальних водах від мису Тарханкут до мису Аю-Даг.
Таке положення справ перешкоджає реалізації державної політики у сфері навігаційно-гідрографічного забезпечення, підриває обороноздатність держави.
Відповідно до статті 17 Закону України від 22.02.2000 №1470-ІІІ "Про порядок допуску та умови перебування підрозділів військових сил інших держав на території України", об'єкти та засоби системи навігаційно-гідрографічного забезпечення безпеки судноплавства у територіальних водах України, оренді не підлягають, а надання Україною послуг вказаних систем та відповідна сплата систем цих послуг заінтересованими сторонами здійснюється на договірних основах у відповідності до законодавства України.
Угодою між урядами Російської Федерації та України "Про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України від 28.05.1997" передбачено укладення окремої угоди "Про порядок використовування сторонами системи навігаційно-гідрографічного забезпечення безпеки мореплавства у Чорному та Азовському морях". Однак, як вбачається з матеріалів справи, до наступного часу такої угоди між сторонами не укладалося.
Крім того, судовою колегією встановлено, що договірні відносини в частині використовування оскаржуваного майна між сторонами відсутні, у зв'язку з чим судова колегія приходить до висновку, що майно із 22 найменувань перелічених в позовній заяві незаконно утримується Міністерством Оборони Російської Федерації в особі в/ч 49385 Чорноморського флоту.
Виходячи з вищевикладеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Автономної Республіки Крим є необґрунтованим і незаконним та підлягає скасуванню у зв'язку з невірним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
При таких обставинах, керуючись статтями 101, пунктом 2 статті 103, пункт 4 частини 1 статті 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу державної установи "Держгідрографія" задовольнити.
2. Апеляційне подання Генеральної прокуратури України задовольнити.
3. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.06.2006 у справі № 2-20/120.2-2006 скасувати.
4. Постановити нове рішення.
5. Позов задовольнити у повному обсязі.
6.Вилучити у Міністерства оборони Російської Федерації майно, що знаходиться у користуванні військової частини 49385 Чорноморського флоту Російської Федерації та передати державній установі "Держгідрографія", місто Київ, Україна наступні об`єкти, майно навігаційно–гідрографічного забезпечення мореплавства:
• Станція радіонавігаційної системи «РС-10»(м. Євпаторія на території Євпаторійського маяка);
• Станція радіонавігаційної системи «РС-10»(на території Тарханкутського маяка);
• Навігаційний знак, що світиться, «Скелястий»(бухта Вузька);
• Маяк «Морська»(с. Морське);
• Навігаційний знак «Окуневка», що світиться (с. Окуневка);
• Навігаційний знак, що світиться, «Прибійний»(мис Прибійний);
•Маяк «Карантинний»(мис Карантинний);
• Навігаційний знак, що світиться, причалу, № 2 мису Карантинного (мис Карантинний);
• Навігаційний знак «Прибережний»(с. Прибережне);
• Навігаційний знак «Миколаївка», що світиться (с. Миколаївка);
• Навігаційний знак «Берегове»;
• Навігаційний знак, що світиться, «Кипарисовий»(мис Плака);
• Навігаційний знак «Алушта», що світиться (м. Алушта);
• Навігаційний знак «Трійці», що світиться (Велика Ялта);
• Комплекс будівель і приміщень 4611-го складу гідроштурманського майна (м. Феодосія, вул. Галерейна, 6).
• 28-а окрема гідрографічна партія (м. Феодосія);
• 472-я гідрометеорологічна служба (м. Феодосія);
• Маяк «Тарханкутський»(мис Тарханкут);
• Маяк «Євпаторійський»(мис Євпаторійській);
• Маяк «Айтодорський»(мис Айтодор);
• Маяк «Ялтинський»(порт Ялта);
• Маяк Солодунова (Каламітська затока, біля м. Саки);
7. Стягнути з Міністерства оборони Російської Федерації (103175,
Російська Федерація, м. Москва, вул. Мясницка, 37) на користь державного бюджету України держмито 1700,00 грн.
8. Стягнути з Міністерства оборони Російської Федерації (103175,
Російська Федерація, м. Москва, вул. Мясницка, 37) на користь ДП «Судовий інформаційний центр» витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу в сумі 118, 00 грн.
9. Доручити Господарському суду Автономної республіки Крим видачу наказів.
Головуючий суддя В.І. Гонтар
Судді О.В. Дугаренко
Ю.В. Борисова