ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________

_______________________________________________________________________________

Головуючий у 1-й інстанції: Котик Л.О.

Суддя-доповідач:Жизневська А.В.

УХВАЛА

іменем України

"29" серпня 2012 р. Справа № 2-а-5487/11

Житомирський апеляційний адміністративний суду складі колегії:

головуючого судді Жизневської А.В.

суддів: Котік Т.С.

Малахової Н.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області на постанову Володимирецького районного суду Рівненської області від "10" жовтня 2011 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Володимирецького районного суду Рівненської області від 10.10.2011 року позов ОСОБА_4 задоволено в частині вимог за період з 28.01.2011 року по 22.07.2011 року.

В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та відмовити у задоволенні позову.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач відноситься до 3-ї категорії осіб, які постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи, проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, отримує підвищення до пенсії та додаткову пенсію, передбачені ст.ст.39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796-ХІІ), але у розмірах, встановлених постановами КМУ.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на соціальний захист визначені Законом № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати. Непрацюючим пенсіонерам доплата до пенсії проводиться в такому ж розмірі.

Згідно із ст. 51 Закону №796-ХІІ особам, віднесеним до категорії 3, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком.

Водночас суми, з яких здійснювався розрахунок виплат позивачу, передбачених Законом № 796-XII, визначалися згідно постанов Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та №530 від 28.05.2008 р. "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян". Зазначеними постановами, всупереч вимогам Закону № 796-ХІІ, який встановлює розмір доплати як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати або пенсії, визначеної Законом на час здійснення виплати, установлено конкретні розміри доплат в твердій грошовій сумі та у розмірах до прожиткового мінімуму.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при визначенні розміру доплат до пенсії та додаткової пенсії застосуванню підлягають саме статті 39, 51 Закону №796-ХІІ, а не постанови КМУ за №836 від 26.07.1996 р., та за №530 від 28.05.2008 р., які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого судового рішення. Постанову прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Крім того допущена судом першої інстанції помилка в оскаржуваній постанові щодо зазначення невірного імені ОСОБА_4 , а не ОСОБА_4, як належного, не впливає на правильність прийнятого судового рішення і підлягає виправленню судом першої інстанції в порядку ст. 169 КАС України

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Володимирецького районного суду Рівненської області від "10" жовтня 2011 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.В. Жизневська

судді: Т.С. Котік Н.М. Малахова

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_4 с. Новосілки,Володимирецький район, Рівненська область,34311

3- відповідачу Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області вул.Соборна, 28,смт.Володимирець,Рівненська область,34300