Справа №2-261/10 Головуючий у суді у 1 інстанції - Комлева В.С.

Номер провадження 22-а/1890/12722/12 Суддя-доповідач - Собина

Категорія - 99

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2012 року м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ адміністративного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Собина О. І.,

суддів - Попруги С. В., Таран С. А.,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Буринському районі Сумської області

на рішення Буринського районного суду Сумської області від 12 травня 2010 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Буринському районі Сумської області

про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Буринського районного суду Сумської області від 12 травня 2010 року позов задоволено частково.

Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Буринському районі Сумської області здійснити перерахунок пенсії позивачу з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 01 січня 2009 року по 28 лютого 2010 року включно з урахуванням проведених виплат.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з управління Пенсійного фонду України в Буринському районі Сумської області на користь позивача судові витрати у розмірі 171 грн.

В апеляційній скарзі Управління, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції вірно виходив з наявності порушення прав позивача.

Колегія суддів знаходить висновок суду законним та обґрунтованим.

Позивач має статус дитини війни.

Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% від мінімальної пенсії за віком.

У 2009 році дія норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не зупинялась.

Враховуючи пріоритетність Законів над підзаконним актами, відповідач у 2009 році мав проводити нарахування підвищення до пенсії позивачу у розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» .

Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни судом обґрунтовано до уваги не взято, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом спору, що розглядається.

Що стосується розміру мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення до пенсії, то суд обґрунтовано визнав, що розрахунок необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.

За таких обставин, правильними є висновок суду першої інстанції про те, що позивач має право на підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01 січня 2009 року по 28 лютого 2010 року включно.

Колегія суддів не може погодитися з доводами Управління щодо пропуску позивачем строку звернення до суду відповідно до ст.99 КАС України, оскільки позов було вирішено в порядку цивільного судочинства, а цивільним законодавством передбачена загальна позовна давність тривалістю у три роки. В зв'язку з цим позивач звернувся до суду в межах строку позовної давності.

Однак, вирішуючи питання відшкодування судових витрат суд не звернув увагу на те, що позивач просив лише зобов'язати його здійснити перерахунок пенсії та провести відповідні виплати і не вимагав стягнення коштів, у зв'язку з чим суд першої інстанції безпідставно вважав цей спір майновим та помилково стягнув з управління ПФУ на користь позивача витрати на ІТЗ розгляду справи в розмірі 120 грн., а не у передбаченому Порядком оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів…, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1258 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2009 року № 825) розмірі для вимог немайнового характеру - 37 грн.

Крім того, суд не врахував, що відповідно до Декрету Кабінету Міністрів "Про державне мито", відповідач звільнений від сплати судового збору, а тому ці судові витрати відшкодуванню позивачу не підлягають.

Таким чином, рішення суду першої інстанції в частині відшкодування судових витрат підлягає зміні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.195, 197, п.2 ч.1 ст.198, ст.ст.201, 205, 207 КАС України, Законом України "Про внесення змін до розділу ХІІ "Прикінцеві положення "Закону України "Про судоустрій та статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами" колегія суддів,

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Буринському районі Сумської області задовольнити частково.

Рішення Буринського районного суду Сумської області від 12 травня 2010 року в частині розподілу судових витрат змінити.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в в Буринському районі Сумської області на користь ОСОБА_2 37 грн. на відшкодування судових витрат.

У іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий -

Судді -