ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" жовтня 2006 р. Справа № 8/51 "д"
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Зарудяної Л.О.
суддів: Вечірка І.О.
Ляхевич А.А.
при секретарі Воробйовій Т.А. ,
за участю представників сторін:
від позивача: Карпик Т.П. - доручення №130 від 28.09.2006 р., Ружанська Л.І. - доручення №132 від 03.10.2006 р.,
від відповідачів:
- ТзОВ"Торговий дім "Романів": Угрінчук Є.Р. - довіреність №1 від 06.12.2005 р.,
- ПП"Ельба-Інвест": Гладченко М.М. - довіреність №1 від 06.12.2005 р.,
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Ельба-Інвест", м.Київ
на рішення господарського суду Житомирської області
від "01" червня 2006 р. у справі № 8/51 "д" (суддя Філіпова Т.Л.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Романівський склозавод", смт.Романів Житомирської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Романів", м.Житомир
Приватного підприємства "Ельба-Інвест", м.Київ
про визнання недійсним договору застави, -
з перервами в засіданні суду з 28.09.2006 р. по 10.10.2006 р. та з 10.10.2006 р. по 26.10.2006 р.,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Житомирської області від 01.06.2006р. у справі №8/51"д" визнано недійсним договір застави печі варіння скла №2, укладений між Приватним підприємством "Ельба-Інвест", м.Київ та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Романів", м.Житомир 04 серпня 2004р.
Стягнуто на користь Відкритого акціонерного товариства "Романівський склозавод", смт.Романів Житомирської області витрат по сплаті державного мита у сумі 42,50грн., 59,00грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з ТОВ "Торговий дім "Романів", м.Житомир та витрат по сплаті державного мита у сумі 42,50грн., 59,00грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з Приватного підприємства "Ельба-Інвест", м.Київ.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Приватне підприємство "Ельба-Інвест", м.Київ звернулось до Житомирського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та невідповідність висновків обставинам справи.
Апеляційна скарга мотивована, зокрема, наступним:
- При визначенні належності на праві власності спірної печі, суд не застосував щодо спірних правовідносин ст. 331 Цивільного кодексу України - набуття права власності на новостворене майно. Піч скловаріння № 2 належить ТОВ „Торговий дім „Романів" на праві власності згідно глави 24 Цивільного кодексу України, оскільки була створена за рахунок коштів відповідача - ТОВ „Торговий дім „Романів". Так, заставлене майно - піч варіння скла № 2 була збудована за кошти ТОВ „Торговий дім „Романів" на підставі договору підряду № 01/09/ІІ на капітальне будівництво від 11.09.2004 року, укладеного з підрядною організацією ТОВ „Ліссклоремонт". Відповідно до договору фінансового лізингу № 01/01/04 від 01.01.04р. відповідач - ТОВ „Торговий дім „Романів" передав, а позивач прийняв в лізинг скловарену піч № 2, про що в той же день був підписаний акт приймання - передачі у фінансовий лізинг зазначеної печі (в матеріалах справи). Даний договір не скасований у встановленому чинним законодавством порядку і діє до сих пір. Таким чином, судом при вирішенні спору не застосована глава 24 Цивільного кодексу України; доказам, що підтверджують виникнення права власності у відповідача - ТОВ „Торговий дім „Романів" на новостворену піч не дана належна оцінка;
- в позовній заяві ВАТ „Романівський склозавод" в обґрунтування своїх вимог вказує, що належність печі скловаріння № 2, що знаходиться в будівлі цеху виробітку по вул. Жовтневій, 97 в смт. Романів, позивачу підтверджується даними бухгалтерського обліку та додає до позовної заяви копії договорів „сумнівного походження" (укладених між головною та дочірньою організацією) про подальше відчуження спірного майна (генеральний договір фінансового лізингу б/н від 01.01.2001р., додаток до генерального договору б/н від 01.01.01р., акт передачі основних засобів на 01.01.2001р.), що не можуть бути взяті до уваги судом при дослідженні доказів, оскільки вони не підтверджують та не вказують на підставу виникнення у позивача права власності на оспорюване майно.
В судовому засіданні представник відповідача - ПП "Ельба-Інвест" підтримав доводи апеляційної скарги.
Представники позивача заперечили проти доводів апеляційної скарги, рішення господарського суду Житомирської області від 01.06.2006р. вважають законним та обгрунтованим, просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідач - ТОВ „Торговий дім „Романів" у своїх поясненнях та його представник в судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору застави від 04.08.04р., укладеного між ТОВ "Торговий дім "Романів", м. Житомир та Приватним підприємством "Ельба-Інвест", м. Київ. Договір укладено для забезпечення виконання зобов'язання за договором позики №1/04 від 02.07.2004р. (а.с.10-11 т.1).
Місцевий господарський суд задовольнив позов та визнав недійсним договір застави печі варіння скла №2 , укладений між ПП "Ельба-Інвест" (м.Київ) та ТОВ "Торговий дім "Романів" (м.Житомир) 4 серпня 2004 року.
Як вбачається з матеріалів справи, цілісний майновий комплекс підприємства, в тому числі нерухоме майно - цех виробітку, в якому розміщена піч скловарна по виробництву безкольорового скла №2, за інвентарним номером 0269, Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області переданий Відкритому акціонерному товариству "Романівський склозавод" (а.с.16,24, т.1).
Згідно з наказом по ВАТ "Романівський склозавод" за №20 від 20.03.1998р. з метою відновлення випуску скловиробів із безкольорового скла було прийнято рішення провести технічне переоснащення виробничого процесу (а.с.100, т.1).
Відповідно до укладених угод у 2000 році, групою фізичних осіб було виконано роботи по будівництву печі скловарної №2 (а.с.101,102, 103,111,112, т. 1).
З акту технічного обстеження підприємств, що споживає газ на готовність його до пуску від 15.01.2000р. за №246 (складений Територіальним управлінням державної інспекції з енергозбереження по Житомирській області) вбачається, що при технічному обстеженні печі для варіння скла відхилень від проекту не виявлено (а.с.99, т.1).
Факт належності спірної печі позивачу підтверджується паспортом скловарної печі №2 ВАТ "Романівський склозавод" (виданий 12.01.2001р.), оригінал якого оглянуто в судовому засіданні (а.с.156-160, т.3); архітектурно-планувальним завданням (а.с.132-137, т.1); експертним висновком управління пожежної безпеки (а.с.138, т.1); робочим проектом газопостачання технологічних станків ВАТ "Романівський склозавод" (а.с.140-151, т.1); актом прийняття в експлуатацію печі №2 (а.с.119, т.1).
У відповідача ТОВ "Торговий дім "Романів" вказані документи відсутні.
01.01.01. між ВАТ "Романівський склозавод" та ДП "Романівське скло" було укладено генеральний договір фінансової оренди (лізингу) та договір фінансової оренди (лізингу) - додаток до генерального договору, у відповідності до яких ВАТ "Романівський склозавод" передає, а ДП "Романівське скло " приймає на умовах фінансової оренди (лізингу) майно (обладнання) загальною вартістю 799496,21 грн. (а.с.104-108, т.1).
Із акту передачі основних засобів на 01.01.01р. вбачається, що ВАТ "Романівський склозавод" передало ДП "Романівське скло" будівлі, споруди, побутові прилади, визначені в переліку, в тому числі, піч безкольорового скла №2 (а.с.109-110, т.1).
Відповідно до наказу по ДП "Романівське скло" від 23.03.2001р., проведено зміни порядкових номерів печей, зокрема: піч №2 ємк. 50т. - бувша скловарна горшкова піч (а.с.112, т.1).
Під час виконання згаданого вище договору 27 липня 2003р. ДП "Романівське скло" був складений Дефектний акт огляду технічного стану печі №2 безкольорового скла, згідно якого комісією було вирішено провести холодний ремонт печі №2 безкольорового скла. 28.10.03р. був складений Акт прийому виконаних робіт по холодному ремонту скловарної печі №2 безкольорового скла ДП "Романівське скло" (а.с.92,93,94, т.1).
Оскільки, позивач - ВАТ "Романівський склозавод" з 2001 року перебуває в процедурах банкрутства, 01.11.03р. керуючим санацією ВАТ "Романівський склозавод" Борейко А.М. укладено угоду про розірвання генерального договору фінансової оренди (лізингу) від 01.01.01р., внаслідок чого піч скловарна №2 була повернута ВАТ "Романівський склозавод" (а.с.25, т.1).
Згадані вище докази свідчать про те, що піч скловарна №2 вже існувала станом на 01.01.2001р.
Так, піч скловарна безкольорового скла №2 , розміщена на території ВАТ "Романівський склозавод" в цеху виробітку за адресою смт.Романів , вул.Жовтнева,97 є частиною цілісного майнового комплексу підприємства, що є акціонерним товариством, утвореним шляхом приватизації державної власності.
Відповідно до частин 1,2 ст.191 Цивільного кодексу України підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.
В судовому засіданні апеляційним господарським судом було оглянуто матеріали справи №5/108"Б" про визнання банкрутом ВАТ "Романівський склозавод" та встановлено, що в плані санації, затвердженому господарським судом ухвалою від 18.07.03 , передбачено організаційно-економічні і правові заходи щодо відновлення платоспроможності ВАТ "Романівський склозавод" інвестором ТОВ "Торговий дім "Романів", а саме: будівництво та передача в оренду боржнику скловарної печі. Інвестор будує нову скловарну піч, у відповідності до кошторису виконаних робіт. Орієнтовна вартість печі складає понад 1000000 грн. Піч збудована інвестором передається в оренду боржнику на три роки. Орендна плата складає 280000 грн. в рік та сплачується щоквартально. Кошти, що підлягають сплаті інвестору в якості орендних платежів залишаються у боржника для поповнення його обігових коштів протягом перших трьох кварталів санації. Перерахування орендних платежів починаючи із четвертого кварталу санації проводиться боржником на користь кредиторів третьої черги. Сума орендних платежів, що підлягають перерахуванню у четвертому кварталі санації складає 70000 грн. Орендні платежі спрямовані на відновлення платоспроможності боржника та розрахунки з кредиторами компенсуються боржником на користь інвестора шляхом продажу частини майна боржника, що підлягає продажу згідно плану санації та додатку №1. Перехід права власності здійснюється у відповідності до договорів купівлі-продажу укладених між інвестором та боржником. Договори купівлі-продажу укладаються на умовах ринкової ціни майна, визначеної відповідною експертизою. Продаж вищезазначеного майна третім особам здійснюється у випадках коли інвестор письмово відмовився від свого права на першочерговий викуп майна ( копія в матеріалах справи а.с. 22-33, т. 2).
Таким чином, в плані санації зазначено, що інвестор зобов'язується збудувати нову скловарну піч. Що ж до скловарної печі за №2, то вона вже існувала на час затвердження плану санації, тому зобов'язання по її будівництву і не могли бути встановлені в плані санації.
В зв'язку з цим посилання першого відповідача на те, що він збудував нову скловарну піч за №2 згідно з планом санації є безпідставними.
З огляду на викладене, колегією суддів не приймаються як належні докази на підтвердження права власності ТОВ "Торговий дім "Романів" на піч безкольорового скла за №2 договір підряду на капітальне будівництво №01/09/ІІ від 11.09.2003р., акт приймання будівельного об'єкта, платіжні доручення про перерахування коштів від ТОВ "Торговий дім "Романів" до ТОВ "Ліссклоремонт"; зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва скловареної печі безбарвного скла (а.с.31,36, т.1, а.с.147, т.3).
04.08.04р. між Приватним підприємством "Ельба-Інвест" (заставодержатель) та ТОВ "Торговий дім "Романів" (заставодавець) було укладено договір застави, згідно якого забезпечується виконання заставодавцем (ТОВ "Торговий дім "Романів") своїх зобов'язань перед заставодержателем (ПП "Ельба-Інвест"), що випливають з договору позики №1/04 від 02 липня 2004р., за яким заставодавець одержав від заставодержателя позику в сумі 100000 грн. та передає в заставу майно - піч варіння скла №2 (п. 3.1. договору) (а.с.10-11, т.1).
Відповідно до схеми, яка є додатком до договору застави, в заставу ТОВ "Ельба-Інвест" передана саме піч за №2, що розташована в цеху виробітку.
Згідно п.п. 3.4., 3.5. договору застави передбачено, що вищезазначене майно належить заставодавцю на праві власності і залишається у володінні заставодавця за місцезнаходженням: смт. Романів, вул. Жовтнева, 97, ВАТ "Романівський склозавод".
Статею 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ч.1 ст. 574 ЦК України, ч.3 ст.1 Закону України "Про заставу", застава виникає на підставі договору, закону або за рішенням суду.
Положеннями ст.583 ЦК України передбачено, що заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави.
Згідно ч.3 ст.11 Закону України "Про заставу", заставодавцем при заставі майна може бути його власник, який має право відчужувати заставлене майно на підставах, передбачених законом, а також особа, якій власник у встановленому порядку передав майно і право застави на це майно.
Однак, відповідачами не представлено належних доказів на підтвердження права власності заставодавця на предмет застави.
Місцевим господарським судом правомірно відхилено посилання відповідача - ТОВ „Торговий дім „Романів" на те, що договір підряду на капітальне будівництво від 11.09.03 та акт приймання виконаних робіт від 02.01.04 є доказами набуття ним права власності на піч скловарну №2.
Як свідчать наявні в матеріалах справи докази, зокрема, акти виконаних робіт на майновому об'єкті, докази введення його в експлуатацію, використання його у виробництві скловиробів, передача в оренду в складі цілісного майнового комплексу за договорами фінансового лізингу від 01.01.2001р., піч скловарна №2 в період часу від утворення ВАТ "Романівський склозавод" не виходила зі складу майнового комплексу підприємства.
Відповідно до частин 1,2 ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що є не- доведеним факт, що виконані ТОВ "Торговий дім "Романів" роботи є саме новим будівництвом, а не капітальним ремонтом або реконструкцією печі №2, що спростовує його доводи про набуття ним права власності на новостворене майно відповідно до ст.331 ЦК України.
Також погоджується з господарським судом, що є доведеним лише сам факт виконання певного об'єму робіт, пов'язаних з майновим об'ємом що входить до складу майна підприємства - позивача, і має назву піч скловарна безкольорового скла №2, за рахунок відповідача. Створення нової речі колегія суддів вважає належним чином не підтвердженим.
З огляду на викладене, договір застави, укладений між ПП "Єльба-Інвест" та ТОВ "Торговий дім "Романів" 04.08.2004 року про заставу печі варіння скла №2 не відповідає вимогам чинного законодавства, а саме: ст.ст. 316,319,583 Цивільного кодексу України , ст.11 Закону України "Про заставу".
Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Згідно ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
На підставі згаданих вимог закону, спірний договір підлягає визнанню недійсним.
Враховуючи викладене, рішення господарського суду Житомирської області від 01.06.2006р. має бути залишено без змін, а апеляційна скарга Приватного підприємства "Ельба-Інвест", м.Київ - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Житомирської області від 01.06.2006 р. у справі № 8/51 "д" залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства "Ельба-Інвест", м. Київ - без задоволення.
2. Справу №8/51 "д" повернути до господарського суду Житомирської області.
Головуючий суддя Зарудяна Л.О.
судді:
Вечірко І.О.
Ляхевич А.А.
Віддрук. 5 прим.
1 - до справи
2-4 - сторонам
5 - в наряд