Справа № 2-3456/2007

РІШЕННЯ

Іменем    України

03 вересня 2007р. Центрально - Міський районний суд м. Горлівки Донецької області в складі: головуючого судді - Блохіна А.А.

при секретарі - Добрянській Т.С.

за участю представника позивача - Барбашова О.В.

розглянувши у  відкритому  судовому  засіданні  в  м.  Горлівці  цивільну  справу за позовом

Комунального підприємства   по теплопостачанню         " Вуглик" Горлівської міської ради   до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію згідно Договору,

встановив:

Позивач КП "Вуглик" звернувся до суду з позовом до відповідача, посилаючись на те, що підприємство поставляє теплову енергію та забезпечує теплом квартиру АДРЕСА_1, де проживає відповідачка. Протягом тривалого часу в порушення вимог Житлового кодексу України відповідач не в повному обсязі оплачує вартість наданих послуг по теплопостачанню, у зв'язку із чим, станом на 01.07.2003р. утворилася заборгованість у сумі 2243 грн. 94 коп. Вказану суму заборгованості відповідачка визнала і 13.02.2004р. між нею та підприємством укладено договір № 43 про реструктуризацію заборгованості. Умови договору відповідачем не виконуються, заборгованість по договору, а також поточні платежі не сплачуються. Станом на 01.05.2007р. заборгованість за послуги теплопостачання склала 3279 грн. 33 коп.

Просить суд розірвати договір № 43 від 13.02.2004р., про реструктуризацію заборгованості по теплопостачанню та стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості у розмірі 3279 грн.33 коп., а також понесені судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача, підтримав позовні вимоги, просив задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідачка в судове засідання не з'явилася. Про день та час слухання справи належним чином повідомлена. Причину неявки суду не повідомила, письмових заперечень не надала. Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши        матеріали      справи, дослідивши у судовому засіданні зібрані по справі докази в їх сукупності, вважає встановленими такі   факти  та відповідні   їм  правовідносини.

Обов'язком споживачів є оплата житлово - комунальної послуги у строк, встановлений законом, передбачений п.3 ч.3 ст.20 Закону України « Про житлово-комунальні послуги». Відповідно до ст. 67 ЖК України , плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно ст.68 ЖК України, п.10 Правил надання послуг по водо-теплопостачанню і водовідведенню, затверджених ПКМУ від 30.12.1997р., п. 17,35 Правил користування приміщенням житлових будинків та при будинковими територіями, затверджених ПКМУ від 08.10.1992р., відповідач був зобов»язаний щомісячно, не пізніше 10 числа наступного місяця, по встановленим нормам та тарифам вносити комунальні платежі за послуги по теплопостачанню, чого ним зроблено не було.

Відповідно до вимог ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Стаття 527 ЦК України гарантує, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.   Кожна із сторін у

зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

У судовому засіданні встановлено, що позивач є постачальником послуг з теплопостачання до квартири АДРЕСА_1, де мешкає відповідач, а відповідач є користувачем цих послуг, тобто, фактично між сторонами існували правовідносини по наданню послуг по теплопостачанню і користування такими послугами. Позивач виконував свої обов'язки по наданню послуг, а відповідач, будучи споживачем цих послуг, свої зобов'язання по їх оплаті не виконував, унаслідок чого станом на 01.07.2003р. виникла заборгованість, у розмірі 2243 грн. 94 коп. Вказану заборгованість відповідачка визнала і 13.02.2004р. між позивачем та відповідачем був укладений договір про реструктуризацію заборгованості по теплопостачанню.

Відповідно до п.4 Договору про реструктуризацію заборгованості по теплопостачанню № 43 від 13.02.2004р. відповідачка зобов'язана забезпечити своєчасне погашення боргу за теплопостачання. Умови договору відповідачем не виконуються. Станом на 01.05.2007 року загальна заборгованість відповідача складає 3279 грн.33 коп., у тому числі заборгованість за договором складає 2243 грн. 94 коп., що підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема наданим позивачем розрахунком.

Відповідно до п.п. 1-2 ч.2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Таким чином, суд вважає, що несплата відповідачами заборгованості по договору реструктуризації є істотним порушенням договору, у зв'язку з чим, вимоги позивача щодо розірвання вказаного договору підлягають задоволенню.

На підставі вказаного суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, позов слід задовольнити у повному обсязі, розірвати договір № 43 від 13.02.2004р., який укладено між позивачем та відповідачем та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 3279 грн. 33 коп.

Крім того, на підставі ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати. Так як позивач при подачі позовної заяви сплачував судовий збір у розмірі 51 грн., а також витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн., дані судові витрати слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 10,11,60, 213,214,218,223 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги Комунального підприємства по теплопостачанню " Вуглик" Горлівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію згідно Договору - задовольнити.

Розірвати договір № 43 від 13.02.2004р., про реструктуризацію заборгованості по теплопостачанню, який укладено між Комунальним підприємством по теплопостачанню " Вуглик" Горлівської міської ради та ОСОБА_1.

Стягнути   з   ОСОБА_1  на   користь   Комунального   підприємства      по теплопостачанню      "   Вуглик"   Горлівської   міської   ради      заборгованість      за      послуги теплопостачання станом на 01.05.2007р. у розмірі 3279( три тисячі двісті сімдесят дев'ять) грн. 33 коп. - судовий сбір у розмірі 51 грн; - витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Донецької області через Центрально-Міський районний суд міста Горлівки шляхом подання заяви про оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги в суд апеляційної інстанції.Це заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.