АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11/1690/612/2012

Головуючий по 1-й інстанції Антонов

Суддя-доповідач: Харлан Н. М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2012 року м.Полтава

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтава кримінальну справу за апеляціями прокурора, який приймав участь у суді першої інстанції, потерпілої ОСОБА_2 на вирок Чутівського районного суду Полтавської області від 23 квітня 2012 року,-

ВСТАНОВИЛА :

Цим вироком

ОСОБА_3, після реєстрації шлюбу 20.12.2011 року взяла прізвище ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с. Коханівка Чутівського району Полтавської обалсті, українка, громадянка України, з середньою освітою, одружена, має на утримання двох неповнолітніх дітей, перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною, зареєстрована в АДРЕСА_1, раніше не судима,

засуджена за ч. 2 ст. 125 КК України до штрафу в розмірі 1 500 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 1 853 грн. 23 коп. в рахунок відшкодування майнової шкоди та 5 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

За вироком суду ОСОБА_3 визнана винуватою у вчиненні злочину за наступних обставин.

09.07.2011 року близько 02 год. на березі водоймища, розташованого поблизу вул. Артема в смт. Артемівка Чутівського району Полтавської області де відбувалося святкування свята «Івана Купала», ОСОБА_3, яка перебувала в стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2, нанесла правою рукою удар в обличчя останньої, після чого звалила її з ніг на землю та руками нанесла численні удари по обличчю. Після цього ОСОБА_3 схопила ОСОБА_2 за волосся та потягнула її до берегу водоймища, і тримаючи її за волосся, нанесла один удар обличчям потерпілої об край залізобетонної плити, яка знаходилася поблизу берега водоймища, внаслідок чого спричинила ОСОБА_2, згідно висновку судово-медичної експертизи № 2121 від 24.10.2011 р., тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми,струсу головного мозку, відкритого перелому кісток носу та забійної рани з гематомою м'яких тканин обличчя, посттравматичної неврології 2-ої гілки 5 пари черепно-мозкової нервів справа з незначними чурливими розладами, які утворилися від дії тупих предметів, можливо в строк та при обставинах, вказаних вище, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

В апеляції із внесеними змінами прокурор просить звільнити засуджену ОСОБА_3 від призначеного покарання на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2011 році».

В апеляції потерпіла ОСОБА_2 просить вирок суду змінити в частині кваліфікації дій засудженої та призначити покарання у відповідності до вимог ч. 1 ст. 121 КК України, а також стягнути з засудженої заявлену суму моральної шкоди у повному обсязі.

Засуджена ОСОБА_3 вирок суду не оскаржила, подала заперечення на апеляції прокурора та потерпілої, а також звернулася до колегії суддів із заявою про застосування до неї акту амністії, прийнятого у 2011 році, оскільки вона має двох малолітніх дітей.

Заслухавши доповідача, думку прокурора Ситника Р.Г., який підтримав внесені зміни до апеляції, потерпілу ОСОБА_2, яка наполягала на кваліфікації дій засудженої за ч.1 ст. 121 КК України, оскільки вона має шрам на носі, що викликає у неї відразу та в майбутньому у неї може з'явитися горб на переніссі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора із внесеними змінами підлягає до задоволення, а апеляція потерпілої до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Згідно висновку експерта №2121 від 24.10.2011 року та додатковим висновком експерта №197 від 29.02.2012 року встановлено, що у ОСОБА_2 наявні тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, перелому кісток носу та забійної рани з гематомою м'яких тканин обличчя, посттравматичної невралгії 2-ої гілки 5 пари черепно-мозкових нервів справа з незначними чутливими розладами, які утворилися від дії тупих предметів, можливо в строк та при обставинах, на які вказувала потерпіла, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Шрам шкіри обличчя, який є наслідком загоєння рани з плином часу поблідне, стане менш помітним, але без хірургічного лікування повністю не зникне, тобто є невиправним ушкодженням м'яких тканин обличчя і при умові, що в суді буде визнаний таким, що знівечує обличчя - може бути кваліфікований як тяжке тілесне ушкодження.

/а.с.87-89/

Тяжке тілесне ушкодження, яке полягає у непоправному знівеченні обличчя, надає обличчю огидного, потворного, відштовхуючого вигляду.

Суд першої інстанції, оцінюючи обличчя потерпілої ОСОБА_2 на момент судового слідства, виходячи із загальноприйнятих уявлень про вигляд людини, дійшов до правильного висновку, що обличчя потерпілої не можна вважати знівеченим.

Дивлячись на ОСОБА_2, слід зробити висновок про відсутність відчуття відрази та огиди у оточуючих людей. Твердження потерпілої, що їй особисто огидно дивитися на себе у дзеркало і що в подальшому на місці шраму за висновками лікарів може з'явитися горб, не є підставою для визнання її обличчя знівеченим. Висновки суду не повинні ґрунтуватися на подіях, які можливо відбудуться у майбутньому.

З огляду на викладене, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляції потерпілої ОСОБА_2

Засуджена ОСОБА_3 у своєму запереченні на апеляцію потерпілої вказує про необхідність застосування щодо неї акту амністії, оскільки вона має двох малолітніх дітей. З даним проханням, викладеним у своїй письмовій заяві, вона звернулася до колегії суддів.

Відповідно до свідоцтв про народження, ОСОБА_3 має на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5.

Згідно п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2011 році» звільняються від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших видів покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років.

ОСОБА_3 не позбавлена батьківських прав відносно своїх малолітніх дітей.

Враховуючи, що підстави для застосування акту амністії виникли після повернення суду з нарадчої кімнати, і вирок містить мотиви пере кваліфікування дій засудженої на ч.2 ст. 125 КК України, на думку колегії, апеляція прокурора із внесеними змінами підлягає до задоволення, а вирок суду слід змінити, звільнивши ОСОБА_3 від призначеного покарання.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляцію прокурора із внесеними змінами задовольнити, апеляцію потерпілої ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Вирок суду Чутівського районного суду Полтавської області від 23 квітня 2012 року відносно ОСОБА_3, засудженої за ч.2 ст. 125 КК України - змінити.

Звільнити ОСОБА_3 від відбуття призначеного покарання на підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2011 році».

В решті вирок суду залишити без зміни.

Головуючий: Н. М. Харлан

Судді: