Судове рішення #25481887


АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11/1690/584/2012

Головуючий по 1-й інстанції ТИЩЕНКО

Суддя-доповідач: Харлан Н. М.



УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


20 липня 2012 року м.Полтава

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтава кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5, цивільного позивача дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі філії Газопромислового управління «Полтавагазвидобування» на вирок Гадяцького районного суду Полтавської області від 04 квітня 2012 року,-


ВСТАНОВИЛА :


Цим вироком -

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, до арешту працював заступником директора ДП «Нектар», в силу ст. 89 КК України не судимого,

засуджено:

- за ч.3 ст. 27, ч.3 ст. 15, ч.5 ст. 185 КК України на підставі ст.69 КК України на 5 (п'ять) років позбавлення волі, без конфіскації майна,

- за ч.3 ст.27, ч.3 ст.292 КК України на підставі ст.69 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі,

- за ч.2 ст. 292 КК України - виправдано,

- за ч.1 ст. 304 КК України - виправдано.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_3 до відбуття 5 (п'ять) років позбавлення волі, без конфіскації майна;


ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя АДРЕСА_2, громадянина України, з неповною середньою освітою, розлученого, до арешту не працюючого, в силу ст.89 КК України не судимого,

засуджено:

- за ч.3 ст. 15, ч.5 ст.185 КК України на підставі ст.69 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі, без конфіскації майна,

- за ч.3 ст. 292 КК України на підставі ст. 69 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі,

- за ч.2 ст. 292 КК України - виправдано.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_5 до відбуття 4 (чотири) роки позбавлення волі, без конфіскації майна;


ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця с. Качаново Гадяцького району Полтавської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, розлученого, до арешту проживав АДРЕСА_3, працював ТОВ «Техмолпром» - верстатником, раніше не судимого,

засуджено:

- за ч.3 ст. 15, ч.5 ст.185 КК України на підставі ст.69 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі, без конфіскації майна,

- за ч.3 ст. 292 КК України на підставі ст. 69 КК України на 1 (один) рік 6 (шість) місяців позбавлення волі,

- за ч.2 ст. 292 КК України - виправдано.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_6 до відбуття 2 (два) роки позбавлення волі, без конфіскації майна.


ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_11, уродженця с. Білокузьминівка Костянтинівського району Донецької області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, розлученого, до арешту проживав АДРЕСА_4, не працював, в силу ст.89 КК України не судимого,

засуджено:

- за ч.3 ст. 15, ч.5 ст.185 КК України на підставі ст.69 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі, без конфіскації майна,

- за ч.3 ст. 292 КК України на підставі ст. 69 КК України на 1 (один) рік позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_7 3 (три) роки позбавлення волі, без конфіскації майна.

На підставі ст.75 КК України звільнено засудженого ОСОБА_7 від призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном на 2 (два) роки.


ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_14, уродженця с. Глибока Долина Гадяцького району Полтавської області, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, до арешту проживав АДРЕСА_5, не працював, раніше не судимого, під вартою з 5.06.2011 року,

засуджено:

- за ч.3 ст. 15, ч.5 ст.185 КК України на підставі ст.69 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі, без конфіскації майна,

- за ч.3 ст. 292 КК України на підставі ст. 69 КК України на 1 (один) рік позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначено ОСОБА_8 2 (два) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі, без конфіскації майна.

На підставі ст.75 КК України звільнено засудженого ОСОБА_8 від призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном на 2 (два) роки.

На підставі ст.76 КК України покладено на засуджених ОСОБА_7, ОСОБА_8 обов'язки:

1) повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи;

2) періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.


ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_17, уродженця та жителя АДРЕСА_6, громадянина України, з середньо-професійною освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,

засуджено:

- за ч.3 ст. 15, ч.5 ст.185 КК України на підставі ст.69 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі, без конфіскації майна,

- за ч.3 ст. 292 КК України на підставі ст. 69 КК України на 1 (один) рік позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначено ОСОБА_9 2 (два) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі, без конфіскації майна.

На підставі ст.75 КК України звільнено засудженого ОСОБА_9 від призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном на 2 (два) роки.,


ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_20, уродженця та жителя АДРЕСА_7, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, в силу ст.89 КК України не судимого,

засуджено:

- за ч.3 ст. 15, ч.5 ст.185 КК України на підставі ст.69 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі, без конфіскації майна,

- за ч.3 ст. 292 КК України на підставі ст. 69 КК України на 1 (один) рік позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_10 2 (два) роки позбавлення волі, без конфіскації майна.

На підставі ст.75 КК України звільнено засудженого ОСОБА_10 від призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном на 2 (два) роки.


ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_22, уродженця та жителя АДРЕСА_8, громадянина України, з середняьою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,

засуджено:

- за ч.3 ст. 15, ч.5 ст.185 КК України на підставі ст.69 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі, без конфіскації майна,

- за ч.3 ст. 292 КК України на підставі ст. 69 КК України на 1 (один) рік позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_11 2 (два) роки позбавлення волі, без конфіскації майна.

На підставі ст.75 КК України звільнено засудженого ОСОБА_11 від призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

На підставі ст.76 КК України покладено на засуджених ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 обов'язки:

1) повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, навчання;

2) періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на користь ДК Укргазвидобування" НАК «Нафтогаз України» в особі філії ГПУ "Полтавагазвидобування" - матеріальні збитки в сумі 922 гривні 63 коп. - солідарно.


Вирішена доля речових доказів.

За вироком суду засуджені визнані винуватими у вчиненні злочинів за наступних обставин.

ОСОБА_3 у березні 2011 року, з метою вчинення крадіжок газового конденсату, переслідуючи мотиви незаконного збагачення, створив організовану злочинну групу, тобто стійке об'єднання групи осіб для спільного заняття злочинною діяльністю корисливого спрямування, а саме вчинення особливо тяжких злочинів на тривалий період, на території Гадяцького району Полтавської області.

При створенні злочинної групи, ОСОБА_3 використав тривалі та дружні зв'язки з особами проживаючими в одному районі та місцевості і залучив до її складу непрацюючих жителів Гадяцького району Полтавської області: ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12 (матеріали кримінальної справи відносно якого виділені в окреме провадження, в зв'язку з його розшуком) та ОСОБА_6, а з травня 2011 року ОСОБА_8, ОСОБА_7 та неповнолітнього на той час ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_22.

Ієрархічна побудова злочинної групи базувалась на авторитеті ОСОБА_3, як особи, яка неодноразово була засуджена за злочини корисливої спрямованості, але жодного разу не відбувала реальні терміни покарання. Також ОСОБА_3 мав необхідні кошти та засоби для підготовки та вчинення злочинів. Розподіл отриманих злочинним шляхом доходів, мав визначатися в залежності від безпосередньо виконуваних під час вчинення злочинів функцій.

Дана організована злочинна група характеризувалась корисливою направленістю дій її учасників, єдністю їх намірів, щодо отримання наживи шляхом вчинення крадіжок газового конденсату, підшукування засобів та знарядь для вчинення злочинів, своєю стійкістю, розробкою планів вчинення злочинів, розподілом ролей між співучасниками, підшукуванням місць збуту викраденого, а в кінцевому результаті, раніше обумовленим розподілом незаконного доходу.

Крім того, всі члени організованої злочинної групи були обізнані, щодо протиправних цілей угрупування, виявляли бажання і сприяли досягненню визначеної мети в ході вчинення злочинів, в межах відведеної кожному з учасників групи спеціальної ролі.

Злочини вчинялись із прямим умислом, тобто учасники злочинної групи усвідомлювали суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачали суспільно-небезпечні наслідки та бажали їх настання, переслідуючи корисливі мотиви та мету власного збагачення.

Усвідомлюючи, що для отримання наживи потрібно було викрадати газовий конденсат регулярно, запобігаючи при цьому можливості викриття учасників організованої групи правоохоронними органами та співробітниками, які здійснюють охорону магістральних газоконденсатопроводів, ОСОБА_3, виконуючи функцію організатора злочинної групи, у березні 2011 року розпочав підготовку до вчинення крадіжок газового конденсату, довівши до відома учасників злочинної групи усний план підготовки, а після встановлення місцезнаходження магістрального газоконденсатопроводу УКПГ Яблунівка-УКПГ Гадяч та з'ясування можливості вчинення з нього крадіжок, шляхом систематичного спостереження за охороною трубопроводів, яке здійснювали з квітня по 05 червня 2011 року, за його усною вказівкою ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_10 та неповнолітній ОСОБА_11, встановив точний час патрулювання співробітників ТОВ «Альфа-Щит» на автомобілях УАЗ, на яких останні пересувалися впродовж проходження трубопроводів.

Для підготовки та вчинення злочинів, злочинною групою використовувалися засоби та знаряддя для їх вчинення, а саме: два вантажні автомобілі УРАЛ 4320, д.н.з. НОМЕР_6, спеціально обладнаний металевою ємністю на 5,536 тон і КРАЗ-255б АЦ д.н.з. НОМЕР_2, 8,579 тон, належні ДП НАК "Надра України" "Чернігівнафтогазгеологія", які за ініціативи ОСОБА_3 були взяті в оренду заздалегідь для перевезення викраденого газового конденсату, без повідомлення власника транспортних засобів про дійсність своїх злочинних намірів використовувати їх у злочинній діяльності, шланг високого тиску, відповідні крани та муфти з'єднання, лопата, два акумулятори, які були з'єднані паралельно і застосовані як єдиний пристрій для зварювальних робіт, утримувач для зварювання, електроди, покривало, що застосовувалось для маскування під час зварювальних робіт. Також, при підготовці до вчинення злочинів та безпосередньо при їх вчиненні, використовувались мобільні телефони з сім-картками для постійного підтримування зв'язку між собою.

Після заздалегідь визначеної ОСОБА_3 ділянки місцевості місця врізки, що була розташована в 7 км від с. Лободино і в 3 км від с. Вечірчино Гадяцького району, де необхідно було викопати траншею та здійснити пошкодження магістрального газоконденсатопроводу, відповідно відведеної кожному ролі, а саме: ОСОБА_9 та ОСОБА_12 розкопували місце проходження магістрального газоконденсатопроводу, а в подальшому разом із ОСОБА_11, ОСОБА_10 та ОСОБА_5, перебували в різних місцях, прилеглої території місця врізки під час крадіжки газового конденсату, де проводили візуальне спостереження за навколишньою місцевістю з метою попередження виявлення їх правоохоронними органами та співробітниками, які здійснюють охорону магістральних газоконденсатопроводів.

ОСОБА_6, за вказівкою ОСОБА_3, виконав зварювальні роботи, а саме: металевий патрубок із різьбою приварив до газоконденсатопроводу на який в подальшому накрутив шаровий кран після чого спеціальним пристроєм для буріння просвердлив трубопровід, а після початку виходу конденсату з отвору перекрив шаровий кран і під час вчинення безпосередньо крадіжки газового конденсату, знаходився у визначеному місці, слідкуючи за наповненням ємності автомобіля викраденим газовим конденсатом та регулюючи подачу конденсату за допомогою шарового крану, який знаходився в землі.

У свою чергу ОСОБА_8, під час вчинення злочину знаходився у визначеному ОСОБА_3 місці, в кузові автомобіля, слідкуючи за наповненням ємності викраденим газовим конденсатом з метою попередження його виливу. ОСОБА_7 згідно попередньої усної домовленості, керував автомобілем УРАЛ 4320 д.н.з. НОМЕР_6, на якому спочатку приїхав до місця врізки, а потім перевозив викрадений газовий конденсат до місця його тимчасового зберігання.

У період часу з 23 години 30 хвилин 04.06.2011 року до 05 години 00 хвилин 05.06.2011 року, після визначення ділянки місцевості місця врізки, що була розташована в 7 км від с. Лободино і в 3 км від с. Вечірчино Гадяцького району, та пошкодження магістрального газоконденсатопроводу, з даного місця учасники організованої злочинної групи, дотримуючись заздалегідь розроблених заходів конспірації, мали намір двічі викрасти газовий конденсат, який під тиском подавався в ємність, що знаходилась в кузові бортового автомобіля УРАЛ 4320, д.н.з. НОМЕР_6 на 5,536 тон, при цьому кузов автомобіля був накритий спеціально зробленим тентом, з метою подальшої конспірації при перевезенні викраденого конденсату. Викрадений газовий конденсат учасники злочинної групи мали намір злити в ємність автомобіля КРАЗ-255б АЦ д.н.з. НОМЕР_2, який зберігався на току державного підприємства Дослідного господарства «Нектар» Інституту бджільництва ім.П.І.Прокоповича УААН», що розташоване в с. Вирішальне Гадяцького району Полтавської області. Але будучи виявленими працівниками охорони не вчинили усіх необхідних дій, та не довели свій злочинний намір до кінця з причин, що не залежали від їхньої волі, викравши лише 4,48 тон газового конденсату на суму 29097 грн. 60 коп., оскільки були затримані працівниками УБОЗ УМВС України в Полтавській області.


В апеляції прокурора ставиться питання про скасування вироку суду та постановлення нового вироку у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочинів та особам засуджених внаслідок м'якості. При цьому прокурор зазначає, що засуджені вчинили злочини, які відносяться до категорії особливо тяжких, в складі організованої групи, вину визнали частково, а ОСОБА_5 вину не визнав взагалі. ОСОБА_3 виступав організатором злочинної групи, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були активними співвиконавцями, кожен з яких виконував передбачену роль. ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_10 та ОСОБА_7 раніше були судимі за вчинення корисливих злочинів. Тому вважає, що судом допущено невідповідність призначеного покарання покарання тяжкості злочинів та особам засуджених внаслідок м'якості та неправильне застосування криімнального закону внаслідок безпідставного застосування положень ст.75 та ст. 69 КК України при визначенні покарання. Також зазначає про необхідність при постановленні нового вироку суду вирішити долю судових витрат по справі.

В апеляції цивільного позивача ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» в особу філії ГПУ «Полтавагазвидобування» ставиться питання про скасування вироку в частині відмови в стягненні із засуджених витрат цивільного позивача по зберіганню автомобілів УРАЛ 4320 д.н.з. НОМЕР_6 та КРАЗ 2556 АЦ 8.5 д.н.з. НОМЕР_2 в сумі 8578 грн. 08 коп.


В апеляціях захисники ОСОБА_2 та ОСОБА_4 просять кримінальну справу направити на додаткове розслідування, оскільки на їх думку, в ході досудового слідства було допущено ряд грубих порушень вимог кримінально-процесуального законодавства, які залишилися без належної оцінки суду першої інстанції. На думку апелянтів у показах свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 існують суттєві протиріччя, яким суд не дав належну оцінку. Також порушено право ОСОБА_17 на захист, оскільки він має психічне захворювання і під час досудового слідства не був забезпечений обов'язковою правовою допомогою.


Заслухавши доповідача, думку прокурорів Беркути Б.М. та Ковінька Д.В., які підтримали апеляцію прокурора, захисників ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в інтересах засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_5, які також підтримали свої апеляції, представника цивільного позивача ОСОБА_18, який просив вирок суду скасувати в частині вирішення цивільного позову та постановити новий про задоволення позовних вимог, перевіривши матеріали справи, провівши часткове судове слідство та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора та захисника ОСОБА_2 підлягають до часткового задоволення, а апеляції представника цивільного позивача та захисника ОСОБА_4 підлягають до повного задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 374 КПК України апеляційний суд вирок (постанову) і повертає справу на додаткове розслідування у випадках, коли під час дізнання чи досудового слідства допущені такі істотні порушення кримінально-процесуального закону, які виключали можливість постановлення вироку чи постанови.

Згідно наданих у судовому засіданні довідок Полтавської обласної психіатричної клінічної лікарні ім. О.Ф. Мальцева № 01-50/1743 від 18.04.2012 року ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_26 знаходився на лікуванні у вказаній лікарні з 12.02.1999 року по 17.02.1999 рік з діагнозом Олігофренія легкого ступеню дебільності.

В судовому засіданні ОСОБА_5 пояснив, що не перебував у збройних силах України, я зв'язку з визнанням його непридатним до військової служби у мирний час згідно ст.20 «Б» наказу МО України від 04.01.1999 року №2 про що надав довідку Гадяцького районного військового комісаріату за номером 489 від 28.04.2012 року. Також засуджений пояснив, що змінив своє прізвище з ОСОБА_19 на ОСОБА_5, але не пам'ятає дати та причин такої зміни.

Матеріали справи містять вимогу про судимість на аркуші 139 том6, де зазначено інформацію про судимості на ОСОБА_5.

Під час проведення досудового слідства, слідчим було встановлено, що ОСОБА_5 на обліку у лікаря психіатра не перебуває, однак, залишено поза увагою, що останній змінив своє прізвище.

Слідчі дії з пред'явлення обвинувачення ОСОБА_5 та його допит в такій якості були проведені без участі захисника.

Колегія суддів вважає, що має місце порушення права на захист засудженого ОСОБА_5, оскільки всупереч ст. 204 КПК України не було з'ясовано його психічний стан на момент вчинення злочину та після цього.

З огляду на викладене, матеріали кримінальної справи відносно ОСОБА_5 необхідно виділити в окреме провадження, а справу щодо нього повернути прокурору на додаткове розслідування.

Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 23.12.2005 року «Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини,вчинені стійкими злочинними об'єднаннями», під організованою групою (ч.3 ст.28 КК України) належить розуміти внутрішньо стійке об'єднання трьох і більше осіб, яке було попередньо утворене з метою вчинення ряду злочинів або тільки одного, який потребує ретельної довготривалої підготовки. Таку групу слід вважати утвореною з моменту досягнення її учасниками домовленості про вчинення першого злочину за наявності планів щодо подальшої спільної діяльності.

Засуджені ОСОБА_9, ОСОБА_10 суду дали показання про те, що вони неодноразово разом із ОСОБА_12 (особа, відносно якої матеріали кримінальної справи виділені в окреме провадження в зв'язку з розшуком) за вказівкою ОСОБА_3 протягом травня місяця та двічі у червні місяці 2011 року, а неповнолітній ОСОБА_11 у червні 2011 року, спостерігали за рухом охорони «Альфа-Щит» в районі с. Лободіно Гадяцького району в місцях проходження газоконденсатопроводу. Також вказаних засуджених ОСОБА_3 неодноразово вивозив на своєму власному автомобілі ВАЗ 2109 у поле та лісопосадки для проведення розвідувальних робіт з метою пошуку конденсатопроводу. Домовленість між ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_11 та ОСОБА_10 на вчинення крадіжок була досягнута у травні - на початку червня 2011 року.

Про існування планів на майбутнє на вчинення крадіжок газового конденсату свідчать показання засуджених ОСОБА_9 ОСОБА_10 ОСОБА_11 про те, що ОСОБА_3 обіцяв платити їм за візуальне спостереження за рухом охорони в місцях проходження конденсатопроводу по 300 гривень, а у ті дні, коли будуть заправлятися бензовози - платитиме більше. ( а.с.140-141 т.1, а.с. 121, 147-148 т.2)

Також ОСОБА_3 для вчинення крадіжок було підготовлено два автомобілі УРАЛ 4320 д.н.з. НОМЕР_6 та КРАЗ 2556 АЦ 8.5 д.н.з. НОМЕР_2 з ємностями для перевезення ПММ. (а.с.249-250 т.3)

Про активну та організовану підготовку до вчинення крадіжки газоконденсату, а також наявність планів на вчинення крадіжок в подальшому, свідчить наявний у матеріалах справи протокол про результати здійснення оперативно-розшукового заходу від 12.08.2011 року. Відповідно до даного процесуального документу, за постановою апеляційного суду Полтавської області №802 цт від 11.05.2011 року знято інформацію з каналів зв'язку, з мобільного телефону НОМЕР_7, який належить ОСОБА_3, за період з 16.05.2011 року по 05.06.2011 року. ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 протягом тривалого часу чітко виконували вказівки ОСОБА_3 з пошуку конденсатопроводу та візуального спостереження за рухом охорони і фіксації маршруту та часу їхнього руху. (а.с.2-202 т.5)

У розмові із ОСОБА_20 ОСОБА_3 повідомляє про підготовку вчинення крадіжки та планів на майбутнє викрадати газоконденсат із конденсатопроводу. Зазначає, що в ніч на 05.06.2011 року мають намір двічі наповнити ємність УРАЛУ, об'ємом 5,536 тон (а.с.176 т.5).

Твердження захисника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_2 про порушення норм КПК при відібранні зразків газового конденсату вилученого з ємності автомобіля УРАЛ, наявність суперечностей у показаннях свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_16 та ОСОБА_21 і в зв'язку з цим необхідності повернути кримінальну справу на додаткове розслідування, є надуманим та таким що не відповідає матеріалам справи.

Зі змісту вказаної апеляції, відомо, що захисник оспорює процесуальний документ протокол відтворення обстановки та обставин події злочину з участю ОСОБА_3, оскільки одним із понятих зазначено ОСОБА_13, який є працівником ГПУ «Полтавагазвидобування» та ліквідовував пошкодження конденсатопроводу.

Слід зазначити що доводи апеляції в цій частині є безпідставними. Місцевий суд, зваживши на показання свідка ОСОБА_13 лише в частині, що не суперечить іншим доказам про справі к своїй сукупності та викривають ОСОБА_3 у вчиненні особливо тяжких злочинів.

Суд першої інстанції взяв до уваги показання свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_16 в частині підтвердження факту злиття та замірів з автомобіля УРАЛ газового конденсату 06.06.2011 року, про що зазначено у вироку.

Акт злиття газоконденсату з цистерни автомобіля УРАУ підписаний працівниками ГПУ «Полтавагазвидобування» ОСОБА_22, ОСОБА_23 та ОСОБА_16 (а.с.11 т.1)

Захисник у своїй апеляції формально оспорює показання ОСОБА_15, що був понятим під час відібрання зразків рідини з автомобіля УРАЛ, газоконденсатопроводу та шлангу. Останній повідомив суду, що не бачив яким чином вказані зразки були відібрані. Вбачається, що ніхто з учасників процесу, в тому числі і захисники не оспорюють факту замаху на викрадення газового конденсату з магістрального конденсатопроводу та не оспорюють висновків відповідних експертиз.

Відповідно до ст.323 КПК України, вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Статтею 334 КПК України встановлено, що у мотивувальній частині вироку наводяться докази, на яких ґрунтується вирок суду щодо обвинуваченого із зазначенням мотивів, з яких суд бере до уваги одні докази та відкидає інші. Суд повинен проаналізувати фактичні дані, що містяться у показаннях свідків, підсудних, висновках експертиз та інших джерелах доказів та зробити категоричні і точні висновки щодо них.

Проте, кваліфікуючи дії засуджених ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 як вчинення злочинів в складі організованої злочинної групи, суд першої інстанції, постановляючи вирок, не в повній мірі врахував положення даного Закону, дав невірну оцінку ряду доказів по справі, внаслідок чого постановив рішення, яке містить необґрунтовані висновки стосовно вказаних засуджених.

Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про підготовку до вчинення крадіжки газового конденсату дізналися в день вчинення замаху на крадіжку 04.06.2011 року, а ОСОБА_8 - напередодні. Жоден із них участі у підготовці до злочину не брав. Особи, які відшукали конденсатопровід та підготували вчинення злочину, їм відомі не були. Про відсутність обізнаності ОСОБА_7 про підготовку до вчинення крадіжки та кількість осіб, які приймають участь у вчиненні злочину, окрім його показів та показів ОСОБА_3, свідчать матеріали справи. У протоколі про результати здійснення оперативно-розшукового заходу від 12.08.2011 року міститься запис розмови між ОСОБА_7 та ОСОБА_3, де останній 04.06.2011 року цікавиться у ОСОБА_7 про плани на сьогоднішній вечір та пропонує йому в цей день «роботу». (а.с.164 т.5)

ОСОБА_6 ОСОБА_8 також не знали про плани групи на вчинення крадіжок газоконденсату. Їхні показання є стабільними протягом всього слідства. ОСОБА_6 зустрівся з ОСОБА_3 ввечері 04.06.2011 року, коли повертався додому та побачив біля свого будинку автомобіль ОСОБА_3 ВАЗ 2109. Того ж вечора йому було запропоновано зробити «врізку». Такі ж показання давав і ОСОБА_3 Обладнання, необхідне для вчинення пошкодження конденсатопроводу було підготовлено учасниками групи, а не ОСОБА_6 У протоколі про результати здійснення оперативно-розшукового заходу від 12.08.2011 року відсутня будь-яка інформація про попередні домовленості ОСОБА_6 та ОСОБА_8 з організатором групи на вчинення злочину.

Суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про наявність в діях ОСОБА_7 складу злочину, передбаченого ч.3 ст. 292 КПК України. Останній про вчинення пошкодження трубопроводу взагалі не знав. Показання його в цій частині є стабільними і повністю узгоджуються з показаннями інших засуджених. З протоколу про результати здійснення оперативно-розшукового заходу від 12.08.2011 року вбачається, що ОСОБА_7 в день вчинення крадіжки було запропоновано керували автомобілем УРАЛ, щоб перевезти викрадений газоконденсат. Звідки саме необхідно було перевозити викрадене, засуджений не знав, оскільки, як вбачається із матеріалів справи, до місця «врізки» його проводили.

Інші об'єктивні дані, які вказували б на наявність умислу у ОСОБА_7 на пошкодження газоконденсатопроводу та обізнаність його про дії учасників групи з цього питання, в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, висновки суду першої інстанції про кваліфікацію дій засуджених ОСОБА_24, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_3 за ч.3 ст.15 ч.5 ст. 185, ч.3 ст. 292 КК України як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка) газового конденсату, що належить ГПУ «Полтавагазвидобування» НАК «Нафтогаз України» ДК «Укргазвидобування», вчинена організованою групою та пошкодження магістрального газоконденсатопроводу, що призвело до порушення нормальної роботи зазначеного трубопроводу, вчинені загально небезпечним способом, організованою групою, а засудженого ОСОБА_3 ще й за ч.3 ст.27 КК України як організатора, тобто особи, яка організувала вчинення даних злочинів та керувала їх підготовкою, ґрунтуються на сукупності доказів, належно перевірених і оцінених в судовому засіданні та наведених у вироку.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що дії засуджених ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 необхідно було кваліфікувати за ч.3 ст.15 ч.2 ст. 185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб.

Дії ОСОБА_6 та ОСОБА_8, з огляду на викладене, слід кваліфікувати за ч.2 ст. 292 КК України як пошкодження магістрального газоконденсатопроводу, що призвело до порушення нормальної роботи зазначеного трубопроводу, вчинене загально небезпечним способом за попередньою змовою групою осіб.

В зв'язку з цим, провадження по справі в частині засудження ОСОБА_7 за ч.3 ст.292 КПК України підлягає закриттю в зв'язку з відсутністю в його діях складу цього злочину.

В решті висновки суду першої інстанції щодо кваліфікації дій засуджених ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 є неправильними, а тому вирок в частині засудження вказаних осіб підлягає зміні.

Як видно із мотивувальної частини вироку, обираючи вид та міру покарання засудженим ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_10 районний суд, дотримуючись основних засад призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, врахував характер і тяжкість вчиненого злочину, що відноситься до особливо тяжких злочинів, дані про особи винних, які раніше не судимі. Судом першої інстанції враховано їхні ролі як співвиконавців, відсутність обставин, що обтяжують покарання та наявність обставин, що пом'якшують покарання: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, а ОСОБА_11 - вчинення злочину неповнолітнім. Всі троє характеризуються позитивно.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції цілком обґрунтовано застосував ст. 69 КК України при визначенні покарання засудженим ОСОБА_11, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 та звільнив їх від призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, оскільки в даному випадку враховуються не лише пом'якшуючі покарання обставини та особи засуджених, а й об'єктивні обставини при яких дані злочини були вчинені, один з яких не доведено до кінця.

При визначені міри покарання щодо ОСОБА_3, районний суд зважив на наявність на утриманні останнього чотирьох неповнолітніх дітей, активне сприяння розкриттю злочину та врахував їх як пом'якшуючі покарання обставини. Судом цілком обґрунтовано прийнято рішення про виправлення ОСОБА_3 в умовах ізоляції від суспільства, оскільки він був організатором вчинення двох особливо тяжких злочинів. Однак, враховуючи обставини, що пом'якшують покарання, відсутність обтяжуючих покарання обставин, а також позитивну характеристику на ОСОБА_3, дійшов до правильного висновку про можливість застосування ст. 69 КК України при визначенні остаточної міри покарання.

З урахуванням наведеного, колегія вважає, що місцевий суд призначив засудженим ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_3 справедливе покарання, яке за своїм розміром не є надмірно м'яким, а тому підстав для задоволення апеляції прокурора в цій частині - не вбачає.

Відповідно до ст. 335 КПК України в резолютивній частині вироку повинно бути зазначено рішення про судові витрати.

Згідно ст.91 КПК України судові витрати складаються в тому числі і із сум, витрачених на зберігання речових доказів. Судові витрати підлягають стягненню з осіб, щодо яких винесений обвинувальний вирок, у тому числі із звільненням від відбування покарання.

Автомобілі УРАЛ 4320 д.н.з. НОМЕР_6 та КРАЗ 2556 АЦ 8.5 д.н.з. НОМЕР_2 згідно з постановою слідчого від 14.06.2011 року визнані речовими доказами по справі та передані на відповідальне зберігання до ДК Укргазвидобування» в особі філії ГПУ «Полтавагазвидобування» м. Полтава до вирішення справи по суті. (а.с.249-250 т.3)

Вартість послуг зі зберігання одного автомобіля за одну добу згідно калькуляції становить 306 грн. 36 коп.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, відмовивши у задоволенні цивільного позову в цій частині, а тому апеляція ДК Укргазвидобування» в особі філії ГПУ «Полтавагазвидобування» підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.93 КПК України, у разі, якщо винними буде визнано декількох осіб, суд постановляє, в якому розмірі повинні бути стягнені витрати з кожного з них, ураховуючи при цьому ступінь вини та майновий стан засуджених.

ОСОБА_3, хоча і є організатором злочинної групи, одна має на утримані чотирьох неповнолітніх дітей, в зв'язку з цим, колегія вважає, що судові витрати слід розділити та стягнути із засуджених порівну.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -


УХВАЛИЛА :


Апеляцію прокурора залишити без задоволення.

Апеляцію захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 задовольнити частково.

Апеляції захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 та цивільного позивача дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі філії Газопромислового управління «Полтавагазвидобування» задовольнити повністю.

Вирок Гадяцького районного суду Полтавської області від 04 квітня 2012 року в частині засудження ОСОБА_5 за ч.3 ст. 292, ч.3 ст.15 ч.5 ст. 185 КК України скасувати, виділити відносно нього кримінальну справу в окреме провадження та повернути її на додаткове розслідування.

Вирок щодо ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7 змінити.

Перекваліфікувати дії ОСОБА_6 з ч.3 ст. 292 КК України на ч.2 ст. 292 КК України, призначивши покарання за цією статтею 1 рік 1 місяць позбавлення волі; з ч.3 ст.15 ч.5 ст. 185 КК України на ч.3 ст.15 ч.2 ст. 185 КК України, призначивши покарання за цією статтею 1 рік позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначити остаточне покарання 1 рік 1 місяць 15 днів позбавлення волі.

На підставі ч.5 ст.72 КК України вважати ОСОБА_6 таким, що відбув покарання повністю та звільнити його з-під варти негайно із зали суду.

Перекваліфікувати дії ОСОБА_8 з ч.3 ст. 292 КК України на ч.2 ст. 292 КК України, призначивши покарання за цією статтею 1 рік позбавлення волі; з ч.3 ст.15 ч.5 ст. 185 КК України на ч.3 ст.15 ч.2 ст. 185 КК України, призначивши покарання за цією статтею 2 роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначити остаточне покарання 2 роки 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки та згідно ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_8 протягом іспитового строку періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти зазначену інспекцію про зміну місця проживання та роботи.

Перекваліфікувати дії ОСОБА_7 з ч.3 ст.15 ч.5 ст. 185 КК України на ч.3 ст.15 ч.2 ст. 185 КК України, призначивши покарання за цією статтею 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки та згідно ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_7 протягом іспитового строку періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти зазначену інспекцію про зміну місця проживання та роботи.

Закрити провадження у справі відносно ОСОБА_7 за ч.3 ст. 292 КК України, в зв'язку з відсутністю в його діях складу цього злочину.

Вирок в частині вирішення цивільного позову - змінити, стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 на користь дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі філії Газопромислового управління «Полтавагазвидобування» по 1225 гривень 44 копійки з кожного по відшкодуванню витрат на зберігання речових доказів - автомобілів УРАЛ та КРАЗ.

В решті вирок залишити без зміни.

Головуючий: Н. М. Харлан

Судді:



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація