АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11/1690/608/2012
Головуючий по 1-й інстанції Савченко
Суддя-доповідач: Харлан Н. М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 липня 2012 року м.Полтава
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтава кримінальну справу за апеляціями прокурора Октябрського району, захисника ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_3 на вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 25 листопада 2011 року,-
ВСТАНОВИЛА :
Цим вироком -
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець і мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з середньою освітою, неодружений, непрацюючий, раніше судимий:
- вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 29.03.1996 року за ч. 2 ст. 140 КК України (в редакції 1960 року) на 1 рік 6 місяців позбавлення волі, звільнений 1.12.1997 року по відбуттю покарання;
- вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 22 квітня 1998 року ч. ч. 2 і 3 ст.140, 17, ч. 2 ст. 140, ч.1 ст. 229-6, ч.3 ст.81, ч.1 ст.206 КК України (в редакції 1960 року) на 5 років позбавлення волі. Ухвалою обласного суду Полтавської обалсті від 27.05.1998 року вирок суду змінено та пом'якшено покарання до 4 років позбавлення волі, звільнений 1.10.2001 року по відбуттю покарання;
- вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 5.11.2003 року за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі, звільнений 7.06.2005 року по відбуттю покарання;
- вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 4.10.2006 року за ч.2 ст. 289, ст. 69 КК України на 3 роки позбавлення волі, звільнений 5.06.2009 року по відбуттю покарання,
засуджений за ч. 1 ст. 115 КК України на вісім років позбавлення волі.
Стягнуто з засудженого на користь потерпілого ОСОБА_4 18369,34 грн. матеріальної та 10000 грн. моральної шкоди.
Стягнуто з засудженого судові витрати в сумі 225, 12 грн.,перерахувавши їх одрежувачу: НДЕКЦ при УМВС України в Полтавській області на рахунок 31252272210055, Код 25574067, Банк одержувача: ГУДКУ України в Полтавській області МФО: 831019
Вирішена доля речових доказів.
За вироком суду ОСОБА_3 визнаний винуватим у вчиненні злочинів за наступних обставин.
ІНФОРМАЦІЯ_2, приблизно о 20 год. ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в квартирі АДРЕСА_2, в ході сварки, що спричинилася на грунті особистих неприязних стосунків, які раптово виникли, діючи умисно та усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій і бажаючи настання злочинних наслідків, маючи на меті заподіяння смерті потерпілому ОСОБА_5 наніс йому два удари гострою частиною фрагменту розбитої пляшки, який підготував для цього під час сварки, в область голови та шиї, чим спричинив потерпілому колото-різану рану шиї справа з пошкодженням магістральних судин, пошкодження підшкірно-жирової клітчатки, м'язів шиї, судинно-нервного пучка включаючи праву загальну сонну артерію, яремну вену з наявністю масивних крововиливів по ходу і периферії раньового каналу, які згідно висновку судово-медичного експерта № 73-а від 15 березня 2011 року утворились незадовго до настання смерті внаслідок однократної дії гостро-ріжучого предмету, який діяв з достатньою для його утворення силою прикладення, стосовно живої особи носить ознаки тяжкого тілесного ушкодження як небезпечного для життя в момент його спричинення, а в даному випадку такого, що потягло смерть потерпілого.
В апеляції прокурора ставиться питання про скасування вироку суду та постановлення нового вироку, яким засудити ОСОБА_3 на 10 років позбавлення волі. При цьому прокурор вказує, що обране судом засудженому покарання є м'яким. Прокурор зазначає, що вчинений злочин є тяжким та зухвалим по характеру. У засудженого не виявлено жодного тілесного ушкодження, в той час як тілесні ушкодження потерпілого свідчать, що удари наносились йому цілеспрямованои в область шиї ( тілесних ушкоджень на тулубі, руках потерпілого, що б могло свідчити про хаотичність рухів ОСОБА_3 немає), а отже вказані удари наносилися з метою спричинити смерть потерпілого.
При призначенні покарання, судом не в достатній мірі враховані матеріали, що характеризують підсудного, який раніше п'ять разів судимий, в тому числі за тяжкі злочини, а також двічі за хуліганство, офіційно не працював, характеризується задовільно. Злочин вчинив у стані алкогольного сп'яніння, що є обставиною обтяжуючою покарання. Крім того, ОСОБА_3 вину у вчиненні умисного вбивства не визнав, у вчиненому не розкаявся.
В апеляції захисник не погоджується з вироком суду, зокрема із кваліфікацією дій засудженого та ставить питання про скасування вироку суду і постановлення нового вироку. На його думку дії ОСОБА_3 по відношенню до ОСОБА_5 могли бути вчинені під впливом страху за своє життя та здоров'я як природна реакція на агресивну поведінку потерпілого, коли ОСОБА_3 перебував в стані активної оборони щодо ОСОБА_5, що підтверджується матеріалами справи. А тому вважає, що вирок суду необхідно скасувати, дії ОСОБА_3 необхідно кваліфікувати як перевищення меж необхідної оборони за ст. 118 КК України.
В апеляції та доповненнях до неї засуджений також просить вирок суду скасувати, посилаючись на обставини, аналогічні тим, які зазначив в своїй апеляції захисник.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про правильність кваліфікації дій засудженого та необхідності призначити більш суворе покарання, захисника ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_3 про кваліфікацію дій останнього за ст. 118 КК України перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляції учасників процесу не підлягають до задоволення з наступних підстав.
Твердження ОСОБА_3 та його захисника про те, що засуджений під час нанесення ударів фрагментом розбитої пляшки потерпілому ОСОБА_5 перебував у стані активної оборони, а місцевий суд прийшов до неправильного висновку про вчинення ОСОБА_3 умисного вбивства, спростовується матеріалами справи та показаннями самого засудженого.
Показання ОСОБА_3 про хаотичне нанесення ним ударів потерпілому ОСОБА_5 під час активного захисту, не відповідає обставинам справи. Так, на тілі потерпілого відповідно до висновку експерта №73-а від 15.03.2011 року виявлено різані рани голови та шиї. На інших частинах тіла порізів не виявлено. Зазначено наступне: «рановий канал йде по направленню спереду-назад, справа-наліво, практично горизонтально, глибино його близько 4 см.» (А.С.168-171 Т.1). Даний факт свідчить про те, що ОСОБА_3 наносив удари фрагментом пляшки цілеспрямовано, з великою силою в область голови та шиї - що є життєво важливими органами. Це ж саме підтверджено і протоколом відтворення обстановки та обставин події злочину від 24.01.2011 року з участю ОСОБА_3, відповідно до якого він розповів та показав як двічі вдарив ОСОБА_5 в область голови та шиї. (а.с.45-48 т.1). В подальшому експерт у висновку №73-б від 16.03.2011 року вказав, що показання ОСОБА_3 дані під час відтворення обстав ноки та обставин події злочину загалом не суперечать даним судово-медичної експертизи трупу ОСОБА_5 по факту спричинення і механізму утворення.
Місцевий суд, взявши до уваги матеріали справи та критично оцінивши показання ОСОБА_3, які постійно змінювалися, дійшов обґрунтованого висновку про наявність у засудженого умислу на позбавлення життя ОСОБА_5
На спростування версії засудженого про вчинення злочину в стані необхідної оборони вказує та обставина, що потерпілий в момент спричинення йому смертельних тілесних ушкоджень, перебував у стані тяжкого ступеня алкогольного сп'яніння. Тому, хоча він і був фізично більш розвинений та вищий на зріст за ОСОБА_3, однак не міг активно нападати на нього. Твердження засудженого про те, що ОСОБА_5 під час конфлікту схопив ніж, що змусило його захищатися та наносити потерпілому тілесні ушкодження, спростоване поясненнями самого ОСОБА_3 та матеріалами справи. Так, згідно показів засудженого після отримання смертельного поранення ОСОБА_5 впав та помер на місці, труп не переміщали. Відповідно до протоколу огляду місця події від ІНФОРМАЦІЯ_2 та схеми до нього (а.с.9-22 т.1) ніж знайшли в іншій частині кімнати за диваном. Тому слід погодитися з висновком суду про існування випадкового збігу обставин щодо наявності ножа в кімнаті, де було вбито потерпілого, а не наслідком його використання ОСОБА_5 під час сварки із засудженим.
Сторона захисту зазначає, що суд прийшов до помилкового висновку про готування засудженим знаряддя злочину - фрагменту пляшки, - з метою нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_5, оскільки відсутній будь-який проміжок часу з моменту розбиття пляшки об стіну та нанесенням удару потерпілому.
Відповідно до ст. 14 КК України, одним із видів готування до злочину є пристосування засобів чи знарядь для вчинення злочину. Такими визнаються будь-які дії щодо виготовлення або зміни предметів, внаслідок чого вони стають придатними, більш зручними або більш ефективними для відповідного застосування.
Як слідує із показань самого засудженого, пляшку він розбив саме для нанесення ударів ОСОБА_5, пристосував предмет для зручного та ефективного нанесення тілесних ушкоджень, що і зробив в подальшому.
Відсутність на тілі ОСОБА_3 будь яких тілесних ушкоджень об'єктивно підтверджується його показами та матеріалами справи. Так, засуджений у всіх своїх показаннях зазначав, що ОСОБА_5 лише мав намір спричинити йому тілесне ушкодження. Дані показання різняться лише в частині механізму намагання спричинити йому ушкодження. Засуджений від початку не повідомляв правоохоронні органи про наявність у нього тілесних ушкоджень та не були вони зафіксовані під час його затримання та поміщення до слідчого ізолятору відразу після вчинення злочину. Таким чином, дана обставина правильно визнана судом як така, що спростовує твердження ОСОБА_3 про напад на нього потерпілого.
Засуджений у своїй апеляції зазначає, що після спричинення потерпілому тілесних ушкоджень, він активно намагався надати допомогу ОСОБА_5 та викликав швидку медичну допомогу. Дані обставини спростовані показами свідка ОСОБА_6, яка повідомила, що швидку викликала вона, а ОСОБА_3 пішов з квартири.
Вбачається, що висновок суду першої інстанції про винуватість засудженого ОСОБА_3 у вчиненні умисного вбивства за викладених у вироку обставин та кваліфікація його дій за ч.1 ст.115 КК України є правильною.
При обранні покарання ОСОБА_3 районний суд, виходячи із загальних засад призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, врахував тяжкість вчинених злочинів, дані про особу винного, який маючи непогашену судимість, вчинив особливо тяжкий злочин, віктимну поведінку потерпілого. Також враховані обставини, що обтяжують покарання рецидив злочинів та вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
З урахуванням наведеного, колегія вважає, що місцевий суд призначив ОСОБА_3 покарання, яке за своїм видом і розміром є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів і є наближеним до мінімального.
Таким чином, вирок суду є законним та обґрунтованим і підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляції прокурора Октябрського району, захисника ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_3 на вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 25 листопада 2011 року залишити без задоволення, а вказаний вирок щодо ОСОБА_3 - без зміни.
Головуючий: Н. М. Харлан
Судді: