Судове рішення #25481819


АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11/1690/668/2012

Головуючий по 1-й інстанції Гольник

Суддя-доповідач: Костенко В. Г.


УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



24 липня 2012 року м.Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Полтавської області в складі:

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Полтава справу за апеляцією потерпілої ОСОБА_2 на постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 12 квітня 2012 року.


Цією постановою ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Шкурпели Зінківського району Полтавської області, мешканець АДРЕСА_1, громадянин України, з вищою освітою, одружений, пенсіонер, інвалід 3-ї групи, на підставі ст.55 КК України (в редакції 1960 року) такий, що не має судимості,


звільнений від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст.191, ч.1 ст.366 та ч.1 ст.367 КК України на підставі ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.

Цивільний позов потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_4 залишений без розгляду.

Згідно постанови, ОСОБА_3 визнаний винуватим у вчиненні злочинів за наступних обставин.

ОСОБА_3 у період з 25 вересня 2004 року по 4 лютого 2005 року був головою дільничної виборчої комісії №18 (далі - ДВК №18) з виборів Президента України та наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими повноваженнями, тобто являвся службовою особою.

Під час підготовки до проведення голосування член ДВК №18 ОСОБА_5 у жовтні 2004 року, до початку І туру, подала заяву про виключення її з членів комісії і в подальшому ніякої участі у роботі комісії не приймала. Знаючи про це, ОСОБА_3 склав та подав до територіального виборчого округу (ТВО) №147 завідомо неправдиві документи - відомості щодо участі ОСОБА_5 в роботі комісії під час виборів та довіреності на отримання нею ж заробітної плати за І та II тур голосування. Згідно розрахунково-платіжних відомостей №28 за жовтень та №102 за листопад 2004 року, ОСОБА_3 привласнив призначені до виплати ОСОБА_6 грошові кошти на загальну суму 40грн. 8коп.

1 грудня 2004 року ОСОБА_3 склав та подав до ТВО №147 завідомо неправдиві документи - постанову №2 від 1 грудня 2004 року «Про преміювання членів ДВК за підсумками роботи І та II турів голосування» та довіреності на ім'я ОСОБА_6, куди вніс завідомо-неправдиві відомості щодо участі останньої в роботі комісії та привласнив грошові кошти, які були призначені їй до виплати згідно розрахунково-платіжної відомості №254 за грудень 2004 року в розмірі 79грн. 24коп.

Крім того, ОСОБА_7 склав та подав до ТВО № 147 завідомо-неправдивий документ - довіреність членів комісії ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на отримання одноразової грошової винагороди за підсумками роботи за І та II тур голосування та привласнив належні їм грошові кошти в розмірі 158грн. 48коп., які були ввірені йому та перебували в його віданні згідно розрахунково-платіжної відомості № 254 за грудень 2004 року.

Такими умисними діями ОСОБА_3, в порушення п.2.14 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 19.02.2001 р. №72 привласнив ввірені йому грошові кошти на загальну суму 277грн. 80коп.

Під час складання постанови №2 від 1 грудня 2004 року про преміювання членів ДВК №18 за підсумками роботи І та II турів голосування, в порушення ст.28 Закону України «Про вибори Президента України», ОСОБА_3 не провів засідання виборчої комісії із вказаного питання, проте вніс до офіційного документа завідомо неправдиві відомості щодо розподілу між членами комісії винагороди за підсумками І та II туру голосування, а також щодо участі при цьому заступника голови ДВК №18 ОСОБА_10 Згідно вказаної постанови в бухгалтерії ТВК №147 були отримані під звіт кошти в сумі 2567 грн. 80 коп. При цьому 14 грудня 2004 року ОСОБА_3, діючи в межах наданих йому повноважень, скликав засідання комісії по питанню розподілу цих грошей. Згідно протоколу від 14 грудня 2004 року, прийнято рішення про преміювання 8 членів комісії. Водночас вказаний протокол суперечить постанові ДВК №18 від 1 грудня цього ж року та розрахунково-платіжній відомості №254. Також ОСОБА_3 вніс неправдиві відомості щодо участі під час засідання та голосування членів комісії ОСОБА_4 та ОСОБА_2

Неналежно виконуючи свої службові обов'язки, ОСОБА_3 не направив на адресу ТВО №147 постанову засідання виборчої комісії про зміну розподілу виплати одноразової винагороди, що в порушення п. 3.3. «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 19 лютого 2001 року №72 призвело до невиплати членам комісії грошових коштів на суму 364грн. 63коп.

Також ОСОБА_3, являючись службовою особою, в порушення п.3 договорів №16 та №17 від 16 листопада 2004 року, склав та подав до ТВК №147 завідомо неправдиві документи - шляхові листи №285 від 20 листопада та №284 від 19 листопада 2004 року, в яких показники роботи автомобіля «Фольксваген» днз 030-86 СК, завищені, а також вніс неправдиві відомості щодо участі при їх складанні ПП ОСОБА_11

Крім того ОСОБА_3 вніс до акту від 23 листопада 2004 року про роботу цього ж автомобіля на виборчих дільницях №17 та №18 завідомо неправдиві відомості щодо участі в складі комісій ДВК №18 та №17 ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16

Під час проведення І та II туру голосування ОСОБА_3, в порушення «Порядку використання виборчою комісією автотранспорту», затвердженого постановою ЦВК від 2 вересня 2004 року №455, без складання документів, що підтверджують виконання послуг по обслуговуванню виборчих комісій, не забезпечив відповідного контролю за діяльністю ПП ОСОБА_11, що призвело до незаконної виплати на користь підприємця грошових коштів в розмірі 1600 грн.

Дії голови ДВК № 18 ОСОБА_3, пов'язані з невиконанням службовою особою своїх службових повноважень через несумлінне ставлення до них, не забезпечення контролю за якістю надання автотранспортних послуг, невиплата 12 членам комісії одноразової грошової винагороди, завдали збитків на загальну суму 1964,63 грн., що заподіяло істотну шкоду охоронюваним правам, інтересам окремих громадян та держави.

В апеляції потерпіла ОСОБА_2 просить постанову скасувати. При цьому вказує, що суд розглянув справу за відсутності потерпілих та їх представника, позбавивши можливості скористатися правами потерпілих. Крім того вважає, що суд звільнив ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності і залишив без розгляду цивільні позови потерпілих безпідставно.

Інші учасники процесу постанову не оскаржили.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, ОСОБА_3, який вважав постанову суду законною та обґрунтованою, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст.49 КК України та п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст.49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.

Згідно ст.11-1 КПК України таке звільнення є обов'язковим, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч.4 ст.49 КК України.

Приписами ч.2 ст.11-1 КПК України визначено, що суд у судовому засіданні за наявності підстав, передбачених частиною першою статті 49 Кримінального кодексу України, закриває кримінальну справу у зв'язку із закінченням строків давності у випадках, коли справа надійшла до суду з обвинувальним висновком.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності притягується за вчинення злочинів невеликої тяжкості (ч.1 ст.366 та ч.1 ст.367 КК України), а також злочину середньої тяжкості, передбаченого ч.1 ст.191 КК України. З дня вчинення злочинів минуло більше п'яти років, перебіг давності не зупинявся та не переривався.

При цьому суд ухвалив рішення про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за наявності його письмової згоди на закриття справи з даної підстави (т.5 а.с.68).

Таким чином, суд першої інстанції при розгляді справи повною мірою врахував обставини, що мають значення для прийняття законного та обґрунтованого рішення про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.

З огляду на наведене посилання потерпілої на безпідставність закриття справи щодо ОСОБА_3 не ґрунтуються на вимогах закону.

Доводи апеляції про порушення права потерпілої ОСОБА_2 в зв'язку з розглядом справи за її відсутності є непереконливими.

Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення, потерпіла ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_17 21 березня 2012 року особисто отримали повідомлення про місце, час і дату слухання справи.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи (т.5 а.с.30), потерпіла ОСОБА_2 надала суду письмове клопотання про розгляд кримінальної справи щодо ОСОБА_3 за відсутності її та представника - ОСОБА_17, яке було зареєстроване 12 березня 2012 року за №9607 та приєднане до матеріалів справи.

Отже, за наведених обставин, порушень прав потерпілої не вбачається.

Не є слушними і доводи апеляції щодо незадоволення цивільних позовів, заявлених по справі.

Відповідно до п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1989 року №3 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» у разі закриття справи з передбачених законом підстав цивільний позов не розглядається. Вимоги позивача про

відшкодування матеріальної шкоди у цьому разі можуть бути вирішені

в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_3 у зв'язку з закінченням строків давності є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги потерпілої не вбачає.


Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -


УХВАЛИЛА:


Апеляцію потерпілої ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 12 квітня 2012 року щодо ОСОБА_3 - без змін.

Головуючий: В. Г. Костенко

Судді:



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація