АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 10/1690/392/2012
Головуючий по 1-й інстанції Троцька А.І.
Суддя-доповідач: Костенко В. Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2012 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Полтавської області в складі:
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Полтава справу за апеляцією старшого прокурора відділу прокуратури Полтавської області, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 14 вересня 2012 року.
Цією постановою щодо ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Пасічники та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, з середньо-професійною освітою, неодруженого, непрацюючого, на підставі ст.89 КК України такого, що не має судимості,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, відмовлено в задоволенні подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
Органом досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що в першій декаді листопада 2010 року, близько 23 години, на луках с. Коноплянка Великобагачанського району Полтавської області, поблизу автодороги Київ-Харків, в ході сварки на ґрунті особистих неприязних стосунків умисно вбив потерпілу ОСОБА_4, нанісши їй удари руками та ногою в голову.
В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції послався на те, що не встановлено даних про можливість ОСОБА_2 ухилятися від слідства та суду чи перешкоджати встановленню істини у справі. Крім того, суд зазначив про відсутність постанови про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за фактом вчинення даного злочину.
В апеляції прокурор просить скасувати постанову суду, а матеріали повернути на новий судовий розгляд. При цьому він зазначає, що суд не врахував ті обставини, що ОСОБА_2 може ухилитися від слідства та суду і перешкоджати встановленню істини по справі.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора на підтримку апеляції, пояснення слідчого, міркування захисника, який покладався на розсуд суду при прийнятті рішення, перевіривши наявні матеріали та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
У відповідності до ст.148 КПК України, запобіжні заходи застосовуються за наявності достатніх підстав вважати, що обвинувачений буде намагатися ухилитися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.
Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року №4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», під час судового розгляду подання органу дізнання, слідчого чи прокурора про взяття під варту предметом дослідження є ті обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання цього запобіжного заходу.
Розглядаючи подання, суддя з'ясовує, чи є підозра у вчиненні особою злочину або обвинувачення останньої обґрунтованими та досліджує обставини, які відповідно до ст.150 КПК мають бути враховані при обранні запобіжного заходу: вік підозрюваного, обвинуваченого, стан здоров'я, сімейний і
матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання. З'ясовуються дані про попередні судимості, соціальні зв'язки особи, її схильності (чи вживає наркотики, алкогольні напої тощо), спосіб життя, поведінку під час провадження в цій або іншій кримінальній справі (чи не ухилялася раніше особа від слідства, суду або виконання судових рішень, чи не вчинювала злочини проти
правосуддя).
Дослідженню підлягають і відомості, що вказують на існування
факторів, обставин чи моральних цінностей, які можуть свідчити про
те, що підозрюваний, обвинувачений, перебуваючи на волі, не порушуватиме покладених на нього процесуальних обов'язків та не займатиметься злочинною діяльністю.
Висновки суду щодо відсутності достатніх підстав для обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту не відповідають матеріалам справи.
Зокрема, як вбачається з наданих суду матеріалів, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи, внаслідок якого настала смерть потерпілої.
При цьому, він хоча і визнається згідно ст.89 КК України таким, що не має судимості, раніше був засуджений за вчинення шахрайства, а після вчинення вбивства притягується до кримінальної відповідальності за розбійний напад та справа за його обвинуваченням за ч.2 ст.187 КК України розглядається судом, ОСОБА_2 характеризується негативно, не має постійного місця проживання.
Під час розгляду подання суд наведені обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, не з'ясував і передчасно дійшов висновку про відмову в задоволенні подання слідчого.
Висновки суду щодо відсутності рішення про порушення щодо ОСОБА_2 кримінальної справи за ч.1 ст.115 КК України не ґрунтуються на вимогах закону.
Відповідно до вимог ст.98 КПК України, за наявності приводів і підстав, зазначених у статті 94 цього Кодексу, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також дальше її спрямування.
Якщо на момент порушення кримінальної справи встановлено
особу, яка вчинила злочин, кримінальну справу має бути порушено щодо цієї особи.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою старшого слідчого СУ УМВС України в Полтавській області від 17 листопада 2010 року порушена кримінальна справа за фактом вбивства ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, оскільки на момент вчинення злочину не була встановлена особа, що вчинила злочин.
Після встановлення цієї особи, органом досудового слідства за вчинення даного злочину обвинувачення було пред'явлене ОСОБА_2
Кримінально-процесуальний кодекс не містить приписів про необхідність повторного порушення кримінальної справи щодо конкретної особи за наявності постанови про порушення кримінальної справи за фактом вчиненого злочину.
За таких обставин колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова підлягає до скасування, а справа направленню на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі.
Керуючись ст.365, ст.366 та ст.382 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора задовольнити.
Постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 14 вересня 2012 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі.
Головуючий: В. Г. Костенко
Судді: