АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-а-541

Головуючий по 1-й інстанції Лисенко

Суддя-доповідач: Костенко В. Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2011 року м.Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Полтавської області в складі:

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Полтава кримінальну справу за апеляціями прокурора Чутівського району Полтавської області, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та засудженого ОСОБА_2 на вирок Чутівського районного суду Полтавської області від 20 квітня 2011 року.

Цим вироком ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Октябрське Красноградського району Харківської області, мешканець АДРЕСА_2, громадянин України, з вищою освітою, одружений, несудимий,

засуджений за ч.1 ст.366 КК України до штрафу у розмірі 850 грн.

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, громадянин України, з вищою освітою, одружений, маючий на утриманні двох неповнолітніх дітей, директор ПП «Примбуд», несудимий,

засуджений за ч.1 ст.366 КК України до штрафу у розмірі 850 грн.

Постановлено стягнути з засуджених солідарно на користь Машівського районного фінансового управління 18109 грн. 20 коп.

Вирішено питання про речові докази.

Згідно вироку, засуджені визнані винуватими у вчиненні злочину за наступних обставин.

ОСОБА_2, працюючи на посаді голови Машівської районної державної адміністрації Полтавської області, являючись службовою особою, яка постійно виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов'язки, вчинив службове підроблення. Так, 15 грудня 2008 року між районною державною адміністрацією в особі ОСОБА_2 та приватним підприємством «Примбуд» в особі директора ОСОБА_3 було укладено договір підряду на проведення капітального ремонту дитячого садка по вул. Жовтнева 24, в с. Базилівщина Машівського району Полтавської області на суму 50 тис. грн.

Цього ж дня ОСОБА_2 отримав складений ОСОБА_3 акт приймання виконаних робіт та довідку про їх вартість в розмірі 49 999 грн. 20 коп., до яких були внесені завідомо недостовірні відомості щодо обсягу та вартості робіт, які фактично не виконувалися та безпідставно включено коефіцієнт 1,2 щодо норм трудових затрат робітників, на загальну суму 18 109 грн. 20 коп.

Знаходячись у приміщенні адміністрації в смт. Машівка Полтавської області по вул. Леніна 113, використовуючи своє службове становище в інтересах приватного підприємства «Примбуд», будучи обізнаним про те, ремонтні роботи виконані не у повному обсязі, знаючи, що до вказаних акту та довідки, які є офіційними документами, внесені завідомо недостовірні відомості, ОСОБА_2 підписав акт та довідку про вартість виконаних підрядних робіт від 15 грудня 2008 року, до яких були внесені завідомо недостовірні дані про обсяги виконання робіт та використання матеріалів.

Після цього ОСОБА_2 передав вказані акт та довідку у відділ фінансово-господарського забезпечення державної адміністрації для перерахування коштів спеціального фонду Машівського районного бюджету в сумі 49 999 грн. 20 коп. на рахунок ПП „Примбуд", підписав платіжне доручення №1 від 26 лютого 2009 року, на підставі якого кошти були перераховані. Внаслідок таких дій ОСОБА_2 Машівському районному бюджету спричинено матеріальну шкоду в сумі 18 109 грн. 20 коп.

В свою чергу ОСОБА_3, працюючи на посаді директора приватного підприємства „Примбуд" та будучи власником цього підприємства, являючись службовою особою, яка постійно виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов'язки, на початку грудня 2008 року, знаходячись у приміщенні за адресою: м. Полтава, вул. Харчовиків 13, склав та підписав вищевказаний акт приймання виконаних підрядних робіт та довідку про їх вартість, до яких вніс вищенаведені недостовірні відомості щодо обсягу та вартості виконаних підрядних робіт по капітальному ремонту дитсадка в с. Базилівщина Машівського району Полтавської області.

У період з 10 по 15 грудня 2008 року ОСОБА_3 надав цей акт ОСОБА_2 для перерахування на рахунок ПП „Примбуд" коштів за виконання зазначених робіт, які дане підприємство не виконало в повному обсязі, після чого 49999 грн. 20 коп. були перераховані на рахунок ПП «Примбуд».

Унаслідок таких дій ОСОБА_3 Машівському районному бюджету спричинено матеріальну шкоду в сумі 18109грн. 20 коп.

В апеляції прокурор просить вирок скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину внаслідок м'якості та постановити новий вирок, яким засуджених, кожного, засудити на 3 роки обмеження волі з позбавленням права займати певні посади строком на 3 роки. При цьому зазначає, що суд, призначаючи основне покарання у вигляді штрафу, безпідставно не застосував обов'язкову додаткову міру покарання, передбачену санкцією ч.1 ст.366 КК України - позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

В апеляції засуджений ОСОБА_2 просить вирок скасувати, у задоволенні позову прокурора відмовити, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу злочину. При цьому не заперечуючи факту службового підроблення, вважає, що його дії через малозначність не являються злочином. Крім того зазначає про безпідставність цивільного позову, оскільки прокурор в судовому засіданні відмовився від обвинувачення за ст.191 КК України, в межах якої позов був заявлений. Також вказує, що договір про виконання ремонтних робіт діє, а тому прокурор не позбавлений можливості заявити позов в порядку господарського судочинства.

Інші учасники процесу вирок не оскаржили.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав принесену апеляцію, засудженого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_4 на підтримку апеляції, засудженого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_5, які заперечували проти задоволення апеляції прокурора, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора не підлягає до задоволення, а апеляція засудженого ОСОБА_2 підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Висновок суду про доведеність винуватості засуджених у вчиненні злочину за наведених у вироку обставин обґрунтований сукупністю досліджених і належно оцінених доказів, які відповідають фактичним обставинам справи, і не оспорюється в апеляціях. Кваліфікація дій засуджених за ч.1 ст.366 КК України є правильною.

Доводи апеляції засудженого ОСОБА_2 про те, що його дії хоча формально і містять ознаки злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, але не заподіяли істотної шкоди через малозначність, є необґрунтованими.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 вчинив умисний злочин, перебуваючи на посаді голови Машівської районної державної адміністрації Полтавської області, тобто був службовою особою, яка займає відповідальне становище, чим підірвав авторитет державної влади, а отже його дії що не можна вважати малозначними. Тому твердження у апеляції про те, що дії засудженого через малозначність не становлять суспільної небезпеки, є безпідставними.

Доводи апеляції прокурора про невідповідність призначеного покарання тяжкості злочинів внаслідок м'якості та безпідставного не застосування додаткової міри покарання - позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю не є слушними.

Санкцією ч.1 ст.366 КК України (в редакції на час вчинення злочину) передбачено покарання у вигляді штрафу до п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Тобто додаткове покарання вміщується наприкінці тексту, але перед ним не ставиться кома і тим самим воно, виходячи з граматичного тлумачення закону, об'єднане лише з тим основним покаранням, услід з яким розташоване у тексті санкції і до якого тільки і може приєднуватися, тобто до обмеження волі на певний строк.

Що стосується призначеного засудженим покарання, то воно є справедливим, визначене з урахуванням усіх обставин справи та особи засуджених, які до кримінальної відповідальності притягуються вперше, характеризуються позитивно, злочин відноситься до категорії невеликої тяжкості, а тому колегія суддів вважає обґрунтованим рішення про можливість застосування найбільш м'якого покарання, передбаченого санкцією інкримінованої статті Кримінального кодексу.

В зв'язку з викладеним апеляція прокурора не підлягає до задоволення.

Доводи апеляції засудженого про неправильне вирішення цивільного позову заслуговують на увагу.

Відповідно до ч.1 ст.28 КПК України, особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, вправі при провадженні в кримінальній справі пред'явити до обвинуваченого або до осіб, що несуть матеріальну відповідальність за дії обвинуваченого, цивільний позов, який розглядається судом разом з кримінальною справою.

З наведеної норми закону випливає, що в кримінальному процесі підставою для пред'явлення цивільного позову є заподіяння злочином моральної, фізичної чи майнової шкоди.

Як вбачається з матеріалів справи, органами досудового слідства засудженим інкримінувалося вчинення розтрати чужого майна шляхом зловживання своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб на загальну суму 18109 грн. 20 коп. та вчинення службового підроблення.

Виходячи з такого обвинувачення прокурором був заявлений цивільний позов в інтересах держави в особі Машівського районного фінансового управління про стягнення з засуджених матеріальної шкоди, завданої злочином в сумі 18109 грн. 20 коп.

Під час судового розгляду до закінчення судового слідства прокурор в порядку ст.277 КПК України змінив обвинувачення, виключивши з обвинувачення обох засуджених ч.3 ст.191 КК України.

Не зважаючи на таку зміну обвинувачення та засудивши ОСОБА_2 і ОСОБА_3 лише за вчинення службового підроблення за ч.1 ст.366 КК України, суд безпідставно задовольнив цивільний позов прокурора, який був заявлений, виходячи з початкового обвинувачення за ч.3 ст.191 КК України.

З огляду на наведене, вирок в частині вирішення цивільного позову належить скасувати, залишивши його без розгляду.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію прокурора залишити без задоволення.

Апеляцію засудженого ОСОБА_2 задовольнити частково.

Вирок Чутівського районного суду Полтавської області від 20 квітня 2011 року щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в частині вирішення цивільного позову скасувати, а позов прокурора залишити без розгляду.

В іншій частині вирок залишити без змін.

Головуючий: В. Г. Костенко

Судді: