Справа №2-261 Головуючий у суді у 1 інстанції - Шершак

Номер провадження 22-ц/1890/1565/12 Суддя-доповідач - Шевченко

Категорія - 5

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2012 року м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Шевченка В. А.,

суддів - Білецького О. М., Семеній Л. І.,

за участю секретаря - Кияненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 20 червня 2012 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання частки у праві власності та стягнення грошової компенсації,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 20 червня 2012 року вказаний позов задоволено:

визнано за ОСОБА_4 частку в спільній сумісній власності розміром 1/3 частки на квартиру АДРЕСА_1;

стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 80000 грн. грошової компенсації вартості 1/3 частки зазначеної квартири з припиненням за ним права власності на цю частку.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просять рішення суду в частині стягнення з них на користь позивача грошової компенсації скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні цих вимог.

В іншій частині рішення суду не оскаржується.

Колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 з 1979 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який у 2011 році розірвано у судовому порядку та мають доньку ОСОБА_2, яка вже є повнолітньою.

Згідно свідоцтва про право власності двокімнатна квартира АДРЕСА_1 належить сторонам на праві спільної сумісної власності (а. с. 29).

Відповідно до висновку ТОВ «СУМИ-ЕКСПЕРТ МС» № 15 від 16 січня 2012 року вартість цієї квартири становить 240000 грн. (а. с. 41-54).

Подружні стосунки між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 фактично були припинені з 2007 року, спільне проживання у зазначеній квартирі стало неможливим і з цього часу позивач проживає окремо від відповідачів у належному йому на праві приватної власності житловому будинку по АДРЕСА_2 (а. с. 27, 28).

Вказані обставини визнаються сторонами.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової компенсації або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Передбачене цією нормою право співвласника на виділ частки із спільного майна шляхом отримання грошової компенсації вартості частки в майні не може бути обмежене іншими співвласниками і такому його праву кореспондується обов'язок інших співвласників сплатити грошову компенсацію частки, розмір якої визначається з дійсної вартості майна на час розгляду справи судом.

За таких обставин, суд обґрунтовано стягнув з відповідачів на користь позивача компенсацію вартості його частки у спільному майні, врахувавши при цьому згоду останнього на таку компенсацію, неможливість виділу зазначеної частки у натурі та спільного проживання сторін у цій квартирі, а також наявність у позивача іншого житла.

Належних засобів доказування на підтвердження факту об'єктивної неспроможності сплати позивачеві присудженої грошової компенсації відповідачі всупереч з вимогами ст. 60 ЦПК не надали. Навпаки, в суді апеляційної інстанції вони визнали факт належності їм на праві власності іншої квартири та гаража та наявності у них постійних доходів.

Посилання заявників на положення ст. 365 ЦК України та ст. 71 СК України не можуть братися до уваги, оскільки ці норми на спірні правовідносини не поширюються.

Таким чином, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду ухвалено з дотримання норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 відхилити, а рішення Зарічного районного суду м. Суми від 20 червня 2012 року в даній справі в частині вирішення позовних вимог про стягнення грошової компенсації вартості частки в квартирі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього дня на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -