ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
____________________________________________________________________________________П О С Т А Н О В А
Іменем України
09.11.2006 року Справа № 9/273
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Лазненко Л.Л.
суддів Бородіної Л.І.
Журавльової Л.І.
секретар
судового засідання Чернікова Я.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Глейзер В.О., державний податковий інспектор юридичного відділу,
довіреність № 14866/10 від 21.12.2005;
Бутко Л.В., начальник відділу обліку та звітності
довіреність № 173770/9/10 від 07.11.2006
від відповідача: Бібик М.М., представник по довіреності,
довіреність № 1 від 03.01.2006
розглянув у відкритому
судовому засіданні матеріали
апеляційної скарги Акціонерного товариства закритого типу "Луганськміськбуд", м.Луганськ
на постанову
господарського суду Луганської області
від 01.06.2006
у справі № 9/273 (суддя Ворожцов А.Г.)
за позовом Державної податкової інспекції у Артемівському районі м.Луганська, м.Луганськ
до відповідача Акціонерного товариства закритого типу "Луганськміськбуд", м.Луганськ
про звернення стягнення на активи на суму 778 грн. 96 коп.
В С Т А Н О В И В:
Державна податкова інспекція у Артемівському районі м.Луганська, звернулась до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Акціонерного товариства закритого типу „Луганськмісьбуд”, м.Луганськ 778 грн. 96 коп. податкового боргу з податку власників транспортних засобів, шляхом звертання стягнення на його активи.
Постановою господарського суду Луганської області від 01.06.2006 року по справі № 9/273 з відповідача стягнуто 778 грн. 96 коп. податкової заборгованості з податку власників транспортних засобів, у тому числі основний борг –661 грн.98 коп., пені –116 грн. 98 коп., шляхом звернення стягнення на активи боржника, на користь Державного бюджету України.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення підтвердженням матеріалами справи наявності у відповідача по справі боргу 661 грн. 98 коп. з податку на транспортні засоби, з чого стягнуто 116 грн.98 коп. пені та відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181–ІІІ від 21.12.2000 примусово стягнуті активи платника податку в погашення його податкового боргу.
Відповідач у справі не погодився з висновком місцевого господарського суду, звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з заявою № 06/05–2006/2 від 05.06.2006 про апеляційне оскарження, надалі –з апеляційною скаргою господарського суду № 06/23–2006/1 від 23.06.2006, в якій вказав про нез'ясування судом обставин, що мають суттєве значення для вирішення спору по справі, з того просить скасувати оскаржену постанову господарського суду, а за прийнятим новим рішенням повністю відмовити позивачеві в задоволенні позову.
За доводами апеляційної скарги, на думку її заявника, податковий борг, який заявлений позивачем у справі до стягнення шляхом звернення на активи, був у 2001 році та документально розстрочений за договором, це питання зовсім не досліджувалось господарським судом Луганської області.
Окрім цього, на час звернення позивачем до суду з позовом борг підлягав списанню як безнадійний, оскільки минув строк позовної давності, що також не досліджувалось судом, як і стосовно доведення до платника рішення про розірвання договору на розстрочку податкового боргу та узгодження з ним зобов’язань.
Відзивом (дослівно за текстом) № 15392/9/10 від 11.09.2006 на апеляційну скаргу відповідача позивач у справі повністю не погодився з викладеними в ній доводами, з посиланням на наявність податкового боргу з власника транспортних засобів у розмірі 778 грн. 96 коп. у відповідача, якому згідно розрахунку визначалась сума податкового зобов’язання, що є узгодженою (податкові вимоги № 1/ІІІ від 06.11.2001, № 2/278 від 07.12.2001, які отримані відповідачем).
Письмовим поясненням № 06/11–2006/2 від 06.11.2006 по справі № 9/273 відповідач у справі зробив посилання на п.15.2.1 ст.15 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181–ІІІ від 21.12.2000 та щодо можливості заподіяння стягнення на протязі 1095 календарних днів з дня погодження податкового зобов’язання, з чого просить суд другої інстанції, відмовити в задоволенні позову, бо минув строк позовної давності, а заявлена до стягнення сума боргу є безпідставною.
Позивач у справі в письмовому запереченні навів, що згідно ст.68 Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік” № 2285 від 23.12.2004 та ст.70 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” № 3235 від 20.12.2005 –у 2005–2006 роках заборонено списання недоїмки суб’єктів господарювання за податками, зборами (обов’язковими платежами).
Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 06.07.2006 по справі № 9/273, відповідно до ст.28 Закону України “Про судоустрій України”, для розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства закритого типу "Луганськміськбуд" від 23.06.2006 на постанову господарського суду Луганської області від 01.06.2006 у справі № 9/273 призначена судова колегія у складі: Журавльова Л.І. - суддя –головуючий колегією, Бородіна Л.І. –суддя, Якушенко Р.Є. –суддя.
Ухвалою судової колегії від 10.07.2006 по справі № 9/273 апеляційна скарга Акціонерного товариства закритого типу "Луганськміськбуд" № 06/23-2006/1 від 23.06.2006 залишена без руху, згідно ст.ст.108, 165, 187, 189 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відповідач не надав належного доказу підтвердження сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 31.07.2006 по справі № 9/273, керуючись ст.28 Закону України "Про судоустрій України", ст.ст.24, 26 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з відпусткою судді Журавльової Л.І. здійснено заміну: виключено із складу колегії по розгляду апеляційної скарги у справі № 9/273 головуючого суддю Журавльову Л.І. та введено до складу колегії головуючого суддю Лазненко Л.Л.
Ухвалою судової колегії від 31.07.2006, після усунення недоліків, зазначених в ухвалі Луганського апеляційного господарського суду від 10.07.2006 по справі № 9/273, відкрито апеляційне провадження в адміністративній справі.
Розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 09.08.2006 по справі № 9/273, керуючись ст.28 Закону України "Про судоустрій України", ст.ст.24, 26 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з відпусткою судді Бородіної Л.І. здійснено заміну: виключено із складу колегії по розгляду апеляційної скарги у справі № 9/273 суддю Бородіну Л.І. та введено до складу колегії суддю Перлова Д.Ю.
10.08.2006 судовою колегією ухвалено закінчити підготовку справи № 9/273 до апеляційного розгляду, а розгляд справи по скарзі призначити на 12.09.2006.
Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 11.09.2006 по справі № 9/273, керуючись ст.28 Закону України "Про судоустрій України", ст.ст.24,26 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з відпусткою суддів Перлова Д.Ю. та Якушенко Р.Є. здійснено заміну: виключено із складу колегії по розгляду апеляційної скарги у справі № 9/273 суддів Перлова Д.Ю. та Якушенко Р.Є. і введено до складу колегії суддів Бородіну Л.І. та Журавльову Л.І.
Ухвалою судової колегії від 12.09.2006 року по справі № 9/273 відкладений розгляд апеляційної скарги по справі на 07.11.2006 року, враховуючи незабезпечення відповідачем у судовому засіданні участі свого представника та необхідністю з’ясування декілька питань по справі.
В судовому засіданні апеляційної інстанції, що відбулося 07.11.2006, повноважними представниками позивача письмово доведено суду, що сума податкового боргу відповідача, згідно розрахунку, на час звернення до суду фактично мала становити –393 грн. 76 коп., у тому числі –292 грн. 00 коп. податкових зобов’язань, 101 грн. 76 коп. –процентів за податковий кредит, 0 грн. 00 коп. –пеня (№ 20 від 07.11.2006).
Позивачем з цим поясненням представлено суду:
- корінці першої та другої податкової вимоги форми 10-1, 10-2 від 06.11.2001 № 17111, від 07.12.2001 № 2/278 за погодженими відповідачем податковими зобов'язаннями, у тому числі за основним платежем: 294 грн. 00 коп. + 375 грн. 00 коп., 119 грн. 00 коп. + 200 грн. 65 коп. –пенею, станом на 06.11.2001, 07.12.2001
- розрахунок суми податкового боргу по податку з власників транспортних засобів, з урахуванням строку давності –1095 календарних днів (податкові зобов'язання –292 грн. 00 коп., 101 грн. 76 коп. –відсотки за податковий кредит)
- розрахунок пені –15 грн. 22 коп.
Відповідно до ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України з 07.11.2006 до 09.11.2006 в судовому засіданні по справі оголошено перерву, оскільки судова колегія визначила доцільним надати позивачеві достатньо часу для обґрунтування своїх доводів щодо дотримання строку позовної давності та суми наявного боргу відповідача з урахуванням дати подачі розрахунку, укладення договору розстрочки та визначеного в ньому строку розстрочення податкового боргу та суми погашеної відповідачем заборгованості.
Запис розгляду судової справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу „Діловодство суду”. Представником відповідача подано клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу.
09.11.2006 в судовому засіданні апеляційної інстанції позивачем висловлено, що фактично сума податкового боргу становить –588 грн. 00 коп., а не 292 грн. 00 коп., як раніше було наголошено, та представлені розрахунки боргу та пені, зроблені згідно розрахунку № 45 від 03.03.2000, а також пояснення щодо цього (б/н від 09.11.2006).
Позивач у справі робить посилання на Лист від 04.11.2003 № 17199/7/24–1117 Державної податкової адміністрації України з питання списання податкового боргу юридичних та фізичних осіб, визнаних безнадійними, у тому числі щодо визначення строку давності по розстрочених сумах податкового боргу, відповідно до п.п.18.1.2 п.18.1 ст.18 Закону України № 2181.
Докази узгодження з відповідачем зобов’язань стосовно всієї суми, заявленої за позовом у справі шляхом стягнення на активи, а також сповіщення відповідача про прийняте рішення № 13 від 30.12.2003 про скасування розстрочення податкового боргу позивачем суду не надано, як і розрахунок суми боргу, виходячи з дати подачі розрахунку в 2000 році, дати укладення договору розстрочки податкового боргу та визначеного у ньому термінів погашення розстроченого податкового боргу та здійсненого відповідачем часткового погашення боргу, а також враховуючи зазначений діючим законодавством для стягнення термін погодження податкового зобов’язання.
Саме з цього, в судовому засіданні, згідно ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено перерву до 15 год. 00 хв. 09.11.2006, тобто знову сторонам у справі наданий час для обґрунтування своїх доводів у справі.
Повноважними та компетентними представниками позивача по справі 09.11.2006 року в судовому засіданні по справі, яке продовжено після оголошення перерви, поданий суду обґрунтований розрахунок суми податкового боргу з урахуванням строку давності на час звернення до суду з позовом у справі.
Розглянув в судовому засіданні апеляційну скаргу по адміністративній справі, обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга по справі підлягає частковому задоволенню, оскаржена постанова по справі скасуванню, згідно до п.3 ст.198 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до п.п.1, 4 ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України, з прийняттям нового рішення –постанови, за яким позов підлягає частковому задоволенню в сумі 292 грн. 00 коп. податкового боргу з податку власників транспортних засобів, у решті позову слід відмовити з наступного.
Судом першої інстанції оскарженою по справі постановою стягнута шляхом звернення стягнення на активи відповідача загальна сума –778 грн. 96 коп. податкової заборгованості податку з власників транспортних засобів, у тому числі - 661 грн. 98 коп. –основного боргу і 116 грн. 98 коп. пені.
Безпосередньо мотивувальна частина постанови господарського суду Луганської області від 01.06.2006 по справі № 9/273 складається з трьох пунктів, у яких судом зроблено посилання на п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181–ІІІ від 21.12.2000 стосовно можливості примусового стягнення активів платника податків у рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду, наведений зміст п.1.7 ст.1 вказаного закону стосовно актів платників податків, а також зазначено, що наявність у відповідача податкового боргу з податку на транспортні засоби підтверджена матеріалами справи без посилання на ці матеріали справи та які питання щодо них розглядалися й що саме встановлено судом за наслідками їх дослідження.
Апеляційна інстанція вважає, що судом першої інстанції взагалі не з’ясовувалися обставини, які мають значення для повного всебічного та правомірного вирішення спору по справі.
Фактично сума позову по справі –778 грн. 96 коп. складається з основного боргу з податку на транспортні засоби, а також з сум процентів за податковий кредит 101 грн. 76 коп. і пені –15 грн. 22 коп., а не так, як це зазначено господарським судом у оскарженій постанові по справі.
Окрім цього, судом першої інстанції повністю задоволені позовні вимоги по справі, приймаючи до уваги доведеність боргу матеріалами справи, але не зроблено посилання на ці матеріали та не вказано що з них убачається та встановлено під час їх дослідження, якщо це відбувалося під час вирішення спору по справі.
Незважаючи на те, що відповідач у справі заперечував проти позову з мотивів закінчення строку позовної давності, а також наполягав на тому, що основний борг є безнадійним, місцевим господарським судом не дана правова оцінка цим питанням (відзив № 04/26–2006 від 26.04.2006, а.с.59).
Судом першої інстанції не вивчалося питання щодо узгодження позивачем з відповідачем зобов’язань стосовно сум пені та процентів за податковий кредит, що має значення для вирішення питання про наявність підстав для звернення стягнення на активи відповідача на ці суми вимоги.
Саме з цих обставин суд апеляційної інстанції, переглядаючи оскаржену постанову по справі в межах апеляційної скарги, досліджував докази, наявні в матеріалах справи, договір № 22 від 19.06.2001 про розстрочення боргу, на який зроблений у них посилання, керуючись принципом законності.
Судом другої інстанції під час розгляду апеляційної скарги встановлено таке.
Відповідач у справі є платником податку з власників транспортних засобів, оскільки має транспортні засоби, які відповідно до ст.2 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»є об’єктами оподаткування.
Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, згідно ст.14 Закону України «Про систему оподаткування»належить до загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів).
Відповідно до ст.9 Закону України "Про систему оподаткування" платники податків і зборів зобов'язані сплачувати відповідну суму податків та зборів в установлені законом строки.
Податок з власників транспортних засобів обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів … станом на 1 січня поточного року (ст.6 вказаного закону), на основі бухгалтерського звіту через складання розрахунку суми податку, а не подання декларації, що не є тотожними поняттями.
Відповідачем у справі на підставі діючого законодавства України наданий розрахунок податку з власника транспортних засобів та інших самохідних машин № 45 від 03.03.2000 та визначена сума податкового зобов’язання, але сума податкового боргу не була погашеною, згідно до ст.67 Конституції України.
У подальшому за бажанням відповідача названий податковий борг, який виник у період з 01.01.2001, був розстроченим відповідно договору № 22 від 19.06.2001, складеному в двосторонньому порядку між сторонами по справі № 9/273, згідно до ст.18 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», на підставі рішення № 22 від 18.06.2001 про розстрочення податкового боргу Державної податкової інспекції у Артемівському районі м.Луганська.
Умовами вказаного договору та за змістом рішення № 22 від 18.06.2001 державного податкового органу, платнику –відповідачеві дана розстрочка сплати податкового боргу, згідно наведеного графіку, з вищенаведеного у платника податку виникло зобов’язання.
Фактично відповідачем частково погашений податковий борг та залишений борг по сплаті податку з власника транспортних засобів, з чого 30.12.2003 рішенням № 13 Державної податкової інспекції у Артемівському районі м.Луганська скасовано розстрочення податкового боргу відповідно договору № 22 від 19.06.2001, але докази його надіслання боржнику для реалізації ним права оскарження позивачем апеляційної інстанції не надано.
У зв’язку з розірванням договору про розстрочення податкового боргу між платником такого податку та державною податковою службою поновився перебіг строку позовної давності, до якого включається час від фактичної дати виникнення податкового боргу, а на термін дії договору про розстрочення податкового боргу, укладеного між позивачем і відповідачем у справі, перебіг строку позовної давності був зупиненим з дня укладення такого договору.
Згідно приписів чинного законодавства податковий борг, що виник у зв’язку з непогашенням платником самостійно податкового зобов’язання, може бути стягнутим протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов’язання (п.п.15.2.1 п.15.2 ст.15 Закону України № 2181-ІІІ).
Приймаючи до уваги вищевикладені обставини, враховуючи дату складеного та поданого розрахунку № 45 з податку, дату укладення договору розстрочки податкового боргу та наведений у ньому графік розстрочки, залишок несплаченого такого податку (з чого можна з’ясувати питання щодо строку давності), а також визначений ст.15 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ строк давності, на час звернення позивача до суду з позовом у справі, сума податкового боргу мала бути заявленою лише у розмірі –292 грн. 00 коп. (за якою кількість днів існування боргу становить 1072), що не спростовано позивачем у справі в судовому засіданні апеляційної інстанції 09.11.2006, яким поданий суду з цього обґрунтований розрахунок суми податкового боргу.
Таким чином, решта суми податкового боргу, заявлена позивачем у справі, необґрунтована та не підлягає бути задоволеною.
Позивачем у справі не доведені суду обставини узгодження зобов’язань стосовно пені та процентів за податковий кредит, незважаючи на численні запитання з цього суду другої інстанції, а з корінців першої та другої податкової вимоги ( № 17111 від 06.01.2001, № 2/278 від 07.12.2001) це не убачається, у тому числі щодо належності до податкового боргу з власників транспортних засобів.
Окрім цього, предметом договору № 22 від 19.06.2001 є тільки розстрочка сплати податкового боргу, про що йде мова в рішенні Державної податкової інспекції від 18.06.2001 № 22. З урахуванням вимог діючого законодавства стягнення на активи можливо при узгодженні зобов’язань, стосовно чого докази відсутні.
З такого, суд апеляційної інстанції не убачає підстави для задоволення решти позову по справі.
Доводи відповідача стосовно списання податкового боргу як безнадійного судова колегія вважає безпідставними, та щодо визнання обґрунтованою решти апеляційної скарги по справі.
Судова колегія приймає до уваги правомірне посилання позивача по справі на ст.68 Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік” № 2285 від 23.12.2004 та ст.70 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” № 3235 від 20.12.2005 –у 2005–2006 роках заборонено списання недоїмки суб’єктів господарювання за податками, зборами (обов’язковими платежами).
Відповідачу належить повернути з Державного бюджету України судовий збір по сплаті державного мита, у зв’язку з поданням апеляційної скарги по справі, виходячи з суми задоволеної позовної вимоги по справі –292 грн. 00 коп.
У судовому засіданні 09.11.2006 були оголошені лише вступна та резолютивна частини даної постанови.
Повний текст постанови виготовлений протягом п’яти днів з дня закінчення розгляду справи.
Керуючись ст.ст.94, 167, 195, 196, п.3 ст.198, п.п.1, 4 ст.202, п.3 ст.205, 207, п.5 ст.254, п.6 Розділу VІІ „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
П О С Т А Н О В И В :
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства закритого типу "Луганськміськбуд" № 06/23-2006/1 від 23.06.2006 на постанову господарського суду Луганської області від 01.06.2006 по справі № 9/273 задовольнити частково.
2. Постанову господарського суду Луганської області від 01.06.2006 по справі № 9/273 (суддя Ворожцов А.Г.) скасувати.
3. Позов задовольнити частково.
4. Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу "Луганськміськбуд", вул.Фабрична, 1, м.Луганськ, ід.код № 01240568 суму податкового боргу з податку власників транспортних засобів - 292 грн. 00 коп., шляхом звернення стягнення на активи боржника в доход Державного бюджету України на рахунок 33214807600003, код 24046701, отримувач УДК в Луганській області, МФО 804013.
5. У задоволенні решти позову - відмовити.
6. Повернути Акціонерному товариству закритого типу "Луганськміськбуд", вул.Фабрична, 1, м.Луганськ, ід.код № 01240568 з Державного бюджету України 2 грн. 44 коп. судового збору, сплаченого за державне мито.
7. Доручити господарському суду Луганської області видати відповідні виконавчі листи відповідно до п.4 резолютивної частини даної постанови по справі № 9/273.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України у касаційному порядку.
Результати розгляду апеляційної скарги оголошено в судовому засіданні.
Головуючий суддя Л.Л.Лазненко
Суддя Л.І.Бородіна
Суддя Л.І.Журавльова