ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________

_______________________________________________________________________________

Головуючий у 1-й інстанції: Єремейчук С.В.

Суддя-доповідач:Одемчук Є.В.

УХВАЛА

іменем України

"03" серпня 2012 р. Справа № 2-а-8396/11

Житомирський апеляційний адміністративний суду складі колегії:

головуючого судді Одемчука Є.В.

суддів: Бучик А.Ю.

Моніча Б.С.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Рокитнівської райдержадміністрації на постанову Рокитнівського районного суду Рівненської області від "06" грудня 2011 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Рокитнівської райдержадміністрації про визнання дій неправомірними і зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою суду першої інстанції від 06 грудня 2011 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Позивач звернувся до суду із позовом в листопаді 2011 року, як потерпілий від наслідків Чорнобильської катастрофи 3-ї категорії, що проживає у зоні гарантованого добровільного відселення. Згідно довідки позивач отримує допомогу у зв'язку із обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва, передбачену ст.37 Закону №796-ХІІ, але у розмірах, встановлених постановою КМУ.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на соціальний захист визначені Законом № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах: у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати.

Водночас суми, з яких здійснювався розрахунок виплат позивачу, передбачених Законом № 796-XII, визначалися згідно постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи". Зазначеною постановою, всупереч вимогам Закону № 796-ХІІ, який встановлює розмір доплати як величину кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати, установлено конкретні розміри такої доплати в твердій грошовій сумі.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при визначенні розміру доплати застосуванню підлягає саме ст.37 Закону №796-ХІІ, а не постанова КМУ від 26.07.1996 р. за №836, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав. Ці кошти мають бути виплачені відповідачем згідно із Порядком використання коштів державного бюджету для використання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою КМУ від 20.09.2005 р. № 936.

Щодо періоду, за який має бути нараховано та виплачено доплату, то суд правильно визначив його відповідно до ч.2 ст.99 КАС України - в межах строку звернення до суду.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого рішення. Воно постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 197,198, 200, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Рокитнівської райдержадміністрації залишити без задоволення, а постанову Рокитнівського районного суду Рівненської області від "06" грудня 2011 р. - без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Є.В.Одемчук

судді: А.Ю.Бучик Б.С. Моніч

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_1,34221

3- відповідачу Управління праці та соціального захисту населення Рокитнівської райдержадміністрації вул.Кірова, 10,смт.Рокитне,Рокитнівський район, Рівненська область,34200