АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц/1690/3302/2012
Головуючий по 1-й інстанції Степаненко Ю.І.
Суддя-доповідач: Дряниця Ю. В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2012 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого -судді : Дряниця Ю.В.
Суддів: Кривчун Т.О., Чумак О.В.
При секретарі: Ткаченко Т.І.
З участю: позивача ОСОБА_2
адвоката ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4
на рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 24 липня 2012 року
по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, треті особи - КП "Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації", Відділ Державного комітету земельних ресурсів у Кременчуцькому районі Полтавської області, Відділ містобудування та архітектури Кременчуцької райдержадміністрації, про виділ у натурі із спільної часткової власності 1/2 частини житлового будинку з господарськими спорудами та земельної ділянки, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, треті особи - КП "Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації", Відділ Державного комітету земельних ресурсів у Кременчуцькому районі Полтавської області, Кременчуцька районна державна адміністрація, Кам"янопотоківська сільська рада Кременчуцького району Полтавської області, Опікунська рада Кременчуцької райдержадміністрації, про виділ частки майна із спільної часткової власності та встановлення порядку користування земельною ділянкою.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Полтавської області Дряниці Ю.В., -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 24 липня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про виділ у натурі із спільної часткової власності 1/2 частини житлового будинку з господарськими спорудами та земельної ділянки -задоволені.
Виділено в натурі із спільної часткової власності ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в житловому будинку з господарськими спорудами та земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд загальною площею 0,148 га, за адресою :АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 5322481703:03:002:0022) відповідно до варіанту № 1 (додатки № 1, №2) висновку судової будівельно-технічної експертизи № 93-12 від 30 червня 2012 року:
- на користь ОСОБА_2:
? частину жилого будинку літера «А», а саме: квартиру № НОМЕР_1, яка складається з кімнати «1-5»площею 11,4 кв.м.; кімнати «1-6»площею 7,4 кв.м.; кімнати «1-7»площею 22,6 кв.м., загальною вартістю 71 732 гривень;
? частину земельної ділянки, що відповідає площі 740 кв.м., яка позначена на плані зеленим кольором у Додатку № 2 висновку судової будівельно-технічної експертизи № 93-12 від 30 червня 2012 року;
- на користь ОСОБА_4:
? частину житлового будинку літера «А»з господарськими спорудами, а саме: квартиру № НОМЕР_2, яка складається з приміщень: їдальні «1-4»площею 19,9 кв.м.; коридору «1-8»площею 7,9 кв.м; передпокою «1-1»площею 5,6 кв.м.; кухні «1-2»площею 9,9 кв.м; санвузла «1-3»площею 4,9 кв.м; веранди літ. «а1»та надвірні господарські споруди: хвіртка «№1», ворота «№2», огорожа «№3», загальною вартістю 136 625 гривень;
? частину земельної ділянки, що відповідає площі 740 кв.м., яка позначена на плані жовтим кольором у Додатку № 2 висновку судової будівельно-технічної експертизи № 93-12 від 30 червня 2012 року.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 32446,50 грн. в рахунок відшкодування різниці між вартістю належної ОСОБА_4 ? частини жилого будинку і господарських споруд та вартістю виділених на її користь будівель і споруд, тобто компенсації вартості його частки.
Зобов'язано ОСОБА_2 виконати наступні переобладнання жилого будинку, а саме: демонтувати дверний блок між приміщеннями «1-7»і «1-8»та отвір, що утворився, закласти цеглою; між приміщеннями «1-5»і «1-6»встановити дверний блок; в приміщенні «1-6»встановити подвійний вхідний дверний блок; в приміщенні «1-5»обладнати кухню.
Зобов'язано ОСОБА_4 виконати наступні переобладнання жилого будику: між приміщеннями «1-4»і «1-8»встановити дверний блок; в приміщеннях «1-4»та «1-8»обладнати житлові кімнати.
Зобов'язано ОСОБА_2 та ОСОБА_4 обладнати квартири, що їм виділені, самостійними системами газопостачання, опалення та електрозабезпечення кожному в своїй частині.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 1041 грн.79 коп.
В задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про виділ частки майна із спільної часткової власності та встановлення порядку користування земельною ділянкою -відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення місцевого суду скасувати, постановивши нове, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 Посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи, з'ясувавши межі апеляційного оскарження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з підстав, визначених ст.308 ЦПК України.
У відповідності з ч.3 ст. 10, ч.1ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Частиною 4 статті 60 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 12 вересня 1992 року по 26 квітня 2007 року. Під час шлюбу вони побудували спірний житловий будинок та господарські споруди, що розташовані по вулиці Котовського, 4-А в селі Садки, Кременчуцького району.
Кожен із сторін має на праві спільної часткової власності ? частину будинку та земельної ділянки площею 0,148 га для будівництва й обслуговування житлового будинку з господарськими спорудами, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, витягом про реєстрацію прав власників, рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 31.10.2011 року, державним актом на право власності на земельну ділянку та технічним паспортом на житловий будинок.
Під час розгляду справи була проведена судова будівельно-технічна експертиза № 93-12 від 30.06.2012 року на підставі ухвали суду від 20.06.2012 року.
Колегія суддів вважає, що задовольняючи первісні позовні вимоги, суд першої інстанції вірно провів аналіз норм чинного законодавства, врахувавши всі встановлені фактичні обставини по справі.
Судом першої інстанції достовірно було встановлено, що предметом спору є виділ в натурі частки із спільної часткової власності нерухомого майна у вигляді житлового будинку, господарських споруд (огорожі № 1,2,3) та присадибної земельної ділянки площею 0,148 га.
Право судового вирішення спору (в разі його не врегулювання в добровільному порядку) з приводу розподілу в натурі між співвласниками спільної часткової власності з подальшим її припиненням чітко закріплено в нормах глави 26 Цивільного Кодексу України, а вирішення спору щодо визначення порядку користування земельною ділянкою -в нормах Земельного Кодексу України.
Майно, що є у власності двох і більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільна власність). Власність двох і більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Як вбачається з матеріалів справи, домоволодіння та земельна ділянка на якій воно розташоване належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 та ОСОБА_4 -по ? частині кожному.
Відповідно до статті 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Сторонами не досягнуто згоди про порядок володіння та користуваня спірним майном.
Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки (ст.364 ЦК України).
Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України « Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок»№7 від 04 жовтня 1991року зі змінами та доповненнями роз'яснено, що в спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності.
Якщо виділ технічно можливий, Але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з врахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась.
У тих випадках, коли для поділу необхідне переобладнання та перепланування будинку, він проводиться при наявності дозволу на це виконкому місцевої Ради (ст.152ЖКУкраїни). Якщо сторона оспорює рішення виконкому щодо дозволу на переобладнання та перепланування і воно є необгрунтованим, суд може не погодитись з ним, мотивуючи це в рішенні.
При поділі жилого будинку суд зобов'язаний зазначити в рішенні, яка відокремлена (ізольована після переобладнання) частина будинку конкретно виділяється і яку частку в будинку вона складає, а також, які підсобні будівлі передаються власнику.
В постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»№ 7 від 16 квітня 2004 року зі змінами та доповненнями дано роз'яснення, що згідно зі статтею 158 ЗК суди розглядають справи за спорами про межі земельних ділянок, що перебувають у власності чи користуванні громадян-заявників, які не погоджуються з рішенням органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів (п.4 Постанови).
У випадках, передбачених статтями 86-89 ЗК, володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, яка перебуває в спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, у разі недосягнення згоди -за рішенням суду (п.18 Постанови).
Вирішуючи питання щодо визначення порядку користування земельною ділянкою між співвласниками, відповідно до норм ст. 120 ЗК України суд повинен визначати розмір земельної ділянки пропорційно до часток осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.
Згідно висновку № 93-12 додаткової судової будівельно-технічної експертизи від 30.06.2012 року, на застосуванні якого наполягає позивач, встановлено, що об'ємно планувальне рішення житлового будинку не дозволяє виділити співвласникам ізольовані житлові й інші приміщення, які б відповідали ідеальним часткам 1/2 та 1/2 та вимогам державних будівельних норм, без проведення переобладнань та виплати грошової компенсації тому співвласникові частка, якого при розподілі зменшиться. Даним висновком запропоновано 2 варіанту розподілу домоволодіння та визначення порядку користування земельною ділянкою. В усіх варіантах розподілу, зазначених у висновку судової будівельно-технічної експертизи, необхідно провести певні переобладнання, що з огляду на вимоги чинного законодавства, зокрема ст. 152 Житлового кодексу України, потребує погодження та отримання дозволу на таке переобладнання у відповідних контролюючих органів.
Задовольняючи первісний позов, місцевий суд вірно здійснив оцінку наданих доказів та прийшов до висновку про необхідність проведення виділу в натурі нерухомого майна виходячи з висновку судової будівельно-технічної експертизи від 30.06.2012 року , а не з висновку експертного дослідження від 11.06.2012 року, наданого відповідачем.
Колегія суддів вважає вірним висновок суду, що перший варіант розподілу будинку, господарських будівель та земельної ділянки згідно експертного висновку є найбільш прийнятним для сторін, оскільки він найбільш наближений до розміру ідеальних часток сторін та найменш затратний для здійснення переобладнань будинку, забезпечує права та інтереси кожного із співвласників.
Варіанти розподілу погоджені відповідно до ст. 152 ЖК України Ком'янопотоківською сільською радою Кременчуцького району. Окрім цього, в матеріалах справи містяться погодження варіантів розподілу інших компетентних органів.
Таким чином, вірними є твердження місцевого суду, щодо відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог, оскільки висновок експертного дослідження не може бути покладений в основу рішення, так як в ньому пропонується лише один варіант розподілу із значним відхиленням від розміру ідеальних часток його співвласників.
Колегія суддів вважає, що висновки суду щодо критичної оцінки позиції ОСОБА_4 є вірними, ґрунтуються на нормах чинного законодавства та на встановлених судом фактичних обставинах справи.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Окрім того, не можуть бути взяті до уваги доводи апелянта, що обсяг господарських будівель є значно більшим, ніж той, який заявлений до розподілу, а тому по справі не може бути прийнято рішення до вирішення питання щодо розподілу таких споруд. Суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог, а тому споруди, які не були включені до вимоги про реальне виділення в натурі не можуть бути предметом розгляду в даній цивільній справі.
Рішення суду повинно ґрунтуватись на доказах, досліджених при розгляді справи, а не на припущеннях, які на думку осіб, що беруть участь у справі доводять спростування пред'явлених вимог.
Колегія суддів вважає, що висновки місцевого суду зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного дослідження наданих сторонами доказів, доводів та заперечень сторін, яким дана відповідна правова оцінка.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального і процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, тому підстав для її задоволення немає.
Тлумачення норм матеріального та процесуального права апелянтом проведено поверхово, без повного та системного аналізу норм, а тому доводи викладені в апеляційній скарзі не заслуговують на увагу.
Апеляційна скарга не містить нових фактів чи засобів доказування, які б спростували висновки суду першої інстанції.
За результатами апеляційного розгляду колегія суддів приходить до висновку, що при вирішенні спору по суті місцевим судом були вірно враховані та застосовані норми матеріального права, а також правильно встановлені фактичні обставини по справі та їм дано належну правову оцінку.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 -відхилити.
Рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 24 липня 2012 року -залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Дряниця Ю.В.
Судді: Кривчун Т.О.
Чумак О.В.
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду
Полтавської області Ю.В.Дряниця