АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц/1690/3359/2012
Головуючий по 1-й інстанції Бугрій В.М.
Суддя-доповідач: Дряниця Ю. В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2012 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого -судді : Дряниці Ю.В.
Суддів: Кривчун Т.О., Чумак О.В.
при секретарі: Ткаченко Т.І.
з участю: позивача ОСОБА_2
представника відповідача Сватенка І.О.
адвоката ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Полтавської міської дитячої стоматологічної поліклініки
на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 17 серпня 2012 року
по справі за позовом ОСОБА_2 до Міської дитячої стоматологічної поліклініки про визнання звільнення з роботи незаконним, скасування наказу про звільнення, поновлення в займаній посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Полтавської області Дряниці Ю.В., -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 17 серпня 2012 року позов ОСОБА_2 до Міської дитячої стоматологічної поліклініки про визнання звільнення з роботи незаконним, скасування наказу про звільнення, поновлення в займаній посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди -задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано наказ № 10-к від 13.02.2012 року в.о.головного лікаря Міської дитячої стоматологічної поліклініки «Про звільненя».
Поновлено ОСОБА_2 на роботі в Міській дитячій стоматологічній поліклініці на посаді заступника головного лікаря з медичної частини з 13.02.2012 року.
Стягнуто з Міської дитячої стоматологічної поліклініки на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 25282,98 грн. з відрахуванням з вказаної суми обов'язкових платежів.
В задоволенні позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди відмовлено.
Стягнуто з Міської дитячої стоматологічної поліклініки судові витрати по справі -судовий збір в сумі 252,84 грн.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі ОСОБА_2, а також в частині виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулі в сумі платежу за один місяць.
В апеляційній скарзі Полтавська міська дитяча стоматологічна поліклініка просить рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 17 серпня 2012 року скасувати, постановити нове, яким відмовити в задоволенні позову за безпідставністю. Посилається на те, що відповідачем не було порушено процедури скорочення та звільнення позивача, інша особа була призначена на дану посаду тимчасово через певний проміжок часу шляхом введення до штатного розпису посади заступника головного лікаря з медичної частини. Таким чином, вважає, що суд невірно встановив фактичні обставини справи, внаслідок чого невірно було застосовано норми матеріального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи, з'ясувавши межі апеляційного оскарження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з підстав, визначених ст.308 ЦПК України.
У відповідності з ч.3 ст. 10, ч.1ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, що починаючи з 1975 року позивач працювала на різних посадах за фахом, в тому числі лікарем стоматологом. Згідно наказу головного лікаря від 18.01.2007 року ОСОБА_2 було прийнято на посаду заступника головного лікаря з медичної частини Міської дитячої стоматологічної поліклініки.
Відповідно до протоколу засідання профспілкового комітету № 20 від 05.12.11 року прийнято рішення про надання згоди на розірвання трудових договорів, в зв'язку з зумовленими структурними змінами, які відбуваються у лікувальному закладі та обмеженим фінансуванням на 2012 рік. Прогнозована кількість вивільнених працівників становить 4 особи, згідно наведено переліку до цих посад відноситься й посада заступника головного лікаря з медичної частини. Профспілковий комітет дав згоду на звільнення ОСОБА_2 з роботи за скороченням штату за п.1 ст. 40 КЗпП України.
Наказом № 90 від 05.12.2011 року внесено зміни в організацію виробництва: скорочено штат працівників за штатним розкладом. Про наступне вивільнення посад, серед яких -заступник головного лікаря з медичної частини -під розпис була ознайомлена ОСОБА_2, про що свідчить її особистий підпис від 12 грудня 2011 року на даному наказі.
Зі змісту пояснювальної записки заступника головного лікаря з економічних питань вбачається, що дефіцит коштів на заробітну плату працівникам поліклініки на 2012 рік становить 192117 грн., тому зроблено заходи по оптимізації виплати заробітної плати, а саме, за пропозицією колективу запропоновано скорочення посади заступника головного лікаря з медичної частини, що дасть економію коштів в сумі 28903 грн.
Наказом № 10-К від 13 лютого 2012 року в зв'язку із структурними змінами, які відбуваються у лікувальному закладі та обмеженим фінансуванням відповідно до наказу № 90-П від 05.12.2011 року скорочено посаду заступника головного лікаря з медичної частини. ОСОБА_2 , заступника головного лікаря з медичної частини, звільнено у зв'язку зі скороченням штату за п. 1 ст. 40 КЗпП України з 13 лютого 2012 року.
Згідно копії штатного розпису Міської дитячої стоматологічної поліклініки від 14.02.2012 року вбачається, що посада заступника головного лікаря з медичної частини відсутня.
В той же час, відповідно до копії штатного розпису від 01.04.2012 року Міської дитячої стоматологічної поліклініки зазначена посада заступника головного лікаря з медичної частини. На дану посаду призначена ОСОБА_5, яка працювала в цьому ж лікарському закладі на посаді лікаря-стоматолога. На час розгляду справи в суді, відповідач продовжує в своїй роботі користуватися штатним розписом від 01.04.12 року.
Колегія суддів вважає, що задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції вірно провів аналіз норм чинного законодавства, зокрема, закріплених в статтях 40, 42, 43, 49-2 КЗпП України та врахував всі фактичні обставини справи в їх сукупності, дав їм належну оцінку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Згідно ч. 3 ст. 40 КЗпП України, звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
12.12.2011р. позивач була ознайомлена з наказом № 90 від 05.12.2011 року про скорочення займаної нею посади (а.с.7-8).
Згідно ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.
Колегія суддів вважає, що п.2.2. наказу № 90 від 05.12.2011 року в якому зазначено: «За наявності в лікувальному закладі за відповідним фахом (спеціальністю), яка відповідає роду діяльності вивільнюваних працівників, а за відсутністі такої роботи -іншої роботи, яка є в лікувальному закладі (за згодою працівників), запропонувати таку роботу працівникам: ОСОБА_2, …..», - не можна вважати обставиною, яка свідчить про належне виконання норм ч. 2 ст. 49-2 КЗпП України. Таким чином, ОСОБА_2 не було одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власником запропоновано іншу роботу (конкретну посаду або декілька посад) на тому ж підприємстві, в установі, організації відповідно до кваліфікації позивача.
Згідно ст. 42 КЗпП України, при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці.
Наказом Дежспоживстандарту України від 28 липня 2010 р. N 327 „Про затвердження Національного класифікатору України «Класифікатор професій 2010р.»дано визначення такому поняттю як кваліфікація - здатність виконувати завдання та обов'язки відповідної роботи.
Колегія суддів приходить до висновку, що норми ч. 2 ст. 49-2 та ст. 42 КЗпП України відповідачем належним чином не було дотримано, що свідчить про порушення порядку вивільнення працівників.
Окрім того, враховуючи мінливість внесення змін до штатного розпису щодо виведення (14.02.2012р.) та в подальшому повторного введення (01.04.2012р.) посади заступника головного лікаря з медичної частини, вірним є висновки суду щодо штучного створення відповідачем скорочення даної посади з метою збереження коштів. Такі дії відповідача є неприпустимими та грубо порушують трудові права позивача.
За обставин викладених вище, колегія суддів вважає, що висновки суду про доведеність незаконного звільнення ОСОБА_2 є вірними та такими, що ґрунтуються на законі.
Позовна вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідною від позовної вимоги про поновлення на роботі, а тому, вірним є висновок суду про задоволення цієї вимоги. Також, вірними є обрахунки суду, виходячи з того, що середня заробітна плата за один місяць становить 4213,94 грн., а час вимушеного прогулу дорівнює 6 місяців 4 дні.
Також, колегія суддів погоджується з висновками суду про відсутність підстав для стягнення моральної шкоди, оскільки завдання такої шкоди позивачем належним чином не було доведено при розгляді справи.
Рішення суду повинно ґрунтуватись на доказах, які були досліджені в судовому засіданні, а не на припущеннях, які нібито спростовують досліджені докази.
Колегія суддів вважає, що висновки місцевого суду зроблений на підставі повного, всебічного та об'єктивного дослідження наданих сторонами доказів, доводів та заперечень сторін, яким судом дана відповідна правова оцінка. Розгляд справи проведений з дотриманням принципу змагальності та диспозитивності.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального і процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, тому підстав для її задоволення немає.
Апеляційна скарга не містить нових фактів чи засобів доказування, які б спростували висновки суду першої інстанції. Апелянтом тлумачення норм чинного трудового законодавства проведено без повного та системного аналізу.
За результатами апеляційного розгляду колегія суддів приходить до висновку, що при вирішенні спору по суті місцевим судом були вірно враховані та застосовані норми матеріального права, а також правильно встановлені фактичні обставини по справі та їм дано належну правову оцінку.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Полтавської міської дитячої стоматологічної поліклініки -відхилити.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 17 серпня 2012 року -залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Дряниця Ю.В.
Судді: Кривчун Т.О.
Чумак О.В.
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду
Полтавської області Ю.В.Дряниця