АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 33-329

Головуючий по 1-й інстанції ЛЮБИЦЬКИЙ

Суддя-доповідач: Костенко В. Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2011 року м.Полтава

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Полтавської області Костенко В.Г.,

з участю:

прокурора Коннової Н.В.,

громадянки ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Полтава справу за протестом прокурора Семенівського району на постанову судді Семенівського районного суду Полтавської області від 26 жовтня 2011 року.

Цією постановою ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с. Веселий Поділ та мешканка АДРЕСА_1 громадянка України, з вищою освітою, заміжня, маюча на утриманні двох неповнолітніх дітей, голова Веселоподільської сільської ради Семенівського району Полтавської області,

звільнена від адміністративної відповідальності з винесенням усного зауваження за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212-3 КпАП України, у зв'язку з малозначністю правопорушення, а провадження у справі закрите.

Згідно постанови судді, ОСОБА_2 визнана винуватою у вчиненні правопорушення за наступних обставин.

В період часу з 10 лютого по 10 вересня 2011 року ОСОБА_2, будучи головою Веселоподільської сільської ради Семенівського району Полтавської області, відповідно до вимоги прокурора Семенівського району, подавала щомісячну інформацію про заборгованість зі сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, в якій не відображала наявність заборгованості у ТОВ АФ «Пузиківська» в розмірі 8284 грн. 82 коп., чим порушила вимоги Закону України «Про інформацію».

Суд першої інстанції вважає, що такими своїми діями ОСОБА_2 вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.212-3 КпАП України.

В апеляції прокурор просить постанову скасувати і прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_2 винуватою у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212-3 КпАП України та накласти стягнення в межах санкції цієї частини статті. При цьому він зазначає про відсутність підстав для визнання правопорушення малозначним, оскільки суд не взяв до уваги системність порушень, не усунення їх в добровільному порядку та наслідки у вигляді ненадходження до бюджету сільської ради коштів за оренду земельних ділянок.

Інші учасники процесу постанову не оскаржили.

Вислухавши думку прокурора на підтримку апеляції, ОСОБА_2, яка вважала, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, дослідивши матеріали справи, вважаю що протест не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Диспозицією ч.1 ст.212-3 КпАП України передбачена відповідальність за неправомірну відмову в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у випадках, коли така інформація підлягає наданню на запит громадянина чи юридичної особи відповідно до законів України "Про інформацію", "Про доступ до публічної інформації", "Про звернення громадян", "Про доступ до судових рішень" та "Про засади запобігання і протидії корупції".

Як вбачається з вимоги від 7 лютого 2011 року №66-460, прокурор Семенівського району Полтавської області, посилаючись на ст.8 та ст.20 Закону України «Про прокуратуру», вимагав від голови сільської ради щомісячно інформувати про наявність заборгованості зі сплати орендної плати за землю та протягом 10 днів після настання останнього терміну сплати.

При цьому, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №7 від 27 вересня 2011 року (а.с.2), прокурор вважає, що ОСОБА_2 порушила вимоги ст.16 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».

Згідно вимог цієї статті Закону, особам, зазначеним у пунктах 1-3 частини першої статті 4 цього Закону, забороняється:

1) відмовляти фізичним або юридичним особам в інформації,

надання якої цим фізичним або юридичним особам передбачено законом;

2) надавати несвоєчасно, недостовірну чи не в повному обсязі

інформацію, яка підлягає наданню відповідно до закону.

Водночас, системний аналіз законодавства в розрізі протидії корупції свідчить про те, що за змістом ст.212-3 КпАП України за неправомірну відмову в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у випадках, коли така інформація підлягає наданню на запит відповідно до інших законів України, крім прямо названих у цій статті, відповідальність за цією статтею не настає, якщо зазначені інші закони не містять посилання на названі закони.

Вимога прокурора Семенівського району ґрунтується на нормах Закону України «Про прокуратуру», який не зазначений в диспозиції ст.212-3 КпАП України і не містить посилання на закони, прямо вказані в диспозиції ст.212-3 КпАП, що унеможливлює застосування даної статті кодексу при кваліфікації дій ОСОБА_2

Відповідно до приписів ст.294 КпАП України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З врахуванням наведеного, слід прийти до висновку що дії ОСОБА_2 не утворюють склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212-3 КпАП України, а отже постанова судді відносно неї підлягає зміні, а провадження по справі закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене підстави до задоволення протесту відсутні.

Разом з тим, якщо обов'язок щодо надання вчасно повної, правдивої і точної інформації покладено на певних осіб іншими законами, то відповідальність за неправомірну відмову в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, настає за іншими статтями КпАП України або за відповідними статтями КК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ:

Протест прокурора залишити без задоволення.

Постанову судді Семенівського районного суду Полтавської області від 26 жовтня 2011 року щодо ОСОБА_2 змінити, вважати справу про адміністративне правопорушення щодо неї закритою за відсутністю складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212-3 КпАП України.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя В. Г. Костенко

Копія