АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________

Провадження № 22-ц/2090/4726/2012 Головуючий 1 - інстанції -Шинкарчук Я.А.

Справа № 2-773/11 Доповідач - Кругова С.С.

Категорія -відшкодування збитків

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 серпня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

Головуючого судді - КРУГОВОЇ С.С.

Суддів колегії - ЗАЗУЛИНСЬКОЇ Т.П.

- ХОРОШЕВСЬКОГО О.М.

при секретарі - Шпарага О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 28 квітня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування збитків, завданих невиконанням зобов'язання, та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення витрат за виконання ремонтних робіт,-

в с т а н о в и л а :

У липні 2009 року ОСОБА_4 звернувся з вказаним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_5 на його користь 126764 грн. у відшкодування збитків.

В обґрунтування позову посилався на те, що 02 жовтня 2007 року між ним та ОСОБА_5 укладено усний договір виконання ремонтних робіт у належному йому нежилому приміщенні по АДРЕСА_1.

На виконання ремонтних робіт ним передано ОСОБА_5 відповідно розписці від 02 жовтня 2007 року 10000 доларів США та 50050 грн., але до цього часу відповідач не приступив до виконання ремонтних робіт. Зазначає, що виконання робіт на вказаному об'єкті відповідачем втратило для нього інтерес.

У листопаді 2009 року ОСОБА_5 подана зустрічна позовна заява, в якій він просить стягнути з ОСОБА_4 на його користь: 135818 грн. -кошти за виконання ремонтних робіт; 1480 грн. -судові витрати; 18,60 грн. -комісійний збір; 10 грн. -за довідку банка; 10000 грн. -за правову допомогу.

В обґрунтування позову вказує, що згідно усного договору від ОСОБА_4 отримав 02 жовтня 2007 року 10000 доларів США та 50000 грн. для виконання ремонтних робіт. В період з 04 жовтня 2007 року по 12 лютого 2008 року роботи були виконані у повному обсязі. Претензій від відповідача не було. Згідно державним будівельним нормам роботи виконані на суму 236318 грн. Згідно довідки ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»10000 доларів США складають 50500 грн., тобто від ОСОБА_4 він отримав 100500 грн. Вважає, що ремонтні роботи виконані ним на 135818 грн.

У травні 2011 року ОСОБА_4 доповнив позовні вимоги та просив стягнути з ОСОБА_5 у порядку п. 5 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів»пеню за несвоєчасне виконання робіт у розмірі 2521174, 80 грн.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 28 квітня 2012 року у задоволенні позовів відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове про задоволення його позовних вимог.

В обгрунтування апеляційної скарги посилається на те, що судом не дотримано вимог закону щодо розумності строків розгляду справи, розгляд справи відбувався на протязі трьох років.

Так, відмовляючи у задоволенні позову, суд послався на відсутність доказів надання вимоги відповідачу на виконання зобов'язань, а також на те, що, усним договором не був визначений строк виконання зобов'язання. Гадає, що з таким висновком суду погодитися неможливо.

Вказує, що на момент звернення до суду необхідності у виконанні зобов'язань вже не було, він втратив інтерес до вказаної угоди та відмовився від неї в усній формі при особистій розмові. Також неодноразово усно вимагав від відповідача виконання зобов'язання, про що повідомляв суду.

Вважає, що, зробивши висновок про відсутність строку виконання зобов'язання, суд не мав права відмовляти у задоволенні позову, оскільки відсутність строку виконання зобов'язання в силу вимог п. 2 ст. 530 ЦК України не є звільненням боржника від його виконання, а лише вказує на необхідність виконання в тижневий строк з моменту вимоги щодо виконання.

Також судом встановлено та підтверджено доказами, що він неодноразово з 02 жовтня 2007 року до звернення до суду вимагав від відповідача виконання зобов'язання за договором, проте відповідач ухилявся від зустрічі з ним.

Зазначає, що, оскільки сам відповідач стверджує, що роботи виконанні 12 лютого 2008 року, та не вказує, що вони були виконанні достроково, дату 12 лютого 2008 року слід вважати строком виконання зобов'язання. Гадає, що суд мав можливість за три роки розгляду справи з'ясувати час надходження його вимоги до відповідача.

Також, на його думку, суд повинен був виходити з вимог ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів», згідно з якою будь-які незрозумілі та невизначені положення договору потрібно тлумачити виключно на користь споживача.

Згідно ч. 1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

З апеляційною скаргою звернувся ОСОБА_4 і зі і змісту апеляційної скарги вбачається, що рішення оскаржується в частині відмови в задоволенні його позову. З огляду на це, рішення суду в частині відмови в задоволенні зустрічного позову в апеляційному порядку не переглядається.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає що скарга підлягає частковому задоволенню.

Постановлюючи рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_4 , суд першої інстанції виходив з того , що позивач не надав суду докази, що пред'являв вимоги боржнику для виконання обов'язку.

З таким висновком суду, судова колегія не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд першої інстанції помилково вважав, що позивачем не надано доказів пред'явлення вимоги до боржника, оскільки звернення позивача з позовом до суду 29 липня 2009 року слід вважати в розумінні ст..530 ЦК України днем пред'явлення вимоги.

Судовим розглядом встановлено, що відповідач ОСОБА_5 отримав від позивача ОСОБА_4 2 жовтня 2007 року 50500 грн. і 10000 доларів США для ремонтних робіт по АДРЕСА_1.

Позивач просить стягнути передані кошти, посилаючись на те , що роботи відповідачем не були виконані і він уклав договір на виконання цих робіт з іншим підрядчиком, який і відремонтував дах.

Відповідач заперечує проти позову і наполягає на тому, що дах було відремонтовано і гроші позивача витрачені саме на цілі.

Сторони зобов'язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обгрунтовують ці вимоги й заперечення (ч.1 ст.60 ЦПК України), крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема, звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Згідно ч.1 ст.64 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Матеріали справи не містять належних і допустимих доказів , що відповідач витратив отримані кошти саме на ремонт даху будинку, що належить ОСОБА_4 і ОСОБА_4 прийняв цю роботу.

За таких обставин, позов ОСОБА_4 в частині стягнення суми боргу 126 565 грн. і судових витрат 1295 грн.65 коп. підлягає задоволенню.

Що стосується позовних вимог про стягнення пені в сумі 2521174 грн. 80 коп. відповідно до п.5 ст..10 ЗУ «Про захист прав споживачів»за прострочення виконання робіт і надання послуг, то позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки як вбачається зі змісту розписки про отримання грошей строк виконання робіт сторонами не був обумовлений і крім того, позивач зазначав в позові і пояснював в суді, що він втратив інтерес до виконання послуг по ремонту даху.

Витрати на правову допомогу в сумі 12670 грн. також не можуть бути стягнуті, оскільки адвокат ОСОБА_7, не приймав участь у розгляді справи, а відповідно до вимог ч.1 ст.79 ЦПК чудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Керуючись ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України , колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 -задовольнити частково.

Рішення Харківського районного суду Харківської області від 28 квітня 2012 року - змінити в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_4.

Позов ОСОБА_4 -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 суму боргу 126565 грн. і судові витрати 1295 грн.65 коп.

В задоволенні позову ОСОБА_4 в частині стягнення витрат на правову допомогу 12670 грн. і пені в сумі 2521174 грн. 80 коп. -відмовити.

Рішення суду в частині відмови в задоволенні зустрічної позовної заяви -в апеляційному порядку не переглядалось.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий суддя -

Судді колегії -