АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
___________________________________________________________________________________________________
Справа №2/2027/834/121
2-5330/11 Головуючий
Провадження №22-ц/2090/5566/2012 1-ї інстанції: Оксененко В.А. Категорія: земельні Доповідач: Трішкова І.Ю.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2012 року Судова колегія судової палати по цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого -Трішкової І.Ю.,
суддів: - Пилипчук Н.П., Кірсанової Л.І.,
при секретарі - Асєєвій В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Московського районного суду м.Харкова від 5 липня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про виділ частки домоволодіння в натурі та визначення порядку користування земельною ділянкою, 3-тя особа: ОСОБА_6, за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, 3-тя особа: ОСОБА_6 про визначення порядку користування земельною ділянкою,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_4 16.08.2011 р. звернувся до суду з позовом до співвласників домоволодіння АДРЕСА_1 про виділ в натурі частки жилого будинку з надвірними будівлями, визначення порядку користування земельною ділянкою та припинення права сумісної часткової власності, вказавши в обґрунтування наступне.
Позивач є власником 53/100 частин зазначеного домоволодіння. Співвласниками домоволодіння є: ОСОБА_5 на 25/100 ч. та ОСОБА_6 на 22/100 ч.(але свідоцтво про право на спадщину нею не отримано). Домоволодіння складається: з жилого будинку літ.А-1, де є 2 жилі квартири за №1, №2, господарські будівлі та споруди, які розташовані на земельної ділянки 500 кв.м. У нього в фактичному користуванні знаходиться квартира №2, що складається: з коридору 2-1, площею 4,5 кв.м, коридору 2-2, площею 5,1кв.м, жилих кімнат 2-4, площею 7,8 кв.м, 2-3, площею 18,2 кв.м, 2-5, площею 7,9 кв.м, кухні 2- 6, площею 6,8 кв.м, тамбура III, площею 3,4 кв.м, загальною площею 53,7 кв.м.; а також надвірні будівлі: вбиральня літ.'Г", літний душ літ."М", сарай літ."Д", льох літ. "В", навіс літ."К", огорожа №2,№5, хвіртка №4. Тому, просив суд виділити йому в натурі перелічені будівлі та споруди, припинивши право сумісної часткової власності, а також визначити порядок користування земельною ділянкою, надавши йому в користування площу 2 65 кв.м., що відповідає його частці в спільному майні.
Відповідач позов визнав частково, зазначив, що між співвласниками домоволодіння з 1982 р. склався фактичний порядок користування як жилим будинком, так і земельною ділянкою зі спорудами. У зазначеному році позивач, зі згоди інших співвласників, побудував огорожу №2,№5, за що отримав в своє окреме користування капітально побудовані господарські будівлі - сарай, вбиральню, льох. Цей порядок виконувався та зберігся до теперішнього часу. Тому, не заперечує виділити позивачу в користування квартиру №2, з надвірними будівлями, якими той фактично користується. Заявив зустрічний позов про визначення порядку користування земельною ділянкою по фактичному користуванню, що склався між співвласниками протягом останніх 30 років (варіант №1 експертизи), оскільки цей порядок не порушує прав власників, не суперечить санітарно-технічним, архітектурно-будівельним нормам.
Позивач зустрічний позов не визнав, підтвердив, що у 1982 р. дійсно, зі згоди інших власників будинку, побудував огорожу і з цього часу кожний співвласник користується ізольованою часткою земельної ділянки, на свій розсуд. Після встановлення огорожі вказані відповідачем будови (сарай, льох, вбиральня), що були у спільному користуванні всіх співвласників, відійшли йому. Але при визначенні порядку користування землею він не розумів, що йому було надано менш площі землі (на 53 кв.м.), ніж припадає на ідеальну частку. Дана обставина стала йому відома в 2011 р., тому, просить суд надати в користування земельну ділянку площею 265 кв.м., що відповідає його ідеальної частці.
З особа: ОСОБА_6 первісний позов не визнала, зустрічний підтримала і вказала суду, що вона є спадкоємцем 22/100 ч. спірного домоволодіння, але свідоцтво про право на спадщину не отримала. Між співвласниками домоволодіння склався фактичний порядок користування жилими приміщеннями, землею, господарськими будівлями з 1982 р. , який власниками визнається.
Рішенням Московського районного суду м.Харкова від 5 липня 2012 року позов ОСОБА_4 задоволений частково. Зустрічний позов ОСОБА_5 задоволений повністю.
ОСОБА_4 виділено в натурі на належну на праві власності частку в домоволодінні АДРЕСА_1 в будинку літ. „А-1" квартиру №2, що складається з приміщень: з коридору літ. 2-1, площею 4,5 кв.м, коридору літ.2-2, площею 5,1кв.м, жилих кімнат літ. 2-4, площею 7,8 кв.м, літ. 2-3, площею 18,2 кв.м, літ.2-5, площею 7,9 кв.м, кухні літ.2-6, площею 6,8 кв.м, тамбура літ.III, площею 3,4 кв.м, загальною площею 53,7 кв.м, в т.ч., житловою - 33,9 кв.м; а також надвірні будівлі: вбиральню літ.'Г", літний душ літ."М", сарай літ."Д", льох літ. "В", навіс літ."К", огорожу №2, №5, хвіртку №4.
ОСОБА_4 надано в користування земельну ділянку №1, з боку проїзду, з окремим виїздом на проїзд, площею 212 кв.м, що на 53 кв.м менше, ніж припадає на його ідеальну долю, згідно до 1 варіанту висновку судової будівельно-технічної експертизи №03/04 від 22.03.2012 р. з межею розподілу, яка прокладена за лінією АБВГД: відрізок АБ, прокладений по лінії розподілу житлового будинку літ."А - 1" з прибудовами; відрізок БВ, довжиною 1,96 м, прокладений від лінії розподілу житлового будинку літ. "А-1" з прибудовами перпендикулярно до стіни прибудови літ."а", по існуючий огорожі; відрізок ВГ, довжиною 1,55 м, прокладений паралельно стіні прибудови літ."а", по існуючій огорожі; відрізок ГД, довжиною 15,05 м, прокладений по існуючий огорожі від точки Г до тильної межі, на відстані 9,0 м від лівої межі, з боку проїзду.
В користування ОСОБА_5 та інших співвласників після смерті ОСОБА_7 надано земельну ділянку №2 з боку домоволодіння №14, з окремим виїздом на АДРЕСА_1, площею 288 кв.м., що на 53 кв.м. більше, ніж припадає на їх первісну ідеальну долю.
Перерозподілені ідеальні частки і визнано, що ОСОБА_4 в домоволодінні АДРЕСА_1 належить 56/100 частин, замість 53/100 ч.; ОСОБА_5 - 23/100 частин, замість 25/100 ч.; іншим власникам після смерті ОСОБА_7 - 21/100 частин, замість 22/100 ч,
У припиненні спільної часткової власності відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить змінити рішення суду в частині визначення користування земельною ділянкою, ухвалити нове рішення в цій частині, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5, задовольнивши його позовні вимоги у цій частині, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушені норми матеріального і процесуального права, судом не дана належна оцінка наданим доказам.
Заслухавши сторони, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені надані докази і згідно встановленого ухвалено рішення, яке відповідає вимогам ст.ст.213-215 ЦПК України.
В судовому засіданні встановлено, що домоволодіння АДРЕСА_1 на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_4 53/100 ч.; ОСОБА_5 25/100 ч. ; 22/100 ч. після смерті ОСОБА_7 залишились відкритими.
Домоволодіння розташоване на земельній ділянці площею 500 кв.м. та складається: з жилого будинку літ «А-1», що має квартири №1, №2, господарських споруд, що підтверджується технічним паспортом.
Сторони у суді підтвердили, що між ними фактично склався порядок користування жилими приміщеннями та господарськими спорудами і позивач користується тими будовами і спорудами, на які й претендує.
В частині виділу частки з спільної власності рішення суду не оскаржується.
Задовольняючи позов ОСОБА_5 про встановлення порядку користування земельною ділянкою згідно фактичного користування, суд першої інстанції виходив з того, що порядок користування земельною ділянкою співвласниками був визначений ще у 1982 р. при купівлі частини домоволодіння позивачем.
До вересня 2011 р. цей порядок співвласниками визнавався та виконувався.
Фактичний порядок користування землею не виключає жодного співвласника з числа користувачів спільної земельної ділянки, не суперечить архітектурно-будівельним, санітарним чи протипожежним правилам та явно не ущемляє законні права когось зі співвласників.
Дана обставина підтверджена висновком судової будівельно-технічної експертизи №03/04 від 22.03.2012 р., якою запропоновано два варіанту користування земельною ділянкою - 1-й варіант по фактично сформованому порядку, 2-й варіант відповідно до первісних ідеальних часток співвласників.
При вирішення питання про встановлення порядку володіння й користування спільною земельною ділянкою, суд виходив з положень Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004 р. зі змінами та доповненнями, а саме: виходячи з того, що порядок користування спільною земельною ділянкою, у тому числі тією, на якій розташовані належні співвласникам жилий будинок, господарські будівлі та споруди, визначається насамперед їхньою угодою залежно від розміру їхніх часток у спільній власності на будинок, суд, відповідно до п.21 вказаного Пленуму, ст.88 ЗК України бере до уваги цю угоду при вирішенні спорів як між ними самими, так і за участю осіб, котрі пізніше придбали відповідну частку в спільної власності.
Якщо при вирішенні спору суд установить, що співвласники визначили порядок користування й розпорядження земельною ділянкою, для зміни якого підстав немає, він ухвалює рішення про встановлення саме такого порядку.
Посилання на те, що ОСОБА_4 не знав про дійсний розмір його земельної ділянки, спростовуються встановленими судом обставинами, а саме: ОСОБА_4 постійно з 1982 року сплачував податок на землю в розмірі більшому, ніж займав фактично відповідно до угоди між співвласниками.
Крім того, позивач не заперечував, що він сам встановив огорожу між частками земельної ділянки, місце знаходження якої підтверджується технічним паспортом на домоволодіння, який складений у 1989 році.
Таким чином, в судовому засіданні повністю доведено, що фактичний порядок користування земельною ділянкою між сторонами був укладений ще з часу придбання ОСОБА_4 у власність частини домоволодіння.
З огляду на наведене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне і обгрунтоване рішення.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду. Підстав для скасування чи зміни рішення немає.
Керуючись ст. ст..303,307,308,314 ч.2,319 ЦПК України, судова колегія
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Московського районного суду м.Харкова від 5 липня 2012 року залишити без змін.
Ухвала судової колегії набирає чинності негайно, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий:
Судді:
- Номер: 6/761/1077/2021
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 2-5330/11
- Суд: Шевченківський районний суд міста Києва
- Суддя: Трішкова І. Ю.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 12.03.2021
- Дата етапу: 12.03.2021
- Номер: 6/761/1272/2021
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 2-5330/11
- Суд: Шевченківський районний суд міста Києва
- Суддя: Трішкова І. Ю.
- Результати справи: у задоволенні подання (клопотання) відмовлено
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 14.04.2021
- Дата етапу: 07.06.2021
- Номер: 2/3714/11
- Опис: Про виплату страхового відшкодування
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 2-5330/11
- Суд: Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
- Суддя: Трішкова І. Ю.
- Результати справи: в позові відмовлено
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 19.07.2010
- Дата етапу: 01.04.2011