АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/1690/2497/2012 Головуючий по 1-й інстанції Шаповал Т.В.

Суддя-доповідач: Пилипчук Л. І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2012 року м.Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого: судді Пилипчук Л.І.

суддів: Дряниці Ю.В., Обідіної О.І.,

при секретарі: Ткаченко Т.І.,

за участю: представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, представника відповідача -ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Київського районного суду м. Полтави від 12 квітня 2012 року

по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення боргу, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Київського райолнного суду м. Полтави від 12 квітня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення боргу задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 18 500,00 Євро авансу, що еквівалентно 193 974,00 грн. (сто дев'яносто три тисячі дев'ятсот сімдесят чотири грн.).

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 понесені судові витрати в розміір 1 945,00 грн.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач ОСОБА_3 Посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Вказує, що його неналежним чином було повідомлено про час і місце розгляду справи, чим порушено його право на захист.

Зазначає, що розписка, покладена в основу рішення, не є належним доказом, оскільки нею встановлено, що позивачеві належить повернути грошову суму у розмірі 18 500,00 Євро, тоді як існує заборона на здійснення розрахунків між резидентами у іноземній валюті.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.08.2008 року ОСОБА_5 передав ОСОБА_3 18 500,00 Євро авансу за автомобіль ДАФ, державний номерний знак НОМЕР_1. Вказане підтверджується написаною відповідачем розпискою від 19.01.2010 року /а.с.4/.

Рішенням Київського районного суду м. Полави від 27 січня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 31 березня 2011 року, встановлено, що договір купівлі-продажу автомобіля між сторонами по справі так і не відбувся, вказана обставина має приюдиційне значення в силу статті 61 ЦПК України.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Згідно ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Таким чином, у разі коли сторони лише домовилися укласти договір, але відповідно його не оформили, сплачені в рахунок виконання договору платежі визнаються авансом і повертаються в тому розмірі, в якому вони надавалися.

Відповідно до вимог статті 533 ЦК України грошове зобовязання має бути виконане у гривнях; якщо у зобовязанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що отримана відповідачем від позивача грошова сума є авансом і підлягає поверненню у тому ж розмірі, в якому її передавали, а оскільки предметом авансу визначено грошову суму в іноземній валюті, то суд обґрунтовано визначив суму авансу за офіційним курсом вказаної валюти на день платежу, тобто на день ухвалення рішення.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Висновок ОСОБА_3 про те, що його було позбавлено можливості захищати свої права у судовому засіданні, є надуманим.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.169 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 157 цього Кодексу, у разі першої неявки в судове засідання сторони або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, оповіщених у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини неявки, які судом визнано поважними.

У матеріалах справи наявне повідомлення про вручення поштового відправлення, яким направлялася судова повістка про виклик відповідача у судове засідання 12.04.2012 року /а.с. 22/. ОСОБА_3 заявляв письмове клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку з неможливістю прибуття у судове засідання його адвоката, не надавши будь-яких підтверджень укладення з останнім угоди та сам не з'явився у судове засідання без поважних причин. Тому суд правомірно визнав за можливе розглянути справу за відсутності відповідача.

Щодо неналежності як доказу розписки від 19.01.2010 року, то такий висновок відповідача є хибним, оскільки положення чинного законодавства визначають національну валюту України як єдиний законний платіжний засіб на території України, однак не містять заборони на вираження у договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті, а також на здійснення перерахунку грошового зобов'язання у випадку зміни НБУ курсу національної валюти по відношенню до іноземної валюти.

Судом першої інстанції рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому колегія суддів відхиляє апеляційні скарги, а рішення залишає без змін.

Керуючись ст.ст.303, 304, 307, 308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 -відхилити.

Рішення Київського райолнного суду м. Полтави від 12 квітня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

ГОЛОВУЮЧИЙ: /підпис/ Л.І. Пилипчук

СУДДІ: /підпис/ Ю.В. Дряниця

/підпис/ О.І. Обідіна

ЗГІДНО:

Суддя апеляційного суду

Полтавської області Л.І. Пилипчук