ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
____________________________________________________________________________________П О С Т А Н О В А
Іменем України
09.11.2006 року Справа № 9/274
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Лазненко Л.Л.
суддів Бородіної Л.І.
Журавльової Л.І.
секретар
судового засідання Чернікова Я.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Глейзер В.О., державний податковий інспектор юридичного відділу,
довіреність № 14866/10 від 21.12.2005;
Бутко Л.В., начальник відділу обліку та звітності
довіреність № 173770/9/10 від 07.11.2006
від відповідача: Бібик М.М., представник по довіреності,
довіреність № 1 від 03.01.2006
розглянув у відкритому
судовому засіданні матеріали
апеляційної скарги Акціонерного товариства закритого типу "Луганськміськбуд", м.Луганськ
на постанову
господарського суду Луганської області
від 01.06.2006
у справі № 9/274 (суддя Ворожцов А.Г.)
за позовом Державної податкової інспекції у Артемівському районі м.Луганська, м.Луганськ
до відповідача Акціонерного товариства закритого типу "Луганськміськбуд", м.Луганськ
про звернення стягнення на активи на суму 40180 грн. 30 коп.
В С Т А Н О В И В:
Державна податкова інспекція у Артемівському районі м.Луганська, звернулась до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Акціонерного товариства закритого типу „Луганськмісьбуд”, м.Луганськ 40180 грн. 30 коп. податкового боргу з податку на додану вартість, шляхом звертання стягнення на його активи.
Постановою господарського суду Луганської області від 01.06.2006 року по справі № 9/274 з відповідача стягнуто 40180 грн. 30 коп. податкової заборгованості з податку на додану вартість, у тому числі податкові зобов”язання –34664 грн. 29 коп., пеня - 181 грн. 94 коп., плата за податковий кредит –5334 грн. 07 коп. шляхом звернення стягнення на активи боржника, на користь Державного бюджету України.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення підтвердженням матеріалами справи наявності у відповідача по справі боргу 40180 грн. 30 коп. з податку на додану вартість, з чого стягнуто 181 грн. 94 коп. пені та відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181–ІІІ від 21.12.2000 примусово стягнуті активи платника податку в погашення його податкового боргу.
Відповідач у справі не погодився з висновком місцевого господарського суду, звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з заявою № 06/05–2006/4 від 05.06.2006 про апеляційне оскарження, надалі –з апеляційною скаргою господарського суду № 06/23–2006/1 від 23.06.2006, в якій вказав про нез'ясування судом обставин, що мають суттєве значення для вирішення спору по справі, з того просить скасувати оскаржену постанову господарського суду, а за прийнятим новим рішенням повністю відмовити позивачеві в задоволенні позову.
За доводами апеляційної скарги, на думку її заявника, податковий борг, який заявлений позивачем у справі до стягнення шляхом звернення на активи, був у 2001 році та документально розстрочений за договором, це питання зовсім не досліджувалось господарським судом Луганської області.
Окрім цього, на час звернення позивачем до суду з позовом борг підлягав списанню як безнадійний, оскільки минув строк позовної давності, що також не досліджувалось судом, як і стосовно доведення до платника рішення про розірвання договору на розстрочку податкового боргу та узгодження з ним зобов’язань.
Відзивом (дослівно за текстом) № 15391/9/10 від 11.09.2006 на апеляційну скаргу відповідача позивач у справі повністю не погодився з викладеними в ній доводами, з посиланням на наявність податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 40180 грн. 30 коп. у відповідача, якому згідно розрахунку визначалась сума податкового зобов’язання, що є узгодженою (податкові вимоги № 1/111 від 06.11.2001, № 2/278 від 07.12.2001, які отримані відповідачем).
Письмовим поясненням № 06/11–2006/2 від 06.11.2006 по справі № 9/274 відповідач у справі зробив посилання на п.15.2.1 ст.15 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181–ІІІ від 21.12.2000 та щодо можливості заподіяння стягнення на протязі 1095 календарних днів з дня погодження податкового зобов’язання, з чого просить суд другої інстанції, відмовити в задоволенні позову, бо минув строк позовної давності, а заявлена до стягнення сума боргу є безпідставною.
Позивач у справі в письмовому запереченні навів, що згідно ст.68 Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік” № 2285 від 23.12.2004 та ст.70 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” № 3235 від 20.12.2005 –у 2005–2006 роках заборонено списання недоїмки суб’єктів господарювання за податками, зборами (обов’язковими платежами).
Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 06.07.2006 по справі № 9/274, відповідно до ст.28 Закону України “Про судоустрій України”, для розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства закритого типу "Луганськміськбуд" від 23.06.2006 на постанову господарського суду Луганської області від 01.06.2006 у справі № 9/274 призначена судова колегія у складі: Журавльова Л.І. - суддя –головуючий колегією, Бородіна Л.І. –суддя, Якушенко Р.Є. –суддя.
Ухвалою судової колегії від 10.07.2006 по справі № 9/274 апеляційна скарга Акціонерного товариства закритого типу "Луганськміськбуд" № 06/23-2006/1 від 23.06.2006 залишена без руху, згідно ст.ст.108, 165, 187, 189 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відповідач не надав належного доказу підтвердження сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 31.07.2006 по справі № 9/274, керуючись ст.28 Закону України "Про судоустрій України", ст.ст.24, 26 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з відпусткою судді Журавльової Л.І. здійснено заміну: виключено із складу колегії по розгляду апеляційної скарги у справі № 9/274 головуючого суддю Журавльову Л.І. та введено до складу колегії головуючого суддю Лазненко Л.Л.
Ухвалою судової колегії від 31.07.2006, після усунення недоліків, зазначених в ухвалі Луганського апеляційного господарського суду від 10.07.2006 по справі № 9/274, відкрито апеляційне провадження в адміністративній справі.
Розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 09.08.2006 по справі № 9/274, керуючись ст.28 Закону України "Про судоустрій України", ст.ст.24, 26 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з відпусткою судді Бородіної Л.І. здійснено заміну: виключено із складу колегії по розгляду апеляційної скарги у справі № 9/274 суддю Бородіну Л.І. та введено до складу колегії суддю Перлова Д.Ю.
10.08.2006 судовою колегією ухвалено закінчити підготовку справи № 9/274 до апеляційного розгляду, а розгляд справи по скарзі призначити на 12.09.2006.
Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 11.09.2006 по справі № 9/274, керуючись ст.28 Закону України "Про судоустрій України", ст.ст.24,26 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з відпусткою суддів Перлова Д.Ю. та Якушенко Р.Є. здійснено заміну: виключено із складу колегії по розгляду апеляційної скарги у справі № 9/274 суддів Перлова Д.Ю. та Якушенко Р.Є. і введено до складу колегії суддів Бородіну Л.І. та Журавльову Л.І.
Ухвалою судової колегії від 12.09.2006 року по справі № 9/274 відкладений розгляд апеляційної скарги по справі на 07.11.2006 року, враховуючи незабезпечення відповідачем у судовому засіданні участі свого представника та необхідністю з’ясування декілька питань по справі.
В судовому засіданні апеляційної інстанції, що відбулося 07.11.2006, повноважними представниками позивача письмово доведено суду, що сума податкового боргу відповідача, згідно розрахунку, на час звернення до суду фактично мала становити –18732 грн. 07 коп., у тому числі – 13398 грн. 00 коп. податкових зобов’язань, 5334 грн. 07 коп. – процентів за податковий кредит, 0 грн. 00 коп. –пеня (№ 10/1 від 07.11.2006).
Позивачем з цим поясненням представлено суду:
- розрахунок суми податкового боргу по податку на додану вартість, з урахуванням строку давності –1095 календарних днів (податкові зобов'язання –34664 грн. 29 коп., 5334 грн. 07 коп. –відсотки за податковий кредит)
- розрахунок пені –181 грн. 94 коп.
Відповідно до ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України з 07.11.2006 до 09.11.2006 в судовому засіданні по справі оголошено перерву, оскільки судова колегія визначила доцільним надати позивачеві достатньо часу для обґрунтування своїх доводів щодо дотримання строку позовної давності та суми наявного боргу відповідача з урахуванням дати подачі розрахунку, укладення договору розстрочки та визначеного в ньому строку розстрочення податкового боргу та суми погашеної відповідачем заборгованості.
09.11.2006 в судовому засіданні апеляційної інстанції позивачем висловлено, що фактично сума податкового боргу становить –13398 грн. 00 коп. та представлені розрахунки боргу та пені, а також пояснення щодо цього (б/н від 09.11.2006).
Позивач у справі робить посилання на Лист від 04.11.2003 № 17199/7/24–1117 Державної податкової адміністрації України з питання списання податкового боргу юридичних та фізичних осіб, визнаних безнадійними, у тому числі щодо визначення строку давності по розстрочених сумах податкового боргу, відповідно до п.п.18.1.2 п.18.1 ст.18 Закону України № 2181.
Докази узгодження з відповідачем зобов’язань стосовно всієї суми, заявленої за позовом у справі шляхом стягнення на активи, а також сповіщення відповідача про прийняте рішення № 13 від 30.12.2003 про скасування розстрочення податкового боргу позивачем суду не надано, як і розрахунок суми боргу, виходячи з дати подачі розрахунку в 2000 році, дати укладення договору розстрочки податкового боргу та визначеного у ньому термінів погашення розстроченого податкового боргу та здійсненого відповідачем часткового погашення боргу, а також враховуючи зазначений діючим законодавством для стягнення термін погодження податкового зобов’язання.
Саме з цього, в судовому засіданні, згідно ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено перерву до 15 год. 00 хв. 09.11.2006, тобто знову сторонам у справі наданий час для обґрунтування своїх доводів у справі.
Повноважними та компетентними представниками позивача по справі 09.11.2006 року в судовому засіданні по справі, яке продовжено після оголошення перерви, поданий суду обґрунтований розрахунок суми податкового боргу з урахуванням строку давності на час звернення до суду з позовом у справі.
Розглянув в судовому засіданні апеляційну скаргу по адміністративній справі, обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга по справі підлягає частковому задоволенню, оскаржена постанова по справі скасуванню, згідно до п.3 ст.198 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до п.п.1, 4 ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України, з прийняттям нового рішення –постанови, за яким позов підлягає частковому задоволенню в сумі 13398 грн. 00 коп. податкового боргу, у решті позову слід відмовити з наступного.
Судом першої інстанції оскарженою по справі постановою стягнута шляхом звернення стягнення на активи відповідача загальна сума –40180 грн. 30 коп. податкової заборгованості податку на додану вартість, у тому числі - 34664 грн. 29 коп. –основного боргу, 181 грн. 94 коп. пені., плата за податковий кредит –5334 грн. 07 коп.
Безпосередньо мотивувальна частина постанови господарського суду Луганської області від 01.06.2006 по справі № 9/274 складається з трьох пунктів, у яких судом зроблено посилання на п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181–ІІІ від 21.12.2000 стосовно можливості примусового стягнення активів платника податків у рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду, наведений зміст п.1.7 ст.1 вказаного закону стосовно актів платників податків, а також зазначено, що наявність у відповідача податкового боргу з податку на транспортні засоби підтверджена матеріалами справи без посилання на ці матеріали справи та які питання щодо них розглядалися й що саме встановлено судом за наслідками їх дослідження.
Апеляційна інстанція вважає, що судом першої інстанції взагалі не з’ясовувалися обставини, які мають значення для повного всебічного та правомірного вирішення спору по справі.
Судом першої інстанції повністю задоволені позовні вимоги по справі, приймаючи до уваги доведеність боргу матеріалами справи, але не зроблено посилання на ці матеріали та не вказано що з них убачається та встановлено під час їх дослідження, якщо це відбувалося під час вирішення спору по справі.
Незважаючи на те, що відповідач у справі заперечував проти позову з мотивів закінчення строку позовної давності, а також наполягав на тому, що основний борг є безнадійним, місцевим господарським судом не дана правова оцінка цим питанням (відзив № 04/26–2006 від 26.04.2006, а.с.47).
Судом першої інстанції не вивчалося питання щодо узгодження позивачем з відповідачем зобов’язань стосовно сум пені та процентів за податковий кредит, що має значення для вирішення питання про наявність підстав для звернення стягнення на активи відповідача на ці суми вимоги.
Саме з цих обставин суд апеляційної інстанції, переглядаючи оскаржену постанову по справі в межах апеляційної скарги, досліджував докази, наявні в матеріалах справи, договір № 22 від 19.06.2001 про розстрочення боргу, на який зроблений у них посилання, керуючись принципом законності.
Судом другої інстанції під час розгляду апеляційної скарги встановлено таке.
Відповідач у справі є платником податку на додану вартість, відповідно до ст.9 Закону України "Про систему оподаткування" платники податків і зборів зобов'язані сплачувати відповідну суму податків та зборів в установлені законом строки.
Позивач погодився, що сума податкового боргу з податку на додану вартість на час звернення до суду з позовом складає 13398 грн. 00 коп. з урахуванням строку позовної давності, визначених ст.15 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181.
Відповідачем у справі на підставі діючого законодавства України надані податкові декларації з податку на додану вартість за 2000 рік та визначена сума податкового зобов’язання, але сума податкового боргу не була погашеною, згідно до ст.67 Конституції України.
У подальшому за бажанням відповідача названий податковий борг, який виник у період з 01.01.2001, був розстроченим відповідно договору № 22 від 19.06.2001, складеному в двосторонньому порядку між сторонами по справі № 9/274, згідно до ст.18 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», на підставі рішення № 22 від 18.06.2001 про розстрочення податкового боргу Державної податкової інспекції у Артемівському районі м.Луганська.
Умовами вказаного договору та за змістом рішення № 22 від 18.06.2001 державного податкового органу, платнику –відповідачеві дана розстрочка сплати податкового боргу, згідно наведеного графіку, з вищенаведеного у платника податку виникло зобов’язання.
Фактично відповідачем частково погашений податковий борг та залишений борг по сплаті податку на додану вартість, з чого 30.12.2003 рішенням № 13 Державної податкової інспекції у Артемівському районі м.Луганська скасовано розстрочення податкового боргу відповідно договору № 22 від 19.06.2001, але докази його надіслання боржнику для реалізації ним права оскарження позивачем апеляційної інстанції не надано.
У зв’язку з розірванням договору про розстрочення податкового боргу між платником такого податку та державною податковою службою поновився перебіг строку позовної давності, до якого включається час від фактичної дати виникнення податкового боргу, а на термін дії договору про розстрочення податкового боргу, укладеного між позивачем і відповідачем у справі, перебіг строку позовної давності був зупиненим з дня укладення такого договору.
Згідно приписів чинного законодавства податковий борг, що виник у зв’язку з непогашенням платником самостійно податкового зобов’язання, може бути стягнутим протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов’язання (п.п.15.2.1 п.15.2 ст.15 Закону України № 2181-ІІІ).
Приймаючи до уваги вищевикладені обставини, дату укладення договору розстрочки податкового боргу та наведений у ньому графік розстрочки, залишок несплаченого такого податку (з чого можна з’ясувати питання щодо строку давності), а також визначений ст.15 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ строк давності, на час звернення позивача до суду з позовом у справі, сума податкового боргу мала бути заявленою лише у розмірі –13398 грн. 00 коп., що не спростовано позивачем у справі в судовому засіданні апеляційної інстанції 09.11.2006, яким поданий суду з цього обґрунтований розрахунок суми податкового боргу.
Таким чином, решта суми податкового боргу, заявлена позивачем у справі, необґрунтована та не підлягає бути задоволеною.
Позивачем у справі не доведені суду обставини узгодження зобов’язань стосовно пені та процентів за податковий кредит, незважаючи на численні запитання з цього суду другої інстанції.
Окрім цього, предметом договору № 22 від 19.06.2001 є тільки розстрочка сплати податкового боргу, про що йде мова в рішенні Державної податкової інспекції від 18.06.2001 № 22. З урахуванням вимог діючого законодавства стягнення на активи можливо при узгодженні зобов’язань, стосовно чого докази відсутні.
З такого, суд апеляційної інстанції не убачає підстави для задоволення решти позову по справі.
Доводи відповідача стосовно списання податкового боргу як безнадійного судова колегія вважає безпідставними, та щодо визнання обґрунтованою решти апеляційної скарги по справі.
Судова колегія приймає до уваги правомірне посилання позивача по справі на ст.68 Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік” № 2285 від 23.12.2004 та ст.70 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” № 3235 від 20.12.2005 –у 2005–2006 роках заборонено списання недоїмки суб’єктів господарювання за податками, зборами (обов’язковими платежами).
Відповідачу належить повернути з Державного бюджету України судовий збір по сплаті державного мита, у зв’язку з поданням апеляційної скарги по справі, виходячи з суми задоволеної позовної вимоги по справі –13398 грн. 00 коп.
У судовому засіданні 09.11.2006 були оголошені лише вступна та резолютивна частини даної постанови.
Повний текст постанови виготовлений протягом п’яти днів з дня закінчення розгляду справи.
Керуючись ст.ст.94, 167, 195, 196, п.3 ст.198, п.п.1, 4 ст.202, п.3 ст.205, 207, п.5 ст.254, п.6 Розділу VІІ „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
П О С Т А Н О В И В :
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства закритого типу "Луганськміськбуд" № 06/23-2006/1 від 23.06.2006 на постанову господарського суду Луганської області від 01.06.2006 по справі № 9/274 задовольнити частково.
2. Постанову господарського суду Луганської області від 01.06.2006 по справі № 9/274 (суддя Ворожцов А.Г.) скасувати.
3. Позов задовольнити частково.
4. Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу "Луганськміськбуд", вул.Фабрична, 1, м.Луганськ, ід.код № 01240568 суму податкового боргу з податку на додану вартість - 13398 грн. 00 коп., шляхом звернення стягнення на активи боржника в доход Державного бюджету України на рахунок 33214807600003, код 24046701, отримувач УДК в Луганській області, МФО 804013.
5. У задоволенні решти позову - відмовити.
6. Повернути Акціонерному товариству закритого типу "Луганськміськбуд", вул.Фабрична, 1, м.Луганськ, ід.код № 01240568 з Державного бюджету України 133 грн. 92 коп. судового збору, сплаченого за державне мито.
7. Доручити господарському суду Луганської області видати відповідні виконавчі листи відповідно до п.4 резолютивної частини даної постанови по справі № 9/274.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України у касаційному порядку.
Результати розгляду апеляційної скарги оголошено в судовому засіданні.
Головуючий суддя Л.Л.Лазненко
Суддя Л.І.Бородіна
Суддя Л.І.Журавльова