Справа № 0304/1562/12

Провадження №1/0304/115/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2012 рокум. Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Антонюк О.В.,

при секретарі - Мельницькій Г.П.,

за участю прокурора - Плечука О.П.,

потерпілої - ОСОБА_1,

законного представника потерпілої - ОСОБА_2,

підсудного - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, у відповідності до ст.ст.88, 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України,

встановив:

02 липня 2012 року близько 08 години ОСОБА_3, перебуваючи на вул. Торговій у м. Камені-Каширському Волинської області, будучи ображеним через те, що неповнолітня ОСОБА_1 сказала йому неправду, з метою помсти, умисно, долонями обох рук завдав їй не менше семи ударів в область голови, чим спричинив потерпілій тілесні ушкодження у вигляді крововиливів у ділянці голови, перелому кісток носа, струсу головного мозку, що відносять до категорії легких тілесних ушкоджень, які потягнули за собою короткочасний розлад здоров'я.

Підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю і суду показав, що 02 липня 2012 року близько 08 години несподівано зустрівши на вул. Торговій у м.Камені-Каширському ОСОБА_1, до якої він відчував почуття любові та з якою спілкувався по телефону, через мережу Інтернет і декілька разів зустрічався, наніс їй удари долонями рук по обличчю, один удар прийшовся потерпілій по носі, так як вона повернула голову. Тілесні ушкодження він спричинив потерпілій через те, що був ображений та роздратований, оскільки ОСОБА_1 у цей же день незадовго до несподіваної їх зустрічі повідомила йому по телефону, що знаходиться у селі та не приїде у м. Камінь-Каширський, тобто обманула його. Крім того, підсудний зазначив, що цивільний позов визнає частково, а саме, у частині відшкодування матеріальної шкоди у повному об'ємі у розмірі 98 грн., а у частині відшкодування моральної шкоди у розмірі 1000 грн.

Винуватість підсудного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, окрім його показань, підтверджується наступними зібраними та дослідженими у судовому засіданні доказами.

Так, з показань у судовому засіданні потерпілої ОСОБА_1 вбачається, що 08 липня 2012 року вранці, повертаючись додому з центра м. Каменя-Каширського, на вулиці Торговій вона зустріла ОСОБА_3, з яким певний період спілкувалася по телефону та через мережу «Інтернет» і кілька разів зустрічалася. За годину до цієї зустрічі вона повідомляла підсудному по телефону, що перебуває у селі у бабусі. Несподівано зустрівшись з підсудним, останній, будучи невдоволеним із-за того, що вона сказала йому неправду, наніс їй удари долонями рук по обличчю, після чого вони відійшли в іншу сторону від того місця де знаходилися, і ОСОБА_3 знову продовжив наносити їй удари по обличчю. Крім того, потерпіла зазначила, що у зв'язку із заподіянням їй тілесних ушкоджень вона перебувала протягом 4 днів у дитячому відділені Камінь-Каширської центральної районної лікарні, через що були затрачені кошти на її лікування, також вона перенесла фізичну біль та душевні страждання. Під час перебування її у лікарні підсудний телефонував до неї та просив вибачення, висловлюючи свій жаль з приводу заподіяння їй тілесних ушкоджень.

Законний представник неповнолітньої потерпілої ОСОБА_2, будучи допитана як свідок, суду показала, що 02 липня 2012 року працівники міліції привезли додому її дочку ОСОБА_1 В останньої на голові були гематоми, ніс спухав, вона плакала, ні з ким не хотіла розмовляти, перебуваючи у шоковому стані, та повідомила, що її побив ОСОБА_3

Окрім того, законний представник потерпілої ОСОБА_2 пояснила суду, що, незважаючи на її заборони, дочка спілкувалася з ОСОБА_3, який по віку старший ніж вона, по телефону, через мережу «Інтернет» та зустрічалася з ним у денну пору доби. У зв'язку з злочинними діями підсудного, ОСОБА_1 знаходилася 4 дні у лікарні і на її лікування були витрачені кошти, однак всіх чеків вона не зберегла, а розмір документально підтвердженої матеріальної шкоди становить 98 грн. Вважає, що її дочці завдана також моральна шкода, оскільки остання перенесла фізичну біль, нервове потрясіння, розчарування, спогади про вказану подію залишаться у пам'яті дочки та вплинуть на формування особисті останньої, дочка стала замкнутою та дратівливою, а тому просила стягнути з підсудного 10000 гривень моральної шкоди.

Свідок ОСОБА_4 суду показала, що 02.07.2012 року близько 8 години, перебуваючи на власному подвір'ї, вона почула крики людей. Вийшовши на дорогу, побачила, що підсудний з особливою злістю наносив неодноразові удари руками в область голови потерпілій ОСОБА_1 На зауваження невідомий не реагував, а в адресу осіб, які хотіли припинити його дії, виражався нецензурними словами. Окрім того, він силоміць підвів потерпілу та примусив її перейти на інший бік дороги, де продовжив наносити їй удари по обличчю. Коли під'їхали працівники міліції, підсудний почав втікати, однак його наздогнали.

Вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується також протоколом усної заяви про злочин, у якій ОСОБА_2 повідомила, що ОСОБА_3 наніс тілесні ушкодження її неповнолітній дочці ОСОБА_1 (а.с.4).

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 159 від 23.07.2012 року, у ОСОБА_1 виявлено тілесні ушкодження у вигляді крововиливів у ділянці голови, перелому кісток носа, струсу головного мозку, які виникли від дії твердих тупих предметів, що за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткотривалий розлад здоров'я до 21 дня (а.с.32-33).

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі та досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина підсудного у заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження потерпілій, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, повністю доведена, і його дії вірно кваліфіковані органом досудового слідства за ч.2 ст.125 КК України.

При призначенні ОСОБА_3 виду та міри покарання, суд, у відповідності до вимог ст. 65 КК України, враховує тяжкість вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Судом враховується, що підсудний вчинив умисний злочин, який відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості.

Окрім того, суд враховує, що ОСОБА_3 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, по місцю проживання характеризується посередньо, постійного заробітку немає, а також і те, що вину у вчиненні злочину він визнав повністю і як пояснила потерпіла просив у неї вибачення.

Між тим, під час розгляду справи підсудний, хоча й формально вказував на те, що шкодує з приводу того, що сталося, однак, на глибоке переконання суду, у вчиненому не розкаявся, а тому підстави, які пом'якшують його покарання відсутні.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного, немає.

Таким чином, враховуючи вищенаведені обставини в їх сукупності, а також те, що злочин вчинено відносно неповнолітньої особи і законний представник потерпілої наполягала на суворому покаранні підсудного, суд вважає, що ОСОБА_3 слід призначити покарання за вчинений ним злочин у виді арешту на строк, наближений до максимального, що передбачений санкцією ч.2 ст.125 КК України, тобто на 4 місяці. При цьому суд бере до уваги і те, що згідно з вимогами ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

На погляд суду саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення підсудного та попередження вчинення нових злочинів як ним, так і іншими особами.

Підстави для призначення більш м'якого покарання, в тому числі у виді штрафу, про що підсудний просив у судовому засіданні, відсутні.

Заявлений по справі цивільний позов підлягає до часткового задоволення.

У судовому засіданні підсудний не заперечував проти задоволення позову у частині відшкодування матеріальної шкоди потерпілій у розмірі 98 грн.

В результаті злочинних дій підсудного були завданні тілесні ушкодження ОСОБА_1 і вона перебувала на стаціонарному лікуванні 4 дні, а також перенесла страждання та фізичний біль, були порушені її нормальні життєві зв'язки, а тому суд приходить до висновку, що вона має право на відшкодування завданої їй моральної шкоди.

При визначенні розміру моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню, суд враховує характер завданих потерпілій тілесних ушкоджень, що за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, характер та обсяг болю і страждань, яких вона зазнала у зв'язку з умисними злочинними діями підсудного, тяжкість вимушених змін у її життєвих стосунках, необхідність відновлення звичного стану, майновий стан винного, та, виходячи із засад розумності, виваженості, справедливості та добросовісності, вважає необхідним стягнути з підсудного моральну шкоду у розмірі 2000 грн. Цивільним позивачем не надано доказів на підтвердження тих обставин, що ОСОБА_1 внаслідок злочинних дій, підсудним заподіяна моральна шкода у більшому розмірі.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,

засудив:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, та призначити йому покарання у виді арешту на строк 4 (чотири) місяці.

Початок строку відбуття покарання обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити попередню - підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 98 (дев'яносто вісім) гривень на відшкодування матеріальної шкоди та 2000 (дві тисячі) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В решті позовних вимог відмовити.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Камінь-Каширський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Головуючий: О. В. Антонюк