Справа № 2-830/11 Головуючий у 1 інстанції:Костюкевич О.К.

Провадження № 22-ц/0390/1583/2012 Категорія:27 Доповідач: Лівандовська-Кочура Т. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2012 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого-судді - Лівандовської-Кочури Т.В.

суддів -Свистун О.В., Завидовської-Марчук О.Г.

при секретарі -Черняк О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_2-ОСОБА_4 на рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 26 липня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 26 липня 2012 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 39800 грн. Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_2-ОСОБА_4, покликаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи просить оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у позові.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, виходячи із наступного.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами у справі 16 січня 2009 року було укладено у письмовій формі договір безпроцентної позики, за умовами якого ОСОБА_1 позичив ОСОБА_2 гроші в сумі 5000 доларів США, що станом на 20.04.2011 року було еквівалентно 39800 грн. І оскільки ОСОБА_2 порушив договірне зобов'язання, своєчасно не повернув суму позики, то суд стягнув із нього на користь позивача зазначену суму боргу.

Такі висновки суду ґрунтуються на встановлених обставинах справи і нормах матеріального права, а тому з ними погоджується і колегія суддів.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 1047 ЦК України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 16.01.2009 року між сторонами укладено договір безпроцентної позики, за умовами якого позикодавець передав позичальникові 5000 доларів США. Сторони погодили, що датою до настання якої позичальник зобов'язується повернути суму позики є 31.03.2009 року (а.с.4).

На підтвердження укладення вищезгаданого договору та його умов позивачем ОСОБА_1 представлена суду розписка позичальника ОСОБА_2, написана ним власноручно, яка одночасно посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми, є належним та допустимим доказом у даній справі.(а.с.5).

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У встановлений договором строк ОСОБА_2 суму позики не повернув, чим порушив взяті на себе зобов'язання.

Відповідно до ч.2 ст.533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

І оскільки умовами договору позики визначено грошовий еквівалент суми позики в доларах США та не обумовлено валюти, у якій має бути повернено позику, то за наведених вище обставин та з урахуванням вимог ч.2 ст.533 ЦК України суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму позики в розмірі 39800 грн., що еквівалентна 5000 доларів США.

Місцевий суд дійшов правильного висновку про безпідставність доводів відповідача щодо недійсності договору позики із підстав укладення його під впливом обману, оскільки такі доводи не підтверджені належними та допустимим доказами, як і покликання щодо забезпечення вказаним договором ризиків підприємницької діяльності позивача перед ПП «Інтергруп».

Встановивши дійсні обставини справи, суд дав належну оцінку зібраним доказам, правильно застосував норми матеріального права, не допустив порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2-ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 26 липня 2012 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді: