Справа № 2-522/11 провадження № 22-ц/0390/194/12 Головуючий у 1 інстанції:Олексюк А.В.

Категорія: 30 Доповідач: Антонюк К. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.03.2012 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого-судді - Антонюк К.І.

суддів -Русинчука М.М., Мудренко Л.І.

при секретарі -Семенюк О.А.

з участю позивача - ОСОБА_1

представника позивача -ОСОБА_2

представника відповідача -ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_4 на рішення Луцького міськрайонного суду від 15 вересня 2011 року,

В С Т А Н О В И Л А:

В поданій до суду позовній заяві позивач ОСОБА_1 просила стягнути з відповідача ОСОБА_4 39 422,91 грн. матеріальної шкоди, 10 000 грн. моральної шкоди, 494,22 грн. судового збору, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 400 грн. на оплату висновку спеціаліста, 6000 грн. витрат на правову допомогу. Вимоги обґрунтовані тим, що шкода їй заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 10.07.2010 року з вини відповідача ОСОБА_4

Під час судового розгляду позивач ОСОБА_1 змінила позовні вимоги в частині відшкодування майнової шкоди, просила стягнути з відповідача 252 грн. 48 коп. майнової шкоди, витрати на правову допомогу в розмірі 4000 грн.

Ухвалою суду від 17.11.2010 року залучено до участі в справі в якості співвідповідача -приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка».

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 15 вересня 2011 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_1 252,48 грн. майнової шкоди, 3000 грн. компенсації за спричинену моральну шкоду, 4000 грн. витрат на правову допомогу, 59,50 грн. судового збору, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_4 покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду в частині задоволення позовних вимог скасувати з ухваленням нового рішення про відмову в позові та просив вирішити питання про присудження йому витрат на проведення експертизи.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 -ОСОБА_3 підтримав апеляційну скаргу з підстав в ній наведених.

Позивач ОСОБА_1 та її представник вважають скаргу безпідставною.

Колегія суддів, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати з ухваленням нового рішення виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою судді Рівненського міського суду від 10.08.2010 року ОСОБА_4 визнано винним в тому, що 10.07.2010 року він, керуючи автомобілем «Фольксваген-35», державний номер НОМЕР_1, на автодорозі Київ-Чоп, порушивши правила дорожнього руху, не врахував дорожню обстановку, стан транспортного засобу, не дотримався безпечної швидкості та вчинив наїзд на автомобіль «Ніссан», державний номер НОМЕР_2, внаслідок чого були пошкоджені автомобілі (а.с.6).

З постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 20.07.2010 року вбачається, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «Ніссан-Альмера»ОСОБА_1 отримала легкі тілесні ушкодження у вигляді забоїв правої нирки, поперекового відділу хребта (а.с.9).

В зв'язку з отриманими травмами під час ДТП позивач перебувала на стаціонарному лікуванні з 12.07 по 10.08.2010 року. Ці обставини підтверджуються випискою з медичної картки (а.с.11).

Відповідно до полісу № ВС 5144953 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, застрахована цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4, власника забезпеченого транспортного засобу «VOLKSWAGEN LT 35». Строк дії договору з 28.07.2009 року по 27.07.2010 року (а.с.57).

На підставі зазначеного договору страховиком -страховою компанією «Уніка», дорожньо-транспортну пригоду визнано страховим випадком та визначено до виплати страхове відшкодування у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу «Ніссан -Альмера»в розмірі 25 500 грн. (а.с.58). Ця сума відповідно до платіжного доручення від 13.10.2010 року була перерахована на рахунок ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»(а.с.42) та отримана позивачем ОСОБА_1 згідно квитанції № 41 від 19.10.2010 року за мінусом комісійних послуг банку в сумі 252 грн. 48 коп. (а.с.78).

Відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи від 19.08.2011 року вартість матеріального збитку, завданого пошкодженням автомобіля «Ніссан», державний номер НОМЕР_2 під час ДТП становить 35 930 грн.

Судом першої інстанції встановлено і ці обставини сторони не оспорювали, що під час судового розгляду справи відповідачем ОСОБА_4 сплачено позивачу на відшкодування шкоди спричиненої пошкодженням транспортного засобу 10 430 грн., тобто різницю між заподіяною шкодою та сумою визначеною до виплати страховою компанією.

В позовній заяві позивач просила стягнути недоплачену їй страховою компанією «Уніка» суму в розмірі 252 грн. 48 коп., які були зняті банком за надані послуги по перерахуванню страхового відшкодування.

Відповідно п. 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховик має право здійснити виплату відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги з ремонту пошкодженого майна, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків. Страховик також здійснює компенсацію витрат страхувальника або особи, відповідальність якої застрахована, у разі коли такі витрати здійснюються за згодою страховика. Якщо страхувальник або особа, відповідальність якої застрахована, здійснили такі витрати без попереднього погодження із страховиком, страховик має право відмовити у компенсації таких витрат або зменшити їх розмір з урахуванням вимог законодавства України про порядок відшкодування такої шкоди.

При настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. За шкоду, заподіяну майну потерпілих, обов'язковий ліміт становить 25 500 грн. на одного потерпілого (п. 9.2 ст. 9, п. 22.1 ст. 22 цього Закону).

В зв'язку з тим, що страховик зобов'язаний був відшкодувати шкоду в розмірі 25 500 грн., витрати пов'язані з відшкодуванням шкоди покладаються відповідно до закону на страховика, тому рішення суду щодо стягнення 252 грн. 48 коп. з відповідача ОСОБА_4 не відповідає вимогам вищезазначеного закону, оскільки ця сума підлягає стягненню з ПАТ «Страхова компанія «Уніка».

В позовній заяві позивач просила стягнути моральну шкоду в сумі 10000 грн., яку вважала їй заподіяна у зв'язку з ушкодженням здоров я.

Відповідно до п. 22.3 ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» потерпілому відшкодовується також моральна шкода передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 ЦК України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 ЦК України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у п. 9.3. ст. 9 цього закону, тобто не більше 2500 грн. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа, має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. В пунктах 1, 2 частини другої цієї статті зазначено, що моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Визначивши розмір грошового відшкодування моральної шкоди в сумі 3000 грн. суд не обґрунтував в рішенні в чому полягала визначена ця шкода та стягнув її з відповідача ОСОБА_4 всупереч вимогам ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

В зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Приймаючи до уваги, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 10.07.2010 року, позивачу ОСОБА_1 спричинені легкі тілесні ушкодження у вигляді травми нирки, забою хребта, в зв'язку з чим позивач перебувала на лікуванні, тому враховуючи обсяг фізичних та душевних страждань, яких вона зазнала у зв'язку з ушкодженням її здоров'я, та зусилля, які були їй необхідні для відновлення стану здоров'я, виходячи з засад розумності та справедливості, колегія суддів визначає розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 2500 грн. та стягує цю шкоду відповідно до п. 22.3 ст. 9 закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»з ПАТ «Страхова компанія «Уніка».

Також стягує зі страхової компанії 252,48 грн. майнової шкоди.

В позові до ОСОБА_4 та в решті позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Пропорційно до розміру задоволених позовних вимог підлягають стягненню з відповідача -Страхова компанія «Уніка»судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 51 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 2000 грн.

Вимоги відповідача ОСОБА_4 зазначені в апеляційній скарзі про стягнення в його користь витрат на проведення експертизи задоволенню не підлягають, оскільки ці вимоги не були заявлені в суді першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Луцького міськрайонного суду від 15 вересня 2011 року в даній справі скасувати з ухваленням нового рішення.

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»в користь ОСОБА_1 252 (двісті п'ятдесят дві) грн. 48 коп. майнової шкоди, 2500 (дві тисячі п'ятсот) грн. моральної шкоди, судові витрати по оплаті судового збору в сумі 51 (п'ятдесят одна) грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 (тридцять) грн., витрати на правову допомогу в розмірі 2000 (двох тисяч) грн.

В позові до ОСОБА_4 та в решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий суддя:

Судді: