ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________

__________________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 "19" жовтня 2006 р.                                                           Справа № 12/1074

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Ляхевич А.А.

суддів:                                                                        Вечірка І.О.

                                                                                   Зарудяної Л.О.

при секретарі                                                            Воробйовій Т.А. ,

за участю представників сторін:

від позивача:     Новак С.С. - доручення №8 від 16.05.2006р.,

від відповідача: не з'явився

 

розглянувши апеляційну скаргу Міського  комунального  підприємства  "Благоустрій",   м. Коростишів

на рішення господарського суду Житомирської області

від "25" травня 2006 р. у справі № 12/1074 (суддя Сікорська Н.А.)

за позовом Фірми"Будівельник" , м. Коростишів  

до Міського комунального  підприємства  "Благоустрій", м. Коростишів

про стягнення 8619, 99 грн.  

ВСТАНОВИВ:

  

Рішенням господарського суду Житомирської області від 25.05.2006 р.( дата підписання - 15.06.2006 р. ) задоволено позов Фірми "Будівельник", м. Коростишів  до Міського  комунального  підприємства  "Благоустрій", м. Коростишів про  стягнення 8619.99 грн. в межах уточнених позовних вимог.

Стягнуто з  Міського  комунального  підприємства  "Благоустрій" 6440,00 грн. боргу, 51,00 грн. - витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. - витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового  процесу.

Не погоджуючись із  прийнятим рішенням, Міське  комунальне  підприємство  "Благоустрій"  звернулося до Житомирського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою про його скасування, посилаючись на те, що при прийнятті оскаржуваного судового акту  місцевим господарським судом  допущено порушення   норм матеріального та процесуального права.

Особа, що подала апеляційну скаргу, в обгрунтування  своїх доводів зазначає:

-  суд першої інстанції  до спірних правовідносин повинен був застосовувати  норми ЦК УРСР 1963 р. , оскільки, як стверджує скаржник,  сторонами  15.08.2000 р. було укладено контракт , господарські зобов'язання згідно якого між ними діяли до 28.08.2000 р. ;

- сторонами не було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, тому, на думку відповідача , контракт слід вважати неукладеним;

- позивачем при зверненні до суду першої інстанції було пропущено строк позовної давності;

- станом на 05.04.2004 р. по матеріалах бухгалтерського обліку                                 МКП  " Будівельник "  не вбачається заборгованість останнього перед позивачем;

-  зі спливом загального строку позовної давності  сплив і скорочений строк  позовної давності щодо стягнення штрафу та пені;

- сторони  у контракті не  передбачили   відповідальність  у вигляді пені.

У судовому засіданні представник позивача заперечив проти доводів особи, що подала апеляційну скаргу, вважаючи їх необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Просить залишити без змін рішення   господарського суду Житомирської області від 25.05.2006 р., а апеляційну скаргу  Міського  комунального  підприємства  "Благоустрій"- без задоволення.

Представник відповідача  у судове засідання не з'явився, причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить реєстр рекомендованої кореспонденції Житомирського апеляційного господарського суду від 07.07.2006 р.

Зважаючи на межі перегляду справи в суді апеляційної  інстанції, колегія суддів вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не перешкоджає здійсненню апеляційного перегляду  рішення   господарського суду Житомирської області від 25.05.2006 р. за апеляційною скаргою Міського  комунального  підприємства  "Благоустрій".

Заслухавши у судовому засідання  пояснення повноважного представника позивача,  перевіривши у повному обсязі правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга  не підлягає задоволенню з наступних підстав.

15.08.2000 р. між Фірмою " Будівельник " - Продавець та МКП "Благоустрій" - Покупець  укладено контракт № 12, предметом якого є  продаж Продавцем  та купівля Покупцем щебеню ( а.с. 9).

Загальна ціна контракту становить 15836,00 грн. без вартості  залізничного тарифу ( п. 2.1 контракту ).

За умовами п. 3.1 контракту Покупець здійснює  передоплату за щебінь  у сумі             10000,00 грн. на рахунок Покупця та сплачує вартість залізничного тарифу .

Відповідно до довіреності серії ЯГГ № 181739 від 25.10.2000 р., виданої на Кохана В.М. та накладної   № 94 від  26.10.2000 р. Покупець отримав від Продавця щебінь на суму  8960,00 грн., враховуючи залізничний тариф - 4740,00 грн. та ПДВ -          2740,00 грн., всього- 16 440, 00 грн. ( а.с. 10,11 ).

МКП "Благоустрій" взяті на себе  договірні зобов'язання виконав частково, сплативши  Фірмі  " Будівельник "  10000,00 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи банківські виписки  від 17.08.2000 р. та від 18.08.2000 р. ( а.с. 67,68 ).

З метою  безпосереднього захисту порушеного права, позивач надіслав    відповідачу  претензію з вимогою щодо сплати боргу ( а.с. 12 ).

Однак, МКП "Благоустрій" з боргом не розрахувався, не усунув порушеного права позивача, за захистом якого останній звернувся до суду.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивач, скориставшись правом, передбаченим ч. 4 ст. 22 ГПК України, до суду першої інстанції подав   заяву  про уточнення позовних вимог від 24.05.2006 р. , зі змісту якої вбачається,  що заборгованість  відповідача перед   Фірмою   " Будівельник "  становить 6440,00 грн., з яких 1700,00 грн. - заборгованість за поставлений щебінь  та 4740,00 грн. - вартість залізничного тарифу ( а.с. 140 ).

Матеріалами  справи стверджується також, що позивачем було отримано від                    ГКЗ " Кварцит " 980 м. куб. щебеню  загальною  масою 1422000 кг., про що свідчать рахунки  - фактури  № 588 від 18.09.2000 р., № 632 від 30.09.2000 р. та № 647 від 06.10.2000 р., вартість залізничного тарифу при цьому становить 6609,00 грн.  

Обгрунтованим є розрахунок позивачем розміру залізничного  тарифу від вартості  поставленого  відповідачу щебеню за накладною № 94.                                         

Витрати на перевезення щебеню, визначені позивачем, на виконання умов контракту у заявленій сумі,  підтверджуються  накладною  № 94 від 26.10.2000 р.                                    ( а.с. 10 ) та залізничними накладними ( а.с. 48 -60 ).

Відповідно до ст.ст. 525,526 ЦК України  зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова  від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки відповідач не розрахувався з боргом, суд першої інстанції, проаналізувавши зібрані по справі докази та давши їм належну правову оцінку, дійшов вірного висновку щодо задоволення у повному обсязі позовних вимог Фірми                                      " Будівельник ", стягнувши з  Міського  комунального  підприємства  "Благоустрій" 6440,00 грн. боргу.

Слід також зазначити, що  доводи особи, яка подала апеляційну скаргу стосовно того, що позивачем при зверненні з позовом до суду першої інстанцїі  з  вимогою  про захист свого цивільного права було пропущено  загальний строк позовної  давності , є безпідставними, враховуючи наступне.

Суд апеляційної інстанції погоджується  з висновком місцевого господарського суду , що зі змісту  п.п. 3.1,3.2 Контракту вбачається, що строк  - десять банківських днів стосується лише передоплати в сумі 10000,00 грн., кінцевий  термін проведення розрахунків  у контракті сторонами  не  визначено.

Згідно п. 6 Перехідних Положень Цивільного кодексу України  правила ЦК України  щодо позовної давності  застосовуються  за позовами, строк пред'явлення яких встановлений цивільним законодавством, яке діяло раніше та  не сплинув до вступу  в силу Цивільного Кодексу України.

Відповідно до ст. 257  ЦК України  загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Право на позов виникло у позивача тоді,  коли у встановлений строк боржник не здійснив перерахування  грошових коштів на розрахунковий рахунок  позивача.

Тобто, направлення позивачем претензії № 12 від 05.06.2001 р. є пред'явленням вимоги у порядку ч.2 ст. 530  ЦК України.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що строк виконання грошового зобов'язання відповідачем зі сплати  заборгованості з урахуванням строку поштового перебігу  поштової кореспонденції настав 15.06.2001 р.

Згідно положення  ч. 2 ст. 264 ЦК України  позовна давність переривається  у разі пред'явлення  особою позову до одного із кількох боржників,  а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Позовна заява Фірми  " Будівельник "  подана до суду  18.03.2004 р. , про що свідчить  вхідний штамп канцелярії  господарського суду за № 1188 , тобто, у передбачений     строк  згідно  вимог  ст. 257  ЦК України.

Одночасно слід зазначити, що невірним є твердження скаржника стосовно того, що контракт № 12  від  15.08.2000 р., відповідно до якого виникли спірні правовідносини,  у зв'язку з недосягненням сторонами  згоди щодо істотних його умов, слід вважати неукладеним.

Відповідно до ч. 2 ст. 154 ЦК України, якщо згідно з законом або угодою сторін договір повинен бути укладеним у письмовій формі, він може бути укладений як шляхом  складання одного документа, підписаного сторонами, так і шляхом обміну  листами, телеграмами, тощо,  підписаними  стороною, яка їх надсилає.

В силу загальних приписів цивільного законодавства замість відповіді  про прийняття пропозиції укласти договір контрагент може вчинити  дії по виконанню зазначених у пропозиції ( оферті ) умов договору, зокрема, відвантажити або прийняти товар, сплатити відповідні суми. Вчинення таких конклюдентних дій  означає і згоду на укладення договору, і водночас його виконання.

Крім того, на день прийняття по справі  рішення  господарським судом  Житомирської області   контракт  № 12 від 15.08.2000 р.  у встановленому законом судового порядку  не визнано недійсним.

Інші доводи апеляційної скарги   Міського  комунального  підприємства  "Благоустрій"  спростовуються матеріалами справи та не грунтуються на чинному законодавстві України.

Оскільки особою, що подала апеляційну скаргу  у порушення приписів                       ст. 33 ГПК України не  доведено  ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень по справі, колегія суддів  суду апеляційної інстанції вважає, що рішення  господарського суду Житомирської області від 25.05.2006 р. слід залишити без змін, а апеляційну скаргу  Міського  комунального  підприємства  "Благоустрій"  без задоволення.'

 Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Житомирської області від 25.05.2006 р. у справі №12/1074 залишити без змін, а апеляційну скаргу Міського  комунального  підприємства  "Благоустрій", м. Коростишів - без задоволення.

2. Справу №12/1074 повернути до господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя                                                                 Ляхевич А.А.

судді:

                                                                                           Вечірко І.О.  

                                                                                           Зарудяна Л.О.