АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2007 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючої - судді Ніколаєвої В.М.
суддів : Ніколової Б.Ю., Матковської Л.О.,
при секретарі: Коник О.М. з участю: сторін, їх представників
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-139 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дунаєвецького районного суду від 16 листопада 2006 року за позовом ОСОБА_1 до дочірнього підприємства Хмельницької облспоживспілки "Дунаєвецький плодоконсервний завод" про визнання незаконними наказів та відшкодування моральної шкоди.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, представника відповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів
встановила:
ОСОБА_1 , звертаючись до суду з позовом, вказувала, що з 1 серпня 1977 року працює на ДП Хмельницької облспоживспілки "Дунаєвецький плодоконсервний завод", з 12 березня 1984 року працює на посаді бухгалтера по оплаті праці. Згідно наказу від 29 травня 2006 року їй оголошено догану за невиконання наказу № 151 від 19 травня 2006 про облаштування кабінету бухгалтера по заробітній платі під архів, в зв'язку з чим вона мала звільнити кабінет до 20 травня 2006 року. Згідно наказу № 166 від 5 червня 2006 року її в зв'язку з черговою відпусткою зобов'язано провести передачу всіх бухгалтерських документів по оплаті економісту ОСОБА_2. З цими наказами ознайомлена не була, оскільки знаходилась на лікуванні з 4 травня 2006 року до 19 травня 2006 року, а тому не виконала їх. Наказом № 161 від 31 травня 2006 року посада бухгалтера по оплаті праці скорочена з 1 червня 2006 року. З даним наказом також не була ознайомлена, так як з 29 травня по 9 червня 2006 року знаходилась на лікарняному, а з 8 червня 2006 року по 7 липня 2006 року - перебувала у відпустці. Згідно наказу № 222 к від 25 липня 2006 року їй запропоновано посаду заступника головного
Головуючий у першій інстанції - Маринчак О.М. Справа № 22ц-139
Доповідач - Ніколаєва В.М. Категорія №38
бухгалтера. Згідно наказу № 231 від 31 липня 2006 року її без згоди переведено на посаду заступника головного бухгалтера з 1 серпня 2006 року. Вважає, що зазначені накази прийняті в порушення вимог трудового законодавства, тому просила визнати незаконними накази ДП Хмельницької облспоживспілки "Дунаєвецький плодоконсервний завод" № 160 від 29 травня 2006 року, № 161 від 31 травня 2006 року, № 169 від 8 червня 2006 року, № 222-к від 25 липня 2006 року, № 231 від 31 липня 2006 року , № 233 від 2 серпня 2006 року та стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду в сумі 10000 грн.
В судовому засіданні позивачка змінила позовні вимоги, зменшивши їх, і просила визнати незаконними лише накази ДП Хмельницької облспоживспілки "Дунаєвецький плодоконсервний завод" № 160 від 29 травня 2006 року, № 169 від 8 червня 2006 року та № 233 від 2 серпня 2006 року.
Рішенням Дунаєвецького районного суду від 16 листопада 2006 року позов задоволено частково. Визнано незаконними накази ДП Хмельницької облспоживспілки "Дунаєвецький плодоконсервний завод" № 160 від 29 травня 2006 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності , № 169 від 7 червня 2006 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає рішення суду незаконним, просить його скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Суд не розглянув її вимоги про визнання незаконними наказів № 161 від 31 травня 2006 року, № 222-к від 25 липня 2006 року, № 231 від 31 липня 2006 року, вказавши в рішенні, що вона відмовилась від цієї частини вимог, проте це не відповідає дійсності.
Апеляційну скаргу слід відхилити з таких мотивів.
Судом вірно з'ясовані фактичні обставини, його висновки узгоджуються з матеріалами справи, відповідають нормам чинного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 31 ЦПК України крім прав та обов'язків, передбачених у статті 27 цього Кодексу, позивач має право протягом усього часу розгляду справи змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково, пред'явивши зустрічний позов.
Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись в суд з позовом до ДП Хмельницької облспоживспілки "Дунаєвецький плодоконсервний завод", ОСОБА_1 просила визнати незаконними накази цього підприємства № 160 від 29 травня 2006 року, № 161 від 31 травня 2006 року, № 169 від 8 червня 2006 року, № 222-к від 25 липня 2006 року, № 231 від 31 липня 2006 року , № 233 від 2 серпня 2006 року.
В судовому засіданні 27 вересня 2006 року вона змінила позовні вимоги, зменшивши їх, і просила визнати незаконними лише накази ДП Хмельницької облспоживспілки "Дунаєвецький плодоконсервний завод" № 160 від 29 травня 2006 року, № 169 від 8 червня 2006 року та № 233 від 2 серпня 2006 року та стягнути моральну шкоду.
Ці обставини підтверджуються матеріалами справи, протоколом судового засідання Дунаєвецького районного суду від 27 вересня 2006 року.
Оскільки накази № 160 від 29 травня 2006 року, № 169 від 7 червня 2006 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності, винесені з порушенням вимог діючого трудового законодавства, ст. 147 КЗпП України, суд обґрунтовано визнав їх незаконними.
Судом також з'ясовано, що у зв'язку з скороченням посади бухгалтера по оплаті праці, змінами в організації виробництва і праці наказом № 234 від 2 серпня 2006 року проведено перерозподіл посадових обов'язків між працівниками підприємства та зобов'язано позивачку провести передачу бухгалтерських документів.
З врахуванням конкретних обставин справи, того, що даний наказ носить організаційно-розпорядчий характер, пов'язаний зі змінами в організації виробництва і праці, що підтверджується матеріалами справи, суд прийшов до підставного висновку про обґрунтованість цього наказу.
Доказів щодо незаконності його ОСОБА_1 суду не надала. Не знайдені такі і в судовому засіданні.
При вказаних обставинах суд вірно відмовив позивачці в задоволенні позову в цій частині.
Твердження позивачки про те, що винесенням незаконних наказів їй завдана моральна шкода, будь-якими доказами не підтверджені, а тому суд не мав підстав для її стягнення.
Доводи в апеляційній скарзі ОСОБА_1 про те, що суд безпідставно не перевірив обґрунтованість наказів № 161 від 31 травня 2006 року, № 222-к від 25 липня 2006 року, № 231 від 31 липня 2006 року, не можна визнати обґрунтованими, так як вони суперечать матеріалам справи, наведеним вище, в тому числі протоколу судового засідання від 27 вересня 2006 року, зауважень на який позивачка не подавала.
Рішення суду постановлене з дотримання норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги і вимог позивачки не вбачається.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Дунаєвецького районного суду від 16 листопада 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.