АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2006 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючої - судді Ніколаєвої В.М.
суддів : Ніколової Б.Ю., Матковської Л.О.,
при секретарі: Коник О.М. , з участю: сторін
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-2318 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Старокостянтинівського районного суду від 26 жовтня 2006 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та стягнення моральної шкоди
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів
встановила:
ОСОБА_2, звертаючись до суду з вказаним позовом, посилалась на те, що 12 червня 2005 року біля 16 години 30 хвилин в будинку по місцю її проживання, розташованого АДРЕСА_1, під час сварки відповідач наніс їй удари руками по голові, верхній частині тулуба, викручував руки, внаслідок чого заподіяв легкі тілесні ушкодження. Такими діями ОСОБА_1 завдав їй душевних страждань, порушив звичний спосіб життя. Тому просила стягнути з відповідача на її користь 1700 грн. моральної шкоди.
ОСОБА_1 звернувся з зустрічним позовом до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та стягнення з неї моральної шкоди в сумі 5000 грн. В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що з позивачкою-відповідачкою мають дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на яку він сплачує аліменти. 12 червня 2005 року не бив ОСОБА_2, вони тільки сварилися. Позивачка-відповідачка для помсти обмовляє його, сказала йому, а пізніше і його батькам, що "він не батько, що так батьки себе не ведуть".
Головуючий у першій інстанції - Завадська О.П. Справа № 22ц-2318
Доповідач - Ніколаєва В.М. Категорія № 25
Рішенням Старокостянтинівського районного суду від 26 жовтня 2006 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 700 грн. моральної шкоди.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає рішення суду незаконним, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 та задовольнити його зустрічні позовні вимоги . Посилається на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи. Судом не взято до уваги його свідчення про те, що 12 червня 2005 року він приходив до будинку ОСОБА_2 о 12 годині, жодних побоїв їй не наносив. Виклик лікарів до ОСОБА_2 пов'язаний з її хронічною гіпертонією та хворобою серця, а не з побоями. Крім того, йому не було роз'яснено наслідки закриття кримінальної справи щодо нього на підставі Закону України "Про амністію", а тому підписав заяву про закриття справи з цих підстав.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких мотивів.
Судом вірно з'ясовані фактичні обставини , дана їм належна оцінка, його висновки підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на нормах діючого законодавства.
Згідно з ч.3 ст. 297 ЦК України фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стажданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя, приниженні честі, гідності фізичної особи.
Судом встановлено, що 12 червня 2005 року біля 16 години 30 хвилин в будинку ОСОБА_2, розташованого АДРЕСА_1, під час сварки ОСОБА_1 шляхом нанесення ударів руками по голові та верхній частині тулуба завдав позивачці-відповідачці тілесні ушкодження у вигляді крововиливів по боковій поверхні шиї зліва, по задній поверхні лівого плеча, в верхньо-внутрішньому квадраті правої та лівої молочної залози, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Постановою судді Старокостянтинівського районного суду від 28 грудня 2005 року в порушенні кримінальної справи проти ОСОБА_1 за ст. 125 КК України на підставі п.п."б" , "е" ст. 1 Закону України "Про амністію" відмовлено.
Наведене підтверджується матеріалами перевірки № 410 Старокостянтинівського РВ УМВС України в Хмельницький області по заяві ОСОБА_2 по факту отримання тілесних ушкоджень відносно ОСОБА_1, справи № 1-313 Старокостнтинівського районного суду по обвинуваченню ОСОБА_1 по ст. 125 ч. 1 КК України та матеріалами даної цивільної справи.
При таких обставинах, давши належну оцінку зібраним по справі доказам в їх сукупності, суд прийшов до обґрунтованого висновку, що вказаними діями ОСОБА_1 ОСОБА_2 спричинено моральну шкоду, яка виразилась у душевних стражданнях останньої, завданих їй внаслідок ушкодження здоров'я.
Однак при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди не в повній мірі прийняв до уваги стан здоров'я ОСОБА_1, необхідність постійного лікування та витрати у зв'язку з цим певних коштів.
З врахуванням зазначеного, колегія суддів вважає необхідним зменшити розмір відшкодування моральної шкоди, визначеної судом, яка підлягає стягненню на користь позивачки, до 400 грн.
Звертаючись до суду з зустрічним позовом, ОСОБА_1 вказував, що ОСОБА_2 в кінці червня 2005 року поширила про нього інформацію, що "він не батько, що так батьки себе не ведуть", чим принизила його честь та гідність.
Суд підставно розцінив зазначену інформацію як суб'єктивне оціночне судження ОСОБА_2 про поведінку ОСОБА_1 під час їхньої сварки і нанесення ним їй тілесних ушкоджень та правильно не визнав її такою, що порочить честь, гідність відповідача.
Доводи ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про те, що йому не було роз'яснено наслідки закриття кримінальної справи щодо нього на підставі Закону України "Про амністію", а тому підписав заяву про закриття справи з цих підстав, не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та не позбавляє його обов'язку відшкодувати ОСОБА_2 моральну шкоду.
Не спростовують висновків суду першої інстанції і інші доводи апеляційної скарги.
Рішення суду постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги та вимог позивачів не вбачається.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Старокостянтинівського районного суду від 26 жовтня 2006 року залишити без змін, зменшивши розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2, до 400 грн..
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.