ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

                                                                                                                                                                                                                  ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                            

18.10.06                                                                                           Справа  № 16/254

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого –судді                               Городечної М.І.

суддів                                            Юркевича М.В.

                                                 Кузя В.Л.

розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Гілея” б/н від 19.05.2006 року (вх. № 755 від 31.05.2006 року) та Відкритого акціонерного товариства “Банк Універсальний” № 07/296 від 19.05.2006 року (вх. № 755а від 19.05.2006 року)

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 10.05.2006 року у справі №  16/254

за позовом Відкритого акціонерного товариства “Банк Універсальний” в особі Івано-Франківської філії Відкритого акціонерного товариства “Банк Універсальний”, м.Львів.

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Гілея”, м.Калуш.

про стягнення 93788,43 грн. заборгованості.

та зустрічним позовом про стягнення 100112,00 грн. збитків.

за участю представників:

від позивача –Добрянський І.В., довіреність від 17.02.2006 року.

від відповідача –Фартушок І.І.

     

    Представникам сторін роз‘яснено права і обов‘язки передбачені ст.ст. 20, 22, 28 ГПК України.  

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 10.05.2006 року у справі №  16/254 задоволено частково первісний позов Відкритого акціонерного товариства “Банк Універсальний” в особі Івано-Франківської філії Відкритого акціонерного товариства “Банк Універсальний” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Гілея” та стягнено 79000 грн. та судові витрати: 790 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті первісного позову відмовлено. Також частково задоволено зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Гілея” до Відкритого акціонерного товариства “Банк Універсальний” в особі Івано-Франківської філії Відкритого акціонерного товариства “Банк Універсальний” та стягнено 18362 грн. та судові витрати: 183,62 грн. державного мита і 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті зустрічного позову відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням місцевого господарського суду обидві сторони оскаржили його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі ТОВ «Гілея»вважає оскаржуване рішення місцевого суду незаконним та необґрунтованим, посилаючись на наступне:

- судом зроблено помилковий висновок про неукладеність контракту на придбання матеріалів та реконструкцію орендованих приміщень від 20.09.2004 року;

- суд прийшов до невірного висновку, що в разі укладення договору оренди приміщення платежі, проведені відповідно до контракту повинні враховуватись ТОВ «Гілея»в рахунок орендних платежів;

- Судом не враховано, що банк перерахувавши попередньо 30000 грн. в якості орендної плати ствердив свій намір орендувати приміщення;

Також ТОВ «Гілея»наводить й інші доводи в обґрунтування підстав для скасування оскаржуваного рішення місцевого суду.

Просить рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 10.05.2006 року у справі №  16/254 скасувати в частині стягнення 79000 грн. та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні первісного позову ВАТ «Банк Універсальний»та задоволити поданий ним зустрічний позов в повному обсязі.

ВАТ «Банк Універсальний»в апеляційній скарзі не погоджується з рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 10.05.2006 року у справі №  16/254, оскільки вважає, що воно прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, посилаючись на наступне:

- судом дано помилкову оцінку правовідносинам сторін по контратку від 20.09.2004 року та безпідставно стягнено з Банку 18362 грн.;

- судом безпідставно відмовлено в позові щодо стягнення з ТОВ «Гілея»відповідно до ст. 536, 623, 625 ЦК України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань»3% річних, інфляційних втрат та пені;

- судом не дотримано вимог ст.ст. 34, 38 ГПК України щодо оцінки доказів.

Просить рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 10.05.2006 року у справі №  16/254 в частині задоволення зустрічного позову скасувати та прийняти нове рішення, яким в зустрічному позові повністю відмовити, та змінити рішення суду в частині задоволення первісного позову: стягнути з ТЩВ «Гілея»на користь ВАТ «Банк Універсальний»79000 грн. основного боргу, 4811,43 грн. пені, 1603 грн. три відсотки річних, 8374 грн. інфляційних втрат.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечення другої сторони, дослідивши наявні докази у справі, апеляційний суд встановив наступні обставини та виходив з таких мотивів.

20.04.2004 року ВАТ «Банк Універсальний»було направлено ТОВ «Гілея»лист за № 01/244, в якому викладено намір укласти в майбутньому договір оренди приміщення в м.Калуші, пл. Героїв, 17 під безбалансове відділення за умови попередньої співпраці, а саме: здійснення ТОВ «Гілея»будівельних робіт даного приміщення в рахунок орендних платежів (а.с. 95).

20.09.2004 року між сторонами справи було укладено контракт на придбання матеріалів і реконструкцію орендованих приміщень під відділення банку, згідно якого ВАТ «Банк Універсальний»(замовник) доручало, а ТОВ «Гілея»(підрядник) зобов»язувалось придбати для замовника матеріали і виконати реконструкцію орендованого приміщення під відділення банку згідно проектної документації за адресою: м.Калуш, пл. Героїв, 17 (п. 1). Вартість та витрати по виконанню робіт визначається протоколом про договірну ціну (додаток № 1 до Договору визначено, що вартість матеріалів та робіт складає 49983,92 грн.) Термін закупівлі матеріалів та виконання робіт сторони встановили до 01.10.2004 року (п. 3). Конктракт діє до остаточного його виконання сторонами (п. 5).

Даний контракт, як підставно встановлено місцевим судом містить ознаки договору підряду.

Однак апляційний суд не може погодитись з висновком місцевого суду про те, що зазначений контракт від 20.09.2004 року є неукладеним, оскільки не містить всіх істотних умов договору будівельного підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Істотними умовами договору підряду згідно положень глави 58 ЦК України (ст.ст. 837, 875 ЦК України) є умови щодо предмету та ціни, причому згідно ст. 843 цього ж Кодексу, якщо в договорі не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна може бути встановлена за рішенням суду. Всі інші взаємні права та обов»язки сторін за договором підряду, якщо сторони їх не обумовили в договорі, регулюються положеннями чинного законодавства.

Зокрема, як вбачається зі змісту контракту від 20.09.2004 року сторонами визначено умови щодо предмету договору підряду (п. 1) та ціни (додаток № 1 до контракту, п.п. 2.3, 2.4 Контракту).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема з договорів та інших правочинів.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч. 4 ст. 631 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст. 525 цього ж Кодексу, Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За наведеного, апеляційний суд вважає, що перераховані ВАТ «Банк Універсальний»згідно платіжного доручення № 809 від 06.09.2004 року та меморіального ордера № 855 від 20.09.2004 року 49000 грн., як вбачається з графи «призначення платежу», перераховані ТзОВ «Гілея»на виконання контракту від 20.09.2004 року та за матеріальні цінності в рахунок виконання підрядних робіт, а тому відсутні підстави вважати, що дані кошти були перераховані відповідачу за первісним позовом без достатньої правової підстави, а отже, в Банку немає правових підстав вимагати їх повернення як безпідставних, тому рішення місцевого господарського суду в цій частині слід скасувати, та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Щодо стягнення з ТзОВ «Гілея»30000 грн. основного боргу по первісному позову, перерахованих останньому згідно меморіального ордера № 875 від 27.09.2004 року, з призначенням платежу «оплата в рахунок орендної плати»то рішення місцевого суду про стягнення даних коштів слід залишити без змін, оскільки ТзОВ «Гілея»у відповідності до ст.ст. 4-3, 33 ГПК України не подано суду належних доказів існування між сторонами орендних правовідносин, зокрема оренди нерухомого майна в м.Калуші, пл. Героїв, 17, а за наведеного, дані кошти перераховані ВАТ «Банк Універсальний»без достатньої правової підстави, а отже, в силу положень ст.ст. 1212, 1213 ЦК України вони підлягають поверненню Банку.

Щодо доводів позивача по зустрічному позові про наявність між сторонами з 01.07.2004 року орендних відносин щодо нерухомого майна в м.Калуші, пл. Героїв, 17, посилаючись на лист Банку від 20.04.2004 року № 01/244, то апеляційний суд вважає, що вони не заслуговують на увагу.

Так, як вбачається з листа ВАТ «Банк Універсальний»від 04.11.2004 року № 07/506, яким дано відповідь на лист ТОВ «Гілея»від 21.10.2004 року, що містив пропозицію укласти договір оренди нерухомого майна в м.Калуші, пл. Героїв, 17, Банком відмовлено Товариству в укладенні договору оренди згаданого майна на умовах зазначених в листі від 20.10.2004 року. Інших доказів, з яких судом можна було б встановити факт укладення між сторонами договору оренди нерухомого майна в м.Калуші, пл. Героїв, 17, позивачем по зустрічному позову суду не подано.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Апеляційний суд вважає безпідставним зустрічний позов в частині стягнення 41400 грн. упущеної вигоди у вигляді неотриманої ТОВ «Гілея»орендної плати з 01.07.2004 року в зв»язку з не укладенням ВАТ «Банк Універсальний»з Товариством договору оренди нерухомого майна в м.Калуші, пл. Героїв, 17, оскільки ТОВ «Гілея»не подано суду належних доказів, зокрема відповідного судового рішення, якими б стверджувалось про безпідставну та таку, що не відповідає вимогам закону щодо порядку укладення договорів, відмову Банку від укладення з  Товариством договору оренди, та відповідно порушення такими діями прав ТОВ «Гілея».

Також апеляційний суд вважає безпідставними вимоги зустрічного позову в частині стягнення 10350 грн. втраченої вигоди в зв»язку з не укладенням договору оренди з потенційним орендарем через наявність арешту на майно ТОВ «Гілея», оскільки, як підставно зазначено місцевим судом, накладення арешту на майно не позбавило можливості (правомочностей) даного Товариства згідно чинного законодавства на укладення договорів оренди з третіми особами. Крім цього, суд апеляційної інстанції вважає, що позивачем також не доведено причинового зв»язку між сумою збитків у вигляді упущеної вигоди в зв»язку неукладеннями договору оренди з третьою особою та діями відповідача (Банку) по відмові в укладенні договору оренди нерухомого майна в м.Калуші, пл. Героїв, 17.

Щодо позовної вимоги про стягнення 18362 грн., що складають вартість виконаних робіт по ремонту приміщень в м.Калуші, пл. Героїв, 17 згідно контракту від 20.09.2004 року, то апеляційний суд не може погодить з висновком суду першої інстанції щодо підставності даної вимоги, оскільки позивачем не доведено суду належними доказами відповідно до ст.ст. 4-3, 33 ГПК України зазначеної суми витрат на проведення підрядних робіт по контракту від 20.09.2004 року та їх прийняття відповідачем. Крім цього, судом не враховано, що відповідно до п. 2.3, 2.4 контракту від 20.09.2004 року щодо необхідності взаємного (двостороннього) погодження вартості додаткових витрат, оскільки в протилежному  випадку згідно даних умов Контракту, відповідач не несе обов»язку щодо їх оплати.

Також апеляційний суд вважає, що відсутні підстави для стягнення 30000 грн. моральної шкоди. Зокрема колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов підставного висновку про відмову в зустрічному позові в цій частині вимог, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази в підтвердження того, що Відповідач вчиняв будь-які дії, які б впливали на оцінку ділової репутації та престижу Позивача з боку інших осіб, враховуючи предмет спору, зокрема щодо поширення відомостей про спірні правовідносини шляхом використання засобів масової інформації, оприлюдення в іншій формі, а отже, в силу п. 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України немає правових підстав для її стягнення.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про те, що слід  частково задоволити апеляційну скаргу ВАТ «Банк Універсальний»та скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 10.05.2006 року у справі №  16/254 в частині задоволення зустрічного позову та прийняти в цій частині нове рішення, яким в зустрічному позові ТзОВ «Гілея»відмовити, також частково задоволити апеляційну скаргу ТзОВ «Гілея»та скасувати рішення місцевого суду по первісному позові, а саме в частині стягнення 49000 грн., а в решті первісного позову - рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Враховуючи вимоги ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати розподілити пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 101, 103, 104, 105 ГПК України,  

Львівський апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Гілея” та Відкритого акціонерного товариства “Банк Універсальний” частково задоволити.

2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 10.05.2006 року у справі № 16/254 в частині задоволення зустрічного позову скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким в зустрічному позові ТзОВ «Гілея»відмовити. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 10.05.2006 року у справі № 16/254 скасувати в частині задоволення первісного позову, а саме в частині стягнення 49000 грн., а в решті первісного позову - рішення залишити без змін.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Гілея” на користь Відкритого акціонерного товариства “Банк Універсальний” 329 грн. 38 коп. в відшкодування витрат по сплаті державного мита, 37 грн. 76 грн. в відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Банк Універсальний” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Гілея” 183 грн. 62 коп. в відшкодування витрат по сплаті державного мита.

5.          Доручити Господарському суду Івано-Франківської області видати у відповідності до ст. 116 ГПК України накази на виконання даної постанови.

6.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

7.          Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

8.          Справу повернути в Господарський суд Івано-Франківської області.

Головуючий- суддя                           М.І.Городечна

Судді                                       М.В.Юркевич

                                      В.Л.Кузь