Справа № 1-217/11

П О С Т А Н О В А

іменем України

02 жовтня 2012 року Шевченківський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді Антонюк М.С.

при секретарі Павлюк В.В.

з участю прокурора Беби Є.Г.

захисника -адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця м. Києва, з неповною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше не судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 5 КК України

в с т а н о в и в :

Органом досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що він працюючи водієм таксі «Супер», керуючи орендованим ним автомобілем »синього кольору, державний номерний знак НОМЕР_1, що належить TOB «КАТП-0445», 21 січня 2010 року, приблизно о 18 годині 00 хвилин, знаходився на розі вул. Пушкінської та бульв. Т.Шевченка в м. Києві, де зупинився на прохання раніше незнайомого ОСОБА_3, який попросив відвезти його до міжнародного аеропорту «Бориспіль».

Після цього, рухаючись у напрямку міжнародного аеропорту «Бориспіль», по вул. І.Мазепи у м. Києві, ОСОБА_3 попросив ОСОБА_2 зупинити автомобіль поблизу сервісного центру «Київстар», розташованого у будинку № 24, по вул. І.Мазепи, у м. Києві. ОСОБА_2 зупинив автомобіль на прохання ОСОБА_3, після чого останній вийшов із автомобіля та направився до сервісного центру «Київстар». В цей же час ОСОБА_2 звернув свою увагу на сумку, яка належить ОСОБА_3, і яку останній залишив у автомобілі, яким керував ОСОБА_2 Вважаючи, що в сумці ОСОБА_3 можуть знаходитися гроші або інші цінні речі, бажаючи збагатитися за рахунок викрадення чужого майна, ОСОБА_2 вирішив викрасти вказану сумку.

Реалізуючи свій злочинний умисел, скориставшись тим, що ОСОБА_3 залишив свою сумку без нагляду, а також тим, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_2, дочекався поки ОСОБА_3 зайшов у приміщення сервісного центру «Київстар», після чого таємно викрав приватне майно, яке належить ОСОБА_3, а саме:

- сумку чорного кольору «Найк», вартістю 500 гривень;

- кросівки жовто-зеленого кольору «Адідас», вартістю 3500 гривень;

- светр в'язаний, біло-блакитного кольору, вартістю 630 гривень;

- мобільний телефон «Нокіа 1202», вартістю 180 гривень;

- сім-карту оператора мобільного зв'язку «Київстар», вартістю 180 гривень, на рахунку якої були гроші у сумі 300 гривень;

- гроші у сумі 627 000 гривень.

А всього ОСОБА_2 таємно викрав приватне майно ОСОБА_3 на загальну суму 631 990 гривень, чим завдав останньому матеріальної шкоди в особливо великих розмірах, після чого з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 185 КК України.

Підсудний ОСОБА_2 у судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованого йому злочину за ч.5 ст. 185 КК України не визнав та пояснив, що 21 січня 2010 року працюючи водієм таксі підвозив пасажира -жінку в центральну частину м. Києва. На перехресті вулиць Пушкінська - бул. Шевченка навпроти готелю «Прем'єр-Палац»двері автомобіля відчинили нетверезі чоловіки, один з яких - потерпілий сів на переднє сидіння та попросив відвезти його до аеропорту Бориспіль. При собі він мав спортивну сумку, яку поклав собі на руки. Через деякий час з автомобіля вийшла жінка, а він повіз потерпілого до аеропорту. Потерпілий знаходився у нетверезому стані та агресивно себе поводив. По дорозі у потерпілого виникли проблеми із його мобільним телефоном і він попросив завезти його до сервісного центру «Київстар», що він і зробив. Крім того, потерпілий змінив свої наміри щодо поїздки та став наполягати, щоб він відвіз його не до аеропорту Бориспіль, а одразу до м. Донецька. Колипотерпілий вийшов з автомобіля і пішов до сервісного центру, він вирішив не чекати потерпілого, оскільки не хотів далі з ним їхати зважаючи на його поведінку, і поїхав з того місця, де його залишив. Згодом він зрозумів, що в його автомобілі залишилась сумка потерпілого, але повертатись назад не захотів. Зазирнувши до сумки він побачив в середині три пачки купюр по 200, 50 та 20 грн., а всього 27 тисяч грн., а також предмети одягу, кросівки та блокнот. Спокусившись на гроші, він вирішив забрати їх собі, а решту речей та сумку потерпілого -викинув на вулиці Фестивальній в м. Києві на пустирі. Через деякий час під сидінням свого автомобіля він знайшов телефон потерпілого Нокіа, покористувавшись яким, також викинув. Отримані кошти він витратив на придбання автомобіля Форд Escort, 1992 року випуску. Заперечує, що в сумці, яку залишив в автомобілі потерпілий ОСОБА_3, знаходились грошові кошти в сумі 600 тисяч гривень.

Судом на обговорення поставлено питання про необхідність направлення справи для проведення додаткового розслідування у зв'язку з неправильністю та неповнотою досудового слідства, які не можуть бути усунуті в судовому засіданні.

Прокурор заперечував проти направлення справи на додаткове розслідування.

Захисник вважає необхідним направити справу для проведення додаткового розслідування, враховуючи, що в ході досудового слідства була допущена суттєва неповнота, яка не може бути усунута в судовому засіданні. Так, наведені органом досудового слідства дані про розмір шкоди, завданої потерпілому, не ґрунтуються на матеріалах справи, а вжиті судом заходи спрямовані на встановлення даних обставин, в тому числі і шляхом надання судових доручень, виконані не були.

Підсудний підтримав думку захисника.

Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про те, що в ході досудового слідства була допущена така неправильність і неповнота, які не можуть бути усунуті в судовому засіданні, виходячи з наступного.

Згідно ст. 22 КПК України прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.

Суд, прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, не вправі перекладати обов'язок доказування на обвинуваченого.

В силу статті 64 КК України в кримінальній справі при провадження досудового слідства підлягають доказуванню подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), винність обвинуваченого у вчинені злочину і мотиви злочину, що відповідно до положень ст.ст. 132, 232 КПК України має бути відображено у постанові про притягнення особи в якості обвинуваченого та обвинувальному висновку.

Відповідно до статті 281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бут усунута в судовому засіданні.

Згідно з вимогами чинного кримінально-процесуального законодавства, досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам ст.ст. 22, 64 КПК України не були досліджені або поверхово чи однобоко досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи ( не були допитані певні особи, не витребувані та не досліджені документи, речові докази та інші докази для підтвердження чи спростування таких обставин, не були з достатньою повнотою з'ясовані дані про особу обвинуваченого тощо).

Як вбачається з матеріалів справи, зазначені вимоги КПК України органами досудового слідства належним чином не виконані. Слідчі органи по вказаній кримінальній справі допустили таку неповноту та неправильність, яку неможливо доповнити та усунути у судовому засіданні при розгляді справи по суті.

Так, потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що до м. Києва він приїхав зі своїм знайомим ОСОБА_6 з метою зустрічі з друзями -ОСОБА_7 та двома іранцями. Вони зупинились в готелі «Прем'єр Палац», де і провели вказану зустріч, під час якої вживали багато спиртного, при цьому особисто він випив приблизно 1,5 пляшки віскі та перебував у стані сп'яніння, але запевнив, що пам'ятає основні моменти. Так, потерпілий пояснив, що перед виїздом до м. Києва на залізничному вокзалі його знайомий ОСОБА_8 віддав йому 600 тисяч гривень готівкою - борг за придбані у нього 20 т мороженої риби, при цьому вказана операція документально оформлена не була, у податкову декларацію дані про отриманий прибуток він не вносив, де і у кого придбав дану продукцію -не пам'ятає. У вказаній угоді ОСОБА_8 виступав в ролі посередника, а грошові кошти для придбання такої великої партії риби він взяв у борг у чужої людини і зараз вимушений його повертати.

Також потерпілий пояснив, що він мав при собі грошові кошти в сумі 50 тисяч гривень на відпочинок у готелі, з яких витратив приблизно 25 тисяч гривень. Гроші в сумі 600 тисяч гривень він тримав окремо та в готелі поклав їх до сейфу, а коли виїжджав, то переклав назад до своєї сумки,після чого пішов зупиняти таксі для того, щоб доїхати до аеропорту та повернутись до м. Донецька. На вулиці ОСОБА_7 зупинив автомобіль таксі, за кермом якого знаходився підсудний ОСОБА_2 По дорозі у нього заблокувався мобільний телефон, у зв'язку з чим він попросив ОСОБА_2 підвезти його до сервісного центру «Київстар». Вийшовши з автомобіля, він залишив сумку в салоні, а сам зайшов у приміщення сервісного центру, а коли повернувся до автомобіля таксі, то його на місці вже не було. До міліції із заявою він звернувся наступного дня.

В ході перевірки версії потерпілого про наявність у нього в розпорядженні такої значної суми грошових коштів під час досудового слідства слідчим надавалось доручення СКР ТВМ-4 Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві на перевірку оперативним шляхом наявності у викраденій ОСОБА_2 у ОСОБА_3 сумці грошових коштів в сумі 600 000 гривень, проте позитивного результату отримано не було (т.1 а. с. 134-135, 136, 137)

03 травня 2010 року постановою слідчого дії ОСОБА_2 перекваліфіковані із ч.5 ст. 185 на ч.1 ст. 185 КК України (т.1 а. с. 11-12).

05 травня 2010 року слідчім винесена постанова про виділення з кримінальної справи №60-3714 матеріалів для додаткової перевірки показань потерпілого ОСОБА_3 стосовно наявності у нього грошей в сумі 600 000 гривень, а також можливості їх викрадення іншою особою (т.1 а. с. 235-236).

10 травня 2010 року заступником прокурора Шевченківського району м. Києва Рябенко М.В. скасована постанова слідчого від 03 травня 2010 року про перекваліфікацію злочинних дій ОСОБА_2 з ч.5 ст. 185 на ч.1 ст. 185 КК України, справа направлена до СВ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві для організації проведення додаткового розслідування (т.2 а. с. 2-3).

В ході додаткового розслідування був допитаний потерпілий, який повідомив, що немає документального підтвердження передачі йому грошових коштів в сумі 600 000 гривень, а також ОСОБА_7, який повідомив, що погано пам'ятає події другої половини дня 21.01.2010 року, оскільки перебував у стані сильного алкогольного сп'яніння, але запевнив, що в цей час бачив у потерпілого пакет, в якому знаходилось багато пачок із грошима, номіналом 200, 100 та 50 гривень. Після чого ОСОБА_2 було пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 185 КК України, проведено його допит та оголошено про закінчення досудового слідства. Жодних інших дій, спрямованих на перевірку показів потерпілого та усунення суперечностей не проводилось.

В ході судового розгляду справи судом також вживались заходи для перевірки показань потерпілого ОСОБА_3, в тому числі шляхом доручення органу досудового слідства в порядку статті 315-1 КПК України виконати слідчі дії, спрямовані на перевірку показань потерпілого ОСОБА_3, а також встановлення місця проживання свідка ОСОБА_7

Так, постановою суду від 14 березня 2012 року слідчому відділу ТВМ-4 Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві доручено виконати слідчі дії, спрямовані на перевірку показань потерпілого ОСОБА_3 про те, що у викраденій у нього сумці знаходились грошові кошти в сумі 627 000 грн., шляхом документального підтвердження наявності у ОСОБА_3 такої суми грошових коштів; а також встановлення даних про осіб, на яких посилається потерпілий як на осіб, які можуть підтвердити наявність у нього 21.01.2010 року готівкових коштів у сумі 627 000 грн., а саме ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_11.

Проте вказана постанова суду протягом тривалого часу виконана не була, в тому числі з причин відсутності потерпілого на території України у зв'язку з його тривалим відрядженням.

Разом з тим, підтверджень відсутності потерпілого на території України здобуто не було, а з інформації, наданої Державною прикордонною службою України, вбачається, що ОСОБА_3 прибув на територію України 30.03.2012 року, іншої інформації про перетинання державного кордону України вказаним громадянином -немає, при цьому судом враховується, що відповідно до даних УДППЗ «Укрпошта»поштові перекази, відправлені на адресу: АДРЕСА_4 на ім'я ОСОБА_3, були вручені адресату 10 травня, 21 травня та 05 червня 2012 року, а отже відсутні об'єктивні дані, які дають можливість стверджувати про те, що громадянин ОСОБА_3 покинув територію України на значний період часу і тому не може надати інформацію про походження грошових коштів в сумі 600 000 гривень, про викрадення яких він заявляє, як і надати інформацію про осіб, які можуть підтвердити факт наявності у нього вказаної суми 21 січня 2010 року, в тому числі в той час, коли він сідав до автомобіля таксі під керуванням ОСОБА_2

Місце проживання свідка ОСОБА_7 також встановлено не було, у зв'язку з чим він не був опитаний в судовому засіданні, що позбавило суд можливості усунути суперечності між показами вказаного свідка, даними в ході досудового слідства про те, що він бачив у потерпілого в сумці грошові кошти в сумі 600 000 грн., та потерплого, який суду повідомив, що не показував ОСОБА_7 вказані грошові кошти.

Крім того, судом вставлено, що 11 березня 2010 року постановою заступника прокурора Шевченківського району м. Києва Рябенка М.В. скасовано постанову про відмову в порушенні кримінальної справи та порушено кримінальну справу №60-3714 за фактом вчинення злочину, передбаченого ч.5 ст. 185 КК України (т.1 а. с. 1).

11 березня 2010 року постановою слідчого ТВМ-4 Шевченківського РУ ГУ МВС України м. Києві порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст. 185 КК України (т.1 а. с. 6).

03 травня 2010 року постановою слідчого дії ОСОБА_2 перекваліфіковані із ч.5 ст. 185 на ч.1 ст. 185 КК України (т.1 а. с. 11-12).

05 травня 2010 року слідчім винесена постанова про виділення з кримінальної справи №60-3714 матеріалів для додаткової перевірки показань потерпілого ОСОБА_3 стосовно наявності у нього грошей в сумі 600 тисяч гривень, а також можливості їх викрадення іншою особою (т.1 а. с. 235-236).

10 травня 2010 року заступником прокурора Шевченківського району м. Києва Рябенко М.В. скасована постанова слідчого від 03 травня 2010 року про перекваліфікацію злочинних дій ОСОБА_2 з ч.5 ст. 185 на ч.1 ст. 185 КК України, справа направлена до СВ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві для організації проведення додаткового розслідування (т.2 а. с. 2-3).

При цьому постанова слідчого про виділення з кримінальної справи матеріалів для додаткової перевірки показань потерпілого ОСОБА_3 стосовно наявності у нього грошей в сумі 600 000 гривень, а також можливості їх викрадення іншою особою скасована не була. А тому залишається незрозумілим, яким чином до матеріалів кримінальної справи №60-3714 потрапили виділені матеріали в частині перевірки показів потерпілого про наявність у нього грошових коштів в сумі 600 000 грн., а також можливості їх викрадення іншою особою, і в подальшому ОСОБА_2 повторно було пред'явлено обвинувачення також і в частині викрадення вказаної суму грошових коштів, хоча такі матеріали формально постановою слідчого були виділені з матеріалів кримінальної справи.

Таким чином, в ході досудового слідства у дані й справі була допущена суттєва неповнота та неправильність досудового слідства, які не можуть бути поновлені в ході судового слідства, оскільки потребує проведення значного обсягу слідчих та оперативних дій, а також вирішення питання щодо необхідності скасування постанови слідчого від 05 травня 2010 року, що виходить за межі повноважень суду при розгляді кримінальної справи.

Під час додаткового розслідування необхідно з метою повного, всебічного і об'єктивного встановлення фактичних обставин справи провести необхідні слідчі дії спрямовані на перевірку показань потерпілого ОСОБА_3 про те, що у викраденій у нього сумці знаходились грошові кошти в сумі 627 000 грн., шляхом документального підтвердження наявності у ОСОБА_3 такої суми грошових коштів; а також встановлення даних про осіб, на яких посилається потерпілий як на осіб, які можуть підтвердити наявність у нього 21.01.2010 року готівкових коштів у сумі 627 000 грн., а саме ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_11, а в разі підтвердження винуватості ОСОБА_2 у таємному викраденні майна ОСОБА_3 на загальну суму 631 990 гривень, в тому числі грошових коштів в сумі 600 000 гривень, встановити яким чином обвинувачений розпорядився вказаними коштами, яке майно на них придав, е зберігає або якій собі передав, тощо.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 необхідно залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.281, 296 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченогост.185 ч.5КК України, направити прокурору Шевченківського району м. Києва для проведення додаткового розслідування.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 залишити без змін -у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

На постанову протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківського районного суду м. Києва.

Суддя: