Справа № 22ц/1290/2517/12
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2012 року вересня «13» дня Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючий суддя Карташов О.Ю.
судді Дронська І.О., Борисов Є.А.
при секретарі Скоробогатовій Ю.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу
за апеляційною скаргою
ОСОБА_1
на рішення
місцевого Алчевського міського суду Луганської області від 12 серпня 2011 року
по цивільній справі за позовом
Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням місцевого Алчевського міського суду Луганської області від 12 серпня 2011 року позов ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено, стягнyто з ОСОБА_1 заборгованість за кpeдитним договором у cyмi 11 491,20 грн., судовi витрати - 114,91 грн. судовий збір та 120 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції через порушення судом норм матеріального та процесуального права, та ухвалення по справі нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог банку.
У судове засідання сторони не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, згідно поштових повідомлень - ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» - 9.08.2012 року, ОСОБА_1 - 10.08.2012 року.
При цьому, ОСОБА_1, за її клопотанням від 17.05.2012 року, надавався час для проведення узгодження розрахунків з банком, проте, доказів, на підтвердження доводів апеляційної скарги, щодо розміру заборгованості не надано.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України, - під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, але апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Так, у травні 2011 року ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором зазначав, що вiдповiдач не виконує умови укладеного між ними Кредитного договору від 8.04.2008 року № 102/4/2008 стосовно своєчасного повернення сум отриманого кpeдитy та своєчасної сплати нарахованих за користування кредитними коштами вiдсоткiв у встановленнi Кредитним договором термiни, а тому просив стягнути з відповідача борг за договором в сумі 11 491,20 грн., що складається з основного боргу - 7929,48 грн., відсотків за користування кредитом - 1427,72 грн., плати за пропуск платежів - 2134 грн.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», а саме, з факту порушення ОСОБА_1 умов кредитного договору, укладеного між сторонами, у зв'язку з чим виникла заборгованість, що підлягає стягненню з боржника.
Такі висновки суду відповідають обставинам справи.
Так, порядок укладання та виконання кредитного договору регулюється загальними положеннями про позику (Глава 71, Параграф 1 ЦК України), а також ст.ст. 1054-1057 ЦК України.
Згідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як вбачається з матеріалів справи, 8.04.2008 року ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договiр № 102/4/2008, зriдно якого банк надав вiдповiдачу кредит на строк до 7.04.2011 року в розмірі 16800 грн. зi сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 24% рiчних. Повернення кредитних коштiв, за умовами договору, здiйснюється згідно графiку погашення кредитної заборгованоcтi Додаток № 1, який є невід'ємною частиною даного Договору.
На виконання п. 1.1. Кредитного договору, вiдповiдачу були виданi грошовi кошти в розмірі 11 491,20 грн.
ОСОБА_1 платежi в рахунок погашення суми кредиту та нарахованих відсотків не здiйснює, чим порушує прийнятi на себе договiрнi зобов'язання. :
Станом на 25.05.2011 року розмір заборгованоcтi вiдповiдaча перед банком становить 11 491,20 грн., зокрема: основний борг - 7929,48 грн., відсотки за користування кредитом - 1427,72 грн., плата за пропуск платежів - 2134 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ст.ст. 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Аналізуючи правовідносини, що склалися між сторонами, суд першої інстанції обґрунтовано посилався на наявність між сторонами кредитних відносин, що підтверджено матеріалами справи.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 не виконуються умови кредитного договору в частині своєчасного погашення основної заборгованості за кредитом та процентів, що є підставою для застосування до останньої санкцій, визначених умовами договору.
Згідно розрахунку, наданого банком, станом на 25.05.2011 року розмір заборгованоcтi вiдповiдaча перед банком становить 11 491,20 грн., зокрема: основний борг - 7929,48 грн., відсотки за користування кредитом - 1427,72 грн., плата за пропуск платежів - 2134 грн.
Приймаючи до уваги надані сторонами докази, обставини справи у їх сукупності, колегія суддів вважає що сума заборгованості за кредитним договором, яка стягнута на користь банку з відповідача, судом першої інстанції визначена правильно, оскільки останній належним чином не виконував договірне зобов'язання.
Згідно зі ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зазначений кредитний договір укладено з дотриманням вимог закону, сторони діяли вільно, досягли всіх істотних умов, договір не визнаний недійсним у встановленому законом порядку.
Разом з тим, відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (ст. 617 ЦК України).
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ст. 625 ЦК України).
Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, кредитний договір № 102/4/2008 від 8.04.2008 року є дійсним, відповідач укладаючи договір здійснювала свої цивільні права вільно, на власний розсуд, при цьому обсяг зобов'язання боржника, в тому числі штрафні санкції за невиконання умов договору, визначені саме умовами договору.
За таких обставин, судове рішення у повній мірі відповідає вимогам діючого законодавства, суд першої інстанції повно і всебічно дослідив усі обставини справи, надані суду докази, надав їм належну правову оцінку, а тому підстави для скасування рішення суду відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 303, 304 п.1, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Луганської області, ~
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 ~ відхилити.
Рішення місцевого Алчевського міського суду Луганської області від 12 серпня 2011 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором ~ залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: