ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

11.10.06                                                                                           Справа  № 11/19

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді                                                  Городечної М. І.

суддів                                                Юркевича М. В.      

                                                     Кузя В. Л.      

розглянув апеляційну скаргу ЗАТ «Рівненський ливарний завод»№ 570 від 27.02.2006 р. (вх. № 195 від 06.03.2006 р.) на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 08.02.2006 р. про залишення без задоволення скарги № 220 від 26.01.2006 р. та доповнення до неї № 344 від 07.02.2006 р. ЗАТ «Рівненський ливарний завод»на дії Державної виконавчої служби у Рівненському районі

у справі № 11/19

за позовом ЗАТ «Ей –І –Ес Рівнеенерго», м. Рівне

до ЗАТ «Рівненський ливарний завод», м. Рівне

про стягнення 69 461, 51 грн.

за участю представників сторін:

від позивача –Сухомлин О.В.

від відповідача (скаржника) –Созонюк Т. М.

від Державної виконавчої служби у Рівненському районі –Кайданович І.М.(довіреності знаходяться в матеріалах справи).

Присутнім в судовому засіданні представникам учасників судового процесу роз‘яснено права і обов‘язки передбачені ст.ст. 20, 22, 28 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 08.02.2006 року у справі № 11/19 відмовлено в задоволенні скарги скарги № 220 від 26.01.2006 р. та доповнення до неї № 344 від 07.02.2006 р. ЗАТ «Рівненський ливарний завод»на дії Державної виконавчої служби у Рівненському районі.

Виносячи дану ухвалу, місцевий суд мотивував її тим, що ДВС вчинила виконавчі дії з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження». Прим цьому судом було враховано факт невиконання боржником в добровільному порядку рішення місцевого суду, яке набрало законної сили 30.06.2005 року, факт  оскарження боржником постанови апеляційного суду від 30.06.2005 року, відсутність заперечень щодо ходу здійснення виконавчого провадження до моменту подання скарги на дії ДВС Рівненського району.

Не погододжуючись з даною ухвалою місцевого суду, відповідач - ЗАТ «Рівненський ливарний завод»оскаржив її в апеляційному порядку. Зокрема, в апеляційній скарзі № 570 від 27.02.2006 р. (вх. № 195 від 06.03.2006 р.) вважає ухвалу місцевого суду незаконною та необгрунтованою, а тому просить її скасувати та задоволити подану ним скаргу № 220 від 26.01.2006 року і доповненнями до неї № 344 від 07.02.2006 р. на дії Державної виконавчої служби у Рівненському районі, посилаючись на наступне:

- судом не з»ясовано, чи було надіслано боржнику постанови про відкриття виконавчих проваджень від 30.12.2005 року, про стягнення судового збору від 10.01.2006 року та про накладення арешту на грошові кошти боржника від 24.01.2006 року;

- судом не з»ясовано, чи отримувались боржником постанови від 30.12.205 року, від 10.01.2006 року та 24.01.2006 року;

- судом зроблено невірний висновок про те, що відповідачем добровільно не виконано рішення суду від 30.06.2005 року, оскільки виконавчою службою не надавався боржнику строк на добровільне виконання даного рішення.

Суб‘єкт оскарження - Державна виконавча служба Рівненського району в особі її представника в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги заперечила та просить апеляційний суд залишити ухвалу господарського суду Рівненської області від 08.02.2006 року у справі № 11/19 без змін.

Представник ЗАТ «Ей – І –Ес Рівнеенерго»(позивач у справі) вимоги апеляційної скарги заперечив та просить апеляційний суд залишити ухвалу господарського суду Рівненської області від 08.02.2006 року у справі № 11/19 без змін.

Колегія суддів апеляційного суду, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши подані матеріали, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.06.2005 року у справі № 11/19 скасовано рішення господарського суду Рівненської області від 08.04.2005 року та прийнято нове рішення, яким стягнено з ЗАТ «Рівненський ливарний завод»на користь ЗАТ «Ей –І –Ес Рівнеенерго»  69461,51 грн. боргу, 694,62 грн. державного мита за розгляд позовної заяви, 347,31 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Дана постанова згідно ст.ст. 105 ГПК України набрала законної сили з моменту її прийняття і на її виконання 24.10.2005 року було видано два накази № 11/19.

На підставі даних наказів, постановою від 30.12.2005 року ДВС Рівненського району відкрито виконавчі провадження по виконанню наказів господарського суду від 24.10.2005 року № 11/19: № 189-8/06 на виконання наказу по стягненню 69461,51 грн. боргу та № 190-8/06 по стягненню 1159,93 грн. державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, ст.ст. 115, 116 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили є обов‘язковими для виконання на всій території України.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов‘язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконавчу службу»правову основу діяльності державної виконавчої служби
становлять Конституція України, цей Закон, інші
закони та підзаконні нормативно-правові акти, що прийняті на їх
виконання.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають обов‘язкову виконанню, передбачено Законом України «Про виконавче провадження».

В абз. 1 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією.

Як вбачається з матеріалів виконавчих проваджень № 189-8/06 на виконання та № 190-8/06 ДВС Рівненського району було направлено сторонам, в тому числі і боржнику, копії постанов про відкриття виконавчих проваджень по виконанню наказів № 11/19 від 24.10.2005 року від 30.12.2005 року з встановленим в даних постановах строком для добровільного виконання рішення суду (п. 2 постанов), що стверджується зокрема супровідним листом від 30.12.2005 року та записом в реєстрі вихідної кореспонденції про направлення 30.12.2005 року боржнику копій даних постанов за вих. № 333.

При цьому заперечення апелянта про те, що факт відправлення не відповідає дійсності, і те, що судом не досліджено того, що в зазначеному реєстрі вихідної кореспонденції запис про відправлення постанов про відкриття виконавчого провадження від 30.12.2005 року дописано вже іншою особою й іншим чорнилом, ніж всі інші записи датовані даним числом, жодним чином не може стверджувати про відсутність факту відправки виконавчою службою даних постанов сторонам даної справи відповідно до порядку встановленого ч. 1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження». Крім цього, факт відправлення даної кореспонденції сторонам стверджується поданою позивачем копією постанови від 30.12.2005 року із вхідним штампом ВАТ ЗАТ «Ей –І –Ес Рівнеенерго»про отримання даної постанови –30.12.2005 року.

Також з реєстрів вихідної кореспонденції, копій супровідних листів вбачається факт відправлення відповідачу копії постанови від 10.01.2006 року про стягнення виконавчого збору та постанови від 24.01.2006 року про накладення арешту на грошові кошти боржника, а саме 24.01.2006 року.

Подана відповідачем копія витягу з реєстру вхідної кореспонденції ЗАТ «Рівненський ливарний завод»в підтвердження факту ненадходження на його адресу копій постанов ДВС Рівненського району від 30.12.2005 року, від 10.01.2006 року, від 24.01.2006 року, не можуть бути прийняті судом відповідно до ст. 33-34 ГПК України як належні та допустимі докази в підтвердження зазначених обставин, оскільки даний реєстр складається відповідачем одноособово. Інших доказів в підтвердження факту неотримання зазначених постанов, зокрема витягів з реєстрів вхідної кореспонденції поштового відділення ДП «Укрпошта», що обслуговує відповідача, або відповідної довідки, виданої відділенням ДП «Укрпошта»згідно даних реєстрів, апелянтом суду не подано.

Як вбачається зі змісту постанови про стягнення виконавчого збору від 10.01.2006 року дана постанова повністю відповідає вимогам ст. 46 Закону України «Про виконавче провадження».

Також апеляційний суд, вважає, що ДВС Рівненського району прийнято постанову від 24.01.2006 року про арешт коштів боржника у відповідності до ст.ст. 5, 50 Закону України «Про виконавче провадження».

Як вбачається зі змісту скарги ЗАТ «Рівненський ливарний завод»№ 220 від 26.01.2006 року та доповнення до неї № 344 від 07.02.2006 року на дії Державної виконавчої служби у Рівненському районі, скаржником не наводиться інших підстав для скасування вищезазначених постанов, крім підстави їх не направлення боржнику та неотримання останнім.

Щодо доводів скаржника про те, що як наслідок ДВС Рівненського району не забезпечено гарантоване ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» право боржника на добровільне виконання рішення суду, то апеляційний суд вважає, що вони не заслуговують на увагу, оскільки як встановлено вище, державним виконавцем дотримано вимог даного Закону щодо направлення сторонам копій постанов про вчинення виконавчих дій, зокрема й про порушення виконавчих проваджень від 30.12.2005 року. Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, скаржник мав декілька місяців часу на добровільне виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду, зважаючи й на її оскарження в касаційному порядку, та виходячи з положень ч. 5 ст. 124 Конституції України щодо обов»язковості судових рішень та безумовності їх виконання всіма особами на всій території України.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що місцевий господарський суд підставно відмовив в задоволенні поданої в порядку ст. 121-2 ГПК України скарги ЗАТ «Рівненський ливарний завод»на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 08.02.2006 року про залишення без задоволення скарги ЗАТ «Рівненський ливарний завод»№ 220 від 26.01.2006 року та доповнення до неї № 344 від 07.02.2006 року на дії Державної виконавчої служби у Рівненському районі.

Виходячи з вищенаведеного, в апеляційного суду немає підстав для скасування ухвали господарського суду Рівненської області від 08.02.2006 року у справі № 11/19, а тому її слід залишити без змін.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 101, 103, 105, 106 ГПК України,  

Львівський апеляційний господарський суд,-

                      П О С Т А Н О В И В :

1. В задоволенні апеляційної скарги ЗАТ «Рівненський ливарний завод»відмовити.

2. Ухвалу господарського суду Рівненської області від 08.02.2006 року у справі № 11/19 залишити без змін.

3.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4.          Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

5.          Справу повернути в господарський суд Рівненської області.

Головуючий-суддя                               Городечна М.І.

Судді                                          Юркeвич М.В.

                                               Кузь В.Л.