СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2012 року Справа № 5002-21/5011.1-2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Рибіної С.А.,
суддів Проценко О.І.,
Маслової З.Д.,
за участю представників сторін:
позивача -не з`явився, Приватне підприємство "Беркут";
відповідача -Стадниченко Є.К., довіреність № 02.01-13/863 від 11.09.2012 р.;
третьої особи - не з`явився, Управління Державного казначейства у м. Сімферополі Головного управління Державного казначейства України в АРК,
розглянувши апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Центральної районної Ради м. Сімферополя на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чонгова С.І.) від 21 травня 2012 року у справі № 5002-21/5011.1-2011
за позовом Приватного підприємства "Беркут" (вул. Стадіонна, 20, кв. 28, с. Мирне-1, Сімферопольський район, 97503)
до Управління праці та соціального захисту населення Центральної районної Ради м. Сімферополя (вул. 60 років Жовтня, 13/64, м. Сімферополь, 95044)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. Павленка, 48, м. Сімферополь, 95051)
про стягнення 61424,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство "Беркут" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення Центральної районної Ради м. Сімферополя, в якій просить суд стягнути з відповідача на його користь вартість ремонту квартир: в квартирі 31 по вул. Севастопольської, 66/3 -5429,00 грн., в квартирі № 34 по вул. Кірова, 12 -8000,00 грн., в квартирі № 2 по вул. Батуріна, 14 -8000,00 грн., в квартирі № 62 по вул. Севастопольської, 24 -8000,00 грн., по вул. Міллера, 2 -8000,00 грн., в квартирі № 82 по вул. Трубаченко, 20 -8000,00 грн., в квартирі № 19 по вул. 60 років Жовтня, 2/97 -8000,00 грн., в квартирі № 27 по вул. Дм. Ульянова, 3/2 -8000,00 грн., та всього у сумі 61429,00 грн. за договорами на виконання ремонтно-будівельних робіт від 24.02.2009.
Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що відповідачем порушені обов`язки за договорами на виконання ремонтно-будівельних робіт №№ 1,2,3,4,5,6,7,8 від 24 лютого 2009 року в частині оплати за виконані ремонтно-будівельні роботи.
26 квітня 2010 року позивач надав суду доповнення до позовної заяви, в якому просить стягнути з відповідача на його користь суму витрат на послуги адвоката в розмірі 450,00 грн., державне мито в розмірі 614,29 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн., комісію банку в розмірі 34,01 грн., поштові витрати в розмірі 5,00 грн., пеню в розмірі 11467,87 грн., індекс інфляції за період з березня 2009 року по березень 2010 року в сумі 7914,88 грн., 3% річних в розмірі 1842,87 грн., а всього 22567,92 грн. (а.с.94, т.1).
17 травня 2012 року позивач надав суду заяву про збільшення позовних вимог з основного боргу, в якій просить стягнути з відповідача на його користь суму боргу в розмірі 61429,00 грн. (а.с.94-96, т.3).
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 травня 2012 року позов Приватного підприємства "Беркут" задоволено частково: стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Центральної районної Ради м. Сімферополя на користь позивача суму боргу в розмірі 61429,00 грн., відмовлено в частині вимог щодо стягнення пені в розмірі 10700,43 грн., індексу інфляції за період з березня 2009 року по березень 2010 року в сумі 7914,88 грн., 3% річних в розмірі 1842,87 грн., комісії банку -34,01 грн., поштових витрат -5,00 грн., послуг адвоката в розмірі 450,00 грн.
При винесенні рішення в частині задоволення позовних вимог суд керувався тим, що відповідачем не виконувались умови договорів на виконання ремонтно-будівельних робіт №№ 1,2,3,4,5,6,7,8 від 24 лютого 2009 року в частині оплати за виконані ремонтно-будівельні роботи. Щодо вимог, по яких було відмовлено, суд керувався тим, що сторони не домовились про стягнення пені та відсутні підстави застосування статті 625 Цивільного кодексу України.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Підставою для скасування зазначеного судового акту заявник апеляційної скарги вважає неповне з`ясування судом першої інстанції усіх обставин справи, що призвело до помилкових висновків та невірного застосування норм матеріального права.
Свої доводи заявник апеляційної скарги обґрунтовує тим, що господарським судом першої інстанції не було враховано, що відповідач є самостійним виконавчим органом районної Ради, який утримується за рахунок коштів районного бюджету. Грошові кошти, які передбачені на оплату робіт з безоплатного капітального ремонту, виділяються безпосередньо з Державного бюджету України, відсутність реєстрації фінансових зобов`язань в органах казначейства України за вказаними договорами пов`язана з неналежним оформленням позивачем документів, що необхідно для наступної оплати виконаних робіт, та виявлення у зв`язку з цим невідповідності обсягів робіт та їх вартості кошторисній документації.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16 серпня 2012 року відновлено процесуальний строк для подання апеляційної скарги та апеляційна скарга Управління праці та соціального захисту населення Центральної районної Ради м. Сімферополя прийнята до провадження колегією у складі: головуючого судді Латиніна О.А., суддів Заплава Л.М., Проценко О.І. та призначена до розгляду.
Розпорядженням від 24 вересня 2012 року суддю Заплава Л.М. замінено на суддю Маслову З.Д., розгляд справи почато спочатку.
Розпорядженням від 22 жовтня 2012 року суддю Латиніна О.А. замінено на суддю Рибіну С.А., головуючим по справі призначено Рибіну С.А., розгляд справи почато спочатку.
Представник відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Центральної районної Ради м. Сімферополя - в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі.
Представник позивача -Приватне підприємство "Беркут" -в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений відповідно до приписів чинного законодавства, про причини неявки суд не повідомив. Раніше надав суду письмове заперечення проти задоволення апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.
Третя особа - Управління Державної казначейської служби України у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим (правонаступник Управління Державного казначейства у м. Сімферополі Головного управління Державного казначейства України в АРК) - явку представника у судове засідання не забезпечило, про час та місце розгляду справи повідомлено відповідно до приписів чинного законодавства, до початку судового засідання надіслало суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 №2-7/10608-2008.
Оскільки явка учасників процесу обов'язковою не визнавалась, матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, судова колегія вважає, що підстави для відкладення розгляду апеляційної скарги відсутні.
На підставі вищевикладеного, судова колегія визнала можливим розглянути апеляційну скаргу у відсутності позивача -Приватного підприємства "Беркут" та третьої особи - Управління Державної казначейської служби України у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим, за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
24 лютого 2009 року між Приватним підприємством "Беркут" та Управлінням праці та соціального захисту населення Центральної районної Ради м. Сімферополя були укладені договори на виконання ремонтно-будівельних робіт №№ 1,2,3,4,5,6,7,8, на проведення безоплатного капітального ремонту квартир пільговим категоріям громадян, у відповідності з Положенням про порядок проведення безоплатного капітального ремонту житлових будинків (квартир) інвалідам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Вітчизною, членам сімей загиблих військовослужбовців та прирівняних до них осіб, яке затверджено наказом Державного комітету України з житлово-комунального господарства від 05.08.1994 № 73 (далі -Договори), (а.с.77-92, т.1).
Розділом 2 Договорів сторони визначили обсяги та вартість робіт (8000,00 грн.), встановили, що кошторисний розрахунок та вартість капітального ремонту будинку (квартири) затверджується рішенням виконавчого комітету Центральної районної ради міста Сімферополя та не підлягає перегляду. Ціна складена у цінах станом на 03.02.2009, є твердою та підтверджена зведеним кошторисом капітального ремонту квартир за кожним окремим договором.
Відповідно до п.п.4.2-4.5 Договорів підрядник (позивач) здійснює розробку проектно-кошторисної документації, в якій визначається сума, яка необхідна для виконання ремонтних робіт поадресно. Позивач складає акти КБ-2в, які підписуються сторонами та погоджуються комісією по безкоштовному капітальному ремонту. Замовник (відповідач) перевіряє реальність акту КБ-2в та підписує його в частині фактично виконаних робіт з моменту його отримання, якщо відсутні зауваження. Розрахунок здійснюється після підписання обома сторонами акту форми КБ-2в.
Згідно п.п. 5.6, 6.2 Договорів замовник (відповідач) зобов`язаний прийняти у підрядника (позивача) виконані роботи та підписати акт приймання-передачі впродовж трьох днів після отримання його від підрядника.
Позивачем взяті на себе зобов'язання за Договорами виконувались належним чином, про що свідчить наявна у матеріалах справи проектно-кошторисна документація по всіх договорах, роботи по об`єктах були здані позивачем, погоджені представниками комісії по безкоштовному капітальному ремонту та прийняті відповідачем в повному обсязі, факт виконання даних робіт підтверджується актами прийому виконаних підрядних робіт за квітень 2009 року та довідками вартості підрядних робіт за квітень 2009 року (а.с.38-69, т.1).
Проте відповідач зобов'язання щодо оплати за виконані підрядні роботи не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 61429,00 грн.
Позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія № 2 від 03.06.2009 з проханням оплатити борг в розмірі 61429,00 грн. (а.с.13, т.1).
14.08.2009 за вих.№В-1/450/1 від відповідача на адресу позивача надійшов лист, яким відповідач повідомив, що він не взмозі оплатити виконані підрядні роботи по причині відмови Управління Держказначейства м. Сімферополя в їх реєстрації у зв`язку з розбіжностями в датах актів виконаних робіт (а.с.123, т.1).
В подальшому відповідач став заперечувати проти оплати виконаних підрядних робіт, наполягав, що акти форми КБ-2в є недійсними, оскільки обсяги робіт та їх вартість не відповідають кошторисній документації, нових актів та первинних документів, які підтверджують витрати, позивач відповідачу не надав, у зв`язку з чим правових підстав для оплати в 2012 році робіт, які були виконані в 2009 році, відповідач не вбачає.
Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовом про стягнення заборгованості, нарахованих на неї штрафних санкцій та застосування відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, дотримання ним норм процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції у зв`язку з наступним.
Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод); з інших юридичних фактів, а також безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Правовідносини між сторонами виникли на підставі договорів на виконання ремонтно-будівельних робіт №№ 1,2,3,4,5,6,7,8 від 24 лютого 2009 року.
Згідно статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини першої статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За своєю правовою природою укладені між сторонами Договори є договорами будівельного підряду.
Відповідно до статті 318 Господарського кодексу України та статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.
Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання робіт інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результати їхньої роботи (ст. 838 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами (частина четверта статті 882 Цивільного кодексу України).
У відповідності до умов договорів на виконання ремонтно-будівельних робіт №№ 1,2,3,4,5,6,7,8 від 24 лютого 2009 року замовник перевіряє реальність акту КБ-2в та підписує його в частині фактично виконаних робіт з моменту його отримання, якщо відсутні зауваження. Претензії по якості повинні бути складені комісією за участю представника підрядника та замовника впродовж одного дня після приймання робіт.
Згідно пункту 98 Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві оплата за виконані роботи проводиться у порядку, визначеному договором підряду. Договором підряду може бути передбачено, що оплата виконаних робіт проводиться після прийняття замовником закінчених робіт (об'єкта будівництва) або поетапно проміжними платежами в міру виконання робіт.
Розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику (пункт 99 Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві).
Умови розрахунків та порядок сплати встановлені сторонами у розділі 4 Договорів та передбачають розрахунки за результатами виконаних робіт по актах встановленої форми.
Відповідно до статті 1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Такими документами за Договорами №№ 1,2,3,4,5,6,7,8 від 24 лютого 2009 року є акти за формою №КБ-2в та довідки за формою №КБ-3. Замовник повинен перевірити надані документи та, в разі відсутності зауважень, підписати їх. Після підписання вказаних документів замовник зобов'язаний сплатити виконані роботи.
На підставі вищевикладеного, судова колегія визнає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в розмірі 61429,00 грн.
Не можуть бути прийняті судом доводи відповідача, що в актах форми КБ-2в виявлено невідповідність обсягів робіт та розцінок затвердженим кошторисним розрахункам, а тому вони є недійсними, роботи не виконані позивачем в повному обсязі, оскільки вони не знаходить свого підтвердження та спростовується матеріалами справи, виходячи з підстав, викладених вище, та наступного.
Згідно статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.
На виконання п.6.1 Договорів виконані позивачем роботи були прийняті комісією, що підтверджується актами (а.с.70-76, т.1).
Оскільки при підписанні актів приймання-передачі виконаних робіт відповідачем та протягом одного дня після цього не було зроблено відповідних заяв, він втратив право у подальшому посилатися на відступи від умов договору щодо обсягів та вартості робіт (ч.2 ст. 853 Цивільного кодексу України). Такої ж правової позиції дотримується Вищий господарський суд України в постанові від 25.06.2011 по справі № 2-3/2827.1-2008 (2-9/14286-2006).
Позивачем за фактом виконання підрядних робіт були складені акти форми КБ-2в поадресно за квітень 2009 року, які були підписані представниками Комунального підприємства Житлово-експлуатаційне об`єднання Центрального району м. Сімферополя 10.04.2009. Обсяги виконаних позивачем робіт, зазначених у актах форми КБ-2в були перевірені, про що свідчить підпис у актах, не заперечуються відповідачем та підписані 21 квітня 2009 року без зауважень (а.с.46-69, т.1), тому вартість виконаних позивачем ремонтних робіт на суму 61429,00 грн. підлягає стягненню з відповідача.
Довід заявника апеляційної скарги щодо відсутності у нього первинних документів для здійснення оплати не можуть бути прийняти судовою колегією до уваги, оскільки такими документами є саме акти форми КБ-2в та КБ-3.
Судом першої інстанції та колегією встановлено, що отримані заявником апеляційної скарги негативні висновки ФДП "Укрдержбудекспертиза" в АРК від 08.09.2009 по кошторисній документації не спростовують обсяг та вартість виконаних робіт. З вказаних висновків не вбачається, у чому полягає невідповідність обсягів робіт, зазначених у кошторисі, переліку виконаних робіт та чи є такі обсяги перевищеними, зменшеними або іншими рівноцінними. Крім того, зазначені висновки були надані після затвердження проектно-кошторисної документації, фактичного виконання робітта прийняття відповідачем цих робіт.
Не може бути прийнятий судом довід заявника апеляційної скарги, що він не взмозі оплатити виконані роботи у зв`язку з відмовою Управління Держказначейства м. Сімферополя в реєстрації фінансових зобов`язань по причині розбіжностей в датах актів виконаних робіт, виходячи з наступного.
Акти КБ-2в були прийняті без зауважень, факт виконання робіт відповідачем не заперечується та не спростовується матеріалами справи. Крім того, підтвердженням виконання підрядних робіт є акти приймання виконаних робіт від 25 березня 2009 року поквартирно з мешканцями (а.с.30-37, т.1). Підписання акту виконаних робіт за квітень 2009 року з боку позивача 24 березня 2009 року хоча і є неправильним, однак з боку відповідача цей документ підписаний відповідною датою -21.04.2009. Відповідач не може бути звільнений від обов`язку оплати виконаних підрядних робіт тільки з приводу виконання робіт раніше, ніж зазначено в акті.
Заявник апеляційної скарги зазначає, що у довідці Контрольно-ревізійного управління від 23.09.2010 встановлено завищення обсягів загальної вартості виконаних робіт за рахунок коштів державного бюджету на суму 10362,00 грн. (а.с.76-77, т.2).
Такий довід не може бути прийнятий судовою колегією до уваги, оскільки така довідка не підтверджує порушення позивачем умов Договорів та будівельних норм і не є належним доказом в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України.
З висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 11467,87 грн., індексу інфляції за період з березня 2009 року по березень 2010 року в сумі 7914,88 грн., 3% річних в розмірі 1842,87 грн., комісії банку -34,01 грн., поштових витрат -5,00 грн., послуг адвоката в розмірі 450,00 грн. суд апеляційної інстанції погоджується, оскільки вони відповідають матеріалам справи, встановленим судом обставинам та вимогам закону.
Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі та поясненнях відповідача, відхиляються судовою колегією, оскільки не підтверджені матеріалами справи та належними доказами в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України, зводяться до довільного тлумачення скаржником норм законодавства та не спростовують законних і обґрунтованих висновків господарського суду першої інстанції.
На підставі вищевикладеного, судова колегія дійшла висновку, що місцевим господарським судом правильно встановлені та досліджені всі обставини справи, права та обов'язки сторін, рішення винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права України.
Враховуючи викладене, підстав для задоволення апеляційної скарги Управління праці та соціального захисту населення Центральної районної Ради м. Сімферополя колегією не вбачається.
Таким чином, судова колегія вважає оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції законним та обґрунтованим, визнає, що підстави для його скасування відсутні, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 частини першої статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Центральної районної Ради м. Сімферополя залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 травня 2012 року у справі № 5002-21/5011.1-2011 залишити без змін.
Головуючий суддя С.А. Рибіна
Судді О.І. Проценко
З.Д. Маслова
Розсилка:
1. Приватне підприємство "Беркут" (вул. Стадіонна, 20, кв. 28, с. Мирне-1 Сімферопольський район, 97503).
2. Управління праці та соціального захисту населення Центральної районної Ради м. Сімферополя (вул. 60 років Жовтня, 13/64, м. Сімферополь, 95044).
3. Управління Державної казначейської служби України у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. Павленка, 48, м. Сімферополь, 95051).