Справа № 2-5844/11

Справа № 2/422/5258/2012р.

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2012 року                                                  м. Дніпропетровськ

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Мовчан Д.В.

при секретарі Волкобоєвій О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Органа опіки та піклування Ленінської районної у місті Дніпропетровську ради в інтересах малолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору –Прокурор Ленінського району м. Дніпропетровська, ОСОБА_4, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

           Орган опіки та піклування Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради (далі - Позивач) в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору –Прокурор Ленінського району м. Дніпропетровська, ОСОБА_4, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

           Свої позовні вимоги Позивач обґрунтував тим, що відповідачі за даною справою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мають неповнолітнього сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20.05.2008 рокуАнтипчук ОСОБА_6 та ОСОБА_3 позбавлені батьківських прав відносно неповнолітнього ОСОБА_5, 1998року народження, відповідно неповнолітній влаштований до прийомної сім’ї ОСОБА_4. Далі, позивач зазначає, що малолітнього ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 його бабуся привезла з Росії, таким чином дитина проживає на території України протягом двох років. Батьки за дитиною не поверталися, не забрали, навіть не приїжджали провідати свого сина. Таким чином, батьки дитини ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживають в Росії, вихованням та матеріальним утриманням сина не займаються, проявляють байдужість до його подальшої долі, ведуть аморальний образ життя, дитину не провідують, здоров’ям та навчанням не цікавляться, переклавши обов’язки по вихованню та матеріальному забезпеченню малолітнього сина на сторонніх осіб. Позивач також зазначає, що малолітній ОСОБА_1, мешкає в сім’ї з 2010 року, де вихованням та матеріальним утриманням дитини займається його тітка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка проживає разом з дитиною за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Аврори, буд. 22. Дитина є учнем 2 класу НВК №103. Згідно висновку органу опіки та піклування в інтересах малолітнього доцільно позбавити батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3,у відношенні до їх малолітнього сина ОСОБА_1, який народився 20.02.2004 року. У зв’язку з чим, Позивач у своєму позові просив позбавити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 батьківських прав у відношенні до їх малолітнього сина ОСОБА_1, який народився 20.02.2004 року, та стягнути аліменти з відповідачів у розмірі ј частини з усіх видів заробітку, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму відповідно до віку дитини, на особистий рахунок дитини, а саму дитину передати органу опіки та піклування Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради для подальшого влаштування.

Представник Позивача у судове засідання не з’явилася, надала суду заяву в якій просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідачі - ОСОБА_2 та ОСОБА_3, у судове засідання не з’явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином. Згідно протоколу допиту таких осіб Муйським районним судом республіки Бурятія, останні згодні на розгляд справи за їх відсутності, оскільки не мають можливості прибути до України. Проти позову заперечують, зазначаючи при цьому, що за станом здоров’я були вимушені виїхати до Російської Федерації, де зараз і проживають, вказують що піклуються про дитину, періодично надсилаючи на адресу бабусі грошові кошти на утримання їх сина, у зв’язку з чим в позові просять відмовити.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору –ОСОБА_4, в судове засідання не з’явилася, надавши суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Прокурор Ленінського району м. Дніпропетровська проти задоволення позовних вимог щодо позбавлення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 батьківських прав у відношенні до їх малолітнього сина ОСОБА_1, який народився 20.02.2004 року, не заперечував.

У відповідності до ч.4 ст. 169 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином був повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнанні неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення про заочну форму розгляду справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами доходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.

          Судом встановлено, що батьками малолітнього ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 є ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.8).

          Судом встановлено, що батьки дитини –ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зі своїм сином - ОСОБА_1 не проживають з серпня 2010року, проживають в республіці Бурятія, вихованням та матеріальним утриманням дитини не займаються, тим самим проявляють байдужість до його подальшої долі, дитину не відвідують, здоров’ям та навчанням не цікавляться, переклавши обов’язки по вихованню та матеріальному забезпеченню свого малолітнього сина та сторонніх осіб.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 із серпня 2010року проживає разом із своєю тіткою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Аврори, буд. 22 (а.с.9), та знаходиться на повному її утриманні. Малолітній ОСОБА_1, 20.02.2004 р. проживає на території України протягом двох років. Третя особа –ОСОБА_4 привезла дитину з Росії, але батьки за дитиною не повернулися, жодного разу не приїжджали провідати сина.

Як вбачається із матеріалів справи, умови проживання малолітнього ОСОБА_1, 20.02.2004 р. за адресою його проживання разом задовільні, що підтверджується актом обстеження умов проживання від 27 листопада 2011року (а.с.13).За весь час проживання малолітнього ОСОБА_1 зі третьою особою ОСОБА_4 його батьки до сина не приїжджали, не телефонували. Відповідачі жодним чином не дбають про свого сина і не надають йому допомоги, ні піклуються про моральний, фізичний, духовний розвиток своєї малолітньої дитини, матеріально не забезпечують (а.с.13).

Суд критично ставиться до доводів відповідачів щодо того, що такі особи періодично надсилаючи на адресу бабусі грошові кошти на утримання їх сина та піклуються долею дитини, адже таки доводи не підтверджені жодним належним та допустимим доказом по справі. Інші особи, які беруть участь у справі таку обставину теж не визнали. Відповідно до норм ст. 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно довідки КЗ «Дніпропетровський центр первинної медико –санітарної допомоги»№5 дитина знаходилась на диспансерному обліку у лікаря-хірурга, де 28.07.2011 року дитині була проведена операція в ОДКЛ. На теперішній час дитина знаходиться на диспансерному обліку у лікаря-офтальмолога. За весь час, що малолітній ОСОБА_1 знаходиться на обліку в КЗ «Дніпропетровський центр первинної медико –санітарної допомоги»№5, його рідні батьки: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, жодного разу не приходили, здоров’ям дитини не цікавились (а.с.15).

Згідно характеристики на ОСОБА_1, 20.02.2004 року з Навчально –виховного комплексу №103 м. Дніпропетровська вихованням та матеріальним утриманням малолітнього займається ОСОБА_4, 1960 р.н.(а.с.14).

Згідно до висновку орган опіки та піклування Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради вважає за доцільне позбавити відповідачів ОСОБА_2, 1967р.н. та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6 батьківських прав у відношенні їх малолітнього сина ОСОБА_1, 20.02.2004 року (а.с.4).

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. На підставі п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини. Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Зважаючи на викладені обставини та здобуті докази, враховуючи названі норми чинного законодавства, суд доходить висновку, що відповідачі вихованням дитини не займаються, в матеріальному забезпеченні, навчанні та розвитку участі не приймають, тобто ухиляються від виконання обов’язків по вихованню дитини, у зв’язку з чим вимоги про позбавлення ОСОБА_2, 1967р.н. та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6 батьківських прав у відношенні їх малолітнього сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, є законними та обґрунтованими.

Оскільки судом встановлено, що відповідачі не виконують своїх батьківських обов'язків, самоухиляються від виховання та матеріального забезпечення дитини, не піклуються про його життя та здоров'я, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача повністю, у тому числі й вимогу щодо стягнення з відповідачів аліментів, оскільки відповідачі, в силу вимог ст. 180 СК України будучи батьками дитини, зобов'язані його матеріально утримувати, та передати малолітнього ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7 до органу опіки та піклування Ленінського району м. Дніпропетровська для подальшого влаштування.

Згідно із ч.1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

У зв'язку з тим, що позивач в силу п.7 ст.5 Закону України "Про судовий збір" звільнена від сплати судових витрат, то в силу ст. 88 ЦПК України, судовий збір у розмірі 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 грн. необхідно стягнути з відповідача у дохід держави.

На підставі викладеного, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 164, ст. 165 СК України, абз. 1 ч. 5 ст. 81, ч. 3 ст. 88, ч. 4 ст. 169, ст. ст. 209, 212-215, 218, ч. 1 ст. 224, ст. ст. 225, 226 ЦПК України, п.п. «д»п. 1 ч. 1 ст. 3, п. 30 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», суд –

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Органа опіки та піклування Ленінської районної у місті Дніпропетровську ради в інтересах малолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору –Прокурор Ленінського району м. Дніпропетровська, ОСОБА_4, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

2.Позбавити ОСОБА_2, 1967р.н. та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6 батьківських прав у відношенні їх малолітнього сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

3.Передати малолітнього сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7 для подальшого влаштування Органу опіки та піклування Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради.

4.Стягнути з кожного із відповідачів, а саме: ОСОБА_2, 10.12.1967р.н .(уродженець ІНФОРМАЦІЯ_8, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9 , буд.16-1) та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_10 ( уродженка с. Чара, Каларского району, Читинської області, місце проживання : ІНФОРМАЦІЯ_9 , буд.16-1) аліменти на утримання малолітньої дитини –сина, ОСОБА_1, 20.02.2004 року у розмірі ј частини від усіх видів їх заробітку (доходу) кожного, але не менш 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення ним повноліття на особистий рахунок дитини в Державному ощадному банку України, починаючи з 19 грудня 2011року.

5.Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржувати заочне рішення до Апеляційного суду Дніпропетровської області, шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя:                                                                        Мовчан Д.В