РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 118/3446/12
13.07.2012 року м. Сімферополь
Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді: Шаратова Ю.А.,
при секретарі Уржумовій В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кизилівського Державного комунального господарсько-розрахункового підприємства житлово-комунального господарства Перовської сільської ради про стягнення невиплаченої заробітної плати,
встановив:
ОСОБА_1 (далі – Позивач) звернулась до Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим із позовом до Кизилівського Державного комунального господарсько-розрахункового підприємства житлово-комунального господарства Перовської сільської ради (далі – Відповідач) про стягнення заборгованості з заробітної плати за період з 01.10.2009 по 10.03.2010 у розмірі 18 900,00 грн.
Позивач у содовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.
Позовні вимоги із посиланням на статті 116, 117 Кодексу законів про працю України, обґрунтовані невиконанням Відповідачем обов’язку щодо виплати суми заробітної плати у день звільнення Позивача.
Представник Відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, а саме, у сумі 14 060,77 грн., у задоволенні інший частині позовних вимог просив відмовити з огляду на недоведеність суми заборгованості.
Суд, заслухавши пояснення Позивача та представника Відповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про часткове задоволення позову на підставі наступних правових норм та встановлених обставин справи.
ОСОБА_1 працювала в Кизилівському Державному комунальному господарсько-розрахунковому підприємстві житлово-комунального господарства Перовської сільської ради з 01.07.1999 по 10.03.2010 на посаді головного бухгалтера, що підтверджується витягом з трудової книжки та наказом про її звільнення від 10.03.2010 № 5 /а.с. 4-5/.
Відповідно до частини першої статті 47 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Статтею 116 Кодексу законів про працю України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
В порушення вказаних норм Відповідач при звільненні Позивача не виплатив їй у повному обсязі заробітну плату за період з 01.10.2009 по 10.03.2010. Невиконання цього обов’язку Відповідачем викликано відсутністю первинних бухгалтерських документів, на підставі яких можливо було встановити наявність чи відсутність заборгованості із заробітної плати, зокрема таких, які б у повному обсязі підтверджували фактичну виплату. При цьому, складання довідки про роботу і заробітну плату, передбаченої статтею 49 Кодексу законів про працю України, було обов’язком Позивача, яка працювала на посаді головного бухгалтера.
Суд не приймає як доказ складену власноруч ОСОБА_1 довідку про наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем у розмірі 18 828,68 грн., оскільки на ній відсутні підпис начальника Кизилівського Державного комунального господарсько-розрахункового підприємства житлово-комунального господарства Перовської сільської ради ОСОБА_2, а також дата та вихідний номер /а.с.16/.
Також, суд не приймає як доказ наявності заборгованості із заробітної плати, у розмірі заявлених позовних вимог, надану Позивачем довідку із бази даних системи персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України за формою ОК-5, оскільки у цьому документі відсутні відомості щодо належних до сплати сум заробітку за конкретний період часу /а.с. 9/.
Слід зазначити, що, як випливає із змісту вказаної довідки, страхові внески до пенсійного фонду за період з 01.10.2009 по 31.12.2009 із сум заробітку для нарахування пенсії сплачені у повному обсязі, а заборгованість по внесках існує лише за період з 01.01.2010 по 10.03.2010. Отже, з урахуванням приписів частини п’ятої статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно із якими перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), не перерахованими Відповідачем є суми заробітку саме за період з 01.01.2010 по 10.03.2010, які складають 12 512,32 грн. (3092,40 + 3092,40 + 6327,52 = 12 512,32), а не 18 900,00 грн., як зазначає Позивач.
Відповідно до підпункту 8.1.5 пункту 8.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», що діяв у періоді нарахування та сплати спірної суми боргу з заробітної плати, а саме, з 01.10.2009 по 31.03.2010, податковий агент зобов'язаний подавати органу державної податкової служби за місцем його реєстрації податкову декларацію з податку з доходів фізичних осіб за базовий податковий період, що дорівнює календарному місяцю за формою, встановленою центральним податковим органом, про загальні суми доходів, які нараховані на користь платників податку, і загальні суми податку з доходів фізичних осіб, які утримані з цих доходів, а також обсяги перерахованого податку до бюджету.
Відомості, що надаються податковими агентами у податкових розрахунках сум доходів, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, обліковуються у Центральній базі даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України.
Згідно із відомостями Центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України, наданих на запит суду Сімферопольською міжрайонною державною податковою інспекцією АРК ДПС, сума доходу ОСОБА_1 нарахованого податковим агентом - Відповідачем у четвертому кварталі 2009 року складає 12 111,41 грн. з яких виплачено 4 041,37 грн., а у першому кварталі 2010 року – 12 512,32 грн., з яких виплачено 2 209,87 грн. При цьому, суми нарахованого податку з доходів фізичних осіб складає 1751,31 грн. у четвертому кварталі 2009 року, та 1 809,28 грн. у першому кварталі 2010 року /а.с.60-61/.
Отже, з огляду на наведені данні, сума заборгованості Відповідача перед Позивачем із заробітної плати (доходу), з урахуванням утримання сум податку на доходи фізичних осіб, за період 01.10.2009 по 10.03.2010, тобто у четвертому кварталі 2009 року та першому кварталі 2010 року, складає суму у розмірі 14 811,90 грн. (12111,41 – 4041,37 – 1751,31 + 12512,32 – 2209,87 – 1809,28 = 14811,90).
Суд не приймає до уваги надані Відповідачем ОСОБА_3 заборгованості з нарахування зарплати з урахуванням утримань та виплат за період з 01.10.2009 по 10.03.2010, та ОСОБА_3 нарахування та утримання зарплати за період з 01.12.2009 по 30.04.2010, оскільки відомості, що містяться в них, не підтверджені всіма необхідними документами первинного бухгалтерського обліку /а.с. 65-66/. Окрім того, останній розрахунок не охоплює й період жовтня та листопада 2010 року.
На підставі викладеного, суд вважає такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості з заробітної плати в частині суми у розмірі 14 811,90 грн.
Згідно із частиною першою статті 79 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною третю статті 88 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Отже, судовий збір підлягає стягненню з Відповідача в дохід держави у розмірі 168,19 грн.
Керуючись, частиною першої статті 47, статтею 116 Кодексу законів про працю України, статтями 10, 11, 60, 79, 88, 209, 212-215, 218, Цивільного процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Кизилівського Державного комунального господарсько-розрахункового підприємства житлово-комунального господарства Перовської сільської ради на користь ОСОБА_1 14 811 (чотирнадцять тисяч вісімсот одинадцять) гривень, 90 (дев’яносто) копійок, в рахунок погашення заборгованості по заробітній платі, за період з 01.10.2009 по 10.03.2010.
В інший частині позову відмовити.
Стягнути з Кизилівського Державного комунального господарсько-розрахункового підприємства житлово-комунального господарства Перовської сільської ради в дохід держави судовий збір у розмірі 168,19 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Сімферопольський районний суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.
Суддя