РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 118/3633/12
13.08.2012 року м. Сімферополь
Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді: Шаратова Ю.А.,
при секретарі Уржумовій В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, трьох відсотків річних та неустойки,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі – Позивач) звернувся до Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим із позовом до ОСОБА_2 (далі – Відповідач) про стягнення заборгованості за договором позики в сумі 47 940,00 грн., 2 163,21 грн. трьох відсотків річних, 50103,21 грн. пені, а всього 100 206,42 грн.
Представник Позивача у судовому засідання позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Позовні вимоги із посиланням на статті 524, 625, 1046, 1047,1049, 1050 Цивільного кодексу України, обґрунтовані невиконанням Відповідачем умов договору позики щодо повернення одержаних коштів.
Відповідач у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, рекомендованою кореспонденцією /а.с. 36/.
Згідно із частиною першою статті 224 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про повне задоволення позову на підставі наступних правових норм та встановлених обставин справи.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Статтею 1046 Цивільного кодексу України, встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (частина перша статті 1047 Цивільного кодексу України).
Частиною першою статті 218 Цивільного кодексу України встановлено, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.
Згідно із частиною другою статті 1047 Цивільного кодексу України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Судом встановлено, що між Позивачем та Відповідачем укладено договір позики, що підтверджується розпискою від 01.11.2010 /а.с. 20/. Факт підписання цієї розписки саме Відповідачем підтверджується показами свідка ОСОБА_3, що були надані ним у судовому засіданні. Як випливає зі змісту зазначеної розписки, ОСОБА_2 взяв у ОСОБА_1 6 000,00 доларів США, які зобов’язався повернути до 03.11.2010.
За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Суму позики Відповідач Позивачу не повернув. Отже, заборгованість з повернення суми позики складає 6 000,00 доларів США, що дорівнює 47 940,00 грн. (6000 X 7,99 (курс НБУ на 11.05.2012) = 47940).
Відповідно до приписів частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що сума 3% річних за період з 03.11.2010 по 04.05.2012, визначений Позивачем, склала суму у розмірі 270,74 доларів США (6000 / 365 X 3 / 100 X 548 = 270,74), що дорівнює 2 163,22 грн. (270,74 X 7,99 = 2163,22).
Згідно із частиною першою статті 549, частиною першою статті 550, частинами першою та другою статті 551 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.
Судом встановлено, що розписці про надання позики від 01.11.2010 встановлено обов’язок Відповідача із сплати пені у розмір 100 доларів США в день у випадку затримання повернення суми позики. Судом встановлено, що сума пені за період прострочення повернення суми позики з 03.11.2010 по 04.05.2012 становить 54 800,00 доларів США (548 (днів) X 100 = 54800). Проте, оскільки Позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення суми пені лише у розмірі 6 270,74 доларів США, що дорівнює 50 103,21 грн. (6270,74 X 7,99 = 50103,21), стягненню підлягає сума в межах заявлених позовних вимог.
З огляду на наведене, суд вважає такими, щ підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості за договором позики в сумі 47 940,00 грн., 2 163,21 грн. трьох відсотків річних, 50103,21 грн. пені, а всього 100 206,42 грн.
Згідно із частиною першою статті 79 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною першою статті 88 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Отже, витрати Позивача зі сплати судового збору (а.с. 1) підлягають стягненню з Відповідача у розмірі 1002,05 грн.
Керуючись, статтею 11 частиною першою статті 218, статтями 525, 526, частиною першою статті 549, частиною першою статті 550, частинами першою та другою статті 551, частиною другою статті 625, статтею 1046, частинами першою та другою статті 1047 Цивільного кодексу України, статтями 10, 11, 60, 79, 88, 209, 212-215, 218, 224 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики у сумі 47 940 (сорок сім тисяч дев’ятсот сорок) гривень, три відсотка річних у розмірі 2 163 (дві тисячі сто шістдесят три) гривні 21 (двадцять одна) копійка, неустойку в сумі 50 103 (п’ятдесят тисяч сто три) гривні 21 (двадцять одна) копійка, усього 100 206 (сто тисяч двісті шість) гривень 42 (сорок дві) копійки.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на сплату судового збору у сумі 1 002 (одна тисяча дві) гривні 05 (п’ять) копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Заочне рішення може бути переглянуте Сімферопольським районним судом Автономної Республіки Крим, за письмовою заявою відповідача протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення суду.
Суддя