Справа № 1505/720/2012
рішення
ІМЕНЕМ УКрАЇНи
15 лютого 2012 року м. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого –судді Матяш Т.Л.
при секретарі –Івановій А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білгород-Дністровський цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на частину магазину, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суд з позовом до відповідачів про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на частину магазину, згідно якого позивач придбав, а відповідачі продали 72/100 частин магазину (приміщення ІІ площею 24,9 кв.м.) розташованого на території міського ринку по вул.. Першотравневій, № 75/188 в м. Білгород-Дністровському Одеської області, обґрунтовуючи свої вимоги наступним.
15 жовтня 2011 року між позивачем та відповідачами в простій письмовій формі був укладений договір купівлі-продажу 72/100 частин магазину (приміщення ІІ площею 24,9 кв.м.) розташованого на території міського ринку по вул.. Першотравневій, № 75/188 в м. Білгород-Дністровському Одеської області.
Однак, при укладанні договору купівлі-продажу, сторонами була порушена його форма, не був нотаріально засвідчений через ухиляння відповідачів нотаріально посвідчити договір, даний факт став перешкодою в оформленні майнових прав позивача, у зв’язку з чим він був змушений звернутися до суду з відповідним позовом.
Позивач в судове засідання не з’явився, надав до суду заяву з проханням розглядати справу за його відсутністю, та просив суд задовольнити його позовні вимоги.
Відповідачі в судове засідання не з’явилися, надали до суду заяву, згідно якої позов визнають та просять суд розглянути справу за їх відсутністю.
Згідно ч.4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити із задоволенням позовних вимог. Судом встановлені наступні фактичні обставини на підставі представлених письмових доказів.
У судовому засіданні встановлено, що 15 жовтня 2011 року між позивачем та відповідачами в простій письмовій формі був укладений договір купівлі-продажу 72/100 частин магазину (приміщення ІІ площею 24,9 кв.м.) розташованого на території міського ринку по вул.. Першотравневій, № 75/188 в м. Білгород-Дністровському Одеської області.
Спірне нерухоме майно належало відповідачам на праві приватної власності на підставі рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 07 березня 2001 року по цивільній справі № 2-364/2001.
Сторони повністю виконали всі істотні умови договору від 15.10.2011 року, а саме: відповідачі передали, а позивач прийняла у свою власність 72/100 частин магазину (приміщення ІІ площею 24,9 кв.м.) розташованого на території міського ринку по вул.. Першотравневій, № 75/188 в м. Білгород-Дністровському Одеської області.
Позивачка виконала п.3 укладеного між сторонами договору 15.10.2011 року, а саме виплатила повну вартість предмету договору.
Однак, при укладанні договору купівлі-продажу зазначеної частини магазину, сторонами була порушена його форма, не був нотаріально засвідчений через ухиляння відповідачів нотаріально посвідчити договір, позивач не в змозі належним чином оформити право власності на вищезазначену частину магазину. На прохання позивача нотаріально засвідчити договір, відповідачі ухиляються посилаючись на постійну зайнятість та відсутність коштів.
Оскільки з невідомих позивачу причин відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення вищезазначеного договору, хоча за договором були повністю виконані всі умови угоди з обох сторін, а наслідком не посвідчення договору стала його недійсність, що на теперішній час спричиняє порушення їх майнових прав, позивач просить позов задовольнити.
Так відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі –продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається. Таким чином, суд має визнати зазначений договір дійсним.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, ч.2 ст. 220, ст.ст.334, 638, 655 ЦК України, ст.ст. 11, 15, 60, 61, 174, 213, 215 ЦПК України, СУД –
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 –задовольнити.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу від 15 жовтня 2011 року, відповідно з яким ОСОБА_1 купила, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 продали 72/100 частин магазину (приміщення ІІ площею 24,9 кв.м.) розташованого на території міського ринку по вул.. Першотравневій, № 75/188 в м. Білгород-Дністровському Одеської області.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 72/100 частин магазину (приміщення ІІ площею 24,9 кв.м.) розташованого на території міського ринку по вул.. Першотравневій, № 75/188 в м. Білгород-Дністровському Одеської області.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
СУДДЯ