Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 2-а-1528/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2011 року м. Миколаїв

Суддя Миколаївського районного суду Миколаївської області Стрєльніков Д.В. розглянувши у скороченому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України в Миколаївському районі Миколаївської області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду, стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», -

В С Т А Н О В И В :

25 травня 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України в Миколаївському районі Миколаївської області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду, стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» за період з 01.01.2009р. по 31.12.2010р.

          В своєму позові позивачка зазначила, що відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни” вона має статус дитини війни, а відповідач, в порушення вимоги цього закону не проводить належних їй, згідно законодавства, виплат за 2009-2010 роки у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 07.06.2011 року вимоги позивачки в межах понад шість місяців до дня звернення позивача до адміністративного суду залишено без розгляду, оскільки вони виходять за межі визначених законом строків звернення до адміністративного суду.

          Представник відповідача не надав суду заперечення проти позову.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх письмовими доказами, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до наступного.

Позивачка відповідно до ч.1 ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” має статус дитини війни, що підтверджується датою її народження вказаної в її паспорті, копія якого є в матеріалах справи та не заперечується відповідачем. Згідно із ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", статус дитини війни має особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни було менше 18 років.

Позивачка перебуває на обліку в ОСОБА_2 Пенсійного фонду України Миколаївського району Миколаївської області, отримує пенсію за віком та має правовий статус «дитини війни», що надає їй право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлені Законом України "Про соціальний захист дітей війни".

Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Підпунктом 12 пункту ст. 71 Закону України № N 489-V «Про державний бюджет України на 2007» було призупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни.”

Проте, рішенням Конституційного Суду України №6-рп по справі №1-29 від 09 липня 2007 р. визнано неконституційним п.12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо призупинення дії положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України №107-VІ «Про державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” викладено в новій редакції, відповідно до якої розмір підвищення пенсії склав 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Проте, рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22 травня 2008 р. визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» щодо викладення положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в новій редакції.

Відповідно до ч. 2 ст.150 Конституції України до повноважень Конституційного Суду України належить: офіційне тлумачення Конституції України та законів України. З питань, передбачених цією статтею, Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на усій території України, та є остаточними і не можуть бути оскаржені.

Таким чином, враховуючи преюдиціальне значення рішення Конституційного Суду України для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статті зазначеного Закону, що визнані неконституційними, суд приходить до висновку про обов'язок відповідача виплатити позивачу підвищення до пенсії у розмірі, встановленому статтею 6 Закону № 2195-IV від 18.11.2004р.

У 2009 році та у 2010 році дія ст.6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни” не призупинялася, а застосування відповідачем положень Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28травня 2008 року щодо визначення розміру підвищення пенсії є безпідставним, оскільки розмір підвищення пенсії визначений ЗУ “Про соціальний захист дітей війни”, має вищу юридичну силу, ніж постанова КМ України.

За положеннями чинного законодавства України, розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV, іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Згідно ч. 1 ст. 28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач виплачував щомісячно позивачеві, як дитині війни, підвищення до пенсії на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка є підзаконним нормативним актом і не повинна застосовуватись відповідачем, як така, що суперечить Закону №2195-IV, який має вищу юридичну силу.

Законами України про Державний бюджет України на відповідний рік прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, був встановлений відповідно: з 01 січня 2010 року – 695 грн., з 01 квітня 2010 року – 705 грн., з 1 липня 2010 року – 709 грн.

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення «Про Пенсійний фонд України», затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121\2001 і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивачці, передбаченої ст. 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" покладено на УПФУ Миколаївському районі Миколаївської області за місцем проживання позивачки.

Порушені права позивачки, як дитини війни, підлягають захисту саме з 25 листопада 2010 року, тобто в межах шестимісячного строку звернення до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-162 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України в Миколаївському районі Миколаївської області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду, стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» за 2009-2010 рік - задовольнити частково.

Зобов’язати відповідача ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України в Миколаївському районі Миколаївської області перерахувати і виплатити позивачці ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни за період з 25 листопада 2010 року по 25 травня 2011 року, включно, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яка встановлена ч.1 ст.28 Закону України від 09 липня 2003 року «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Постанова суду на підставі ст. ст. 183-2 ч.6 п.8, 256 ч.1 п.1 КАС України підлягає негайному виконанню в межах суми стягнення за один місяць з моменту її прийняття.

На постанову може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський районний суд Миколаївської області.

Суддя           ОСОБА_3

30.06.2011