Справа № 2110/4490/12
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.07.2012 року, Дніпровський районний суд м. Херсона у складі:
головуючого судді - Рядчої Т.І..,
при секретареві - Богуновій Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,,
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що між ним та ОСОБА_2, 18.09.2008 року була укладена угода, згідно якої, ОСОБА_1 передав відповідачу 3000,00 доларів США, в рахунок оплати переданого автомобіля з умовою сплати вказаної грошової суми частинами по 100 доларів США щомісячно та кінцевою датою повернення грошових коштів 15 вересня 2011 року. В підтвердження угоди була надана розписка.
Станом на 07.06.2012 року заборгованість ОСОБА_2 перед позивачем складає 3048,57 доларі США. Відповідно до чинного законодавства, позивач має право отримати свої кошти. Відмову у поверненні коштів позивач вважає необґрунтованою, а також такою, що порушує його права. На підставі викладеного просить суд стягнути з відповідача на його користь, не повернутий борг у гривні розміром, що еквівалентний 3000,00 доларів США, згідно офіційного курсу НБУ. Судові витрати покласти на відповідача.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному об’ємі та просив суд їх задовольнити з підстав, викладених у позові.
Відповідач в судове засідання не з’явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
Вислухавши пояснення позивача, допитавши свідка, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов є обґрунтованим, законним та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав:
Згідно ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, 18.09.2008 року була укладена угода, згідно якого позивач передав відповідачу 3000,00 доларів США, а останній зобов’язався їх повернути у строк до 15.09.2011 року, з умовою сплати вказаної грошової суми частинами по 100 доларів США щомісячно.
На виконання умов угоди ОСОБА_1 передав відповідачу 3000,00 доларів США, що підтверджується дослідженим у судовому засіданні оригіналом розписки.
Станом на 07.06.2012 року, заборгованість відповідача за позикою складає 3048,57 доларів США, з яких:
- заборгованість за позикою – 3 000,00 доларів США;
- 3% річних – 48,57 доларів США.
Відповідно до ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
З пояснень позивача та матеріалів справи вбачається, що в передбачений строк відповідач не повернув позичені кошти, чим порушив свої зобов’язання по угоді від 18.09.2008 року.
Допитана в судовому засіданні свідок- Шкода Т.А.,суду пояснила, що є дружиною ОСОБА_1, та підтвердила той факт, що її чоловік надав ОСОБА_2 в позику гроші в сумі 3000,00 доларів США, з кінцевою датою повернення – 15.09.2011 року, однак на сьогоднішній день боржник прострочив виконання грошового зобов’язання та в зазначений строк позика повернута не була.
Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.
З урахуванням вищевказаного, суд вважає, за можливе стягнути з відповідача суму боргу у гривні розміром 24365,70, згідно офіційного курсу НБУ.
Згідно зі ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджено судові витрати, які в даному випадку складаються з 250,00 грн. сплаченого судового збору.
Керуючись ст.ст.526, 530, 625, 629, 1046, 1047, 1049 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 213, 215, 224 – 226, 295 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості – задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 борг за договором позики від 18.09.2008 року у розмірі 24365,70 грн. та судові витрати у розмірі 250 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Дніпровського районного суду м. Херсона.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення..
Суддя Т.І.Рядча