Справа № 2-а-3768/11

                                                            2011 рік

ПОСТАНоВА

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

29 листопада 2011 року                                                                        м. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

          головуючого одноособово –судді Толкаченко О.О.,

при секретарі –Ткаченко О.М.,

за участю: прокурора –Кузьменко М.Б.,

представника відповідача –ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород-Дністровському справу за адміністративним позовом військового прокурора Болградського гарнізону в інтересах громадянина ОСОБА_2 до військової частини А3955 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

          Військовий прокурор Болградського гарнізону в інтересах громадянина військового прокурора Болградського гарнізону в інтересах громадянина ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини А3955 про стягнення заборгованості, а саме просить суд, стягнути з військової частини А3955 заборгованість з виплати ОСОБА_2 витрат на відрядження на суму 953,88 (дев’ятсот п’ятдесят три гривні вісімдесят вісім копійок).

          Представник позивача –військового прокурора Болградського гарнізону який звернувся в інтересах громадянина ОСОБА_2 –заступник військового прокурора Болградського гарнізону ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

          Представник відповідача –військової частини А3955 –ОСОБА_1 у судовому засіданні не заперечував проти задоволення позовних вимог.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши сторони, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволення у зв’язку з наступним.

          У судовому засіданні встановлено, що Прокурорською перевіркою встановлено, що відповідно до наказу першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 19.09.2011 року № 237 майор ОСОБА_2 призначений заступником начальника штабу частини (військова частина А3955), зарахований до списків особового складу військової частини А3955 і на всі види забезпечення.

Протягом 2011 років згідно з наказами командира військової частини А3955 майор ОСОБА_2 неодноразово перебував у службових відрядженнях.

Так, наказом командира військової частини А3955 від 03.03.2011 року № 54 майор ОСОБА_2 був направлений у службове відрядження терміном на 3 доби до Головного управління оперативного забезпечення ЗС України, для погодження та затвердження документів, м. Київ.

Наказом командира військової частини А3955 від 18.03.2011 року № 66 майор ОСОБА_2 був направлений у службове відрядження терміном на 2 доби до військового комісаріату, для вивчення приписного складу, м. Рені.

Наказом командира військової частини А3955 від 22.03.2011 року № 69 майор ОСОБА_2 був направлений у службове відрядження терміном на 1 добу до в/ч А0365, для отримання кореспонденції, м. Одеса.

Наказом командира військової частини А3955 від 12.07.2011 року № 171 майор ОСОБА_2 був направлений у службове відрядження терміном на 2 доби до військового комісаріату м. Болград та м. Рені, для вивчення приписного складу.

Наказом командира військової частини А3955 від 06.07.2011 року № 165 майор ОСОБА_2 був направлений у службове відрядження терміном на 1 добу до в/ч А0365, для отримання кореспонденції, м. Одеса.

Наказом командира військової частини А3955 від 18.07.2011 року № 176 майор ОСОБА_2 був направлений у службове відрядження терміном на 1 добу до військового комісаріату, для вивчення приписного складу, м. Овідіополь.

Наказом командира військової частини А3955 від 19.07.2011 року № 177 майор ОСОБА_2 був направлений у службове відрядження терміном на 1 добу до військового комісаріату, для вивчення приписного складу, м. Арциз.

Проте, військова частина А3955 має грошову заборгованість перед майором ОСОБА_2, за службові відрядження на суму 953,88 грн., яка йому до теперішнього часу не відшкодована, що підтверджується довідкою. Майор ОСОБА_2 неодноразово звертався до посадових осіб військової частини А3955 з проханням відшкодувати йому особисті витрати за відрядження, але вони відмовляли йому, мотивуючи відсутністю коштів.

Відповідно до ст. ст. 9, 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», держава гарантує військовослужбовцям матеріальне та інше забезпечення у розмірах, що стимулюють заінтересованість громадян України у військовій службі. При виконанні службових обов’язків пов’язаних з відрядженням в інші населенні пункти, військовослужбовцям оплачуються витрати по відрядженню у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів»від 02.02.2011 року № 98 державним службовцям, а також іншим особам, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок коштів бюджетів, за наявності підтвердних документів відшкодовуються витрати: на проїзд; на оплату вартості проживання у готелях (мотелях), інших житлових приміщеннях; на побутові послуги, що включені до рахунків на оплату вартості проживання у місцях проживання.

Відповідно до п. 1.1. «Інструкції про порядок відшкодування військовослужбовцям Збройних Сил України витрат на службові відрядження в межах України», затвердженої наказом Міністра оборони України від 29.08.2011 року № 530 для покриття особистих витрат під час відрядження військовослужбовцям здійснюються виплата добових та відшкодування витрат на наймання житлового приміщення, а також на проїзд до місця відрядження та назад.

Відрядженому військовослужбовцю відшкодовуються також витрати на оплату податку на додану вартість за придбані проїзні документи та користування в поїздах постільними речами.

Відповідно до п. 1 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб’єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до вимог ст. 121 Конституції України, у випадках, передбачених законом, на прокуратуру покладається представництво інтересів держави або громадянина в суді у випадках, визначених законом.

Це право органів прокуратури закріплене також ст. ст. 20, 36-1 Закону України «Про прокуратуру», ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої у випадках встановлених законом, прокурор звертається до суду з заявами про захист прав та законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб. Підставою представництва у суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан, похилий вік або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорюванні права або результати процесуальні повноваження.

Військовий прокурор Болградського гарнізону, звертаючись до суду з заявою в інтересах громадянина ОСОБА_2 ґрунтується на тому, що в теперішній чан він ніде, окрім військової частини не працює, тобто його грошове забезпечення є єдиним джерелом прибутку сім’ї.

          Враховуючи все вищевикладене, суд вважає, що позовна заява військового прокурора Болградського гарнізону в інтересах громадянина ОСОБА_2 до військової частини А3955 про стягнення заборгованості є обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 121 Конституції України, ст. 20, 36-1 Закону України «Про прокуратуру», ст. 9, 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», п. 7 постанови Кабінету Міністрів України «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів»від 02.02.2011 року № 98, п. 1.1 «Інструкції про порядок відшкодування військовослужбовцям Збройних Сил України витрат на службові відрядження в межах України»затвердженої наказом Міністра оборони України від 29.08.2011 року № 530, ст.ст. 18, 158-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

          Адміністративний позов військового прокурора Болградського гарнізону в інтересах громадянина ОСОБА_2 до військової частини А3955 про стягнення заборгованості –задовольнити.

Стягнути з військової частини А3955 на користь ОСОБА_2 заборгованість з виплати витрат на відрядження на суму 953,88 (дев’ятсот п’ятдесят три гривні вісімдесят вісім копійок).

Постанова може бути оскаржена до апеляційного адміністративного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.

Суддя: О.О. Толкаченко