Справа № 22ц/1421                                     Головуючий в суді 1-ї інстанції Ковальчук М.В.

Категорія 40                                                  Доповідач Балашкевич С В.

УХВАЛА

 Іменем   України

30 серпня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі: головуючого - судді Балашкевича С.В. суддів: Рафальської І.М., Зарицької Г.В. при секретарі Сухоребрій Т.А.

з участю позивачки, її представника та представника відповідача розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1на рішення Олевського районного суду від 7 травня 2007 року року в справі за позовом ОСОБА_1до Коростенської дирекції залізничних перевезень Південно-Західної залізниці про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

встановила:

У березні 2007 рокуОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Коростенської дирекції залізничних перевезень Південно-Західної залізниці про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. На обгрунтування своїх вимог зазначала, що вона працювала станційним робітником на станції Олевськ Коростенської дирекції залізничних перевезень Південно-Західної залізниці і наказом № 183/ос від 16 лютого 2007 року була звільнена з роботи на підставі п.1 ст. 40 КЗпП за скороченням штату з 17 лютого 2007 року. Посилаючись на те, що при розірванні з нею трудового договору не було враховано її переважне право на залишення на роботі і не вжито заходів до її працевлаштування, позивачка просила задовольнити її вимоги.

Рішенням Олевського районного суду від 7 травня 2007 року в позові відмовлено за безпідставністю.

В апеляційній скарзіОСОБА_1 просить рішення суду скасувати й ухвалити нове судове рішення по суті позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частин 1, 2 статті 49-2 КЗпП при вивільненні працівників у випадках зміни в організації виробництва і праці враховується переважне право

на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з "попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що позивачка не має переважного права на залишення на роботі перед іншими станційними робітниками, ©скільки останні мають більш високу кваліфікацію ( середньо-технічну освіту), проте не з'ясував, чи вимагав характер роботи станційного працівника такої освіти.

Крім того, суд першої інстанції не перевірив і не дав належної оцінки доводамОСОБА_1 про те, що порівняно з іншими працівниками вона відповідно до вимог статті 42 КзпП мала переважне право на залишення на роботі у зв'язку з тривалим безперервним стажем роботи на підприємстві.

Із матеріалів справи вбачається, що станом на 24 січня 2007 року в Коростенській дирекції залізничних перевезень існували вакантні посади станційного робітника ст. Малин, станційного робітника ст. Новоград-Волинський, мийника-прибиральника ст. Товкачівський та інші ( а.с. 151-157), проте суд не з'ясував, чи були запропоновані позивачці всі наявні на підприємстві посади, на яких вона могла б працювати за фахом та кваліфікацією.

Відповідно до статті 29 ЦПК здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Як вбачається з матеріалів справи, Коростенська дирекція залізничних перевезень Південно-Західної залізниці не має статусу юридичної особи, а є підрозділом Державного територіально-залузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця». Останнє суд до участі в справі не залучив. Ухвала з цього приводу судом не постановлялася.

За таких обставин рішення суду підлягає скасуванню з направлення справи на новий розгляд на підставі п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК.

При новому розгляді слід більш повно з'ясувати обставини справи, зокрема, дотримання відповідачем при звільненні з роботи позивачки вимог статей 42, 43, 49-2 КЗпП і в залежності від встановленого вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 209,303,304,307,311,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1задовольнити частково.

Рішення Олевського районного суду від 7 травня 2007 року скасувати, а справу направити до того ж суду на новий розгляд іншим суддею.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу

може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного

Суду України протягом двох місяців.