Справа № 22-1025\07                                         Головуючий в 1 -й інст.- Сидорук Є.І.

Доповідач - Ковалевич С.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ         УКРАЇНИ

19 вересня 2007р. Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Рівненської області у складі

головуючого- судді Собіни І.М.

суддів Ковалевича СП., Пашкевича О.П.

при секретарі Колесовій Л.В. розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівне апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду від 10 липня 2007р. по справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання особистої приватної власності на квартиру.

Перевіривши докази у справі та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-

ВСТАНОВИЛА :

Рішенням Рівненського міського суду від 10 липня 2007р. в позові ОСОБА_1 про поділ 20901 долара США відмовлено за недоведеністю вимог, а позов ОСОБА_2задоволено та визнано за ним право особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі на вказане рішення ОСОБА_1 посилається на його незаконність через невідповідність висновків суду дійсним обставинам по справі та порушенням у зв»язку з цим норм матеріального права.

Вказує, що судом не прийнято до уваги ту обставину, що її бувший чоловік ОСОБА_2 переганяв із-за кордону автомобілі і продавав їх на території України, заробивши при цьому 20000 доларів США. Цю суму вона і вважає спільною сумісною власністю подружжя, а тому просила її поділити.

Проти визнання за ОСОБА_2 права власності на квартиру не заперечує.

Просила рішення суду першої інстанції в цій частині скасувати та постановити нове рішення про поділ валютного вкладу.

Перевіряючи законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги з таких підстав.

Постановлюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 суд першої інстанції правильно послався на ст. 10 ЦПК України, відповідно до якої, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

ОСОБА_1 не надала суду достатніх та переконливих доказів того, що за такий короткий час перебування в шлюбі їх сім»я заробила та заощадила 20000 доларів США. В перший рік подружнього життя сторони навчалися на денній формі навчання. Згодом їх заробітна плата була мізерно, аі вони змушені були тратити значні кошти на проживання та на благоустрій квартири. Фактично вони разом прожили 3,5 роки. За цей час ОСОБА_1 перебувала у декретній відпустці і ніде не працювала. Відповідно до інформації Костопільського міжрайонного РЕВ, за час спільного проживання ОСОБА_2 пригнав із-за кордону тільки три автомобілі ( а.с. 117).

Як показав ОСОБА_2 ці автомобілі були куплені за кошти замовників і їм передані, а незначну винагороду за його послуги він витратив на потреби сім»ї. Іншого позивачкою не доведено і ці свідчення нічим не спростовані.

На підтвердження того, що спірні кошти належали батьку відповідача ОСОБА_3 і він їх передавав синові для придбання за кордоном для нього автомобіля, крім показань їх самих та свідків на думку колегія суддів свідчить і те, що після її повернення,

батько придбав для себе цей автомобіль. Крім того, у випадку наявності цих грошей, сторони мали б можливість купити за них для себе квартиру, однак на її придбання в 2002р. гроші подарував ОСОБА_3, що встановлено у судовому порядку і рішення з цього приводу набрало законної сили.

Оскільки рішення суду першої інстанції постановлене без порушення норм матеріального та процесуального права, а заперечення викладені в апеляційній скарзі не спростовують його висновків, з якими погоджується і колегія суддів, підстав для скасування такого рішення немає.

Керуючись ст. ст. 307, 313,315 ЦПК України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду від 10 липня 2007р. відхилити.

Ухвала суду набуває чинності з моменту її проголошення.

Сторони по справі мають право оскаржити рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду протягом двох місяців з дня проголошення ухвали апеляційної інстанції в касаційному порядку до Верховного Суду України.