Справа № 11а-479-2007 р. Головуючий у 1-й інст.: Зейкан Н.М.
Категорія: ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України Доповідач: Міщенко О.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2007 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючої: Міщенко О.А. Суддів: Балтика СП., Горщарук Г.О. З участю прокурора: Гуна О.Л. Адвоката: ОСОБА_1Засудженого: ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівне кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_2 та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції Ходневича О.О. на вирок Зарічненського районного суду Рівненської області від 22 червня 2007 року.
Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець смт. Зарічне, житель с. Перекаляя, Зарічненського району Рівненської області, українець, громадянин України, раніше судимий вироком Зарічненського районного суду Рівненської області від 04 квітня 2005 року за ч.1 ст.175 КК України з призначенням покарання у вигляді виправних робіт строком 1 рік з відрахуванням у доход держави 10 % заробітку; за ч.1 ст.364 КК України - на 1 рік виправних робіт з відрахуванням у доход держави 10 % заробітку; за ч.1 ст.366 КК України - до штрафу в розмірі 510 грн.; на підставі ч.1 ст.70, ч.2 ст.72 КК України призначено остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом складання призначених покарань у вигляді виправних робіт строком 2 роки з відрахуванням у доход держави 10 % заробітку та штрафу в розмірі 510 грн., засуджений
за ч.2 ст.364 КК України з застосуванням ч.1 ст.69 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права займати посаду голови СВК "Мічуріна" строком на 2 роки;
- за ч.2 ст.366 КК України з застосуванням ч.1 ст.69 КК України на 1 рік позбавлення волі з позбавленням права займати посаду голови СВК "Мічуріна" строком на 1 рік 6 місяців.
На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання призначено у виді 3 років позбавлення волі з позбавлення права займати посаду голови СВК "Мічуріна" строком на 2 роки.
Відповідно до ч.1 ст.71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком і остаточно призначено покарання у виді 3 років 5 днів позбавлення волі з позбавленням права обіймати посаду голови СВК "Мічуріна" строком на 2 роки.
На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку на 2 роки з покладенням обов'язків, передбачених п.2,3 ч.1 ст.76 КК України.
Судом вирішено питання щодо речових доказів по справі.
ОСОБА_2 визнаний винним і засуджений за те, що перебуваючи на посаді голови СВК "Мічуріна", зловживаючи своїм службовим становищем, без згоди загальних зборів співвласників майнових паїв СВК "Мічуріна", умисно, всупереч інтересам третіх осіб, незаконно реалізував майно пайового фонду, а саме: паливно-мастильні матеріали, вартістю 764 грн., тварини, вартістю 41507 грн., насіння та корми, вартістю 1360 грн. та частину майна резервного фонду - насіння та корми, вартістю 77251 грн., чим заподіяв співвласникам майнових паїв збитків на загальну суму 120 882 грн.
Крім того, засуджений ОСОБА_2, приймаючи рішення про продаж майна кооперативу одноособово, вносив до книг протоколів зборів засновників СВК від 16.08.2000 p., 23.02.2003 p., 26.09.2001 p., 24.03.2002 p., 29.05.2002 p., 20.09.2002 p., 29.10.2002 p., 26.03.2004 p., 25.06.2004 p. неправдиві відомості про присутність на зборах засновників СВК ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які фактично не проводились.
В поданій на вирок суду апеляції засуджений ОСОБА_2 покликається на суворість вироку, доводячи, що не є суб'єктом злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України. Просить його виправдати за ч.2 ст.364 КК України та змінити кваліфікацію злочину з ч.2 ст.366 КК України на ч.1 ст.366 КК України.
Прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції Ходневич О.О. в поданій на вирок Зарічненського районного суду від 22 червня 2007 року апеляції, не оспорюючи кваліфікації дій засудженого, покликається на невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого. Просить вирок суду скасувати та постановити новий вирок, призначивши ОСОБА_2 покарання за ч.2 ст.364 КК України 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади керівників підприємств, установ та організацій на строк 2 роки; за ч.2 ст.366 КК України - 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади керівників підприємств, установ, організацій строком 2 роки. На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання призначити у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади керівників підприємств, установ та організацій на строк 2 роки. Відповідно до ч.1 ст.71, ч.1 ст.72 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком і остаточне покарання призначити у виді 5 років 5 днів позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади керівників підприємств, установ та організацій на строк 2 роки. На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку 2 роки з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п. 2,3,4 ч.1 ст.76 КК України.
В запереченні на апеляцію засудженого прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції зазначає, що кваліфікацію злочинних дій ОСОБА_2 судом дано правильно, вина засудженого у вчиненні інкримінованих йому злочинів встановлена та доведена в ході судового розгляду справи.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляцію, засудженого ОСОБА_2, який підтримав свою апеляцію, адвоката ОСОБА_1, який просив виправдати засудженого за ч.2 ст.364 КК України, а ч.2 ст.366 КК України перекваліфікувати на іншу статтю, дослідивши матеріали справи й обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляції засудженого та прокурора не підлягають до задоволення з таких підстав.
Висновки суду про доведеність вини засудженого у вчиненні злочинів, зазначених у вироку, грунтуються на сукупності зібраних у справі та досліджених в судовому засіданні достатніх та достовірних доказів, яким дана правильна юридична оцінка.
Кваліфікація дій засудженого за ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України є вірною.
Як видно з матеріалів справи, засуджений ОСОБА_2 свою вину в ході досудового слідства та в суді визнав частково, не заперечуючи обставин, зазначених у вироку та показав, що він дійсно протягом 2000-2006 p.p. реалізував майно пайового та резервного фондів СВК "Мічуріна" та вносив неправдиві відомості в книги протоколів зборів пайовиків про присутність ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які фактично на зборах були відсутні. Питання про реалізацію майна кооперативу вирішував одноособово в зв'язку з неможливістю зібрання зборів засновників. Кошти, отримані від реалізації використовував на погашення заборгованості по зарплаті працівникам кооперативу та на закупівлю паливно-мастильних матеріалів.
Крім того, вина засудженого у вчиненні інкримінованих йому злочинів підтверджується сукупністю доказів, зібраних по справі та досліджених судом.
Допитана в якості свідка ОСОБА_3 показала, що питання про реалізацію майна пайового та резервного фондів на зборах засновників за її участі не розглядалось. Кошти від реалізації майна використовувались на погашення заборгованості по заробітній платі працівникам кооперативу та закупівлю паливно-мастильних матеріалів.
Свідок ОСОБА_4 ствердила, що на зборах засновників вона була лише один раз. Куди було реалізоване майно, а також куди спрямовувались кошти вона не знає.
З показань свідка ОСОБА_5 вбачається, що вона вносила відомості про присутність на зборах засновників, а фактично вони були відсутні і питання про реалізацію майна кооперативу на цих зборах не розглядалось.
Відповідно до примітки 1 ст.364 КК України службовими особами є особи, які постійно чи тимчасово здійснюють функції представників влади, а також обіймають постійно чи тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним повноваженням.
ОСОБА_2 займав посаду голови СВК "Мічуріна", тобто був представником влади.
За таких обставин, доводи апеляції засудженого, що він не є суб'єктом злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України не заслуговують на увагу.
Таким чином, доводи засудженого в апеляції стосовно того, що він не вчиняв інкримінованих йому злочинів не заслуговують на увагу та спростовуються вищевказаними та іншими доказами, добутими в ході досудового та судового слідства.
Призначаючи ОСОБА_2 покарання, як видно з вироку, суд першої інстанції належним чином врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, дані, що характеризують його як особу, обставини, що пом'якшують покарання й істотно знижують тяжкість вчиненого засудженим злочину, а саме: щире каяття, є потерпілим від наслідків аварії на ЧАЕС, має на утриманні неповнолітню дитину і трьох підопічних та призначив покарання відповідно до вимог ст.65 КК України.
Підстав для скасування вироку і перекваліфікації дій ОСОБА_2 з ч.2 ст.366 КК України на ч.1 ст.366 КК України не вбачається, оскільки суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу і виніс законне та обгрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Вирок Зарічненського районного суду Рівненської області від 22 червня 2007 року відносно ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляції засудженого ОСОБА_2 та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції Ходневича О.О. - без задоволення.