Справа № 1806/1-92/12

                                                                                Провадження № 1/1806/281/12

ВИРОК

                                                  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                                            

26.06.2012 року                                                                                 м.Суми          

Ковпаківський районний суд м. Сум у складі          головуючого судді Костенко В.Г.

при секретарі Кекух Ю.О.

з участю           прокурора Коротких Ж.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, не працюючого, без визначеного місця проживання, раніше судимого

12.07.2005 року Охтирським районним судом Сумської області, за ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України та на підставі ст.ст. 69, 70 КК України до позбавлення волі на строк один рік шість місяців;

28.12.2006 року Зарічним районним судом м. Сум за ч.2 ст.263 КК України до штрафу 510 грн.;

05.07.2007 року Краснопільським районним судом Сумської області, за ч.2 ст. 185, ч. 2 ст.186, 304, 395 КК України до позбавлення волі на строк чотири роки;

19.07.2011 року Зарічним районним судом м. Сум, за ч. 2 ст.185, ч. 2 ст. 190 КК України до обмеження волі на строк один рік шість місяців, 24.01.2012 року умовно-достроково звільнений на строк сім місяців один день

у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

31.01.2012 року близько 03-00, ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, знаходився у квартирі АДРЕСА_1, куди його запросила знайома ОСОБА_2. Скориставшись тим, що залишився на кухні вказаної квартири на одинці, він вкрав з гаманця останньої гроші у сумі 450 грн.

Після цього ОСОБА_1 з місця злочину зник та розпорядився викраденим на власний розсуд.

Підсудний свою вину у вчинені злочину при зазначених обставинах не визнав повністю та вказав, що тоді у ночі розпивав спиртне у ОСОБА_2 дома. Просив у неї гроші в борг у сумі 500 грн.. Однак коли вона заснула, узяв з її гаманця кошти у сумі 450 грн..

Незважаючи на таке ставлення, вина підсудного у вчиненому злочині підтверджується забраними доказами.

Показами потерпілої ОСОБА_2, з яких вбачається, що у ночі 31.01.2012 року близько 03-00 год. разом з ОСОБА_1, вживали спиртне у квартирі АДРЕСА_1. Він просив позичити 500 грн., але коштів не дала та пообіцяла подумати. Коли прокинулася вранці її ОСОБА_3 повідомив, що з гаманця зникли кошти у сумі 450 грн. Про це заявила у міліцію. На допиті ОСОБА_1 визнав, що кошти узяв він. Окрім того вказала, що кошти останньому не позичала, а обіцяла подумати.

Показами свідка ОСОБА_3, які аналогічні показам ОСОБА_2.

Протоколом допиту ОСОБА_1, протоколом відтворення обстановки і обставин подій з ОСОБА_1 та протоколом очної ставки ОСОБА_2 і ОСОБА_1, де він підтвердив обставини вчинення злочину і дав покази, які за змістом відповідають встановленим обставинам викладеним вище. Зокрема він вказав, що потерпіла коштів не дала і він узяв кошти сам. /а.с. 45-47, 20-22, 31-38/

Зібрані по справі докази є логічними, послідовними і узгоджуються між собою, а тому не викликають сумнівів у суду. Своїми показами підсудний підтвердив вчинення злочину. Втім невизнання вини підсудним обумовлюється його особистим ставленням до вчиненого.

Таким чином, суд вважає, що вина підсудного встановлена повністю і його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна вчинене повторно.

При призначенні підсудному покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, дані про особу, обставини що обтяжують і пом’якшують покарання.

ОСОБА_1 вибачився перед потерпілою, сприяв органам досудового слідства у розкритті злочину, і ці обставини суд визнає такими, що пом’якшують покарання.

ОСОБА_4 вчинив злочин у стані алкогольного сп’яніння і цю обставину суд визнає такою, що обтяжує покарання.

Суд також враховує, поведінку потерпілої, яка своїми діями поставила себе у стан сприятливий до вчинення злочину відносно неї.

На підставі викладеного суд приходить до переконання про можливість призначити покарання передбачене у санкції ч. 2 ст. 185 КК України, у виді обмеження волі на строк ближче до мінімального. Підсудний вчинив злочин під час строку умовно-дострокового звільнення від покарання за попереднім вироком від 19.07.2011 року. Тому йому слід призначити остаточне покарання відповідно до ст. 71 КК України. Обране покарання необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових злочинів. У строк відбування покарання зарахувати увесь строк перебування під вартою.

Для забезпечення виконання вироку запобіжний захід не змінювати, залишити взяття під варту.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєні злочину передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі на один рік.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати не відбуту частину покарання за попереднім вироком у виді одного місяця обмеження волі, та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі на строк один рік один місяць.

Запобіжний захід залишити взяття під варту. Строк відбування покарання рахувати з 11.06.2012 року включно. При поміщенні до виправного центру звільнити з під варти. Час перебування під вартою до поміщення до виправного центру зарахувати як один день перебування під вартою до двох днів обмеження волі.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м. Сум протягом 15-ти діб з моменту його проголошення, засудженим у той же строк з часу отримання копії вироку.

Суддя                                                                                                              В.Г. Костенко