16.10.2012

Справа № 2/0825/45/2012р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2012 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя

у складі: головуючої –судді - Ширіної С.А.

при секретарі - Гнедчик В.О.

представника позивача –ОСОБА_1

адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3

представника ЗАТ «СК»АХА Страхування»- ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»про відшкодування майнової та моральної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, суд –

в с т а н о в и в:

ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7, АТ «СК «АХА Страхування»про відшкодування моральної та матеріальної шкоди заподіяної ДТП. У своєму позові ОСОБА_5 зазначив, що 02.07.2006 року о 11 год. 30 хв. на автодорозі, яка веде з піщаного кар'єру в сторону автодороги Запоріжжя-Біленьке, біля в'їзду в садове товариство «Соцстрах»між транспортним засобом «ВАЗ-2109», державний номер НОМЕР_1, між транспортним засобом «Хонда», державний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_8 та стоячим автомобілем «ВАЗ-21112», державний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_7 сталася дорожньо-транспортна пригода. В результаті ДТП належний ОСОБА_5 на праві власності автомобіль «Хонда», державний номер НОМЕР_2 було пошкоджено. Згідно висновку по визначенню вартості матеріальної шкоди №187/07 від 06 липня 2006 року, складеного експертом автотоварознавцем ОСОБА_9, майнової шкоди, завданої пошкодженням автомобіля, становить 44 287 (сорок чотири тисячі двісті вісімдесят сім) грн. 71 коп. За послуги експерта ОСОБА_5 сплатив 400 (чотириста) грн. Через переживання за життя своєї дружини, що знаходилась за кермом «Хонда», державний номер НОМЕР_2 в момент ДТП, а також позбавлення тривалий час можливості користування пошкодженим внаслідок ДТП автомобілем «Хонда», державний номер НОМЕР_2, ОСОБА_5 було заподіяно моральну шкоду, яку він оцінює в 5000,00 (п’ять тисяч) грн.

Оскільки ДТП сталася внаслідок порушення водіями ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Правил дорожнього руху України і на момент ДТП був чинним поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА / 1369613, укладений між ОСОБА_7 та ЗАТ «СК «ВЕСКО», що перейменоване у АТ «СК «АХА Страхування», ОСОБА_5 просить стягнути: 1) з ОСОБА_10 на його користь 25107 (двадцять п'ять тисяч сто сім) грн. 30 коп.: 22343,86 грн. майнової шкоди та 2500,00 грн. моральної шкоди, 248,44 грн. витрат на оплату державного мита та ІТЗ; 2) з ОСОБА_7 на його користь 3273 (три тисячі двісті сімдесят три) грн. 44 коп.: 510,00 грн. майнової шкоди та 2500,00 грн. моральної шкоди, 248,44 грн. витрат на оплату державного мита та ІТЗ; 3) з АТ «СК «АХА Страхування»на його користь 21833 (двадцять одну тисячу вісімсот тридцять три) грн. 86 коп. страхового відшкодування.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі.

Представник ОСОБА_6 позов не визнав. Вважає, що ОСОБА_6 не мав технічної можливості уникнути ДТП.

ОСОБА_7, його представник та представники АТ «СК «АХА Страхування»позов не визнали. Вважають, що ОСОБА_7 не міг допустити порушення вимог пункту 15.10 г) Правил дорожнього руху України та дії ОСОБА_7 не знаходяться у причинному зв'язку з ДТП, що підтверджується матеріалами справи. Крім того зазначили, що позивачем не надано суду доказів про дійсну вартість витрат на ремонт автомобілю та доказів про моральну шкоду.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши зібрані по справі докази, з’ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до ст.ст. 10, 11 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, а цивільна справа розглядається в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, а тому на запитання суду про надання інших доказів, крім наданих, чи неможливості їх витребування і необхідність цієї дії судом. Сторони пояснили, що всі докази надані, а тому суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з»ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об»єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог і прийшов до такого висновку

Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення по справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Судом встановлено, що 02.07.2006 року о 10 год. 55 хв. ОСОБА_6, рухаючись автодорогою з боку піщаного кар’єру у напрямку автодороги Запоріжжя-Біленьке на автомобілі «ВАЗ 2109», державний номер НОМЕР_1, що належить йому на праві власності, виїхав на смугу зустрічного руху, внаслідок чого сталося зіткнення з автомобілем «Хонда», державний номер НОМЕР_2, що знаходився під керуванням ОСОБА_8 та належить позивачу на праві власності, і стоячим автомобілем «ВАЗ-21112», державний номер НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_7 У результаті ДТП автомобіль «Хонда», державний номер НОМЕР_2 було пошкоджено чим позивачу завдано матеріальної шкоди.

Матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 та АТ «СК «АХА Страхування», про відшкодування моральної та матеріальної шкоди заподіяної ДТП, вже досліджувався судами. Так, рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 10 грудня 2009 року, яким в задоволенні позову ОСОБА_5 відмовлено, та ухвала апеляційного суду Запорізької області від 28 квітня 2010 року про залишення рішення суду 1-ї інстанції без змін, були скасовані ухвалою Верховного Суду України від 08.06.2011 року та направлені на новий розгляд до суду першої інстанції.

Статтею 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування в повному обсязі. В частині 2 цієї статті зазначається, що збитками є втрати, яких особа зазнала, у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Обсяг матеріальної шкоди заподіяної позивачу внаслідок пошкодження автомобіля «Хонда», державний номер НОМЕР_2, згідно з висновком автотоварознавчої експертизи № 187/07 від 6 червня 2006 року, становить 44 287 грн. 71 коп. Зазначений висновок є письмовим доказом, що відповідає положенням ч.2 ст.57 ЦПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

За фактом ДТП, що сталася 02.07.2006 року, відносно ОСОБА_10 було складено протокол про адміністративне правопорушення. Згідно висновку експерта НДЕКЦ при ГУМВС України в Запорізькій області № 107 від 27.02.2007 року ОСОБА_11 в діях ОСОБА_6 є невідповідності п.12.1. ПДР України, що з технічної точки зору знаходиться в причинному зв’язку з ДТП. Постановою Хортицького районного суду від 26.03.2007 року провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_6 закрито на підставі ст.38 КУпАП, у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

При розгляді цивільної справи по суті призначалась додаткова автотехнічна експертиза, а також комплексна судово-автотехнічна експертиза. Згідно висновку експерта №29/8 від 01.02.2008 року, складеної експертом ТОВ «Регіональне судово-експертне бюро»ОСОБА_12, дії водія автомобіля «ВАЗ-21112», державний номер НОМЕР_3 ОСОБА_7 не відповідають вимогам п.15.10 Правил дорожнього руху України, що знаходиться в причинному зв’язку із подією ДТП. Водій автомобіля «ВАЗ 2109», державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_6 не мав технічної можливості зупинити автомобіль, яким він керував до місця розположення задньої частини стоячого автомобіля «ВАЗ-21112», державний номер НОМЕР_3 з моменту виявлення ним рухаючогося у зустрічному напряму автомобіля «Хонда», державний номер НОМЕР_2. Згідно висновку експерта № 32/09-75/09 від 17.07.2009 року, складеної комісією експертів ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_12, оскільки автомобіль «ВАЗ-21112», державний номер НОМЕР_3 на момент пригоди був у нерухомому стані (стояв), то встановлення видимості цього автомобілю не залежить від характеру руху, а ні автомобілю «ВАЗ 2109», державний номер НОМЕР_1, а ні автомобілю «Хонда», державний номер НОМЕР_2 (відповідь на пит.3). Існуюча в місті пригоди ширина проїзної частини не дозволяла виконати проїзд з безпечним боковим інтервалом автомобілів автомобілю «ВАЗ 2109», державний номер НОМЕР_1 та «Хонда», державний номер НОМЕР_2 з вибраним їх водіями швидкостями руху та з урахуванням положень автомобіля «ВАЗ-21112», державний номер НОМЕР_3. (відповідь на пит.6). В даній дорожній ситуації водій ОСОБА_6 повинен був зменшувати швидкість аж до зупинки керованого ним автомобіля «ВАЗ 2109», державний номер НОМЕР_1 без виїзду на зустрічну смугу руху. (відповідь на пит.7). Експертами зазначено, що за умови коли видимість автомобіля «ВАЗ-21112», державний номер НОМЕР_3 складала 27,2 м оцінка дій водія ОСОБА_6 виходить за межі компетенції експерта-автотехніка, оскільки водій ОСОБА_6 знаходився в аварійній обстановці. За умови коли видимість автомобіля «ВАЗ-21112», державний номер НОМЕР_3 складала 50 м, дії ОСОБА_6 не відповідають вимогам пп. 10.1, 13.4 ПДР України та знаходяться в причинному зв’язку із зіткненням автомобілів «ВАЗ 2109», державний номер НОМЕР_1 та «Хонда», державний номер НОМЕР_2, а невідповідність дій ОСОБА_6 вимогам п.12.3 ПДР України знаходиться в причинному зв’язку із зіткненням автомобілів «ВАЗ 2109», державний номер НОМЕР_1 і «ВАЗ-21112», державний номер НОМЕР_3. (відповідь на пит.11-12). В діях ОСОБА_7 є невідповідність вимогам пп.15.9 ж), 15.10 а), що знаходиться в причинному зв’язку із зіткненням автомобілів«ВАЗ 2109», державний номер НОМЕР_1 і «ВАЗ-21112», державний номер НОМЕР_3. (відповідь на пит.12-13).

Таким чином, висновки додаткової автотехнічної експертизи та комплексної судово-автотехнічної експертизи суперечать один одному.

Представник ОСОБА_7 проти вказаних висновків експертів заперечував, обґрунтовуючи свої доводи тим, що використаний при проведенні експертних досліджень протокол додаткового огляду місця пригоди від 23.08.2006 року складено при розгляді адміністративної справи за відсутності ОСОБА_7, отримані вихідні дані не підтверджуються проведенням замірів відповідними приладами, відсутня схема, що призводить до невідповідності вимогам закону процедури огляду, її необ’єктивності та виключає правильність висновків експертів про невідповідність дій ОСОБА_7 вимогам пп. 15.9 ж), 15.10 а) ПДР України. Також зазначив про неможливість порушення ним п.15.10 г) ПДР України, оскільки місце ДТП є населеним пунктом, а вказаний пункт ПДР України встановлює заборону стоянки поза населеними пунктами. Згідно наданих в судовому засіданні свідчень ОСОБА_15, який працював інспектором ПС Запорізького РВ і безпосередньо складав первинний матеріал у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_6, ділянка де сталася ДТП є населеним пунктом по наявності забудованої території на місці ДТП.

Вислухавши думку учасників процесу, враховуючи зміст висновків експертів, що суперечать один одному, враховуючи вказівки Верховного Суду України від 08.06.2011 року, щодо необхідності дослідження механізму та обставин ДТП, враховуючи наведені в клопотанні про призначення повторної експертизи доводи відповідача ОСОБА_7, судом було призначено повторну судову автотехнічну експертизу, проведення якої було доручено Українському експертному центру «Експерт-Сервіс Авто».

За результатами проведеного експертного дослідження, судовим експертом автотехніком ОСОБА_16 було складено висновок № 64 від 09.04.2012 року. У висновку підтверджено неприйнятність способу встановлення видимості перешкоди, використаного при додатковому огляді місця пригоди, який привів до здобуття некоректних вихідних даних через використання в якості перешкоди автомобіля, що за своєю формою та розміром відмінний від того, що приймав участь в ДТП. Розташування місця зіткнення автомобілів «ВАЗ 2109», державний номер НОМЕР_1 та «Хонда», державний номер НОМЕР_2 вказане на схемі до протоколу огляду місця ДТП від 02.07.2006 року не є об’єктивним.

ОСОБА_6 мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем «ВАЗ-21112», державний номер НОМЕР_3 шляхом гальмування та для забезпечення безпечності руху в момент виявлення стоячого автомобіля «ВАЗ-21112», державний номер НОМЕР_3, автомобіля «Хонда», державний номер НОМЕР_2, що рухався повинен був діяти згідно п.12.3 ПДР України. Через недотримання вимог п.10.1, 12.1 та 12.3 ПДР України допустив зіткнення із стоячим автомобілем «ВАЗ-21112», державний номер НОМЕР_3. З технічної точки зору небезпечна дорожня обстановка була створена водієм автомобіля «ВАЗ 2109», державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_6, який вибравши безпечну швидкість руху, не втрачаючи керування над автомобілем, міг здійснити безпечний проїзд з обома автомобілями з безпечним боковим інтервалом, так як роз’їзд міг виконуватись не в одну лінію. Невідповідність дій ОСОБА_6 вимогам п.10.1, 12.1 та 12.3 ПДР України знаходиться в причинному зв’язку із допущеним зіткненням.

Водій ОСОБА_8 керуючи автомобілем «Хонда», державний номер НОМЕР_2, рухаючись зі швидкістю 60 км/год., здійснювала рух по автодорозі, що веде до «Солов’їного гаю», при виявленні автомобіля «ВАЗ 2109», державний номер НОМЕР_1, який рухався в зустрічному напряму у бік смуги руху керуючого нею автомобіля, повинна була діяти згідно до вимог п.12.3 ПДР України. ОСОБА_8 встигла зупинити свій автомобіль. Невідповідності вимогам ПДР України, які б перебували у причинному зв’язку з ДТП, в діях водія автомобіля «Хонда», державний номер НОМЕР_2, ОСОБА_8, не виявлено.

Згідно дослідницької частини експертизи, вимоги до дій водія ОСОБА_7 розрізняються в залежності від того, чи залишав він свій автомобіль «ВАЗ-21112», державний номер НОМЕР_3 в межах населеного пункту або за ними. Відповідно наведених у ПДР України визначень понять, населений пункт це забудована територія, в'їзди на яку і виїзди з якої позначаються дорожніми знаками 5.45, 5.46, 5.47, 5.48. Згідно коментарю до ПДР України, правила визначають населений пункт, перш за все, як забудовану територію на якій проживають чи працюють люди. Якщо з яких-небудь причин значки 5.45, 5.47 відсутні, але явно видно, що це населений пункт (забудована територія), то водій зобов’язаний дотримуватись правил руху в населених пунктах. Дана позиція є єдино прийнятним і офіційно затвердженим методом вирішення ситуацій, коли з різних причин (стихійні лиха, акти вандалізму, розширення населених пунктів) відсутні знаки, що позначають в’їзд та виїзд з населеного пункту, але місцевість має ознаки населеного пункту. У зв’язку з цим ділянка, де сталася ДТП, є населеним пунктом. Для забезпечення безпечності руху водій автомобіля «ВАЗ-21112», державний номер НОМЕР_3 ОСОБА_7 перед зупинкою свого автомобіля повинен був діяти згідно вимог п.15.2 ПДР України. Згідно висновків експерта оскільки ділянка місцевості на якій трапилась дана пригода, повинна вважатися населеним пунктом, у зв’язку з наявністю на ній будівель, тому невідповідностей вимогам ПДР України в діях водія автомобіля «ВАЗ-21112», державний номер НОМЕР_3 ОСОБА_7 в цій частині не вбачається.

В судовому засіданні судовий експерт –автотехнік ОСОБА_16 висновок викладений в судовій авто технічній експертизі № 64 підтвердив в повному обсязі.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.2 постанови «Про практику розгляду судом цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»від 27.03.1992 року №6, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі чи майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. У п. 4 роз'яснено, що під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Вищевикладене свідчить, що в діях водія ОСОБА_6 є невідповідність вимогам пп.10.1, 12.1 та 12.3 ПДР України, що знаходиться в причинному зв'язку з подією ДТП. Наявність вини ОСОБА_6 в ДТП підтверджується матеріалами по адміністративної справі № 3-6489/06.

Дослідивши отримані результати проведених експертних досліджень, інші матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_7, ОСОБА_8 невідповідностей вимогам ПДР України не вбачається.

На момент ДТП, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_7, заподіяну життю, здоров’ю та/або майну третіх осіб було застраховано у ЗАТ «СК «АХА Страхування»за полісом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА / 1369613. Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яким врегульовано порядок та умови виплати страхового відшкодування за полісами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховик при настанні страхового випадку відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи відповідно до лімітів відповідальності страховика. В ст. 6 цього Закону наведено визначення поняття страхового випадку - це подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором». Для здійснення виплати страхового відшкодування необхідним є встановлення вини особи, цивільна відповідальність якої застрахована за полісом.

За обставин відсутності вини ОСОБА_7 в ДТП, страхова компанії не здійснює виплати страхового відшкодування за полісом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА / 1369613 в силу приписів Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Після дослідження матеріалів судово-автотехнічної експертизи позивач позовні вимоги до ОСОБА_6 не збільшив, заяви їх уточнення до суду не надавав. Клопотання про проведення додаткової чи повторної експертизи від позивача не надходило.

Відповідно до ст.ст. 10 , 11 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, а цивільна справа розглядається в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до заявлених позовних вимог позивач просить стягнути з ОСОБА_6 на його користь 25107 (двадцять п'ять тисяч сто сім) грн. 30 коп.: 22343,86 грн. майнової шкоди та 2500,00 грн. моральної шкоди, 248,44 грн. витрат на оплату державного мита та ІТЗ; 2) з ОСОБА_7 на його користь 3273 (три тисячі двісті сімдесят три) грн. 44 коп.: 510,00 грн. майнової шкоди та 2500,00 грн. моральної шкоди, 248,44 грн. витрат на оплату державного мита та ІТЗ; 3) з ЗАТ «СК «АХА Страхування»на його користь 21833 (двадцять одну тисячу вісімсот тридцять три) грн. 86 коп. страхового відшкодування.

В зв’язку з тим, що відповідно до результатів проведених експертних досліджень, інших матеріалів цивільної справи, в діях ОСОБА_7 невідповідностей вимогам ПДР України не вбачається, то позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_7 3273 (три тисячі двісті сімдесят три) грн. 44 коп.: 510,00 грн. майнової шкоди та 2500,00 грн. моральної шкоди, 248,44 грн. витрат на оплату державного мита та ІТЗ задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про стягнення з ЗАТ «СК «АХА Страхування»21833 (двадцять одну тисячу вісімсот тридцять три) грн. 86 коп. страхового відшкодування, то вони також не підлягають задоволенню, так як, вина ОСОБА_7 не встановлена, а для здійснення виплати страхового відшкодування необхідним є встановлення вини особи, цивільна відповідальність якої застрахована за полісом.

Позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_6 підлягають частковому задоволенню, а саме стягнути з ОСОБА_6 на користь позивача –22 343,86 грн. майнової шкоди.

Стосовно вимог про стягнення з відповідача ОСОБА_6 моральної шкоди в сумі 2500 грн., суд вважає, що вони підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до Постанови Пленуму Верховного суду України 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», моральна шкода підлягає відшкодуванню лише у випадках, передбачених законом.

Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої в наслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знеціненням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та моральних страждань потерпілого.

Відповідно до ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Позивач, в обґрунтування розміру моральної шкоди, пояснив, що йому була спричинена моральна шкода, яка виражається в порушені звичайного життєвого укладу та перенесеного стресу, тяжкості змін у побуті, які настали внаслідок пошкодження автомобілю.

Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд виходить від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо), стану здоров'я позивача, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, час та зусилля, які необхідні для відновлення попереднього стану, а також із засад розумності, виваженості та справедливості.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню у розмірі 2000 грн., оскільки є достатніми для компенсації моральних переживань позивача та такими, що відповідають обставинам справи.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму ВСУ N 6 від 27.03.92 року Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди постановлюючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись запризначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.

Суд не має можливості розглянути питання про передачу майна, яке не може використовуватися за призначенням, але має певну цінність, так як відповідачем не надано переліку запасних частин, які мають для нього певну цінність і які, він вважає, підлягають поверненню при розгляді даної цивільної справи. Разом з тим, відповідач не позбавлений права звернутися до суду з позовом про вирішення питання, щодо передачі йому, після відшкодування збитків, майна,що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність.

Відповідно до ст.88 ЦПК України на користь позивача підлягають відшкодуванню понесені судові витрати, сплачений судовий збір в розмірі 223грн.43 коп.( 1% від задоволених позовних вимог майнового характеру), витрати на ІТЗ розгляду справи в розмірі 30 грн., а всього 253,43 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 1166, 1167, 23 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»про відшкодування майнової та моральної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 суму майнової шкоди у розмірі 22 343,86 (двадцять дві тисячі триста сорок три ) грн. 86 коп.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 на відшкодування моральної шкоди 2 000 (дві тисячі), 00 грн..

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 суму судових витрат у розмірі 253, 43 (двісті п’ятдесят три грн.. 43 коп. ) грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави судовий збір у розмірі 214,60 грн.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Хортицький районний суд м.Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: С.А.Ширіна